Постанова № 12291215, 08.11.2010, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2010 р.Справа № 2а-2762/10/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії :

Головуючого судді Кафарського В.В.

Суддів:Могили А.Б.,

Тимощука О.Л.,

за участю секретаря Кузишин Р.М.

представників сторін:

від позивача: Ясінський Т.І.; Мушинський В.Т.

від відповідача:Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області Стадник І.М.; Державного комітету України з регуляторної політики та підприємництва не з»явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігросвіт»

до відповідача: Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області

Державного комітету України з регуляторної політики та підприємництва

про стягнення коштів у сумі 367613,07 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ігросвіт»(далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області, Державного комітету України з регуляторної політики та підприємництва (далі відповідачі) про зобов»язання Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва підготувати подання до органів Державного казначейства України на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів за користування ліцензією на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор на гральних автоматах, виданої Міністерством фінансів України на період з 11.05.2006 року до 10.05.2011 року включно, у сумі 367613,07 грн. за заявою від 02.10.2009 року та стягнення за рахунок державного бюджету з Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області цих коштів.

Представник позивача змінив позовні вимоги, які остаточно сформулював в заяві від 21.09.2010 року, та просив суд зобов»язати Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва підготувати за заявою ТзОВ "Ігросвіт" від 02.10.2009 року подання до органів Державного казначейства України на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів за користування ліцензією на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор на гральних автоматах, виданої Міністерством фінансів України на період з 11.05.2006 року до 10.05.2011 року включно, у сумі 367613,07 грн. (із розрахунку за 686 днів - за період 25.06.2009 року до 11.05.2011 року) і направлення його до органів Державного казначейства України; стягнення з Державного бюджету України на користь ТзОВ "Ігросвіт" 367613,07грн. надмірно перерахованих коштів за користування ліцензією на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор на гральних автоматах, виданої Міністерством фінансів України, у зв"язку з неможливістю використання цієї ліцензії у період з 25.06.2009 року до 10.05.2011 року в силу набрання 25.06.2009 року законної сили Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні»; судові витрати стягнути з відповідачів.

Позивач в обґрунтування змінених позовних вимог посилається на наявність надмірно перерахованих коштів у розмірі 367613,07 грн. за видачу ліцензії на організацію діяльності з проведення азартних ігор у зв'язку з невикористаним у період з 25.06.2009 року по 10.05.2011 року строком дії зазначеної ліцензії, оскільки з дня набрання чинності Законом України "Про заборону грального бізнесу в Україні", а саме з 25 червня 2009 року, скасовані видані суб'єктам підприємницької діяльності ліцензії, а здійснення діяльності за придбаною позивачем ліцензією, в тому числі і за період з 25.06.2009 року до 10.05.2011 року заборонено, хоча за користування ліцензією у вказаний період позивачем сплачено 367613, 07 грн. Представники позивача в судовому засіданні 08.11.2010 року змінені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити, посилаючись на докази та обставини, зазначені в позовній заяві.

Представник відповідача - Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, в судове засідання не з'явився, однак відповідач, 30.08.2010 року, на адресу суду направив заперечення проти заявленого позову, аргументоване тим, що на час розгляду спору відсутній законодавчо визначений механізм повернення коштів внаслідок прийняття Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", а тому відсутні підстави для повернення коштів позивачу. Окрім того, зазначив, що Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва не наділений повноваженнями щодо повернення коштів з бюджету та визначення і розрахунку сум, які підлягають поверненню. Крім того, просив провадження у справі закрити у звязку із підсудністю даного спору судам господарської юрисдикції.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області проти позовних вимог заперечила, посилаючись на те, що до органів державного казначейства не надходили подання Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про повернення надмірно сплачених коштів позивачу, внаслідок чого у Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області відсутні підстави для здійснення перерахування цих коштів відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі вищевикладеного, просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши адміністративну справу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ігросвіт" є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 25596146, є субєктом господарської діяльності.

30.06.2006 року позивачу Міністерством фінансів України була видана ліцензія серії АВ №082990 на право організації діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) зі строком дії ліцензії з 11.05.2006 року до 10.05.2011 року.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 року № 1755-ІП ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор (крім випуску та проведення лотерей) видається строком на п'ять років. За видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлюються Кабінетом Міністрів України. Плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття рішення про видачу ліцензії. Вартість плати за ліцензію на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор (крім випуску та проведення лотерей) встановлено в розмірі 30 000 євро за кожний рік користування такою ліцензією, зокрема, на кожну особу, що провадить діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах. Стаття 1 зазначеного Закону передбачає, що плата за ліцензію - разовий платіж, що вноситься суб'єктом господарювання за одержання ліцензії.

Згідно з пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України "Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу" від 29 листопада 2000 року № 1755 плата за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор, яка видається на кожну особу, що провадить таку діяльність на гральних автоматах, на кожний пункт тоталізатора у разі провадження букмекерської діяльності, на кожний електронний сервер у разі провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в електронному (віртуальному) казино, на кожний гральний зал у разі провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино та інших азартних ігор, справляється після прийняття рішення про видачу ліцензії. Плата вноситься у розмірі, встановленому законом, у національній валюті (за офіційним курсом, установленим Національним банком на день внесення платежу).

Пунктом 5 даної Постанови встановлено, що плата, яка вноситься суб'єктом господарювання за видачу та переоформлення ліцензії, за кожний рік користування ліцензією на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор, а також за видачу копії та дубліката ліцензії, зараховується до Державного бюджету України і вноситься на рахунки територіального органу Державного казначейства.

Як встановлено судом, після прийняття рішення за №457 від 11.05.2006 року Міністерством фінансів України про надання вказаної ліцензії позивачу, останнім була здійснена оплата за користування ліцензією у повному обсязі за весь період її дії, тобто з 11.05.2006 року до 10.05.2011 року у розмірі 953 086, 50 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.06.2006 року №669 та довідкою Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області від 13.09.2010 року № 6.1-12/4047 про зарахування коштів до Державного бюджету України за кодом платежу 14060200 "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів". Також зазначені обставини не заперечувалися відповідачами.

Додатком № 8 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" за Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету за кодом бюджетної класифікації 14060200 "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів".

15.05.2009 року прийнятий Закон України "Про заборону грального бізнесу в Україні" №1334-УІ, який набрав чинності 25.06.2009 року, відповідно до пункту 2 статті 4 якого з дня набрання чинності цим Законом видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб'єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються.

Таким чином, з моменту набрання законної сили вказаним Законом, тобто з 25.06.2009 року була скасована ліцензія позивача серії АВ №082990 на вид діяльності - організація діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах), а здійснення цієї діяльності заборонено.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати на те, що позивачем ліцензія серії АВ №082990 на право організації діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) отримана 30.06.2006 року у відповідності до встановленого Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" порядку і на момент отримання вказаної ліцензії позивач набув право здійснювати її використання та провадити діяльність в сфері грального бізнесу протягом пяти років. У звязку з чим позивачем здійснена оплата за використання зазначеної ліцензії протягом всього строку її дії.

У звязку із зміною законодавства, яким здійснюється дозвільний порядок регулювання організації діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) та набрання законної сили Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні»здійснення позивачем використання вищевказаної ліцензії та провадження господарської діяльності в сфері грального бізнесу не дозволяється. Тобто, здійснення вказаної господарської діяльності за отриманою в порядку визначеному законом та на законних підставах ліцензією серії АВ №082990 від 30.06.2006 року в період з 25.06.2009 року до 11.05.2011 року є неможливим, а сплата коштів за використання вказаної ліцензії в період з 25.06.2009 року до 11.05.2011 року (686 днів) є надмірною.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сплачені позивачем кошти за період користування ліцензією серії АВ №082990 на право організації діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) за період з 25.06.2009 року до 11.05.2011 року підлягають поверненню.

Вирішуючи питання про розмір грошових сум, які підлягають поверненню позивачу з державного бюджету, колегія суддів вважає, що поверненню підлягають кошти фактично сплачені позивачем за користування вказаною ліцензією з 25.06.2009 року до 11.05.2011 року (686 днів).

Як встановлено судом, позивачем сплачено 23.06.2006 року 953086, 50 гривень (платіжне доручення за №669), виходячи з розрахунку 30000 євро за кожний рік користування ліцензією за курсом Національного банку України на день сплати.

Згідно довідки управління Національного банку України в Івано-Франківській області за №13-009/3597 від 18.10.2010 року, що міститься в матеріалах справи, станом на 23.06.2006року офіційний курс євро у відношенні до національної валюти складав за 100 євро 635-3910 гривень.

Як наслідок, сума, що підлягає до повернення з державного бюджету позивачу складає 359683, 05 гривень.

Розрахунок суми надмірно сплачених коштів, заявленої до стягнення позивачем 367613,07 грн., на думку колегії суддів є невірним, оскільки для визначення вказаної суми позивач виходив з комерційного курсу співвідношення національної валюти до євро.

Вирішуючи позовні вимоги про зобовязання відповідача Державного комітету України з регуляторної політики та підприємництва надати Головному управлінню державного казначейства України в Івано-Франківській області подання про повернення позивачу надміру сплачених коштів за користування ліцензією колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 50 Бюджетного кодексу України державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2007 року № 667 Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва (Держкомпідприємництво) є центральним органом виконавчої влади,

Держкомпідприємництво забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва. Держкомпідприємництво є спеціально уповноваженим органом з питань державної регуляторної політики, державної реєстрації, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності. З урахуванням вищевикладеного, Представництво Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва у Івано-франківській області є суб'єктом владних повноважень в розумінні пункту 7 статті З КАС України, так і органом стягнення відповідно до Додатку № 8 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік".

Згідно з пунктом 1 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1232, Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується, та відповідно має власні територіальні органи. Таким чином, Головне державне казначейство України у Івано-франківській області є як суб'єктом владних повноважень в розумінні пункту 7 статті З КАС України, так і органом, який здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органу стягнення.

Наказом Держкомпідприємництва від 7 травня 2009 року № 88 затверджений Порядок оформлення суб'єктам господарювання подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів".

Відповідно до пунктів 1, 2 даного Порядку подання на повернення суб'єктам господарювання помилково або надмірно перерахованих коштів до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів" оформлюється представництвами Держкомпідприємництва в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Для отримання подання суб'єкт господарювання надає до представництва такі документи: заяву на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів; оригінал або копію розрахункового документа, яким підтверджується перерахування коштів.

Згідно з пунктом 3 Порядку Представництва на підставі розгляду документів, зазначених у пункті 2 Порядку, та виписок з бюджетних рахунків за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів" оформлюють подання на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів до органів Державного казначейства України.

Як встановлено судом, 02.10.2009 року позивач звернувся до Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва із заявою про повернення надмірно перерахованих коштів за ліцензію. Листом від 09.10.2009 року від Держкомпідприємництва (вих. №12264), в якому зазначено, що з приводу звернень суб"єктів господарювання з питань погодження повернення коштів, сплачених ними як плата за ліцензію на організацію діяльності з проведення азартних ігор, Держкомпідприємництво звернулось до Кабінету Міністрів України з проханням дати доручення Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерству фінансів України, Державному казначейству України, Міністерству юстиції України опрацювати питання повернення суб'єктам господарювання надмірно сплачених коштів за користування ліцензіями на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор. Дорученням Кабінету Міністрів України головним виконавцем визначено Міністерство фінансів України. Після опрацюванням Міністерством фінансів України питання повернення суб"єктам господарювання надмірно сплачених коштів за користування ліцензіями на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор механізм повернення цих коштів буде повідомлено додатково.

26.07.2010 року ТзОВ "Ігросвіт" отримано лист від Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва в Івано-Франківській області (вих №21-9/276/01-36 від 26.07.2010 року) аналогічного змісту.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Відсутність законодавчо врегульованого механізму повернення суб'єктам господарювання коштів, надмірно сплачених за ліцензії, після їх скасування Законом України "Про заборону грального бізнесу в Україні", не позбавляє особу права звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів та ухвалення судом відповідного судового рішення. Головним у спірних правовідносинах є такі обставини як наявність ліцензії, наявність факту оплати позивачем за користування ліцензією у повному обсязі за весь період її дії, та факт надмірно сплачених кошів за невикористаний позивачем період строку дії зазначеної ліцензії. Всі дані обставини є наявними у спірних правовідносинах і підтверджуються матеріалами справи. Суд при розгляді справи, дослідивши всі її матеріали, виходячи із вищевикладеного, прийшов до висновку, що дані кошти відносяться саме до коштів, які надмірно сплачені позивачем. Однак, зобовязання відповідача до вчинення дій про які просить позивач не є способом захисту порушеного права, оскільки не відповідає змісту такого права та не дозволяє здійснити цей захист. В даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є стягнення коштів сплачених до державного бюджету за користування ліцензією з організації діяльності з проведення азартних ігор (діяльність з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах) за період з 25.06.2009 року до 10.05.2011 року.

Положення Порядку подання на повернення суб'єктам господарювання помилково або надмірно перерахованих коштів до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 14060200 "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів" встановлюють взаємодію Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Головного управління державного казначейства України в Івано-Франківській області, які діють як органи державної влади, представники одного відповідача - держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки.

Суд зазначає, що саме бездіяльність відповідача - Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва - у спірних правовідносинах, яка виразилась у не підготовці за заявою ТзОВ "Ігросвіт" подання до органів Державного казначейства України на повернення помилково або надмірно перерахованих коштів за користування ліцензією на провадження діяльності з організації і проведення азартних ігор на гральних автоматах, виданої Міністерством фінансів України на період з 11.05.2006 року до 10.05.2011 року включно, у сумі 367613,07 грн. (із розрахунку за 686 днів - за період 25.06.2009 року до 11.05.2011 року) і направлення його до органів Державного казначейства України, спричинила звернення позивача за судовим захистом, внаслідок чого суд дійшов висновку, що позивач вправі скористатись своїм правом на судове оскарження бездіяльності та захист порушеного права, шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

Таким чином, відповідачі як суб'єкти владних повноважень, у правовідносинах, пов'язаних із поверненням надмірно сплачених коштів з бюджету, реалізують надані їм владні управлінські функції, а тому спори за участі цих органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Також, колегія суддів зазначає, що предметом позову в даній справі не становлять вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю субєкта владних повноважень, а посилання відповідача на підсудність даного спору судам господарської юрисдикції є невірним і не обґрунтовує заперечень відповідача проти заявленого позову.

Враховуючи, що однією з вимог позивача є покладення стягнення судових витрат на відповідачів, судом досліджено та встановлено, що частиною 1 статті 94 КАС України передбачено стягнення судових витрат не з відповідачів по справі, а з Державного бюджету України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 цієї статті Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно частини 2 статті 162 Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку щодо обгрунтованості позовних вимог, а тому наявні підстави для часткового задоволення адміністративного позову .

Враховуючи вищевикладену позицію суду стосовно стягнення судових витрат суд, керуючись частиною 1 статті 94 КАС України присуджує всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень і на користь якої ухвалене судове рішення, документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у складі колегії,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ігросвіт", вул.Чорновола, 136, м.Івано-Франківськ, 76000, р/р 26002340317421, Львівська ОФ АКБ УСБ, код МФО 325019 надміро сплачені кошти за ліцензію на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор на гральних автоматах в розмірі 359683,05 (триста п"ятдесять дев"ять тисяч шістсот вісімдесят три грн. 05коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ігросвіт", вул.Чорновола, 136, м.Івано-Франківськ, 76000, р/р 26002340317421, Львівська ОФ АКБ УСБ, код МФО 325019 сплачене державне мито в розмірі 1683,00 (одна тисяча шістсот вісімдесят три грн.00коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Кафарський В.В.

Судді: Могила А.Б.

Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 12.11.2010.