Рішення № 1228988, 29.11.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.11.07 р. Справа № 23/15-63

За розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області розгляд справи передано судді Гринько С.Ю. 10.08.2007р. на новий розгляд у відповідності з постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2007р.

19.11.2007року оголошувалась перерва на 11-00годин 29.11.2007р. для підготовки повного тексту рішення у відповідності з ст.77 ГПК України, про що повідомлені представники сторін.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Уханьової О.О.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - свідоцтво про реєстрацію фізичної особи-підприємця, відповідача - Риженіної Наталі Миколаївни - за довіреністю № 09/18/1128 від 25.12.2006р.,

третьої особи - Ромашина Олександра Миколайовича - за довіреністю № 803 від 19.09,2007р.,

які відмовилися від забезпечення технічним засобом фіксування судового засідання у відповідності з ст.81-1 ГПК України. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк

до відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Азовсталь” м.Маріуполь

третьої особи - Відкритого акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство “Техмет”

м.Донецьк

про стягнення 32668,75грн. збитків,

в с т а н о в и в:

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Азовсталь” про стягнення збитків в розмірі 32668,75грн., з яких:

- 14033,91грн. - вартість відновленого ремонту пошкодженого автомобіля КАМАЗ-5410 НОМЕР_1;

- 832,84грн. - проценти за користування грошовими засобами по кредитному договору № DOК2PF00000007 від 09.07.2004року;

- 12702,00грн. - неодержаний прибуток за час вимушеного простою за період з червня по серпень 2004року;

- 5000,00грн. - моральну шкоду, нанесену у зв'язку з пошкодженням його майна.

В підтвердження вимог позивач посилається на те, що в результаті порушення правил безпеки руху залізничного транспорту, факт чого та вину відповідача - ВАТ “Азовсталь” встановлено вироком Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 27.10.2004року, позивачу заподіяно збитки, які складаються з вартості ремонту автомобіля КАМАЗ -5410, відсотків згідно кредитного договору № DOK2PF00000007 від 09.07.2004року, неодержаного прибутку за весь час вимушеного простою з червня по серпень 2004року. В обґрунтування своїх порушених вимог посилається на статті 224-226 Господарського кодексу України.

В судовому засіданні позивач стверджував, що кабіна відремонтована і експлуатується, що підтверджено його листом від 30.05.2006р. (ст.189 т.1),але, в подальшому в засіданні суду пояснив, що він придбав за власні кошти у Приватного підприємства “Ісіда” м.Донецьк каркас кабіни виробництва КАМАЗ заводський номер НОМЕР_4 в кількості 1штуки за ціною 10800грн., що підтверджує накладною № 16/06 від 16.06.2004року (ст.200т.1), яка сплачена за квитанцією (ст.182т.1)до прибуткового касового ордеру № 112 приватному підприємству в повному обсязі.

2

Дослідивши матеріали справи та, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено:

За заявленим приватним підприємцем ОСОБА_1 позовом винесено господарським судом Донецької області рішення від 09.10.2006року (ст.220 т.1), яким стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Азовсталь” на користь приватного підприємця 14133,91грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 500грн. моральної шкоди і судові витрати в розмірі 226,33грн.- державного мита та 52,85грн. - на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В інший частині позову відмовлено.

При розгляді апеляційних скарг обох сторін, Донецький апеляційний господарський суд 13.12.2006р. (ст.268т.1) постановив рішення господарського суду від 09.10.2006року скасувати в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 500грн. і відмовити у задоволені позовних вимог приватному підприємцю ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 5000грн.. Що стосується рішення в частині стягнення 14133,91грн. на відшкодування матеріальної шкоди, залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2007року (ст.ст.33-37т.2) рішення господарського суду від 09.10.2006р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2006р. в частині позовних вимог про стягнення 14033,91грн. вартості ремонту автомобіля та 12702,00грн. неотриманного прибутку скасовано і передано в цій частині справу на новий розгляд. В решті постанова Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2006р. залишена без змін.

Касаційна інстанція - Верховний суд України 25 червня 2007року, ухвалила відмовити у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 16.04.2007р., тому у відповідності з вимогами статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до зазначеної норми, викладеної в частині першої статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, прийнятій за наслідками розгляду касаційної скарги (подання), є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

З огляду на прийняті рішення всіма інстанціями судів, які розглядали цю справу, суд в новому складі встановив, що на новий розгляд передано не всі вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 (далі - ПП), а тільки ті, які скасовано, а саме: про стягнення з ВАТ “Азовсталь” 14033,91грн. вартості ремонту автомобіля та 12702,00грн. неотриманого прибутку, так як в решті постанова Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2006р. залишена без змін.

Відповідач - Відкрите акціонерне товариство “Азовсталь” м.Маріуполь (далі -ВАТ) з цими вимогами не погоджується у зв'язку з відсутністю законних підстав для стягнення 14033,91грн. вартості ремонту автомобіля, так як пошкоджена була лише кабіна автомашини відповідача, яка куплена потім позивачем у ТОВ “Ісіда”, а не відремонтована, про що виникає сумнів, так як номер на кабіні поставлений попереднім, тобто не змінений після купівлі. Заперечує і проти вимог, які стосуються стягнення 12702,00грн. неотриманого прибутку, так як недоведене розмір неодержаних доходів та можливість їх одержання за договором від 30.06.2003року між позивачем та третьою особою - Відкритим акціонерним товариством “Науково-виробниче підприємство “Техмет” м.Донецьк (далі - ВАТ НВП “Техмет”).

Третя особа - ВАТ НВП “Техмет” дала пояснення щодо предмету спору, а саме: ПП за договором на здійснення транспортних послуг (ст.28 т.1) від 30.06.2003року перевозив вантажі на території ВАТ. В результаті ДТП, яка скоїлась 02.06.2004року, позивачу заподіяні матеріальні збитки, тому в добровільному порядку ВАТ НВП “Техмет” здійснив авансовий платіж в розмірі 3000грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1247 від 11.04.2004р. (ст.102 т.1). Листом без номера та дати (ст.103 т.1) директор підтвердив, що в межах липня-серпня 2004року автомобіль був забезпечений щоденним об'ємом автоперевезень, але в ці місяці він знаходився у відбудовному ремонті.

3

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок Орджоникидзевського районного суду м.Маріуполя з кримінальної справи, який набрав законну силу з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, рішення господарського суду Донецької області від 09.10.2006р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2006р. в частині позовних вимог, які залишилися без зміни за постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2007року (ст.ст.33-37т.2).

Частина позовних вимог, яка залишилася без зміни за постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2007року (ст.ст.33-37т.2) стосується збитків у вигляді 14033,91грн. вартості ремонту автомобіля та 12702,00грн. неотриманого прибутку, які і будуть вирішені судом.

Вирішуючи спір щодо стягнення з винної сторони збитків, господарський суд виходить з наступного: за загальними правилами обсяг збитків, які підлягають відшкодуванню, складають витрати, зроблені кредитором внаслідок невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання, втрата або пошкодження майна кредитора, а також не одержані доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

Суд, упевнившись у тому, що діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів, належить до джерел підвищеної небезпеки та виділивши її характерні ознаки, підтвердженими вироком Орджоникидзевського районного суду м.Маріуполя та рішенням Господарського суду Донецької області від 09.10.2006р.і постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2007р., переходить до розгляду підстав виникнення відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, та правил її відшкодування, які також мають свої характерні особливості. Найсуттєвішою з них є те, що ця відповідальність настає незалежно від вини особи, яка завдала шкоду. Отже, оскільки наявність вини заподіювача шкоди, не є обов'язковою умовою для покладання на особу відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, то для виникнення такої відповідальності є необхідним наявність лише трьох підстав: наявність шкоди, протиправна дія її заподіювача та причинний зв'язок між протиправною дією і шкодою.

