Ухвала суду № 122911824, 07.11.2024, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 459/1679/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.11.2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сокаль заяву засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання,

в с т а н о в и в:

До Сокальського районного суду Львівської області надійшла заява від засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання.

В обґрунтування заяви зазначає, що вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 13.07.2021 року у справі №459/1679/18 його визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.135 КК України та призначено покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі. Звільнено від призначеного покарання за ч.1 ст.135 КК України відповідно до положень ч.5 ст.74 КК України з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності. Визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки. Строк відбуття покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання та фактичного затримання. Вирішено питання судових витрат та цивільного позову.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13.11.2021 року вирок Червоноградського міського суду Львівської області залишено без змін.

Зазначає, що 16.06.2022 року він був затриманий і з цього часу відбував покарання Державній установі «Городоцький виправний центр (№131)» в Рівненській області.

Вказане кримінальне правопорушення ним скоєно 09.03.2014 року.

Згідно ухвали Рівненського районного суду Рівненської області у справі №570/3480/23 по розгляду подання адміністрації Державної установи «Городоцький виправний центр (№131)» ОСОБА_4 замінено не відбуту частину основного покарання у виді позбавлення волі строком на один рік десять місяців двадцять п`ять днів на виправні роботи строком на один рік десять місяців двадцять п`ять днів з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави. Дана ухвала набрала законної сили 28.07.2023 року.

Після звільнення з місця позбавлення волі ОСОБА_4 знаходиться на обліку в Червоноградському районному відділі Філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області за адресою Львівська область, м. Сокаль, вул. Мікевича, 9.

З 01.08.2023 року по даний час він працює в ТОВ «ВМВ Холдінг» на посаді верстатника деревообробних верстатів в цеху корпусних меблів в с. Острів Червоноградського району Львівської області.

Згідно характеристики з місця праці та місця проживання ОСОБА_4 характеризується позитивно.

Зазначає, що станом на 09.03.2014 року діяв закон, а саме ч.3 ст.55 КК України, в якій вказано, що при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. Також згідно ч.1, ч.2, п.1 ч.3 ст.81 КК України, норми якої діяли станом на 09.03.2014 року вказано, що до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим: не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин. Згідно вироку суду строк відбуття покарання йому слід рахувати з моменту звернення вироку до виконання та фактичного затримання, тобто з 16.06.2022 року як основного та додаткового покарання. За час відбування покарання ОСОБА_4 до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, правила відбуття як основного так і додаткового покарання не порушував, позитивно характеризується за місцем праці та проживання, працює, а тому просить звільнити його повністю від додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 клопотання підтримали та просили задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити, зазначив, що таке є не обгрунтованим та безпідставним.

Представник Червоноградського районному відділі Філії Державної установи «Центр пробації» в судове засідання не прибув, у наданій суду заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши надані матеріали клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст.537, 539 КПК України, під час виконання вироків, суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Згідно ч.1 ст.81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Згідно до вимог ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Однак, згідно матеріалів наданих самим заявником відсутня інформація про його поведінку та ставлення до відбуття покарання, а також відсутні відомості про те, що засуджений не притягувався до кримінальної або адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ч.3 ст.55 КК України, строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.5 своєї постанови № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можуть бути застосовані тільки після фактичного відбуття тієї частини строку покарання. Згідно з п. 7 вищезазначеної постанови особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання, при умові, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26.04.2002, наголошено на те, що звільнення від відбування додаткового покарання можливе тільки одночасно із звільненням від відбування основного покарання.

З положень п. п. 7, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м`яким" від 26.04.2002 слідує, що саме при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування основного покарання, він може бути повністю або частково звільнений і від відбування назначеного додаткового покарання.

У зв`язку з вищевикладеним, суд зазначає, що діючим на даний час законодавством не передбачено можливість умовно-дострокового звільнення від додаткового покарання осіб, якщо не вирішувалося питання умовно-дострокового звільнення від основного покарання.

Оскільки основне покарання за вироком суду ОСОБА_4 не відбув повністю, його клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання окремо від основного покарання не може бути задоволене.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання засудженого.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.369-372, 376, 537-539 КПК України, ст.81 КК України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити засудженому ОСОБА_4 у задоволенні заяви про умовно-дострокове звільнення від призначеного додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, відповідно до вироку Червоноградського міського суду Львівської області від 13.07.2021 року.

На ухвалу може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий: ОСОБА_1