Рішення № 122869729, 06.11.2024, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2024 р. Справа № 924/792/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Мельницької Н.О., розглянувши справу

за позовом міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця Шевчука Олега Васильовича, м. Хмельницький

про стягнення 38 366,19 грн. за договором на послугу з постачання теплової енергії від 21.02.2023 року №9060/1988,

представники сторін:

позивача: Яковлев А.В. - згідно довіреності №4/02 від 02.01.2024 року;

відповідача: Шевчук О.В.

ВСТАНОВИВ:

Позиції сторін.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 38 366,19 грн. боргу за договором на послугу з постачання теплової енергії від 21.02.2023 року №9060/1988. Вимоги мотивує неналежним виконанням ФОП Шевчуком О.В. своїх зобов`язань з своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з теплопостачання.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 27.08.2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 24.09.2024 року.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Музики М.В. підготовче засідання, призначене на 24.09.2024 року, не відбулося, про що відповідно до п. 4.3.5. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Хмельницької області сформовано довідку про неможливість проведення судового засідання, яку долучено до матеріалів справи.

З огляду на усунення обставин, які зумовили неможливість проведення підготовчого засідання у даній справі, призначеного на 24.09.2024 року, ухвалою суду від 01.10.2024 року призначено підготовче засідання на 24.10.2024 року.

Ухвалою суду від 24.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.11.2024 року.

06.11.2024 року на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, у якій МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" зменшує позовні вимоги на 11 500,00 грн. у зв`язку з їх добровільною сплатою відповідачем.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні 06.11.2024 року вимоги позову з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав.

Відповідач відзиву на позов не подав, у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів того, що не користується послугами позивача з теплопостачання, відповідний договір не підписував. Пояснив, що часткова сплата позивачу за надані послуги у липні 2023 року відбулась помилково.

Заяви, клопотання.

З приводу поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог судом враховується, що згідно ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як зазначено вище, ухвалою суду від 24.10.2024 року закрито підготовче провадження. Відтак, позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог з пропуском строку, встановленого ГПК України.

За положеннями ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Позаяк позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог після закінчення встановленого законом строку, без клопотання про його поновлення, суд залишає вказану заяву без розгляду.

Жодних інших клопотань від сторін не надходило.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Шевчук Олег Васильович є власником квартири АДРЕСА_1 , площею 53,3 кв.м.

23.02.2023 року МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" направило на ФОП Шевчуку О.В. проект договору № 9060/1988 про надання послуги з постачання теплової енергії від 21.02.2023 року.

Відповідно до п. 1 договору виконавець (МКП „Хмельницьктеплокомуненерго") зобов`язується надавати споживачу (ФОП Шевчук О.В.) послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в повному обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки та на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку, визначена та розподілена згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача; обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку; обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Пунктом 2 договору визначено вимоги до якості послуги: 1) температура теплоносія повинна відповідати температурному графіку теплової мережі; 2) тиск теплоносія становить від 45 до 90 метрів водяного стовпа, що відповідає гідравлічному режиму теплової мережі.

У п. 3 договору зазначена інформація про споживача: 29000, м. Хмельницький, вулиця Кам`янецька, 98, опалювана площа (об`єм) приміщення споживача - 53,3 кв.м.

Відповідно до п. 6 договору виконавець забезпечує постачання теплоносія безперервно з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури.

Визначення якісних та кількісних показників послуги здійснюється за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії (п. 10 договору).

Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів - розподілювачів теплової енергії) щомісяця здійснюється споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється за допомогою систем дистанційного зняття показань. Виконавець періодично, не менше як один раз на рік, у порядку визначеному у договорі, проводить контрольне зняття показань засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії в присутності споживача або його представника (п. 22 договору).

Згідно з п. 33 договору споживач вносить плату виконавцю, яка складається, зокрема, з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на теплову енергію та обсягу спожитої послуги.

За умовами п. 34 договору ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Станом на дату укладення договору тариф на теплову енергію складає для потреб інших споживачів (крім населення) 6467,22 грн. з ПДВ. за одну Гкал.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену комунальну послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів шляхом розміщення інформації на вебсайті виконавця: www.teplo.km.ua.

У разі зміни тарифу на теплову енергію протягом строку дії договору, новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

Відповідно до п. 35 договору тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з 26 по 26 числа місяця, але не може перевищувати місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно. Вартість за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії становить 16,89 грн./місяць (з ПДВ).

