Рішення № 12292202, 16.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.10р.Справа № 8/195-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КреМікс" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернер Ланд" (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості за договором № 16/06 купівлі-продажу від 16.06.2010р. у загальному розмірі 27 413,83 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Пінтійська Н.І. - юрисконсульт (дов. № 1823 від 15.11.10р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КреМікс" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернер Ланд" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 16/06 купівлі-продажу від 16.06.2010р. у загальному розмірі 27 413,83 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 26 800,00 грн. - основний борг та 613,83 грн. - пеня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 16/06 купівлі-продажу від 16.06.2010р., в частині розрахунку за поставлений товар.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується направленням ухвал суду на юридичну адресу відповідача.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року", відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2010р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 16/06 купівлі-продажу (далі-договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити та передати у власність позивачу товар - жмих соняшника, згідно накладних, а позивач прийняти та оплатити його у кількості, за цінами та у строки, зазначені у специфікації до договору, які є невід'ємною частиною договору. Одиниця виміру товару - тона. Кількість товару, що поставляється, враховуючи його специфіку, зазначається у накладних на відвантаження товару, які є невід'ємною частиною договору, до кожної поставки. Ціна товару зазначається у специфікації до договору. Ціна кожної партії товару узгоджується між позивачем та відповідачем та фіксується в специфікації до договору. Загальна вартість договору складає 500 00,00 грн., в тому числі ПДВ 83 333,33 грн. Договір вступив в силу з моменту його підписання ті діє до 31.12.2010р. або до повного виконання сторонами всіх прийнятих на себе зобов'язань (п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.5., 1.6., 1.7., 8.1. договору).

Згідно п. 2.1. договору, оплата за товар здійснюється позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача (100% платіж) на підставі виставленого рахунку, згідно специфікації.

На виконання умов договору, 16.06.2010р. сторони підписали специфікацію № 1 до договору, яка є невід'ємною частиною, в якій попередньо погодили поставку 25 тон макухи соняшникової. Крім того, пунктом 3 специфікації № 1 до договору, сторони домовились, що позивач повинен провести оплату товару на розрахунковий рахунок відповідача протягом одного банківського дня з моменту отримання рахунку на оплату.

16.06.2010р., позивач отримав рахунок-фактуру № СФ-0000053 на оплату макухи соняшника у кількості 20 тон загальною вартістю 26 800,00 грн.

17.06.2010р. позивачем було здійснено передоплату у розмірі 26 800,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 511 від 17.06.2010р.

Відповідно до п. 3.2. договору, строк поставки кожної партії товару узгоджується сторонами в специфікації до договору.

Відповідно до пункту 5 специфікації № 1 до договору, поставка партії товару здійснюється у строк протягом 3 днів з моменту отримання попередньої оплати на розрахунковий рахунок відповідача.

Тобто, за умовами договору, відповідач повинен був поставити позивачу товар 21.06.2010р.

Вказане зобов'язання було відповідачем порушене, внаслідок чого позивачем було направлено відповідачу вимогу № 1485 від 09.07.2010р. з проханням повернути на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі 26 800,00 грн., які були сплачені за товар, який відповідач так і не поставив.

Відповідач залишив вказану вимогу без відповіді та задоволення.

Згідно п. 5.2. договору, у випадку не поставки або недопоставки товару, згідно умов договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (на період нарахування) від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочки виконання зобов'язання.

Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір нарахованої пені по договору № 16/06 купівлі-продажу від 16.06.2010р. становить 613,83 грн.

Доказів виконання зобов'язання по поверненню на розрахунковий рахунок позивача грошових коштів в розмірі 26 800,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 26 800,00 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягає також і пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 26 800,00 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, згідно п. 5.2. договору, у випадку не поставки або недопоставки товару, згідно умов договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (на період нарахування) від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочки виконання зобов'язання.

На підставі вищевикладених норм, а також п. 5.2. договору поставки позивачем була нарахована пеня у розмірі 613,83 грн. за період з 21.06.10р. по 03.08.10р., але при перевірці розрахунку позивача, господарським судом встановлено, що він виконаний з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки невірно визначений період її нарахування, оскільки останній день поставки товару, відповідно до умов договору, є 21.06.2010р.

З 22.06.2010р. у відповідача, згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України виникає право вимагати переданню оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Враховуючи викладене, позивач направив відповідачу вимогу № 1485 від 09.07.2010р. (вказана вимога була відправлена 21.07.10р., що підтверджується квитанцією та поштовим повідомленням, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а.с. 17) з проханням повернути на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в розмірі 26 800,00 грн., які були сплачені за товар, який відповідач так і не поставив.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище, позивач направив відповідачу вимогу 21.07.10р., отже, строк повернення грошових коштів є таким, що настав. Останнім днем повернення коштів в сумі 26 800,00 грн. є 28.07.2010р.

Отже нарахуванням пені слід починати з 29.07.2010р.

При підрахунку господарським судом встановлено, що стягненню підлягає пеня за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 29.07.2010р. по 03.08.2010р. у сумі 74,89 грн.

При викладених обставинах вимога позивача щодо стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 74,89 грн.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернер Ланд" (49083, м.Дніпропетровськ, вул. Дарницька, 9А; код ЄДРПОУ 34916507) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "КреМікс" (04112, м. Київ, вул. Танкова, 8; код ЄДРПОУ 33525162) - 26 800 грн. 00 коп. основного боргу, 74 грн. 89 коп. пені, 268 грн. 75 коп. витрат по сплаті державного мита, 231 грн. 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін