Ухвала суду № 122909723, 08.11.2024, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН № 757/38957/23-ц

Провадження 2/201/689/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Покопцевої Д.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про об`єднання зустрічного позову з первісним у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович,

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача подав зустрічний позов, яким просить стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача заборгованість за кредитним договором № 177967-КС-001 від 18.11.2020р. в сумі 77 471 грн. 30 коп., з яких 38 050 грн. 20 коп. заборгованості за неповернутим кредитом, 39 421 грн. 10 коп. заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами, вирішити питання судових витрат, об`єднати зустрічним позов із первісним, справу розглядати в загальному позовному провадженні.

Представник позивача продав заперечення проти об`єднання зустрічного позову з первісним, мотивуючи тим, що розгляд первісного позову не є взаємопов?язаним з розглядом зустрічного позову, їх спільний розгляд не є доцільним і призведе лише до затягування вирішення спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки відсутня однорідність позовних вимог, ці вимоги не взаємопов?язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не залежить від правильності позовних вимог про стягнення суми боргу.

Також наголошує на тому, що у випадку відмови у задоволенні первісного позову, задоволення зустрічного позову буде унеможливлено з підстав подвійного стягнення заборгованості за одне й те ж саме зобов?язання, що в свою чергу призведе до порушення ст. 61 Конституції України.

Заперечень на подане клопотання від представника відповідача не отримано.

Вирішуючи питання прийняття зустрічного позову із первісним, суд враховує, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно до вимог ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд враховує, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Суд, з урахуванням положень цієї статті, може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 (провадження № 12-231гс18).

Отже, однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Об`єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи. Об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду (постанова Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання позивача про об`єднання зазначених ним цивільних справ слід відмовити, оскільки їх одночасний спільний розгляд не сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства, є недоцільним, утруднить розгляд та вирішення даної справи, ускладнить її розгляд та затягне строки розгляду. При цьому наразі відповідачем не обґрунтовано та не доведено, що предмет позову та доказова база у вказаних справах є однорідними та спільними.

Відповідач має право на подання позову до відповідача про стягнення заборгованості за договором позики і не позбавлений його в майбутньому. В питанні застосування позовної давності необхідно враховувати 12 та 19 пункти прикінцевих та перехідних положень ЦК України. 12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Керуючись ст.ст. 188,193 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором із первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, треті особи - приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрій Олександрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович.

Ухвала в частині відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України). Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення /ч. 1 ст. 261 ЦПК України/.

Суддя: Д.О. Покопцева