Ухвала суду № 122874291, 07.11.2024, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/5483/24

Провадження № 2-о/577/409/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" листопада 2024 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Кравченка В.О.

за участю секретаря

судового засідання Цуканової О.В.

прокурора ОСОБА_1

захисника Іванцова А.В.

представника потерпілого

адвоката Мусієнко О.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна середня, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого підсобним працівником ТОВ «ГК «Автострада», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Конотопського міськрайонного суду перебуває вищевказаний обвинувальний акт.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжено до 24.00 год. 14.11.2024 року.

Прокурор пропонує продовжити цей запобіжний захід до двох місяців, на обґрунтування чого вказав, що з поважних причин судове провадження не може бути завершено до спливу строку раніше обраного запобіжного заходу, що обумовлює необхідність його продовження внаслідок наявності певних ризиків, зокрема, визначених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК, як то можливість переховування від правосуддя, незаконно впливати на потерпілого і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, про що свідчать тяжкість інкримінованого злочину, суворість покарання, яке загрожує у випадку визнання винним, довготривалі неприязні відносини з потерпілим, що стали підставою скоєння інкримінованого злочину.

Потерпілий ОСОБА_3 та його представник адвокат Мусієнко О.В., кожен окремо, підтримали клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому потерпілий ОСОБА_3 стверджує, що побоюється за власне життя внаслідок можливої помсти підсудного.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його адвокат Іванцов А.В. пропонують відмовити прокурору у продовженні раніше визначеного запобіжного заходу та обрати більш м`який - домашній арешт, який, на переконання сторони захисту, цілком забезпечить виконання покладених на підсудного обов`язків. Крім того, адвокат Іванцов А.В. вважає, що після допиту потерпілого та свідків ризик впливу на них фактично припинився.

Вислухавши доводи учасників процесу, суд дійшов висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Враховуючи, що судове провадження не може бути завершено до спливу строку запобіжного заходу, оскільки не досліджені письмові докази, а ризики, наведені прокурором, зокрема можливість переховування від правосуддя, незаконно впливати на потерпілого, який проживає в одному під`їзді з обвинуваченим, вчинення іншого кримінального правопорушення, на що вказують тяжкість інкримінованого злочину, суворість покарання, яке загрожує у випадку визнання винним, довготривалі неприязні відносини, що склалися між підсудним та потерпілим, внаслідок яких останній отримав тяжкі тілесні ушкодження і до теперішнього часу побоюється за власне життя слід дійти висновку про продовження саме раніше обраного запобіжного заходу.

Крім того, суд бере до уваги мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка передбачає досягнення дієвості провадження (ст.131 КПК), з огляду на необхідність попередження ризику переховування ОСОБА_2 від суду, під тиском тягаря можливого відбування покарання.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Зокрема судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

На переконання суду продовження ОСОБА_2 саме такого запобіжного заходу, відповідно до пп. «с» п.1 ст.5 Конвенції відповідатиме принципу пропорційності, оскільки застосований до нього запобіжний захід буде необхідним за встановлених обставин, унеможливить переховування обвинуваченого від суду, а також попередить ймовірне насильство відносно потерпілого.

Отже, прокурором доведено, що перераховані обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти наведеним ризикам.

Відтак, посилання сторони захисту на недоведеність ризиків та пропозиція щодо пом`якшення запобіжного заходу не заслуговують на увагу суду, оскільки ризики, наведені прокурором, з огляду на особистість та суспільну небезпечність обвинуваченого, на даний час жодним чином не зменшилися і не перестали існувати.

Керуючись: ст.ст. 331 ч.3, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_2 продовжити строк тримання під вартою до 24.00 години 02 січня 2025 року без визначення застави.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення, а для обвинуваченого протягом того ж строку з дня отримання копії.

СуддяВ. О. Кравченко