Рішення № 122873794, 30.09.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 442/3617/24

Провадження № 2/761/7819/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.,

за участі:

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

В травні 2024р. позивач ОСОБА_2 звернувся до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до відповідача ПАТ «Укрнафта», в якому просив суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 80000,0 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він працював у відповідача на посаді водія АТЗ а/к № 1 ГТС (Борислав) Управління транспорту ПАТ «Укрнафта».

Наказом відповідача від 26 червня 2023р. за № 164-к/тм до позивача були застосовані заходи стягнення за порушення виробничої дисципліни.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області по справі № 442/5285/23 за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрнафта» про визнання протиправним наказу про застосування заходів стягнення за порушення виробничої дисципліни, позов задоволено, було визнано незаконним та вирішено скасувати наказ № 164-к/тм Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» від 26 червня 2023р. про застосування заходів стягнення за порушення виробничої дисципліни по ОСОБА_2 .

На думку позивача, внаслідок незаконного застосування до нього, як до працівника відповідача заходів стягнення за порушення виробничої дисципліни, йому була спричинена моральна шкода, яка полягала в душевних стражданнях, які зазнав позивач, внаслідок порушення його трудових прав, приниження його ділової репутації, авторитету в трудовому колективі, що призвело до втрати нормальних життєвих зв`язків та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя та звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08 травня 2024р. матеріали цивільної справи направлені за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2024р. визначено головуючого суддю Волошина В.О.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 20204р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09 липня 2024р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що розмір моральної шкоди, яку оцінив позивач є необґрунтованим, стороною позивача не надані належні і допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог.

Відповідь на відзив стороною позивача не подавалась.

26 вересня 2024р. на адресу суду надійшла заява сторони позивача про розгляд справи у відсутність сторони, заявлені позовні вимоги сторона позивача підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, наведених у відзиві на позов, просив суд залишити позов без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що згідно наказу відповідача за № № 164-к/тм від 26 червня 2023р. про застосування заходів стягнення за порушення виробничої дисципліни до позивача ОСОБА_2 застосовано стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни, а саме: невиконання покладених на нього виробничих обов`язків, зокрема за те, що він, будучи водієм АТЗ а/к№1 ГТС (Борислав) Управління транспорту, грубо порушив пункт 3.1 розділу III Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Управління транспорту ПАТ «Укрнафта», п.24, п.25, п.26, Робочої інструкції водія автотранспортних засобів:

- в журналі інцидентів відсутній запис про відключення GPS-обладнання на навантажувачі Р-41015, д.н.з. НОМЕР_1 , який закріплений за водієм ОСОБА_2 у відповідності до наказу № 1566 від 30 грудня 2022р. «Про роботу транспортних засобів Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» в умовах правового режиму воєнного стану» з 03 січня 2023р.;

- відключення GPS-обладнання на навантажувачі Р-41015, д.н.з. НОМЕР_2 проведено водієм АТЗ а/к № 1 Групи транспортних сервісів (Борислав) Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» ОСОБА_2 особисто, без участі кваліфікованого працівника, який має допуск до робіт з GPS-обладнанням.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області по справі № 442/5285/23, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_2 до ПАТ «Укрнафта» про визнання протиправним наказу про застосування заходів стягнення за порушення виробничої дисципліни - задоволено, було визнано незаконним та вирішено скасувати наказ № 164-к/тм Управління транспорту ПАТ «Укрнафта» від 26 червня 2023р. про застосування заходів стягнення за порушення виробничої дисципліни по ОСОБА_2 .

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. ( ч. 2 ст. 15 ЦК України )

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Відповідно до ч. 3 цієї статті кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Цивільним кодексом.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3) ч. 1 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 Постанови № 4 від 31 березня 1995р. «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

У даному випадку стороною позивача доведено причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями з боку відповідача, які це спричинили. Крім того, позивачем доведено порушення відповідачем, як роботодавцем позивача його трудових прав, і і завдання моральної шкоди.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи глибину і тривалість моральних страждань позивача, а також обсяги докладання зусиль для відновлення прав свобод внаслідок неправомірних дій відповідача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода в сумі 3000,0 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,2 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 43 Конституції України; ст. ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України; ст. ст. 36, 232, 233, 2371 КЗпП України, в редакції які діяли на час спірних правовідносин; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992р. за № 9 з подальшими змінами та доповненнями, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ: 00135390, місцезнаходження: м. Київ, провулок Несторівський, буд. 3-5) про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 3000,0 /три тисячі грн.; судовий збір в розмірі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ грн. 20 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 04 жовтня 2024р.

Суддя: