Рішення № 122899853, 06.11.2024, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 128/522/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2024 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань Голоти О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в селищі Літин за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до суду із вказаним позовом мотивуючи його тим, що 04.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_2 укладено договір споживчого кредиту №104009849, згідно умов якого відповідачу надано кредит в сумі 7500,00 грн., строк 30 днів, з кінцевим терміном повернення 03.11.2021.

17.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №17-01/2022-54, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за договором №104009849 від 04.10.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 .

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, у тому числі за договором №104009849 від 04.10.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 .

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Відповідач взятих на себе зобов`язань за цим кредитним договором не виконала, станом на 09.01.2024 відповідно до розрахунку заборгованості відповідач має заборгованість на загальну суму 32 587,50 грн., а саме: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 7500,00 грн., заборгованість за нарахоаими процентами на дату відступлення права вимоги 24 262,50 грн., заборгованість з комісії 825,00 грн.

Станом на сьогоднішній день строк надання грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

Таким чином позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 32 587,50 грн., витрати на сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн. та на правову допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 07.08.2024 відкрито провадження по справі та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

08.04.2024 до суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шевчук Н.М., в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, оскільки позовна заява не містить доказів на підтвердження вимог, а саме повноваження керівника ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не підтверджені належними та допустими доказами. Виписка, яка міститься в матеріалах справи сформована 30.12.2022, а позов поданий у січні 2024 року.

Відсутні відомості на надсилання відповідачу та використання нею одноразового ідентифікатора для електронного підпису кредитного договору №104009849 від 04.10.2021 укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Мілоан»; відомостей, що підтверджують факт надходження 04.10.2021 грошових коштів у розмірі 7500,00 грн на рахунок ОСОБА_2 за договором №104009849 від 04.10.2021, із зазначенням номера картки/рахунку та найменування банківської установи, на який здійснювалося зарахування кредитних коштів. Вказує, що дані документи мають істотне значення для розгляду справи.

Як вбачається з кредитного договору, сторони погодили, що строк кредиту 30 днів, термін повернення кредиту зі сплатою комісії 03.11.2021. Даним договором не передбачено нарахування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 30 днів, тому вважає, що проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом 30 днів, тобто терміну, на який були надані кредитні кошти.

Таким чином, вважає, що сума, яка грунтується на законі та договорі та підлягає до стягнення з неї на користь позивача становить по тілу кредиту в розмірі 7500,00 грн, 2812,50 грн. проценти та 850 грн. комісії, а всього 13 215 грн.

Крім того, позивачем не було надано детального розрахунку за складовими кредитної заборгованості, яку позивач просить стягнути, зокрема простроченої заборгованості за процентами в сумі 24 262,50 грн на дату відступлення прав вимоги, із зазначенням на який період була нарахована та за якою відсотковою ставкою.

Вважає розмір витрат на професійну правничу допомогу таким, що не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру, а отже є значно завищеним.

За таких підстав просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

19.06.2024 до суду надійшли письмові пояснення сторони позивача, де вказують, що посилання представника відповідача щодо підтверджень повноважень керівника товариства є необгрунтованими, оскільки підтвержені Статутом та відповідною випискою. Щодо дати документів, зазначають, що повноваження директора не змінювались та є належними на сьогоднішній день.

У випадку певних сумнівів, відповідач має повне право звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів або надати докази, які підтверджують відсутність будь-яких повноважень у директора.

Щодо відсутності зарахування коштів, зазначають наступне, що відповідач самостійно вчинила дії спрямовані на утримання шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є неодноразовим індентифікаторм на підписання електронного договору та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому були перераховані грошові кошти у розмірі 7800,00 грн.

Підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма його істотними умовами та її була надана вся інформація передбачена вимогами чинного законодаства.

Крім того, матеріали справи містять документ, який підтверджує факт перерахування коштів відповідачу, а саме платіжне доручення від 04.10.2021 р.

Щодо розміру заборгованості зазначають, що позичальник при укладенні вказаного договору погодилась на відповідні умови нарахування відсотків, тому позиція відповідача щодо незгоди з їх нарахованим розміром спростовується, зокрема п. 1.5.2 та п.1.6. при підписанні такого договору і відповідачу дані умови були відомі.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» М. Ткаченко в судове засідання не з`явилася, в матеріалах позову міститься клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача. Проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, до суду повернувся конверт з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір №104009849 (а.с.6-10), Графік платежів (а.с.10 зв.) згідно умов якого відповідачу надано кредит в сумі в сумі 7500,00 грн., строк 30 днів, з кінцевим терміном повернення 04.10.2021.

Відповідач зобов`язалась у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.

Одночасно, відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Мілоан», підписано паспорт споживчого кредиту (а.с.11). Позичальник скористалась підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатор - Z45011, дата відправки 04.10.2021 на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.12)

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.15-16) станом на 09.01.2024 у відповідача ОСОБА_1 існує заборгованість через невиконання умов кредитного договору №104009849 від 04.10.2021.

17.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №17-01/2022-54 (а.с.17-19) відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у т.ч. за договором №104009849 від 04.10.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру боржників (а.с.19зв.-20, 22).

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до Боржників Товариству з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 (а.с. 23-25), у тому числі за договором №104009849 від 04.10.2021, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , що підтверджується Витягом з реєстру боржників (а.с.26-27, 28).

