Рішення № 122919647, 11.11.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2024 р.

м. Київ

справа № 755/15450/24

провадження № 2/755/8296/24

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна»(далі - ПрАТ «СК «Євроінс Україна») звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача страхового відшкодування в сумі 51 268,73 грн. в порядку регресу, яке було виплачене позивачем за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась за участю відповідача, а також відшкодування судового збору, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.04.2023 року о 23 год. 55 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Р. Окіпної в м. Києві, не обрав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до пошкоджень транспортних засобів, після чого ОСОБА_1 залишив місце ДТП. Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2023 року у справі № 755/6780/23 відповідача визнано винуватим у вчиненні ДТП від 16.04.2023 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Автомобіль «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди було застраховано в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» відповідно до Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 208914491 від 09.05.2022 року. На підставі заяви власника автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , Рахунків та страхових актів позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 51 268,73 грн. Однак, відповідно до постанови суду відповідач ОСОБА_2 після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди, тому позивач звернувся з даним позовом до відповідача у порядку п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування власників наземних транспортних засобів».

14 жовтня 2024 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідач ОСОБА_1 не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що 16.04.2023 року о 23 год. 55 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Р. Окіпної в м. Києві, не обрав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до пошкоджень транспортних засобів, після чого ОСОБА_1 залишив місце ДТП.

Відповідно до частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2023 року у справі № 755/6780/23 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні ДТП від 16.04.2023 року та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України., і призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі, без позбавленням права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого відноситься шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно вимог п.п. 33.1.4 п. 33.1. ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Як убачається з матеріалів справи, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди від 16.04.2023 року автомобіль «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1 , було застраховано в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» відповідно до Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 208914491 від 09.05.2022 року, строком дії з 10.05.2022 року до 09.05.2023 року, франшиза, передбачена договором становить 1 000,00 грн.

20.04.2023 року власником автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_3 подано до страховика в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» повідомлення про вчинення дорожньо-транспортної пригоди від 16.04.2023 року за участю автомобіля Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , та забезпеченого автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно Звіту № 26100 від 09.08.2023 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 52 268,73 грн. без ПДВ.

На підставі Розрахунку суми страхового відшкодування від 17.01.2024 року та Страхового акту № 94620/1/2023 від 12.04.2024 року ПрАТ «СК «Євроінс Україна» здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 51 268,73 грн. з вирахуванням суми франшизи 1 000,00 грн., що також підтверджено платіжною інструкцією № 7758 від 12.04.2024 року.

Згідно із частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Під час застосування наведених норм права підлягає врахуванню висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування» з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Таким чином відносини між сторонами у справі регулюються правилами статтями 1191 ЦК України та 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивач (який є страховиком відповідача) виконав свої зобов`язання за договором обов`язкового страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

Відносини між відповідачем та його страховиком регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем ПрАТ «СК «Євроінс Україна» правомірно заявлено вимогу до відповідача з приводу відшкодування матеріальної шкоди в сумі 51 268,73 грн., що є сумою страхового відшкодування, сплаченою позивачем на користь потерпілої особи за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, та яка підлягає стягненню у порядку регресу з відповідача, як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що відповідає правовій позиції, сформованій Верховним Судом у постанові від 03 вересня 2018 року Справа № 464/1937/16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70).

Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, підлягає до задоволення.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням повного задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 028,00 грн., сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 990, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 12, 49, 76,77-81, 82, 89, 265, 272, 274-279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (код ЄДРПОУ 22868348, м. Київ, вул. В. Васильківська, б. 102) суму страхового відшкодування у розмірі 51 268,73 грн. та судові витрати в сумі 3 028,00 грн., а всього на загальну суму 54 296 (п`ятдесят чотири тисячі двісті дев`яносто шість) гривень 73 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11 листопада 2024 року.

Суддя: В.І. Галаган