Вирок № 12287359, 17.11.2010, Крюківський районний суд м. Кременчука

Справа № 1-272/2010р. В И Р О К

Іменем України

17 листопада 2010 року. Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області

в складі: судді Кобзія Б.І., при секретарі Таран І.О.,

з участю ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці кримінальну справу стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з н/середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_2,

судимого 01.09.2009 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області по ст.249 ч.1 КК України у вигляді штрафу в сумі 1500 грн., -

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ст.358 ч.3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 маючи намір на отримання кредиту в відділенні «ПриватБанку» «Авто кредит плюс» по вул. 50 років СРСР в м. Кременчуці, надав завідомо підроблену довідку про заробітну плату за вих. № 119 від 05.02.2008 року, згідно якої він працював на посаді водія-експедитора в ТОВ «Картас» (код 24568372 м. Кременчук вул. Тельмана буд. 68А) з липня по грудень 2007 року.

Згідно висновку експерта № 307 від 11.05.2010 року друкований текст довідки № 119 нанесений електрографічним способом відтворення зображення за допомогою лазерного принтеру. Відбиток круглої печатки та прямокутного штампу на довідці № 119 нанесені за допомогою рельєфного кліше високим способом друку.

11 лютого 2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитно-заставний договір № DN81AR13190130 з ОСОБА_2, згідно якого останній в якості позичальника отримав гроші в сумі 71010 грн на придбання автомобіля МАРLЕ С52SМА7151, 2007 року випуску, реєстровий № НОМЕР_1.

В судовому засіданні підсудний вину визнав повністю і показав, що проживає за вищевказаною адресою з дружиною та двома дітьми. В лютому місяці 2008 року він знаходився в районі авто- ринку в м.Кременчуці де звернувся до відділення «ПриватБанку» «Авто кредит плюс» з метою отримати кредит на придбання автомобіля, довідався, що для отримання кредиту потрібно надати паспорт, ідентифікаційний код та довідку про доходи. В той час він офіційно не працював і надати довідку про доходи не міг. Через деякий час він привіз до банку паспорт та довідку про ідентифікаційний код. Через декілька днів йому зателефонувала працівник банку та повідомила, що дозвіл прийшов і можна приїжджати підписати договір та доплатити за складання документів. Коли він приїхав то побачив в кредитній справі багато паперів, які він повинен був підписати, а також побачив довідку про доходи ТОВ «Картас», в якій було вказано, що він працював там водієм-експедитором. Підписав усі папери та кредитний договір, так як хотів придбати нову автомашину. Знаючи про те, що довідка про доходи підроблена він віддав працівниці банку на ім»я Лариса гроші у сумі 1600 грн. і та йому повідомила , що коли з м. Києва привезуть автомобіль то йому зателефонують. Через два дні йому повідомили, що автомобіль доставлено. Він поїхав в МРЕО де отримав державний номер на автомобіль і відвіз його до банку. Наступного дня забрав автомобіль з документами. Щомісяця повинен був сплачувати кредит в розмірі 1700 грн. Через півроку він не зміг сплачувати потрібну суму. Влітку 2008 року Банк наклав арешт на автомобіль і після цього службою безпеки банку було виявлено, що надана у кредитну справу довідка про його доходи є підробленою. Вину свою визнає повністю і щиро кається.

Відповідно до вимог ст.299 КПК України щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, враховуючи думку прокурора, підсудного, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і вважає за можливе обмежити дослідження фактичних матеріалів справи допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, характеризуючих особу підсудного.

Кваліфікацію дій підсудного по ст.358 ч.3 КК України суд визнає вірною, так як він скоїв умисні дії, що виразилися у використанні завідомо підробленого документа..

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, який вину визнав, щиро розкаявся, має на утриманні двох неповнолітніх дітей і суд визнає ці обставини пом»якшуючими покарання.

Обтяжуючих покарання обставин суд не вбачає і приходить до висновку про необхідність призначення підсудному покарання, не пов»язаного з ізоляцією від суспільства.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним і призначити йому покарання по ст.358 ч.1 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов»язки.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.

На підстав ст.76 КК України зобов»язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без згоди органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця роботи та проживання, періодично являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі відділення «Кременчуцька філія» філії «Полтавське головне регіональне управління» ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 залишити без розгляду для послідуючого його вирішення в порядку цивільного судочинства.

Вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01.09.2009 року по ст.249 ч.1 КК України у вигляді штрафу в сумі 1500 грн. стосовно ОСОБА_2 виконувати окремо.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області на протязі 15 діб з дня його проголошення.

Суддя: