Рішення № 122902526, 08.11.2024, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/430/24 Провадження № 2-а/358/19/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом до поліцейського ОСОБА_2 та ГУНП в Чернігівській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.03.2024 поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП ГУНП в Чернігівській області капралом поліції ОСОБА_2 винесена постанова серії ЕНА № 1582235 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Зі змісту даної постанови вбачається, що 04.03.2024 12:12:01 с.Лемеші, дорога МО1 87 км водій керував ТЗ в нас.пункті Лемеші, позначеному д.з. 5.49 зі швидкістю км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості в нас.пункті більше ніж 50 км/год. Швидкість зафіксовано TRUCAM LTI 20/20 TC000607, чим порушив п.12.4 ПДР порушення швид.режиму в населених пунктах; стаття 122 ч.4 КУпАП.

Позивач зазначає, що з даною постановою він не згодний з наступних підстав. Так, в оскаржуваній постанові не зазначено швидкість руху транспортного засобу, яким керував позивач; швидкість руху вимірювалась приладом, який поліцейський тримав у руках, в той час як вказаний вимірювальний прилад повинен бути встановлений стаціонарно; контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним дорожнім знаком 5.70, однак в порушення вимог ст.40 ч.2 Закону України «Про національну поліцію» інформація про здійснення відеофіксації не була розміщена на видному місці; поліцейськими не було повідомлено позивача, що стосовно нього буде розглядатися справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.122 КУпАП.

16.04.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі.

02.05.2024 до суду надійшло клопотання представника відповідача ГУНП в Чернігівській області про заміну первісного відповідача ГУНП в Чернігівській області належним Департаментом патрульної поліції, в складі якого функціонує УПП в Чернігівській області.

15.05.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача про залучення в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції, яким замінити неналежного відповідача поліцейського УПП ГУНП в Чернігівській області Комара Д.В.

15.05.2024 ухвалою суду замінені неналежні відповідачі поліцейський ОСОБА_2 та ГУНП в Чернігівській області на належного Департамент патрульної поліції.

13.06.2024 до суду надійшов відзив представника відповідача на позов. Представник відповідача позов не визнає, просить справу розглянути за відсутності представника відповідача та відмовити у задоволенні заявлених вимог. Свою позицію обґрунтовує наступним: з відеозапису та фото приладу TruCam вбачається, що автомобіль Renault Dokker номерний знак НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 107 км/год, тобто з перевищенням швидкості руху в населених пунктах згідно ПДР на 57 км; правомірність використання приладу TruCam в ручному режимі підтверджується листом ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» Міністерства економічного розвитку та торгівлі від 01.10.2019 №22-38/49, відповідно до якого лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювання; відповідач позбавлений можливості надати відеозапис з портативного реєстратора № 474339, оскільки строк їх зберігання становить 30 діб; факт ознайомлення позивача поліцейським з правами під час розгляду справи підтверджується його особистим підписом в оскаржуваній постанові; щодо виправлень в п.5 постанови зазначив, що 04.03.2024 відносно позивача була винесені постанова в електронній формі у вигляді стрічки та оскільки позивач керував транспортним засобом з номерним знаком, який був виданий ІНФОРМАЦІЯ_1 , він відсутній в підсистемі ІКС-ІПНП, та автоматично марка та модель автомобіля не була підтягнута; на основі рапорту поліцейського ОСОБА_2 до п.5 оскаржуваної постанови були внесені зміни шляхом внесення коригувань із засвідченням підпису та проставлянням печатки та зазначено марку та модель транспортного засобу та швидкість руху; допущені механічні описки в оскаржуваній постанові були виправлені з надісланням копії виправленої постанови разом з відзивом на адресу позивача; окремі недоліки постанови не можуть розглядатися як підстава для її скасування. Також, представник відповідача вказує на безпідставність, на переконання сторони відповідача, посилання позивача на відсутність попереджувального дорожнього знаку 5.70, оскільки його наявність чи відсутність не впливає на розгляд справи та ПДР не містять положень щодо вказаного дорожнього знаку; натомість введений дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень ПДР» є обов`язковим лише при фіксації правопорушень зафіксованих в автоматичному режимі; наявність або відсутність дорожнього знаку 5.76 не звільняє водії від обов`язку виконувати вимоги ПДР щодо дотримання швидкості руху саме у населених пунктах. З цих підстав вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою. Щодо витрат на правничу допомогу в сумі 20000 грн зазначив, що вони не підтверджені, справа є типовою, відсутні документальні підтвердження надання правової допомоги та, в разі задоволення позову, підлягають зменшенню до 500 грн.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Шапошник Є.В. позовні вимоги підтримав з підстав у ньому зазначених та просив задовольнити. Додатково зазначив, що оскаржувана та видана на руки позивачу постанова складена з порушенням вимог ч.3 ст.283 КУпАП, оскільки не містить відомостей про транспортний засіб, зафіксовану швидкість руху; рапорт поліцейського про внесення виправлень до постанови датований 12.06.2024, тобто складений вже під час розгляду даної справи в суді, тому не є доказом законності оскаржуваної постанови; долучені представником відповідача відео-докази не містять підтвердження наявності на ділянці дороги дорожніх знаків 5.76; Вістратенка належним чином не повідомляли про розгляд його справи та належним чином не роз`яснювали, оскільки розгляд справи тривав лише 4 хвилини, доказів протилежного представником відповідача не надано. Крім того, представником позивача, в порядку ч.7 ст.139 КАС України заявлено про подання доказів витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.

Вислухав пояснення представника позивача, дослідив матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст.20 КАС Українимісцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно дост.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2024 поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП ГУНП в Чернігівській області капралом поліції ОСОБА_2 винесена постанова серії ЕНА № 1582235 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. Зі змісту даної постанови вбачається, що 04.03.2024 12:12:01 с. Лемеші, дорога МО1 87 км водій керував ТЗ в нас.пункті Лемеші, позначеному д.з. 5.49 зі швидкістю км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості в нас.пункті більше ніж 50 км/год. Швидкість зафіксовано TRUCAM LTI 20/20 TC000607, чим порушив п.12.4 ПДР порушення швид.режиму в населених пунктах; стаття 122 ч.4 КУпАП.

Вказана постанова 04.03.2024 була вручена позивачу.

Згідно зіст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно дост.222 КУпАПоргани Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення про порушенняПравил дорожнього руху.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч.1статті 8 Закону України «Про Національну поліцію»поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України.

Згідно п. 8 ч.1статті 23 зазначеного Законуполіція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженоїНаказом Міністерства внутрішніх справ України 07листопада 2015року за№ 1395та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Відповідно до ч.4статті 122 КУпАПперевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно доЗакону України «Про дорожній рух»встановлюютьПравила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У своєму позові позивач не погоджується з тим, що ним було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 4ст. 122 КУпАПта зазначає про відсутність доказів, що підтверджували б факт його неправомірних дій.

Заявлені позовні вимоги позивач мотивує притягненням його до відповідальності за відсутності доказів вчинення правопорушення.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна підтверджуватися відповідними докази.

Перелік доказів, якими доводиться вина особи у справах про адміністративні правопорушення, визначений ч.1 ст.251 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відео-запису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа №660/575/16-а від 31.01.2018 року.

Разом з тим, матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження викладених у постанові обставин.

При цьому суд враховує, що оскаржувана постанова винесена 04.03.2024. При цьому вона не містить відомостей щодо марки транспортного засобу, швидкості руху.

Виправлення до вказаної постанови були внесені згідно рапорту співробітника поліції 12.06.2024.

Щодо внесення виправлень до постанови, суд зазначає наступне.

Частинами першою та другою Розділу ІVІнструкції №1395передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідатистатті 283 КУпАП.

Відповідно до частини п`ятої Розділу IVІнструкції №1395постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІцієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієїІнструкції.

Відповідно до пункту дев`ять Розділу ІV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженоїнаказом МВС України №1376 від 06 листопада 2015 року, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно достатті 283 КУпАПвиносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком.

Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим.

Згідно із пунктом третім розділу XIIIІнструкції №1395про виявлення зіпсованих бланків (механічні пошкодження, друкарський брак) доповідається керівнику відповідного підрозділу. Зіпсовані, повернуті або такі, що мають друкарський брак, бланки протоколів, постанов та тимчасових дозволів знищуються та списуються з обліку відповідно до акта щомісячного списання бланкової продукції.

З наведених норм слідує, що уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до передбаченої законом форми, де зазначаються усі необхідні відомості, після чого вона підлягає підпису особою, щодо якої розглядається справа про адміністративне правопорушення.

В свою чергу, якщо було допущено помилку у внесені відомостей до бланку постанови, або бланк постанови має друкарський брак, то такий бланк необхідно вважати зіпсованим, адже внесення виправлень та поправок до нього після його підпису особою, щодо якої розглядається справа про адміністративне правопорушення, не допускається.

Як вбачається з долученої представником відповідача до відзиву на позовну заяву копії постанови від 04.03.2024 серії ЕНА №1582235, у ній містяться виправлення, зокрема, щодо марки транспортного засобу, швидкості руху. Водночас, зазначені виправлення не відображені на другому екземплярі вказаної постанови, яка була надана позивачу та яка приєднана останнім до позовної заяви, оскільки вказані виправлення внесені згідно рапорту від 12.06.2024, тобто вже після надходження позову у даній справі до суду та призначення судового розгляду.

Доданий представником відповідача до відзиву на позовну заяву відеозапис не підтверджує факту внесення виправлення поліцейським у постанову до того як її підписав позивач та факту дотримання порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу, оскільки вказаний відеозапис, який зазначений у постанові про адміністративне правопорушення у відношенні позивача знищений, що вбачається зі змісту заперечень представника відповідача.

У зв`язку зі знищенням відеозапису, який зазначений в додатках до оскаржуваної постанови, суд позбавлений можливості перевірити доводи представника відповідача про дотримання процесуального порядку розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення у відношенні відповідача.

Доданий до заперечень відеозапис із фіксацією наявності дорожнього знаку Лемеші та фотознімок транспортного засобу в с.Лемеші є не достатніми доказами для встановлення вини позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення з огляду на зазначені вище недоліки.

Щодо доводів представника відповідача про врахування практики КААС № 751/10448/16-а щодо можливості внесення виправлень до постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, суд зазначає, що обставини справи №751/10448/16-а не є релевантними обставинам даної справи.

Інші доводи представника відповідача не спростовують висновку суду щодо недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стаття 62 Конституції України встановлює, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання постанови про адміністративне правопорушення суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та задоволення позову.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати відносяться за рахунок держави.

Керуючись ст. ст.2,6-10,77,122,241-246,255,257,263,295, КАС України,суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову серія ЕНА № 1582235 від 04.03.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн, винесену поліцейським 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП ГУНП в Чернігівській області капралом поліції Комаром Д.В.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець