Ухвала суду № 122896820, 06.11.2024, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/4/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.11.2024 Справа № 908/2717/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/2717/24

Заявник - Фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник - адвокат Крутільова К.А., має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Боржник - Приватне підприємство МАКСФОРТ (вул. Гончаренка Михайла, б. 13А, прим. 3, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 40907474, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

банк, здійснюючий розрахунково-касове обслуговування боржника АТ УкрСиббанк

про відкриття провадження у справі про банкрутство

За участю представників сторін:

від заявника - Крутільова К.А., свідоцтво ЗП № 002667 від 31.08.2020 (зал 123)

УСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.10.2024 відкладене підготовче засідання суду на 05.11.2024, 09 - 20.

До суду (засобами Електронного суду) надійшли:

- клопотання боржника (вх. № 21083/08-08/24 від 28.10.2024) про проведення засідання в режимі відеоконференції;

- заперечення боржника (вх. № 21532/08-08/24 від 04.11.2024) про проведення засідання в режимі відеоконференції.

05.11.2024 до суду надійшла заява заявника (вх. № 21572/08-08/24 від 05.11.2024) про відвід судді Черкаського В.І. наступного змісту.

Господарський суд Запорізької області розглядає заяву ОСОБА_1 до ПП Максфорт про відкриття провадження у справі про банкрутство. Розгляд справи призначено на 05.11.2024 о 9 годині 20 хвилин. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. У заявника, Калугіна Б.І., склався обґрунтований сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Черкаського В.І. під час розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, викликаний такими обставинами. Заява надійшла до суду 09 жовтня 2024 року. 14 жовтня 2024 року суд постановив ухвалу про прийняття заяви до розгляду. Згідно з ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства, підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів. Таким чином, останнім днем строку проведення підготовчого засідання було 28 жовтня 2024 року, а у разі, якщо навіть припустити існування поважних причин, які могли б бути підставою для продовження цього строку, останнім днем такого строку було 04 листопада 2024 року. Отже, станом на сьогодні граничний строк, наданий законом для проведення підготовчого засідання, у цій справі закінчився. Водночас, наразі судом так і не постановлено ухвалу в порядку ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, а заява про відкриття провадження у справі про банкрутство продовжує залишатися нерозглянутою, що приводить до невизначеності правового статусу сторін. Викладене, поряд з відсутністю заходів до забезпечення вимог кредиторів, надає можливість боржнику, Приватному підприємству Максфорт, використати цей проміжок часу для відчуження основних засобів, виведення коштів з рахунків, вчинення інших дій, спрямованих на уникнення задоволення вимог ініціюючого кредитора. Отже, невиправдане зволікання суду з розглядом заяви кредитора надає боржникові не передбачені законом неправомірні переваги, що може свідчити про упереджені дії головуючого судді на користь одного з учасників справи про банкрутство, а саме - боржника. У відповідності до ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про судоустрій і статус суддів, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. До основних засад (принципів) господарського судочинства належить, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України). Оскільки законом встановлено граничний строк проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство, порушення такого строку одночасно свідчить і про порушення розумного строку розгляду справи. 23 жовтня 2024 року суд відклав підготовче засідання, задовольнивши клопотання боржника, мотивоване зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні. Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. Крім того, боржник, будучи юридичною особою, не позбавлений був можливості забезпечити явку свого керівника в підготовче засідання або залучити іншого представника. Боржник висловив свою позицію по суті справи в письмових запереченнях. Отже, неявка представника боржника не могла бути підставою для виходу суду за межі строку проведення підготовчого засідання. Власне, закон взагалі не передбачає будь-яких підстав для виходу за межі цього строку. Крім того, згідно з ч. 4 ст. 43 ГПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. Неявка боржника в судове засідання всупереч ухвалі від 14 жовтня 2024 року, якою суд визнав його явку обов`язковою, а також подання боржником клопотання про відкладення підготовчого засідання всупереч вимогам ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства - є поведінкою боржника, спрямованою на затягування судового розгляду, тобто проявом зловживання боржником своїми процесуальними правами (п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України). Однак всупереч ч. 4 ст. 43 ГПК України судом не вживалися жодні заходи для запобігання зловживанню боржником його процесуальними правами, до боржника не було застосовано заходів процесуального примусу, що може свідчити про певну прихильність головуючого судді до однієї зі сторін (боржника), а отже може бути проявом упередженості головуючого судді. Через описані вище дії головуючого судді у даній справі, у заявника склався цілком обґрунтований і вагомий сумнів у тому, що його заява буде розглянута об`єктивно, неупереджено і в розумний строк. У рішенні від 09.11.2006 року по справі Білуха проти України Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про безсторонність суду (рішення ЄСПЛ у справі Пуллар проти Сполученого Королівства від 10 червня 1996 року, п. 38). Як роз`яснив ЄСПЛ в рішеннях у справах Микаллеф проти Мальти від 15 січня 2008 року, Мезранич проти Хорватії, в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому, кожний суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов`язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ`єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні мати в демократичному суспільстві. Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду. Враховуючи всі викладені обставини, з метою усунення сумнівів у справедливому, законному та об`єктивному розгляді заяви, керуючись при цьому п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України, просить: 1. Заяву про відвід головуючого судді Черкаського Володимира Івановича - задовольнити. 2. Відвести суддю Черкаського Володимира Івановича від розгляду заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства Максфорт.

3. Справу № 908/2717/24 - передати до канцелярії суду для визначення іншого судді у порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.

У зв`язку з поданням заяви про відвід судді, у засіданні оголошена перерва, суд вийшов до нарадчої кімнати.

Суд знаходить, що заява заявника не узгоджується з приведеними положеннями, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що заява про відвід судді Черкаського В.І. зводиться саме до виклику сумніву у заявника в об`єктивності та неупередженості судді.

Крім того, встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Отже, даними приписами встановлено, що відвід повинен бути саме вмотивованим і, що встановлення обставин, вказаних саме у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, а не пункту 5 вказаної частини, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Обставини для відводу, вказані у пунктах 1-4 частини першої статті 35 ГПК України, статті 36 цього Кодексу, судом не встановлені.

Статтею ст. 43 ГПК України унормовано, що учасники судового процесу (їх представники) повинні добросовісно користуватись процесуальними правами.

Підстави для задоволення заяви про відвід судді повинні ґрунтуватися з посиланням на обставини із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують; не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також твердження представника сторони, які не ґрунтуються на нормах процесуального законодавства України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі Бочан проти України (Заява № 7577/02) від 03 травня 2007 року встановлено, що безсторонність, в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи, якими заявник обґрунтував заяву про відвід не можуть бути підставою для відводу у відповідності до ст. ст. 35, 36 ГПК України.

Відповідно до вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктом 13 ст. 32 ГПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 13 ГПК України суду надано право, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керувати ходом судового процесу.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Основними засадами судочинства є:

1) законність;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9) обов`язковість рішень суду.

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

В рішенні у справі Білуха проти України (Заява № 33949/02) від 9 листопада 2006 року сказано: стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Згідно із ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не надано суду доказів, які викликають сумнів у неупередженості судді (відповідно до ст. ст. 35, 36, 38 ГПК України), а лише надається оцінка діям судді вчинення яких регламентовано чинним ГПК України (під час розгляду справи № 908/2717/24) у зв`язку з чим, заява про відвід є процесуально необґрунтованою.

За вказаних обставин, у задоволенні заяви заявника (вх. № 21572/08-08/24 від 05.11.2024) про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/2717/24 слід відмовити.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 35-36, 38 - 39, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У заяві Калугіна Б.І. (вх. № 21572/08-08/24 від 05.11.2024) про відвід судді Черкаського В.І. у справі № 908/2717/24 відмовити.

Копію ухвали направити заявнику (до електронного кабінету).

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України.

Ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 07.11.2024.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