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 03.03.2022 (а.с.80-81) шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано та ОСОБА_2 відновлено дошлюбне прізвище " ОСОБА_4 ".

Відповідно до інформації з електронного файлу (LogFile застосування коду) (а.с.145) підтверджується підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину.

Відповідно до довідки ТОВ "МІЛОАН" за №6000/28-08 від 28.08.2024 (а.с.146) судом встановлено, що через систему платежів LigPayST (мерчант-рахунок Товариства НОМЕР_2 були проведені наступні фінансові операції по переказу коштів на підставі договору №4071 від 11.03.2020 року одержувачу - ОСОБА_5 , ID НОМЕР_3 , дата проведення операції 04.10.2021, номер картки одержувача коштів 5168-75ХХ-ХХХХ-ХХ27, сума операції 7500 грн., номер договору 104009849.

Відповідно до скріншоту повідомлення (а.с.147) на номер телефону зазначеного ОСОБА_2 надійшло СМС-повідомлення, яке відповідач використала для підписання електронного договору.

Факт перерахування кредитних коштів в розмірі 7500, 00 грн. на картку видану на ім`я ОСОБА_5 підтверджується відповіддю АТ КБ "Приватбанк" за №20.1.0.0.0/7-241009/43315 від 13.10.2024 (а.с.158).

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

30 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про електронну комерцію» який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

За правилами частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

З матеріалів справи слідує, що було укладено кредитний договір в електронному вигляді, яким передбачено передачу коштів в безготівковій формі шляхом їх зарахування на платіжну картку позичальника.

Судом встановлено, що дійсно між товариством та відповідачем було укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту №104009849 від 04.10.2021, який відповідачем був підписаний шляхом зазначення одноразового ідентифікатора через особистий кабінет, доступ до якого має лише клієнт тобто відповідач, який відповідно до вимог чинного законодавства був власноруч введений відповідачем для електронного підпису та свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору.

Отже, підписавши угоду одноразовим електронним ідентифікатором ОСОБА_1 добровільно погодилася у письмовому вигляді на умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання та відсотки за користування кредитом.

Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Отже, враховуючи, те що ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за кредитним договором до боржника ОСОБА_1 , у позивача наявне право на пред`явлення позову про стягнення заборгованості за цим договором.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що із наданих суду доказів встановлено, що відповідач отримав кредитні кошти, проте відповідачем не виконується зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, згідно з розрахунком позивача, у відповідача ОСОБА_1 наявний борг в сумі 32 587,50 грн., а саме: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 7500,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 24 262,50 грн., заборгованість з комісії 825,00 грн.

Суд не бере до уваги твердження сторони відповідача ОСОБА_1 щодо недоведеності позивачем позовних вимог належними та допустимими доказами та відсутністю підстав для їх задоволення.

Із наданих позивачем доказів, судом встановлено, що ОСОБА_1 свідомо, самостійно шляхом розміщення інформації в особистому кабінеті звернувся до товариства за отриманням кредитних коштів, отримав їх та користувався ними.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про наявність спірних правовідносин між сторонами, які відносяться до договірних зобов`язань, зокрема, кредиту, встановив, що права позивача відповідачем порушені, оскільки відповідач не виконувала належним чином умови договору про надання кредиту, тому права позивача підлягають захисту.

Враховуючи вище зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.

Суд не погоджується із твердження сторони відповідача щодо того, що невірно нараховані проценти за користування кредитними коштами, тобто вони перевищують 30 денний термін на який вони були надані, які жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами, та з огляду на таке.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Крім того, п. 1.5.2 укладеного договору зазначено, що проценти за користування кредитом: 2812,50 грн., які нараховуються за ставкою 1,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

П.1.6 передбачено стандарту (базову) проценту ставку за користування кредитом, яка становить 5,00 відсотків від фактичого залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Враховуючи зазначене, відповідач уклавши кредитний договір строком на 30 днів з 03.11.2021 порушила умови зобов`язань, тим самим свідомо допустила нарахування відсотків визначених умовами кредитного договору.

Тобто, звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач на підтвердження своїх позовних вимог надав суду належні докази того, що він набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 на законних підставах, у розмірі, якому він отримав згідно укладених договорів факторингів, будь-яких своїх нарахувань позивачем здійснено не було, а тому відсутні підстави для зменшення розміру суми заборгованості за процентами.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжного доручення про сплату судового збору, розмір судових витрат, понесених позивачем, складає 3028, 00 грн., а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути суму судових витрат по сплаті судового збору.

Що стосується витрат на професійну правничу допомогу, то відповідно до частин 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023 (а.с. 39 зв.-40), розрахунок виконаних робіт (а.с.41), платіжну інструкцію №0406030000 від 10.01.2024 (а.с. 42), заявку на надання юридичної допомоги №329 від 02.01.2024 (а.с.43), витяг з акту №2 про надання юридичної допомоги від 08.01.2024 на суму 13 000,00 грн. (а.с. 44).

Відповідач у відзиві заперечує щодо такого розміру, зазначає лише про занадто завищений розмір на оплату витрат на правничу допомогу, проте своєї позиції щодо визначення будь-якого розміру не зазначає.

Оскільки позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрат на правничу допомогу у даній справі.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 141, 209, 247,258-259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором №104009849 від 04.10.2021 в розмірі 32 587,50 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів після проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.