Постанова № 122872500, 07.11.2024, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/1065/24

Номер провадження № 3/708/529/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року

Суддя Чигиринського районного суду Черкаської області Івахненко О.Г. розглянувши матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 2 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючогоза адресою: АДРЕСА_1 , місце праці невідоме, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИЛА:

Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 15 вересня 2024 року о 00 год. 14 хв. в м. Чигирині по вул. Б. Хмельницького Черкаського району Черкаської області по вул. Грушевського керував автомобілем LEXUS 1S 250, д/н НОМЕР_2 , належним ОСОБА_2 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота,почервоніння очей), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, де фіксування правопорушення проводилось із застосуванням технічних засобів відеозапису без залучення свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові повідомлення про одержання судових повісток, в судове засідання не зявився, не повідомивши про причини неявки, при цьому клопотань про відкладення розгляду справи чи будь-яких інших клопотань не заявляв.

А Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

ОСОБА_1 19.09.2024 року ознайомився зі справою в повному обсязі, про що свідчить відповідна заява останнього в матеріалах справи за вх.№ 3582/24.

Так, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Виходячи з цього, судом докладено всіх розумних зусиль та вичерпано передбачені законом засоби для виклику ОСОБА_1 в судове засідання, а тому вважаю необхідним розглянути справу без його участі, за наявними у справі доказами, беручи при цьому до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене зокрема ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до таких висновків.

Так, відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суддя з`ясовує чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є пом`якшуючі та обтяжуючі провину обставини, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясовує інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст.14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У відповідності до п.1.3 ПДР України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, що кореспондується з п.1.9. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, за порушення яких вони несуть відповідальність згідно з законодавством.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У ході здійснення судом провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке проявилось у відмові ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак такого сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

Як встановленоз протоколупро адміністративнеправопорушення серіїААД №348428від 15.09.2024 року ОСОБА_1 15 вересня 2024 року о 00 год. 14 хв. в м. Чигирині по вул. Б. Хмельницького Черкаського району Черкаської області по вул. Грушевського керував автомобілем LEXUS 1S 250, д/н НОМЕР_2 , належним ОСОБА_2 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), але від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичній установі.

Судом встановлено, що водій керував автомобілем під час комендантської години з непристебнутим ременем безпеки, не увімкнувши відповідний показчик повороту при зміні напрямку руху та після зупинки працівниками поліції не пред`явив полісу обов`язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, оскільки на це вказують дані відеозапису з відеореєстратора на патрульному автомобілі працівників поліції. Даний факт не спростовано в судовому засіданні належними доказами.

Згідно даних постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожньго руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 912486 від 15.09.2024 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. по ст. 36, ч. 2 ст. 122, ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП за керування автомобілем з не пристебнутим ременем безпеки, без полісу обов`язкового страхування наземних транспортних засобів, з не увімкненим показчиком повороту при зміні напрямку руху, та порушення у зв`язку з цим вимог п. 2.3 в, п. 9.2 б, п. 2.1.9 ПДР України, що свідчить про те, що водій керував автомобілем під час його зупинки працівниками поліції. Відомості про оскарження винесеної постанови і накладеного стягнення у суду відсутні.

Разом з тим, відповідно до п.2.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» № 1306 від 10.10.2001 року водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, норми ПДР України встановлюють обов`язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків для цього (втома, брак часу, не бажання водія) - ПДР не містять.

Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735).

За змістом п. 6 ч. І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

А відповідно до п. 3 ч. І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

З протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що у ОСОБА_1 були наявні вище перелічені ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота та почервоніння очей, що стало підставою для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння і оформлення його результатів.

Як передбачено Інструкцією, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Наданий до суду протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 348428 від 15.09.2024 року, на думку суду, відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки в ньому зазначено наявні у ОСОБА_1 ознаки стану алкогольного сп`яніння, а також зазначено, що від проходження освідування на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився як на місці зупинки автомобіля, так і в найближчому медичному закладі.

Зазначена у протоколі інформація співпадає з обставинами, зафіксованими на долучених до протоколу відео файлах, які зафіксовані на бодікамеру працівників поліції, зокрема встановлено, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера "Драгер" на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому медичному закладі, а саме, в КНП "Чигиринська багатопрофільна лікарня", однак останній на всі пропозиції пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Так, з доданого до матеріалів справи відеозапису встановлено, що водій від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису.

Згідно з даними Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.09.2024 року водій відмовився від проходження такого огляду.

В той же час, з оглянутого в судовому засіданні диску з відеофіксацією подій, що відбулися 15.09.2024 року, також вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля та відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, вказуючи, що проходити огляд не бажає. При цьому жодних зауважень щодо причини його зупинки чи посилань на те, що він не керував транспортним засобом з вказаного відеозапису не встановлено.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 під відеозапис було роз`яснено його права, передбачені КУпАП, роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, які йому були зрозумілі.

За таких обставин, суддя приходить до обгрунтованого висновку про те, що працівники поліції діяли в межах своїх повноважень і процедура направлення водія для огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння не порушена.

Суддя зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності настали в момент його фактичної відмови (ігнорування) від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відтак, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачено відповідальність по ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вказаний факт знайшов своє підтвердження в ході досліджених в судовому засіданні доказів, а неявку в судове засідання розцінюю як спробу уникнення від адміністративної відповідальності.

Враховуючи вище проведений аналіз доказів, суддя вважає необхідним притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами.

Також відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 130, 283, 284 КУпАП, суддя, -

УХВАЛИЛА:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу на користь держави (одержувач: ГУК у Черкаській області /Черкаська область/ 21081300, банк одержувача (ГУ ДКСУ): Казначейство України (ЕАП), код одержувача: 37930566, рахунок: UA918999980313030149000023001) у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк одержувача: казначейство України (ЕАП), код одержувача: 37993783, рахунок: UA908999980313111256000026001) судовий збір в розмірі 0,2розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що становить шістсот п`ять гривень 60 коп.

Роз`яснити, що:

- штраф має бути сплачений не пізніше, ніж через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про його призначення, а в разі її оскарження не пізніш, як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП);

- в разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про призначення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом;

- в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень;

- розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст. 308 КУпАП).

Штраф, призначений за скоєння адміністративного правопорушення, вноситься до установи банку України (ч. 3 ст. 307 КУпАП).

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Суддя О.Г. Івахненко