Ухвала суду № 122876853, 07.11.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

07 листопада 2024 року Справа №200/7759/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Керампром" (місцезнаходження: Україна, 85171, Донецька область, Краматорський р-н, село Софіївка, Дружківська ТГ, вул.Дружби, буд.2, код ЄДРПОУ 24655289) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59 ЄДРПОУ 44070187) про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від форми «ПС» від 06.09.2024 р. №3976/05-99-23-02/24655289 складеного відповідно до акту від 25.07.2024 р. №3064/05-99-23-02/24655289 «про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КЕРАМПРОМ», ЄДРПОУ 246552289, з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій за завітні періоди 2017-2018 роки», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 672 400,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

Відповідно до пунктів 1-3, 6 ч.1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 171 КАС України, суд приходить до висновку, що позов підлягає поверненню позивачу, виходячи з наступного.

За правилами ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернення до суду в інтересах інших осіб.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника) (ч.10 ст. 44 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи.

При цьому, ч. 3 ст.59 КАС України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

У відповідності до ч. 7 ст. 59 КАС України, в разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Правові основи функціонування автоматизованої системи документообігу суду (далі - АСДС) визначені в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (далі - Положення).

Відповідно до п. 1, 2 розд. ХІ Підсистема електронного суду Положення про АСДС, в редакції рішення Ради суддів України № 17, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми Електронний суд. Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.

Відповідно до п. 9-11 розд. XI Підсистема електронного суду Положення про АСДС, в редакції рішення Ради суддів України № 17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.

Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.

Верховний Суд у постанові від 08 вересня 2021 року у справі №486/259/21 дійшов висновку, що аналіз вказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми Електронний суд, видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі Електронний суд, що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі Електронний суд. Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему Електронний суд, при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою Електронний суд самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.

У постанові від 30 червня 2021 року у справі № 380/830/21 Верховний Суд зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми Електронний суд електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.

Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.

При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему Електронний суд суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.02.2021 у справі №300/1329/20, від 11.11.2021 у справі №560/10261/21, від 28.04.2022 у справі № 683/1199/21.

Як вбачається з наданих до суду матеріалів, позовна заява від імені Приватного акціонерного товариства "Керампром" подана в електронній формі через підсистему Електронний суд та підписана представником ОСОБА_1 через його електронний кабінет, яка містить його електронний цифровий підпис.

До позовної заяви долучено довіреність у порядку передоручення від 14.11.2023, яка сформована за допомогою підсистеми Електронний суд, та згідно з якою ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі витягу з ЄДР від 10.11.23 р., щодо Приватного акціонерного товариства "Керампром" (ЄДРПОУ 24655289), уповноважує, в порядку передоручення, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) представляти інтереси Приватного акціонерного товариства "Керампром" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана з правом передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.

Судом встановлено, що згідно з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у пункті Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи, зазначено - ОСОБА_2 (Згідно Статуту) - керівник.

Отже, у даному випадку електронна довіреність від 14.11.2023 сформована через електронний кабінет ОСОБА_1 , тобто довіреність у порядку передоручення від 14.11.2023 сформована через електронний кабінет не тієї особи, від імені якої подається процесуальний документ, що унеможливлює його прийняття судом як документу, який містить відповідний електронний цифровий підпис особи, від імені якої подається позовна заява.

Належних доказів на право підписання та подання позовної заяви від імені Приватного акціонерного товариства "Керампром" суду не надано, оскільки довіреність у порядку передоручення від 14.11.2023 сформована через електронний кабінет не керівника Приватного акціонерного товариства "Керампром" - Бевзенко Бориса Федоровича.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади.

Частиною другою статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (далі - Положення).

Так, відповідно до підпункту 12.4. пункту Положення ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Системний аналіз наведених норм дає підстави стверджувати про обов`язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога».

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №9901/847/18 сформульовано висновок про те, що ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, при цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду, яка повинна бути врахована адміністративним судом згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/939/18 зроблено висновок про те, що якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому в ордері, який був предметом розгляду справи № 9901/939/18, зазначено, що адвокат надає правову допомогу у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах, яка повинна бути врахована адміністративним судом згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі Назва органу, в якому надається правова допомога.

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено конкретну назву органу державної влади, зокрема суду.

Відтак, згідно сформованого висновку Великої Палати Верховного Суду, в разі надання адвокатом правової допомоги в суді, в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Аналогічна позиція суду викладена в ухвалах Верховного Суду від 13.07.2022 року по справі № 160/8219/21, від 02.11.2022 року по справі № 640/1622/20, від 30.11.2022 року по справі № 640/3348/22 та від 23.02.2023 року по справі № 320/1065/22.

В доданому до позовної заяви ордері на надання правничої (правової) допомоги серії АА №0034703, в графі назва органу, у якому надається правова допомога зазначено "у Судах загальної юрисдикції, органах системи МВС, національної поліції, прокуратури, державної податкової служби, перед фізичними і юридичними особами".

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ордер на надання правової допомоги серії АА №0034703 не містить назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу.

Адвокат у позовній заяві зазначає, що його повноваження підтверджуються копією договору про надання правничої допомоги, але до позовної заяви такого документу не додано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву від імені Приватного акціонерного товариства "Керампром" підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 Кодексу адміністративного судочинства України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 18 серпня 2023 у справі № 420/8166/22, в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року у справі №161/9329/23, в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 29.08.2022 року у справі №140/6879/21.

Повернення судом позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою заявою, не є обмеженням доступу до суду та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі оскарження дій суб`єкта владних повноважень учасником справи особисто або через представника.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалах від 27.04.2021 у справі №420/1819/21, від 31.05.2021 у справі № 140/16276/20.

Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, у рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Згідно із положеннями п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ст.ст. 57, 59, 160, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Керампром" (місцезнаходження: Україна, 85171, Донецька область, Краматорський р-н, село Софіївка, Дружківська ТГ, вул.Дружби, буд.2, код ЄДРПОУ 24655289) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59 ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від форми «ПС» від 06.09.2024 р. №3976/05-99-23-02/24655289 складеного відповідно до акту від 25.07.2024 р. №3064/05-99-23-02/24655289 «про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КЕРАМПРОМ», ЄДРПОУ 246552289, з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання додаткової інформації до документації з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій за завітні періоди 2017-2018 роки», яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 672 400,00 грн. - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та всіма долученими до неї документами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 256 КАС України, і може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя О.О. Аканов