Згідно з п. 36 договору виконавець формує та не пізніше 8 числа місяця, що настає за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається на паперовому носії/в електронному вигляді. Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за 7 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Пунктом 37 договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

За наявності заборгованості у споживача за цим договором виконавець зараховує кошти, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за послуги надані у минулі періоди за цим договором (п. 39 договору).

За умовами п. 43 договору споживач має право, зокрема одержувати своєчасно та належної якості послугу згідно із законодавством та умовами цього договору (п. 1), на зменшення в установленому законодавством порядку розміру плати за послугу в разі її ненадання, надання не в повному обсязі або зниження її якості (п. 5), на перевірку кількості та якості послуги в установленому законодавством порядку (п. 6), складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання послуги, зміною її споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт (п. 7), в установленому законодавством порядку відключитися від систем (мереж) централізованого теплопостачання (централізованого опалення) (п. 10 договору).

Відповідно до п. 44 договору споживач зобов`язаний, зокрема, оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Згідно з п. 46 договору виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуги згідно із законодавством та умовами договору (п. 1), розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживача і проводити відповідні перерахунки розміру плати за послугу в разі її ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених цим договором (п.5), своєчасно реагувати на виклики споживача, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживача у зв`язку з порушенням порядку надання послуги (п. 8).

Пунктом 48 договору передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний оплатити пеню в розмірі не більш як 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Відповідно до п. 55 договору, даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, скріплення печатками сторін та відповідно до ч.3 ст. 631 ЦК України поширює свою дію на відносини, що виникли між сторонами з 01.06.2022 року і діє до 22.02.2024 року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку дії договору однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду умов.

Рішенням Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10.11.2022 року №851 „Про встановлення та застосування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для населення, бюджетних установ, інших споживачів, релігійних організацій міському комунальному підприємству „Хмельницьктеплокомуненерго", встановлено тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів в розмірі 5389,35 грн./Гкал (без ПДВ)

Рішенням Виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 26.10.2023 №1212 „Про встановлення та застосування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для населення, бюджетних установ, інших споживачів, релігійних організацій міському комунальному підприємству „Хмельницьктеплокомуненерго" встановлений тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів в розмірі 3576,12 грн./Гкал (без ПДВ).

Наказами МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" від 01.12.2023 №174, від 03.01.2024 №9, від 02.02.2024 №62, від 01.03.2024 №100, від 01.04.2024 №138 у зв`язку із зміною ціни природного газу з листопада 2023 року встановлювались коефіцієнти перерахунку вартості послуги з постачання теплової енергії: листопад 2023 - коефіцієнт 1,139293; грудень 2023 - коефіцієнт 1,070333; січень 2024 - коефіцієнт 1,036240; лютий 2024 - коефіцієнт 1,004242; березень 2024 - коефіцієнт 0,972514.

Позивачем сформовано рахунки на сплату ФОП Шевчуком О.В. за надану теплову енергію за адресою: вул. Кам`янецька, 98, за листопад 2022 року в розмірі 3377,89 грн.; за грудень 2022 року на суму 6083,58 грн.; за січень 2023 року на суму 5405,69 грн.; за лютий 2023 року на суму 5294,91 грн.; за березень 2023 року на суму 4812,58 грн.; за квітень 2023 року на суму 2534,89 грн.; за листопад 2023 року на суму 3119,33 грн.; за січень 2024 року на суму 3898,23 грн.; за лютий 2024 року на суму 3352,61 грн.; за березень 2024 року на суму 2699,07 грн., за квітень 2024 року на суму 69,51 грн.

Згідно рахунків, при оплаті слід вказувати номер особового рахунку №1988. Рахунки за період з березня 2023 по квітень 2024 року також надсилались на контактний телефон відповідача у застосунок Viber.

Наказом МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" від 01.11.2021р. №121 встановлено із 01.12.2021р. плату за абонентське обслуговування в розмірі 16,89 грн. в місяць (з ПДВ) за послугу з постачання теплової енергії.

За період з червня 2022 по червень 2024 року включно позивачем формувались для відповідача рахунки на оплату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії на суму по 16,89 грн. щомісячно. Рахунки за період з березня 2023 року по червень 2024 року також надсилались на контактний телефон відповідача у застосунок Viber.

Відповідно до довідки про оплату за надані послуги по тепловій енергії, ФОП Шевчуком О.В. сплачено 24.07.2023 року 10 000,00 грн. по особовому рахунку № НОМЕР_1 .

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 14.05.2024 року щодо сплати 34 457,64 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання.

