Постанова № 12291715, 11.10.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2010 р. Справа № 2а-6457/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.

за участю секретаря судового засідання-Дикач О.О.,

представника позивача Бойко Л.М.,

представника відповідача - Рибець В.М.,

представника відповідача - Аргунова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України в Сумській області про встановлення відсутності повноважень, скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції (відповідач 1) та до головного управління Державного казначейства України в Сумській області, в якому просить:

- встановити відсутність повноважень Конотопської МДПІ для документальної невиїзної перевірки ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум ПДВ по деклараціях за червень, вересень, жовтень 2009 p., яка була проведена 14.06.2010р. та визнати незаконним проведення цієї перевірки;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції від 18.06.2010 р. № 0000492311/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 135 410,00 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 135 410,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 14.06.2010 р. Конотопською МДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за червень, вересень, жовтень 2009 р., про що складено Акт перевірки № 242/23-5/30573983 від 14.06.2010 р. Позивач вважає проведення перевірки незаконним з наступних підстав. Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону „Про державну податкову службу", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів)". Отже, мають право здійснювати перевірки у випадках встановлених законом.

Проведення перевірок з податку на додану вартість регламентовано Законом "Про податок на додану вартість". Так п.п.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ передбачено, що „Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування." Також, відповідно до п.9 ч.б ст.11 Закону "Про державну податкову службу в Україні" якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис.грн. - це може бути підставою для проведення позапланової виїзної перевірки. На підставі зазначеної норми Конотопською МДПІ по деклараціях за червень, вересень та жовтень 2009 р. були проведені виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування. За результатами цих перевірок складено довідки якими податковий орган підтвердив заявлені ТОВ „Мотордеталь-Конотоп" суми бюджетного відшкодування сумам, заявленим у податкових деклараціях. Позивач стверджує, що проведення відповідачем документальної невиїзної перевірки 14.06.2010 р. суперечить п.7.7.5 Закону про ПДВ, оскільки 30-денний термін після подачі зазначених декларацій минув.

Крім того, позовач зазначає, що 18 червня 2010 р. за результатами Акту перевірки Відповідачем 1 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000492311/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 135 410,00 грн. ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" вважає дане повідомлення-рішення неправомірним та таким, що суперечить чинному законодавству України.

Конотопською МДПІ у Акті перевірки на підставі п.1.8 Закону про ПДВ зроблено висновок про те, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України. А відшкодування здійснюється по мірі підтвердження заявлених до відшкодування сум матеріалами документальних перевірок включаючи матеріали зустрічних перевірок по ланцюгу поставлених товарів до кінцевого виробника. Позивач вважає, що така правова позиція є наслідком помилкового тлумачення п. 1.8 Закону та сформована без належного врахування системних зв'язків між нормами Закону, що встановлюють порядок сплати, утримання та внесення ПДВ до бюджету, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником -податку. Суть (зміст) порушення позивачем п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 взагалі не викладено у акті перевірки, тому також не зрозуміло, в чому полягає порушення вимог цього пункту. Як вбачається із Акту перевірки, податкові органи з різних причин не можуть провести перевірки ТОВ "Монтажбудоптторг", ТОВ "Транс-Стар", ПП "САВ-Технології", які є третьою ланкою у ланцюгу постачання, а тому не мають можливості підтвердити податкові зобов'язання цих постачальників. Але, зазначені підприємства не є контрагентами позивача. Позивач мав господарські відносини з ТОВ "Сумивторметал", яке зареєстроване платником ПДВ та задекларувало всі необхідні показники з ПДВ у поданих ним податкових деклараціях.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги пітримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити з наступних підстав.

Стосовно правомірності проведення перевірок відповідач 1 зазначає, що зазначена перевірка була здійснена на підставі п.1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", яка передбачає що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів незалежно вид способу їх подачі ). Абзацом 3 пп.1.2 п.1 наказу ДПА України "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних та виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютної та іншого законодавства" № 327 від 10.08.2005 року дано визначення невиїзної документальної перевірки, це перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів, незалежно від способу їх подачі. В відповідності з зазначеним підпунктом дана невиїзна перевірка здійснювалась в приміщенні Конотопської МДПІ. При цьому при проведенні перевірки перевіряючими використовувались виключно документи, які були в розпорядженні податкових органів (подані платником податків податкові декларації, листи - запити, листи - відповіді).

Також відповідач 1 зазначає, що проведеною перевіркою зменшено заявлені до відшкодування суми ПДВ в зв'язку з тим, що Конотопською МДПІ по основним постачальникам ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" було направлено запити до інших ДПІ України (за місцем реєстрації підприємств-контрагентів). Згідно отриманих відповідей по ланцюгам постачання встановлені підприємства з ознаками "фіктивності".

За визначенням пункту 1.8 ст. 1 вказаного Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином на відміну від податкового кредиту, законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку. Таке відповідає загальному поняттю відшкодування як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків.

Також відповідач 1 зазначає, що позов в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Мотордеталь-Кон'отоп» суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 135410,00 грн. заявлений передчасно з урахуванням того, що право позивача на отримання цього відшкодування відповідачами не порушено, а тому вважає, що ці вимоги позивача також задоволенню не підлягають.

Відповідач 2 надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що пунктом 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України № 209/72 від 02.07.1997р., передбачено, що для органів Державного казначейства законними підставами проведення відшкодування податку на додану вартість з бюджету на користь платників податку є висновки податкових органів, підтверджені реєстрами суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість, або рішення суду. Таким чином, Головне управління Державного казначейства як орган державної виконавчої влади не наділений повноваженнями щодо проведення відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України.

Суд, заслухавши, представника позивача, представників відповідача 1, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» взято на податковий облік Конотопською МДПІ 12.08.2005 р. за № 2428 та зареєстровано як платника податку на додану вартість, про що видано свідоцтво № 25465253 від 15.08.2005 р. та присвоєно індивідуальний податковий № 305739818050. 14.06.2010 р. Конотопською МДПІ була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за червень, вересень, жовтень 2009 р., за результатами якої складено Акт перевірки № 242/23-5/30573983 від 14.06.2010 р., в якому зазначено про порушення ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, пункту 1.8 статті 1 та пункту 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість". На підставі зазначеного Акту перевірки 18 червня 2010 р. Відповідачем 1 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000492311/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 135 410,00 грн., зокрема по декларації за червень 2009 року - 32513,00 грн., за вересень 2009 року - 59148 та за жовтень 2009 р. - 43749,00 грн.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу викладеними в акті перевірки та вважає їх такими, що суперечать вимогам законодавства з огляду на таке.

Суму бюджетного відшкодування у розмірі 135 410, 00 грн. зменшено відповідачем 1 позивачу по господарським операціям по придбанню металобрухту між позивачем і ТОВ «Сумивторметал», які були здійснені на підставі договору від 01.09.2008р. №01- 09/290 (т.1 а.с. 47 49).

Так, на виконання умов договору, ТОВ «Сумивторметал» здійснювались поставки позивачу товару лому чорних металів зокрема в травні, серпні та вересні 2009р., що підтверджується видатковими накладними та приходними ордерами (т.1 а.с. 57 144) а також актами приймання металобрухту (т.2 а.с. 94 139). Згідно умов додаткових угод (т.1 а.с. 52 54) поставка товару здійснювалась автомобільним транспортом продавця, що підтверджується товарно транспортними накладними (т.2 а.с. 140 198). Також, на кожну партію товару було видано сертифікати якості (т.2 а.с 42 93) та посвідчення про вибухобезпечність та радіаційну безпечність металобрухту чорних металів (т.1 а.с. 231 248, т.2 а.с. 1 41). З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «Сумивторметал» має ліцензію на заготівлю та переробку металобрухту чорних металів та зареєстровано платником податку на додану вартість в ДПІ м. Суми, відтак ТОВ «Сумивторметал» було виписано позивачу податкові накладні, які оформлені у відповідності з вимогами пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (т.1 а.с. 145 180).

Оплата за поставлений товар, з урахуванням ПДВ, здійснювалась позивачем в т.ч. у травні, серпні та вересні 2009р. в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с. 181 207).

Суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету було включено позивачем до податкових декларацій з податку на додану вартість за червень, вересень та жовтень 2009р. (т.1 а.с. 20 28).

Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі по тексту Закон України „Про ПДВ”) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. А за змістом п. 1.8 вказаного закону бюджетне відшкодування це сума податку, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Так, п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість", містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування” та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 7 вказаного Законну передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи, а саме з акту перевірки, вбачається, що позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість"- видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податного кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем або контрагентами продавця (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Крім того, як вбачається з матеріалів справи податковий орган не довів суду навіть факт несплати податку на додану вартість контрагентами в ланцюгу постачання, а лише посилається на неможливість здійснити відповідні перевірки. Також податковий орган не надав суду доказів і того що вказані операції по придбанню металобрухту чорних металів мали фіктивний чи безтоварний характер.

Відповідно до п.п.”а” п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" умовою бюджетного відшкодування є сплата продавцем ПДВ в ціні товарів (послуг) продавцю, а не сплата продавцем або контрагентами продавця податку до бюджету.

Відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товарів продавцю.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцем. Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Отже, судом встановлено, що позивач виконав всі вимоги Закону щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.

Щодо посилання позивача на відсутність у податкового органу повноважень на проведення документальної невиїзної перевірки щодо правомірності визначення бюджетного відшкодування, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачається обовязок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах. міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Зазначена перевірка була здійснена на підставі п.1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", яка передбачає що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів незалежно вид способу їх подачі ). Абзацом 3 пп.1.2 п.1 наказу ДПА України "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютної та іншого законодавства" № 327 від 10.08.2005 року визначено поняття невиїзної документальної перевірки. Згідно зазначеного підпункту, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів, незалежно від способу їх подачі. В відповідності з зазначеним підпунктом дана невиїзна перевірка здійснювалась в приміщенні Конотопської МДПІ, при цьому при проведенні перевірки використовувались документи, які були в розпорядженні податкових органів (подані платником податків податкові декларації, листи - запити, листи - відповіді). Отже, суд вважає, що здійснюючи невиїзну перевірку позивача по спірним податковим деклараціям, податковий орган мав повноваження, визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», а позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень, вересень, жовтень 2009 р. в сумі 135410, 00 грн., а податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000492311/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 135 410,00 грн. від 18.06.2009 р. є таким, що не відповідає вимогам законодавства.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мотордеталь-Конотоп" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління державного казначейства України в Сумській області про встановлення відсутності повноважень, скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції від 18.06.2010 року №0000492311/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 135410,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (вул. Воскресенська, 7, м. Суми, код 23635072, код бюджетної класифікації 14010200) на користь ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" (місцезнаходження вул. Вирівська , 64, м. Конотоп, Сумська область; П/р № 2600610453 в ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629; ідентифікаційний код 30573983) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 135410,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету м. Суми ( вул. Воскресенська, 7, м. Суми, код 23636315) на користь ТОВ "Мотордеталь-Конотоп"( місцезнаходження вул. Вирівська , 64, м. Конотоп, Сумська область; П/р № 2600610453 в ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629; ідентифікаційний код 30573983) суму витрат по сплаті державного мита у розмірі 1357,50 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити. <Сума стягнення (цифрами) ><Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 18 жовтня 2010 року.

Суддя (підпис) В.О. Павлічек

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя В.О. Павлічек