Рішення № 122876503, 31.10.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року Справа № 160/23493/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/23493/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

28.08.2024 року через підсистему Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач, з урахуванням уточнень від 06.09.2024 року, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає в ненаданні відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відстрочки від призову за мобілізацією на підставі Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" до 24.07.2025р.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/23493/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Ількову В.В.

Ухвалою суду від 03.09.2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Також ухвалою суду від 03.09.2024 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, а саме копії:

- звернення позивача про відстрочку від призову за мобілізацією;

рішення/листи/відмови щодо відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- підстави такої відмови та всі наявні докази щодо суті спору.

06.09.2024 року через підсистему Електронний суд на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить:

забезпечити позов шляхом зупинення рішення ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо призову ОСОБА_1 на підставі мобілізаційного розпорядження (повістки на відправку) на 30.07.2024 до команди № А 1363 з 03.08.2024р.та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 утриматись від вчинення дій щодо вручення мобілізаційних розпоряджень (повісток) ОСОБА_1 до винесення рішення суду у справі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

06.09.2024 року позивачем до суду подано заява про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 09.09.2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/23493/24 відмовлено.

11.09.2024 року відповідачем через підсистему Електронний суд подано відзив на позовну заяву позивача.

13.09.2024 року позивачем до суду подано письмову відповідь на відзив відповідача.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 31.10.2024 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що дійсно він є резервістом та дійсно його було звільнено з військової служби та зараховано в оперативний резерв першої черги.

Згідно наказу № 11-465-К від 28.12.2018р. позивача прийнято на роботу з 02.01.2019 року на посаду провідного інженера-програміста., що підтверджується довідкою № 03/07 від 31.07.2024р. ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖИТАЛ».

Так, ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖІТАЛ» звернулося до Міністерства цифрової трансформації України та надало список військовозобов`язаних, які пропонуються для бронювання на період мобілізації та на воєнний час ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖИТАЛ» за формою згідно з додатком 2, довідкою про кількість військовозобов`язаних ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖИТАЛ» за формою згідно з додатком 3 та обґрунтуванням доцільності бронювання військовозобов`язаних працівників ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖИТАЛ» згідно додатку 1.

Відповідно до цього звернення, згідно додатку 2 за номером «43» в список військовозобов`язаних, які пропонуються для бронювання на період мобілізації та на воєнний час ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖИТАЛ», включено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив в наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку із чим він звернувся до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

На адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідно до пункту 120.1 Указу Президента України Про Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України від 29.10.2012 року №618/2012 Під час особливого періоду військовослужбовці, які були звільненні із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в обов`язковому порядку зараховуються до військового оперативного резерву , тобто до категорії резервістів.

Вказують, що ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» - має статус резервіста.

Факт проходження військової служби та те, що ОСОБА_1 має статус резервіста- він не заперечує.

Вказують про те, що порядок бронювання військовозобов`язаних під час дії воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг» затверджений постановою Кабінету Міністрів України №560 від 5 червня 2024 року визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов`язаних громадян.

Так, у наданому витягу з Порталу Дія результатів бронювання за заявою від 24.04.2024р. №20240723-41875 зазначено, що:

- не підлягають бронюванню: призовники, особи виключені з військового обліку, не перебувають на військовому обліку, резервісти, мають відстрочку, зняті з військового обліку, мають бронювання з іншим підприємством.

У наданому витягу з Порталу Дія результатів бронювання за заявою від 24.04.2024р. №20240723-41875 зазначено, що:

- не підлягають бронюванню: призовники, особи виключені з військового обліку, не перебувають на військовому обліку, резервісти, мають відстрочку, зняті з військового обліку, мають бронювання з іншим підприємством.

Вказують на те, що згідно витягу Порталу Дія та військового квитка ОСОБА_1 , останньому було відомо, що він зарахований до оперативного резерву першої черги (є резервістом), але в супереч чинному законодавству не повідомив про дану обставину підприємство, на якому працює, що він не підлягає бронюванню та всупереч і в порушення ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та ЗУ «Про оборону», будучи ОР-1 з дня оголошення мобілізації не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 для виконання свого конституційного обов`язку, маючи при цьому на руках мобілізаційне розпорядження.

Окрім того, відповідач зазначає про те, що ОСОБА_1 18.04.2016р. вручено мобілізаційне розпорядження відповідно, до якого на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з оголошенням мобілізації він зобов`язаний був, не чекаючи повістки ІНФОРМАЦІЯ_7 , з`явитися протягом однієї доби до ІНФОРМАЦІЯ_5 , але в період з 24.02.2022 р. по 26.07.2024р. самостійно так і не з`явився.

Додатково звертають увагу на те, що відповідно витягу РЕЗЕРВ +, ОСОБА_1 має звання молодший сержант та військово-облікову спеціальність (далі- ВОС) 600543, та є заброньованим з 24.07.2024 року відповідно до результатів бронювання за заявою №20240723-41875 отриманих через Портал ДІЯ про надання відстрочки від призову по мобілізації.

Відповідно до листа Міністерства оборони України від 20.04.2023 року №300/1/С/3886 «Щодо переліку дефіцитних військово-облікових спеціальностей, за наявності яких вони не підлягають бронюванню» у Генеральному штабі Збройних Сил України опрацьовано лист Міністерства економіки України щодо надання переліку дефіцитних для Збройних Сил України військово-облікових спеціальностей, за наявності яких вони не підлягають бронюванню відповідно до вимог пункту 7 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, а саме: рядового, сержантського та старшинського складу: 003, 004, 008, 015, 016, 019, 021, 028, 029, 034, 035, 036, 037, 039, 047, 048, 054, 055, 058, 065, 069, 070, 071, 072, 106, 107, 108, 110, 113, 117, 118, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 133, 134, 135, 136, 137, 139, 140, 143, 144, 145, 146, 147, 153, 163, 178, 183, 184, 210, 216, 220, 221, 223, 225, 233, 234, 245, 248, 250, 251, 260, 261, 262, 265, 267, 307, 320, 323, 326, 340, 379, 381, 382, 383, 403, 420, 460, 474, 500, 501, 502, 503, 507, 525, 527, 528, 530, 531, 538, 543, 544, 549, 550, 554, 569; офіцерського складу за групами ВОС: 02, 03, 04, 06*, 08, 09, 10, 12, 14, 34, 44, 46**, 49, 50, 52, 53, 54, 70, 90.

З вищенаведеного вбачається, що військово-облікова спеціальність позивача (ВОС 543), входить в перелік дефіцитних для Збройних Сил України військово-облікових спеціальностей та є забороненою для бронювання.

Щодо звернення позивача із відповідною заявою про надання відстрочки зазначають про те, що згідно положень п. 57 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 - питання надання відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації заброньованим на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, за підприємствами, установами і організаціями, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, комісією не розглядаються.

Таким чином, вважають, що відповідь на свою заяву, яку отримав позивач є правомірною та не порушує чинне законодавство.

Відповідач також звертає увагу на те, що бронювання позивача який являється резервістом та має дефіцитну військово-облікову спеціальність є грубим порушенням низки законів та підзаконних актів, що і стало причиною відмови в бронюванні.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Так, згідно матеріалів справи, молодший сержант запасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходив військову службу по мобілізації в 2015-2016 р.р., що підтверджується записом у військовому квитку ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 та зарахований до оперативного резерву першої черги, що також підтверджується записом в розділі VII військового квитка ОСОБА_1

25.06.2024 року позивач здійснив уточнення своїх даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних і резервістів засобами застосунку «Резерв +».

Після уточнення даних статус позивача в реєстрі Оберіг значиться як «На обліку, молодший сержант, ВОС 600543». Номер в реєстрі Оберіг: 030420241425892800002.

Згідно наказу № 11-465-К від 28.12.2018р. позивача прийнято на роботу з 02.01.2019 року на посаду провідного інженера-програміста., що підтверджується довідкою № 03/07 від 31.07.2024р. ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖИТАЛ».

24.07.2024р. ТОВ «Метінвест Діджитал» в якому позивач офіційно працевлаштований, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 05.06.2024р. №650, оформило бронювання позивача засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

Після проведення відповідних перевірок, інформація про бронь з`явилася в реєстрі Оберіг і підтвердилася через «Резерв+».

27.07.2024р., при отриманні заміненого посвідчення водія, працівниця сервісного центру МВС викликала наряд патрульної поліції.

Працівниками поліції позивачеві було повідомлено про те, що позивач перебуває у розшуку, в який його подав ІНФОРМАЦІЯ_6 , до якого останньому необхідно з`явитись.

Як зазначив позивач, він з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким у подальшому посадовими особами відповідача були виписані повістки «на проходження ВЛК» на 29.07.2024р. та на 30.07.2024 року.

Вказує, що у подальшому йому була вручена повістка на явку в ТЦК.

31.07.2024 року позивачем звернувся до відповідача із заявою про надання йому ІНФОРМАЦІЯ_6 відстрочки від призову з підстави того, що він є заброньованим відповідним підприємством.

24.08.2024р. позивачем було отримано відповідь на своє звернення щодо надання йому відстрочки від 31.07.2024р., в якій йому відмовлено в наданні відстрочки, посилаючись на те, що комісія не розглядає питання надання відстрочок заброньованим.

Не погодившись із такими діями/бездіяльністю відповідача, яка полягає в ненаданні відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_1 , позивач звернувся до суду із цією позовною заявою за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Нормами статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.

Вказане кореспондується з положеннями частини 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232).

Згідно частини 2 статті 1 Закону №2232 військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону №2232 передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232).

До видів військової служби, згідно частини 6 статті 2 Закону №2232, належить, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 24 лютого 2022 року, який в подальшому було продовжено та наразі триває.

Воєнний стан в розумінні положень статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року №389-VIII - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Окрім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Слід вказати про те, що спірні правовідносини виникли в період дії в Україні воєнного стану та проведення загальної мобілізації.

Відповідно до частини 1 статті 39 Закону №2232 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі Закон №3543).

Положеннями статті 22 вказаного законодавчого акту визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, які передбачають, серед іншого, з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів та визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до вимог Закону №2232, на військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років.

Частиною 5 статті 22 Закону №3543 передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Вказане узгоджується також з положеннями частини 10 статті 1 Закону №2232, відповідно до яких громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, в тому числі, прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Отже, вищезазначеними законодавчими нормами передбачено, що з метою доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють призов військовозобов`язаних на військову службу.

Вказане кореспондується з повноваженнями та завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, визначеними Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Дослідивши докази по справі, судом встановлено, що протиправність призову на військову службу позивач обґрунтовує тим, що на момент виникнення спірних правовідносин він був заброньованим, що, відповідно до вимог Закону №3543, є підставою для відстрочки від призову.

Надаючи оцінку цьому твердженню позивача суд виходить з такого.

Нормами статті 23 Закону №3543 врегульовано питання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Так, відповідно до вказаної законодавчої норми не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, в тому числі, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно статті 24 Закону №3543 бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.

Так, відповідно до частини 1 статті 25 Закону №3543, бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють:

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов`язаних може також здійснюватися за списком військовозобов`язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті (ч. 3 ст.25 Закону №3543).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року №76 затверджено Порядок бронювання військовозобов`язаних за списком військовозобов`язаних під час дії воєнного стану (далі - Порядок бронювання), який визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов`язаних за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час.

Відповідно до пункту 2 Порядку бронювання, бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов`язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, погодженими Генеральним штабом Збройних Сил.

Заброньованим військовозобов`язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати:

- строку проведення мобілізації - для військовозобов`язаних, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього Порядку;

- шість місяців - для військовозобов`язаних, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 1 цього Порядку.

Згідно пункту 3 Порядку бронювання керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій відповідають за включення військовозобов`язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов`язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Нормами пункту 8 Порядку бронювання визначено, що підприємства, установи і організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані.

Список подається за формою згідно з додатком 1 в паперовій та/або електронній формі разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов`язаних за формою згідно з додатком 2.

Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або обласна, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, або обласна, Київська та Севастопольська міські військові/військово-цивільні адміністрації (у разі їх утворення), МЗС, Секретаріат Кабінету Міністрів України проводять перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, дотримання вимог щодо кількості військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню, та подають його у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня отримання списку на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Відповідно до п.9 Порядку бронювання, з метою погодження списки, подані відповідно до пунктів 4-8 цього Порядку, розглядаються щодо повноти заповнення та наявності обґрунтувань Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня їх отримання. Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) подає погоджені відповідно до абзацу першого цього пункту списки до Мінекономіки.

За результатами перевірки списків, поданих відповідно до пункту 9 цього Порядку, щодо повноти їх заповнення, наявності обґрунтувань та погодження Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки) Мінекономіки приймає у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня отримання зазначених списків рішення про бронювання військовозобов`язаних (п.10 Порядку бронювання).

Згідно пункту 11 Порядку бронювання з метою оформлення військовозобов`язаним відстрочок Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов`язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

Генеральний штаб Збройних Сил (СБУ, Служба зовнішньої розвідки) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки).

Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа і організація видає військовозобов`язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.

Витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки.

Витяг видається військовозобов`язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації у п`ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов`язаному надсилають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки), повідомлення про бронювання військовозобов`язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов`язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки), на підставі рішення про бронювання військовозобов`язаних зараховує у строк не більше ніж п`ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік.

Тобто, з метою ведення районними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки спеціального обліку військовозобов`язаних, які мають право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на останніх покладено обов`язок із своєчасного повідомлення органу, в якому вони перебувають на військовому обліку, про наявність таких підстав.

Отже, право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних дій та оформлення його у відповідний спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). При цьому реалізація такого права може бути здійснена лише до моменту набуття ним статусу військовослужбовця.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною в постанові від 18 січня 2024 року у справі №280/6033/22.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно наказу № 11-465-К від 28.12.2018р. Позивача прийнято на роботу з 02.01.2019 на посаду провідного інженера-програміста., що підтверджується довідкою № 03/07 від 31.07.2024р. ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖИТАЛ».

Так, ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖІТАЛ» звернулося до Міністерства цифрової трансформації України та надало список військовозобов`язаних, які пропонуються для бронювання на період мобілізації та на воєнний час ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖИТАЛ» за формою згідно з додатком 2, довідкою про кількість військовозобов`язаних ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖИТАЛ» за формою згідно з додатком 3 та обґрунтуванням доцільності бронювання військовозобов`язаних працівників ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖИТАЛ» згідно додатку 1.

Відповідно до цього звернення згідно додатку 2 за номером «43» в список військовозобов`язаних, які пропонуються для бронювання на період мобілізації та на воєнний час ТОВ «МЕТІНВЕСТ ДІДЖИТАЛ», також було включено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд зауважує, що згідно долученого до матеріалів справи витягу, останній містить інформацію щодо військово-облікової спеціальності позивача.

Отже, судом встановлено, що 24.07.2024р. ТОВ «Метінвест Діджитал», в якому позивач офіційно працевлаштований, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 05.06.2024р. №650, оформило бронювання позивача засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (до 24.07.2025р).

Також, до матеріалів справи, було долучено докази про те, що після проведення відповідних перевірок, вказана інформація про бронь також з`явилася в реєстрі Оберіг і підтвердилася через «Резерв+».

Дослідивши письмові докази по справі, суд зазначає, що визначена чинним законодавством процедура бронювання військовозобов`язаного, зокрема позивача, ТОВ «Метінвест Діджитал» була дотримана.

Доказів на спростовування наведених вище обставин, відповідачем до суду надано не було.

Крім того, вищезазначеними нормами чинного законодавства не встановлено жодного обмеження щодо бронювання позивача.

Таким чином, враховуючи погодження наказом Міністерства економіки України від 29.04.2024 року №10675 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивача, та надання ТОВ «Метінвест Діджитал» відповідачу необхідних документів, згідно з Постановою №76, на момент призову позивача на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог статті 23 Закону №3543-ХІІ, позивач мав відстрочку від призову на військову службу у строк до 24.07.2025 року, включно, як заброньований працівник ТОВ «Метінвест Діджитал».

Як вже було зазначено, під час проведення мобілізаційних процедур, позивач, зокрема 31.07.2024 року звернувся до посадових осіб відповідача із заявою про надання йому ІНФОРМАЦІЯ_6 відстрочки від призову з підстави того, що він є заброньованим відповідним підприємством та відповідно долучав передбачені положенням чинного законодавства документи.

Однак, відповідачем не надано позивачу відстрочку від призову.

Інші доводи відповідача не спростовують наведених вище висновків суду.

Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Узагальнюючи вищевказане, суд наголошує на тому, що порушення права позивача на відстрочку від військової служби під час мобілізації виразилося у бездіяльності відповідача щодо надання такої відстрочки, а тому, саме така бездіяльність підлягає визнанню протиправною.

Таким чином, суд, з урахуванням принципу ефективності захисту прав позивача, дійшов висновку, що вони підлягають захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає в ненаданні відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відстрочки від призову за мобілізацією на підставі Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" до 24.07.2025р.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, враховуючи те, що відповідачем право на надання відзиву та спростування доводів позивача не використано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Щодо розподілу судових витрат.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає в ненаданні відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відстрочки від призову за мобілізацією на підставі Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" до 24.07.2025р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ).

Відповідач : ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 31.10.2024 року.

Суддя В.В. Ільков