Ще одна особливість відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, полягає у тому, що зобов'язання з відшкодування шкоди завжди покладається на володільця цього джерела підвищеної небезпеки (навіть якщо він безпосередньо не здійснював його експлуатацію) - адже відповідно до ч.2ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідних правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, володільцем джерела підвищеної небезпеки, який несе перед потерпілим відповідальність за завдану шкоду, визнається юридична чи фізична особа, які належить джерело підвищеної небезпеки на певній правовій основі та яка здійснює його експлуатацію (володіння, зберігання, транспортування тощо).

Таким чином, оскільки попередніми судами встановлений факт володіння транспортним засобом, яким вчинено ДТП майну позивача - Відкрите акціонерне товариство “Азовсталь”, відповідальність повинна нести за заподіяння шкоди внаслідок завданої шкоди його джерелом підвищеної небезпеки саме ця особа.

Матеріалами справи доведено, що:

- ДТП сталося 02.06.2004р. в результаті зіткнення автомобіля КамАЗ-5410 з державним номером 505-47 ЕВ на території ВАТ “Азовсталь” м.Маріуполь з тепловозом, яким керували працівники ВАТ “Азовсталь” і якому він належав.

- за заявою позивача від 08.06.2004р. проведено автотоварознавче дослідження Товариством з обмеженою відповідальністю “Експерт” м.Донецьк на предмет встановлення вартості матеріальної шкоди з технічної точки зору, нанесеного власнику автомобіля КамАЗ-5410 сідельний тягач, реєстраційний НОМЕР_1, номер шасі -НОМЕР_2, номер кабіни - НОМЕР_4, кольору-зелений, двигун V-10850CUB CM, згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3, яке належить ОСОБА_1;

4

- Експертом, який проводив дослідження на підставі свідоцтва Міністерства Юстиції України № 63 та свідоцтва ФГІУ № 175 зроблений висновок, що вартість матеріальної шкоди з технічної точки зору на час проведення дослідження автомобіля КамАЗ-5410 сідельний тягач, реєстраційний НОМЕР_1 становить 7311,43грн. Висновок зроблений 16.06.2004р.

- Висновок експерта покладений в мотивувальну частину вироку Орджоникидзевського районного суду м.Маріуполя;

- 16.06.2004року за накладною № 16/06 (ст.200т.1) позивач купив у Приватного підприємства “Ісіда” м.Донецьк нову кабіну виробництва КамАЗ загальною вартістю 10800грн., яку сплатив в повному обсязі квитанцією (ст.182т.1) до прибуткового касового ордеру.

- Листом (ст.189 т.1) ОСОБА_1 пояснив, що автомобіль знаходився на відновленому ремонті з 04 червня по 01 серпня 2004р.;

- Директор ТОВ “Донецька автобаза” довідкою № 112 від 13.07.2005р. підтверджує, що автомобіль КамАЗ- 541- держномер 50547 ЕВ знаходився на відновленому ремонті з 04 червня по 01 серпня 2004р. (ст.104т.1);

- В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що ним придбана нова кабіна, а пошкоджена в ДТП здана в металобрухт, але ніяких доказів щодо здачі в металобрухт кабіни не може надати, як і не може пояснити час і місце здачі. ;

- Позивач не довів суду, що відремонтована ним кабіна, вартість виконаний робіт якої на його думку складає 14033,91грн., була в серпні 2004року задіяна в роботі;

- Не доведено поважної причини здачі в металобрухт відремонтованої кабіни.

Таким чином, суд виходить з того факту, що сам позивач спростував факт знаходження на відновленому ремонті з 04 червня по 01 серпня 2004р. свого пошкодженого в ДТП автомобіля, тому суд виходить з висновку автотоварознавчого дослідження Товариства з обмеженою відповідальністю “Експерт” м.Донецьк на предмет встановлення вартості матеріальної шкоди з технічної точки зору, нанесеного власнику автомобіля КамАЗ-5410 сідельний тягач, реєстраційний НОМЕР_1, номер шасі -НОМЕР_2, номер кабіни - НОМЕР_4, кольору-зелений, двигун V-10850CUB CM, згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3, яке належить ОСОБА_1 за яким встановлена вартість матеріальної шкоди в сумі 7311,43грн. і яка покладена як факт в мотивувальну частину вироку Орджоникидзевського районного суду м.Маріуполя.

На цій підставі, суд, згідно з ч.2ст.1187, ст.1192 Цивільного кодексу покладає шкоду, завдану ОСОБА_1 на особу, яка спричинила ці збитки, тобто на ВАТ “Азовсталь” в сумі 7311,43грн., виходячи з факту реальної вартості втраченого майна на момент оцінки автотоварознавчого дослідження з урахуванням недоведеності позивачем факту здачі в металобрухт пошкодженої кабіни.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення 12702грн. неотриманого прибутку за весь час вимушеного простою з червня по серпень 2004року, господарський суд відмовляє в цій частині позову, з огляду на наступне: позивач здійснював перевіз вантажів згідно укладеного договору на транспортні послуги від 30..06.2003року з третьою особою - ВАТ Науково-виробниче підприємство “Техмет” м.Донецьк, який виплатив в результаті ДТП авансовий платіж в розмірі 3000грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1247 від 11.04.2004р. (ст.102 т.1).

Листом без номера та дати (ст.103 т.1) директор підтвердив, що в межах липня-серпня 2004року автомобіль був забезпечений щоденним об'ємом автоперевезень і в ці місяці він знаходився у відбудовному ремонті. Саме за весь час простою у роботі ВАТ НВП “Техмет” виплатив позивачу 3000грн.

5

У зв'язку з тим, що позивач отримав від особи, яка була замовником перевезень вантажів 3000грн. як компенсацію за ДТП; у зв'язку з тим, що позивачем не доведено суду, що саме в період з червня по серпень 2004року автомобіль знаходився на відновленому ремонті, що спростовує сам факт купівлі-продажу 16 червня 2004р. вже нової кабіни; не доведено факт, що він не мав можливості отримати прибуток за рахунок роботи автомобіля з новою кабіною, починаючи з 16.06.2004р., за цим суд відмовляє в цій частині позову, так як недоведений час вимушеного простою, на який посилається позивач у позові як і сама сума неотриманого прибутку.

Господарський суд встановив, що господарський суд Донецької області 03.01.2006р. видав ОСОБА_1 наказ про примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2005р. про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” м.Маріуполь 7111,43грн. - вартості ремонту автомобіля, 12702,00грн. - неотриманого прибутку за час вимушеного простою з червня по серпень 2004року, 4000,00грн. - моральної шкоди, 100грн. - відшкодування витрат на проведення автотоваротранспортної експертизи, 240,13грн.- державне мито і 30,99грн.- інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, який виконаний в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 3000178105 від 08.02.2006року і не спростовується ОСОБА_1 про факт одержання ним від відповідача загальної суми за цим наказом - 23864,55грн.

За цим, суд застосовує статтю 122 Господарського процесуального кодексу України про поворот виконання рішення лише за заявою боржника про повернення стягнутих грошових сум, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку.

На підставі ст.ст. 1166,1187,1192 Цивільного кодексу України, ст.ст.224 -226 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,122,82,84,81-1,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

Задовольнити позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк до відповідача - Відкритого акціонерного товариства “Азовсталь” м.Маріуполь про стягнення 14033,91грн. вартості ремонту автомобіля та 12702,00грн. неотриманного прибутку частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Азовсталь” м.Маріуполь на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк 7311,43грн. матеріальної шкоди, 102грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після повернення стягнутої суми за раніше прийнятим рішенням від 13.12.2005р. за наказом про примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 03.01.2006р.

Відмовити за недоведеністю у позові ОСОБА_1 м.Донецьк про стягнення 12702,00грн. неотриманного прибутку з Відкритого акціонерного товариства “Азовсталь” м.Маріуполь.

Суддя Гринько С.Ю.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення оголошений 29.11.2007року і надісланий сторонам 04.12.2007р.