Рішення № 122920164, 04.11.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24741/24

Провадження № 2/761/8289/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики на умовах фінансового кредиту,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості за договором позики з ОСОБА_1 . Заява мотивована тим, що 29 січня 2021 року між ТОВ «Форза» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 000210121212. Договір укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) укладення договору про надання кредиту, шляхом підписання електронним підписом відповідача заявки на укладення вказаного договору. Відповідачу на підставі зазначеного договору надано 4 629,00 грн на поточний/картковий рахунок вказаний ним при оформленні договору позики, які він зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені договором, не пізніше 27 лютого 2021 року. Представник позивача також зазначив, що відповідач погасив проценти за користування кредитом в сумі 1291,50 грн., внаслідок чого оформив 27.02.2021 пролонгацію кредиту, що передбачено п.п.5.5. п. 5 Договору позики, та в подальшому продовжив користування коштами в розмірі 4629,00 грн. ще на 30 днів, кінцева дата погашення кредиту 29.03.2021, що підтверджено Графіком платежів як передбачено Додатком до договору про надання позики на умовах фінансово кредиту №000210121212. від 27.02.2021. Відповідач не виконав свої зобов`язання, припинив вносити платежі, передбачені умовами Договору позики, як повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із припиненням здійснення платежів на виконання Договору позики у Відповідача утворилася заборгованість за Договором позики. 28 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форза» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артеміда-Ф» укладено договір факторингу №20211028-Ф, відповвдно до якого первісний кредитор передав позивачу право вимоги за договором позики, укладеним з відповідачем 29 січня 2021. Станом на 03 липня 2024 року, у зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору позики утворилась заборгованість у сумі 17 265,95 грн., а саме: заборгованість за тілом - 4 629,00 грн, заборгованість по процентам за користування - 10 415,25грн., заборгованість за відсотками - 1 666,50 грн. та інфляційне збільшення - 555, 20 грн. За вказаних обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 17 265,95 грн., судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Провадження в справі відкрито 15 серпня 2024 року відповідно до ст.ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача про день та час розгляду справи повідомлявся належний чином, як свідчать матеріали позову просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження. Заперечень від нього щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення в адресу суду не надходило.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про день та час його проведення поаідомлявся належним чином. Правом на подачу відзиву не скористався.

За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. 223, 280 ЦПК України, за відсутності заперечень сторони позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, 29 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форза» та ОСОБА_1 укладено договір позики №000210121212, який підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора ( копія наявна в матеріалах справи).

Згідно з п. 1 Договору позики позикодавець надає позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 2 Договору сторони погодили: суму позики - 4 629,00 грн., строк позики (строк договору) - 30 днів, дата повернення позики (останній день) - 27 лютого 2021 року, процентна ставка (базова)/день 1,85 %, розмір процентів за прострочену позику в день - 2,50%.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики (п. 5 Договору).

Згідно із паспортом споживчого кредиту, ОСОБА_1 ознайомлений з інформацією, яка надавалася споживачу до укладення договору про споживчий кредит.

Відповідач погасив проценти за користування кредитом в сумі 1291,50 грн., внаслідок чого оформив 27.02.2021 року пролонгацію кредиту, що передбачена п.п.5.5. п. 5 Договору позики, та в подальшому продовжив користування коштами в розмірі 4629,00 грн. ще на 30 днів, кінцева дата погашення кредиту 29.03.2021, що підтверджено Графіком платежів (копія наявна в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, 28 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Форза» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артеміда-Ф» укладено договір факторингу №016-010421, зу умовами якого до позивача перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 за договором договір позики №000210121212 від 29.01.2021 (копія договору наявна в матеріалах справи.

Представник позивача вказує, що вдповідач не виконав свої зобов`язання: всього здійснив оплат на суму: 1291,50 грн., сума останнього платежу - 1291,50 грн., дата останнього платежу - 27.02.2021, та припинив вносити платежі, передбачені умовами Договору позики, як повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із припиненням здійснення платежів на виконання Договору позики у Відповідача утворилася заборгованість за Договором позики.

Згідно повідомленням за вих. № 337/126 від 03.11.2021, ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» надало ОСОБА_1 інформацію про відступлення прав вимоги за договором позики №000210121212, а також повідомило про розмір заборгованості за договором.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору позики, ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» на адресу проживання ОСОБА_1 27 січня 2022 року направлено досудову вимогу про оплату заборгованості за договором позики №000210121212 від 29.01.2021 в сумі 16 710, 75 грн.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону(ч. ч. 4, 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кінцевий термін погашення позики відповідно до умов Договору позики №000210121212 від 27 лютого 2021 року сторони обумовили до 29 березня 2021 року, а тому починаючи з 30 березня 2021 року у відповідача виникло прострочення за взятими на себе зобов`язаннями.

Відповідно до розрахунку заборгованості (виписка з особового рахунку) ОСОБА_1 , станом на 03.07.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 17 265,95 грн, з яких: залишок заборгованості за тілом - 4 629,00 грн.; залишок заборгованості по відсоткам - 1 666,50 грн.; залишок заборгованості за простроченими відсотками в період з 29.10.2021 по 26.01.2022 - 10 415,25 грн.

Інфляційне збільшення в період з 30.03.2021 по 23.02.2022 становить 1 428,61 грн. (копія розрахунку наявна в матеріалах справи).

Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про виконання позивачльником належним чином умов договороу позики.

Також під час розгляду справи не було отримано доказів, які б свідчили що розрахунки представника позивача не відповідають дійсності.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань, суд вважає за можливе задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Артеміда-Ф» та стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 17 265,95 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представник позивача просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, як це вбачається з положень ч. 1 ст. 134 ЦПК України.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України.

Підстави вважати, що розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (положення ч. 4 ст. 137 ЦПК України) відсутні.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано копію договору про надання правової допомоги №20240701-1К від 01 липня 2024 року, укладеного між позивачем та адвокатом Бачинським Остапом Михайловичем , попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на суму 7 000,00 грн.

Так, як свідчить п. 4.2. договору про надання правової допомоги №20240701-1К від 01 липня 2024 року, у разі ухвалення судом рішення на користь Клієнта , останній зобов`язується сплатити Адвокату винагороду у розмірі 7 000,00 грн.

Норми процесуального закону передбачають можливість стягнення не тільки судових витрат, які вже фактично понесені стороною, а й судових витрат, що мають бути сплачені у майбутньому за умови підтвердження розміру таких витрат належними доказами, про що неодноразово наголошував Верховний Суд, зокрема, у постановах від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц та від 16.04.2020 по справі №727/4597/19.

Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 203, 205, 207, 512, 526-530, 625-626, 628, 638-639, 1049, 1054, 1077-1078, 1081-1082 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 87, офіс 54) заборгованість за договором позики №000210121212 від 29 січня 2021 року в розмірі 17 265 грн. 59 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 87, офіс 54) судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» (79013, м. Львів, вул. С. Бандери, 87, офіс 54) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне судове рішення суду складено 04 листопада 2024 року.

Суддя: