Рішення № 122886259, 29.10.2024, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3983/24

Провадження № 2/309/1042/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд

Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Довжанин М.М.

з участю секретаря судового засідання - Драб Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: центр надання адміністративних послуг Хустської міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дітей без згоди батька,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Хустського районного суду від 18.04.2024 року розірвано. Від даного шлюбу сторони мають спільних дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 в будинку, що належить її батьку ОСОБА_5 та знаходяться на її утриманні. Відповідач створив іншу сім`ю і не спілкується ні з позивачкою, ні з дітьми, не цікавиться життям дітей, не бере участі у їх вихованні і не надає матеріальної допомоги на утримання дітей. Зазначила, що на неодноразові звернення до відповідача з проханням надати дозвіл на реєстрацію дітей за місцем її проживання, останній офіційну згоду надавати відмовляється. Позивачка зверталася до центру надання адміністративних послуг Хустської міської ради з заявою про реєстрацію місця проживання дітей за місцем її проживання, тобто за адресою: АДРЕСА_1 , але їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю згоди батька дітей.

Просила надати дозвіл на реєстрацію місця проживання дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання матері - ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 без згоди батька - ОСОБА_2 .

Позивачка у судове засідання не з`явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав, згідно з п. 2 ч.7, ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином. За таких обставин, за згодою позивача, проводиться заочний розгляд справи.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився. Представник Хустської міської ради Сабадош М.М. подав заяву про розгляд справи у відсутності їх уповноваженого представника, вимоги позову залишають на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільних дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ) (а.с.4-5). Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 18.04.2024, шлюб між ними розірвано (а.с.10-11).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2022/000167891 від 26.07.2022 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилалась на те, що вона неодноразово зверталася до відповідача з проханням надати письмову згоду на реєстрацію місця проживання (перебування) їх дітей за адресою, де вона постійно проживає, але відповідач відмовляється надати таку згоду офіційно.

Відповідач доказів на спростування вказаної обставини не надав.

Згідно із ч.7 ст.7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ч.2 ст. 154 СК України батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу (ст. 141 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

За змістом ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 16 і 17 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265, місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини. Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У разі ненадання одним із батьків згоди відповідно до вимог цього пункту реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 цього Порядку.

Пунктом 33 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) встановлено, що подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що Конвенція покликана гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а права практичні та ефективні (справа «Байт і Кеннеді проти Німеччини , справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини).

Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Відповідно дост.ст.11,18 ЗУ «Про охорону дитинства»,кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що отримати в добровільному порядку згоду батька на реєстрацію дітей не вбачається можливим, відповідач ухилився від участі в розгляді цієї справи та жодних заперечень щодо позову суду не надав, суд, з урахуванням найкращих інтересів малолітніх дітей, вважає, що в інтересах саме дітей необхідно надати дозвіл на реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю, за адресою: АДРЕСА_1 без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

Оскільки судом встановлено, що місце проживання неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не зареєстровано у зв`язку з не наданням згоди на реєстрацію їх місця проживання батьком, що суперечить інтересам дітей, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України.

Так, позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в зазначеному розмірі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258-259, 265, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 29 Цивільного кодексу України, ст. 160 Сімейного Кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства»

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 без згоди батька - ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати в сумі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хустського районного суду Закарпатської області.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М. М.