Проте, у зв`язку з невиконанням відповідачем вимог позивача в добровільному порядку, останній звернувся з даним позовом до суду.

Позиція суду.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форм власності регулюються Законом України "Про теплопостачання" та іншими нормативно-правовими актами (ст.ст. 2, 3 Закону України "Про теплопостачання").

До таких нормативно-правових актів належать, зокрема Цивільний Кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України "Про житлово-комунальні послуги", Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (далі - Правила користування тепловою енергією) та інші нормативно-правові акти, що регулюють відносини у цій сфері.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" постачання теплової енергії є комунальною послугою.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Частиною 4 ст. 19 вищевказаного Закону передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Згідно ч. 4 ст. 13 Закону „Про житлово-комунальні послуги" з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 13 Закону, якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Позивачем надіслано відповідачу примірник договору №9060/1988 від 21.02.2023 року, предметом якого є надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: вул. Кам`янецька, 98, площею 53,3 кв.м. (належна на праві власності ФОП Шевчуку О.В. квартира на першому поверсі).

Для оплати таких послуг МКП "Хмельницьктеплокомуненерго" направляло відповідачу рахунки, в тому числі, в електронному вигляді на контактний номер телефону ФОП Шевчука О.В. у застосунок Viber, з вказівкою на особовий рахунок № НОМЕР_1 .

24.07.2023 року ФОП Шевчуком О.В. сплачено 10 000,00 грн. на його особовий рахунок № НОМЕР_1 .

З приводу заперечень ФОП Шевчука О.В. щодо помилковості оплати такого рахунку, суд зазначає, що таке твердження не підтверджене жодним доказом (зокрема, відповідач не повідомляв позивача про безпідставність перерахування йому коштів, не звертався з проханням їх повернути тощо), тому суд не приймає його до уваги. Натомість вказане додатково підтверджує отримання відповідачем рахунків на оплату.

Відтак, з огляду на те, що ФОП Шевчук О.В. не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін), своїх заперечень або протоколу розбіжностей не надав, натомість вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання відповідної комунальної послуги від цього виконавця (здійснив оплату наданих послуг), договір №9060/1988 вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).

Пунктом 34 договору визначено, що ціною (вартістю) послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Станом на дату укладення договору тариф на послугу з постачання теплової енергії складає для потреб інших споживачів (крім населення) 6467,22 грн. з ПДВ.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на зазначену комунальну послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів шляхом розміщення інформації на вебсайті виконавця: www.teplo.km.ua. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

Також у п. 34 договору сторони передбачили, що у разі зміни тарифу на теплову енергію протягом строку дії договору, новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно абзацу першого п. 32 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 (далі - Правила), плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.

У спірний період діяли рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради „Про встановлення та застосування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для населення, бюджетних установ, інших споживачів, релігійних організацій міському комунальному підприємству „Хмельницьктеплокомуненерго", якими встановлювався тариф на теплову енергію для потреб інших споживачів в розмірі 5389,35 грн./Гкал (без ПДВ) та 3576,12 грн./Гкал (з ПДВ).

Відповідно до п. 31 Правил у разі зміни (коригування) тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію та не потребує внесення сторонами додаткових змін до договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюдненні на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до наказів МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" від 01.12.2023 №174, від 03.01.2024 №9, від 02.02.2024 №62, від 02.02.2024 №62, від 01.03.2024 №100, від 01.04.2024 №138 у зв`язку із зміною ціни природного газу з листопада 2023 року встановлювались коефіцієнти перерахунку вартості послуги з постачання теплової енергії, зокрема, листопад 2023 - коефіцієнт 1,139293; грудень 2023 - коефіцієнт 1,070333; січень 2024 - коефіцієнт 1,036240; лютий 2024 - коефіцієнт 1,004242; березень 2024 - коефіцієнт 0,972514.

Таким чином, у разі зміни (коригування) тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію, про що розміщується інформація на офіційному сайті МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" та не потребує внесення сторонами додаткових змін до договору.

В силу ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Частиною 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Обов`язок відповідача оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, закріплений також у п. 44 договору.

За умовами п. 35 договору тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з 26 по 26 числа місяця, але не може перевищувати місяць.

Згідно з п. 36 договору виконавець формує та не пізніше 8 числа місяця, що настає за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається на паперовому носії/в електронному вигляді. Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за 7 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Пунктом 37 договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Так, позивачем за період з листопада 2022 року по квітень 2024 року включно надано послуги відповідачу з передачі теплової енергії на суму 44 069,17 грн., які до звернення до суду з даним позовом частково сплачені в розмірі 10 000,00 грн.

Після відкриття провадження у даній справі ФОП Шевчук О.В. сплатив відповідачу 11 500,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку.

Суд враховує, що відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Приймаючи до уваги врегулювання спірних у даній справі правовідносин в частині шляхом сплати 11 500,00 грн. заборгованості, яка є предметом спору, та відсутність у сторін спірних питань з даного приводу, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення 11 500,00 грн. боргу, що має наслідком закриття провадження у справі у відповідній частині.

Згідно з ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не надав та матеріали справи не містять доказів оплати 22 569,17 грн. заборгованості, що є предметом спору. З огляду на вказане суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 22 569,17 грн. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 року по 01.05.2024 року.

З приводу заперечень відповідача в частині того, що він не споживає надані позивачем послуги з постачання теплової енергії через відсутність опалювальних приладів, суд враховує наступне.

У відповідності до положень ч. 8 п. 45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі - Постанова №830) індивідуальний споживач зобов`язаний дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства (не допускати втручання у внутрішньобудинкову систему теплопостачання, її переобладнання) під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг.

Пункт 42 Порядку надає право споживачу відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 р. № 169; це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Тобто, вказаними актами передбачено процедуру відключення від централізованого опалення, яка завершується оформленням акту про відключення.

Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 р. у справі № 629/367/17 також зауважив, що єдиною підставою для зняття з обліку та припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, який після закінчення робіт подається відповідній комісії для затвердження.

Проте, відповідачем не надано жодного документа на підтвердження проведення процедури відключення його квартири від надання послуг з централізованого опалення, в тому числі, акту про відключення.

Таким чином, суд не приймає до уваги заперечення ФОП Шевчука О.В. в частині відключення його квартири від послуг з опалення, оскільки вони не підтвердженні жодними доказами.

Окрім того, відповідачем в ході судового розгляду даного спору (29.10.2024 року) додатково сплачено на рахунок позивача 11 500,00 грн. за спожиту теплову енергію, що, на думку суду, свідчить про підтвердження ФОП Шевчуком О.В. факту споживання послуги теплопостачання та визнання ним боргу.

Позивачем нараховано відповідачу плату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії в розмірі 422,25 грн. за період з 01.06.2022 року по 01.07.2024 року.

Пунктом 33 договору передбачено, що внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (при розміщенні об`єктів споживача у житлових будинках) включаються до плати виконавцю відповідної послуги і відображаються окремим рахунком.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України „Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги.

Відповідно до п. 35 договору споживачу щомісячно нараховується плата за абонентське обслуговування. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Наказом МКП „Хмельницьктеплокомуненерго" від 01.11.2021р. № 121 встановлено плату за абонентське обслуговування із 01.12.2021 р. в розмірі 16,89 грн. в місяць (з ПДВ) за послугу з постачання теплової енергії.

Доказів сплати 422,25 грн. плати за абонентське обслуговування матеріали справи не містять, з чого суд доходить висновку про необхідність стягнення вказаної суми в судовому порядку та, відповідно, задоволення вказаної позовної вимоги.

Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних, втрати від інфляції та пеню згідно поданих розрахунків.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 р. у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Ураховуючи вимоги статей 79, 86 ГПК України, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми заборгованості та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

За умовами п. 37 договору оплата за надані послуги здійснюється не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим. Проте, позивачем у позовній заяві зазначено, що оплата здійснюється не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, що спричинило невірне визначення дати прострочення платежу.

Таким чином, судом здійснено наступний перерахунок 3% річних: за зобов`язаннями листопада 2022 року за період з 16.12.2022 року по 23.07.2023 року на суму боргу 3377,89 грн. = 61,08 грн.; за зобов`язаннями грудня 2022 року за період з 17.01.2023 року (15.01.2023 року - неділя, тому останній день виконання зобов`язання переноситься на наступний за ним робочий день -16.01.2023 року) по 23.07.2023 року на суму боргу 6083,58 грн. = 94,00 грн.; за зобов`язаннями січня 2023 року за період з 16.02.2023 року по 23.07.2023 року на суму боргу 5405,69 грн. = 70,20 грн.; та за період з 24.07.2023 року по 01.08.2024 року на суму боргу 4867,16 грн. = 149,78 грн.; за зобов`язаннями лютого 2023 року за період з 16.03.2023 року по 10.08.2024 року на суму боргу 5294,91 грн. = 219,52 грн.; за зобов`язаннями березня 2023 року за період з 18.04.2023 року (15.04.2023 року припадає на суботу, тому останнім днем виконання зобов`язання є наступний за ним робочий день - 17.04.2923 року) по 01.08.2024 року на суму боргу 4812, 58 грн. = 186,47 грн.; за зобов`язаннями квітня 2023 року за період з 16.05.2023 року по 01.08.2024 року на суму боргу 2534,89 грн. = 92,38 грн.; за зобов`язаннями листопада 2023 року за період з 16.12.2023 року по 01.08.2024 року на суму боргу 3119,33 грн. = 58,82 грн.; за зобов`язаннями грудня 2023 року за період з 16.01.2024 року по 01.08.2024 року на суму боргу 3420,88 грн. = 55,80 грн.; за зобов`язаннями січня 2024 року з 16.02.2024 року по 01.08.2024 року на суму боргу 3898,23 грн. = 53,68 грн.; за зобов`язаннями лютого 2024 року за період з 16.03.2024 року по 01.08.2024 року на суму боргу 3352,61 грн. = 38,20 грн.; за зобов`язаннями березня 2024 року за період з 16.04.2024 року по 01.08.2024 року на суму боргу 2699,07 грн. = 23,89 грн.; за зобов`язаннями квітня 2024 року по 01.08.2024 року на суму боргу 69,51 грн. = 0,44 грн.

На загальну суму 1 104,26 грн. У стягненні 17,03 грн. 3% річних суд відмовляє.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського Суду від 26.06.2020р. у справі №905/21/19 та від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського Суду у постанові від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19 зазначила, що методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Як встановлено вище, прострочення мало місце з 16 числа відповідного місяця, тобто тривало або 15 днів у місяці, або менше половини відповідного місяця, з чого нарахування втрат від інфляції за місяць, наступний за розрахунковим, є безпідставним.

Відтак, судом здійснено наступний перерахунок втрат від інфляції: за зобов`язаннями листопада 2022 року за період з січня 2023 року по липень 2023 року = 133,53 грн.; за зобов`язаннями грудня 2022 року за період з лютого 2023 року по липень 2023 року = 190,29 грн.; за зобов`язаннями січня 2023 року за період з березня 2023 року по липень 2023 року на суму боргу 5405,69 грн. = 130,33 грн.; за період з серпня 2023 року по червень 2024 року на суму боргу 4867,16 грн. = 262,54 грн.; за зобов`язаннями лютого 2023 року за період з квітня 2023 року по червень 2024 року = 335,70 грн.; за зобов`язаннями березня 2023 року за період з травня 2023 року по червень 2024 року = 294,91 грн.; за зобов`язаннями квітня 2023 року за період з червня 2023 року по червень 2024 року = 141,95 грн.; за зобов`язаннями листопада 2023 року за період з січня 2024 року по червень 2024 року = 132,88 грн.; за зобов`язаннями грудня 2023 року за період з лютого 2024 року по червень 2024 року = 131,52 грн.; за зобов`язаннями січня 2024 року з березня 2024 року по червень 2024 року = 137,76 грн.; за зобов`язаннями лютого 2024 року за період з квітня 2024 року по червень 2024 року = 101,21 грн.; за зобов`язаннями березня 2024 року за період з травня 2024 року по червень 2024 року = 75,93 грн.; за зобов`язаннями квітня 2024 року за червень 2024 року = 1,52 грн.

На загальну суму 2 070,07 грн. У стягненні 393,93 грн. втрат від інфляції суд відмовляє.

У п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема щодо сплати неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 48 договору передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний оплатити пеню в розмірі не більш як 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 р. у справі № 925/1386/19, приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього строку, але такий строк, з урахуванням положень статей 251, 252 Цивільного кодексу України має бути визначений. При цьому перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін.

Згідно зі ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У постанові від 20.08.2021 р. у справі №910/13575/20 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначив, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відхилив доводи заявника касаційної скарги про необхідність врахування правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19, оскільки дійшов висновку про відсутність підстав для відступлення від висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19 та уточнив правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України.

З урахуванням положень ст. 251, 252 ЦК України, суд встановив, що п. 48 договору не містять ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначення "до дати фактичного виконання", тощо.

Умова, передбачена цим пунктом договору ("за кожен день прострочення"), не є такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

У зв`язку із зазначеним, суд вважає правомірним нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання з оплати послуг протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (за кожний місяць) згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України.

З викладеного, судом здійснено наступний перерахунок здійсненого позивачем розрахунку пені: за зобов`язаннями листопада 2023 року за період з 16.12.2023 року по 16.06.2024 року за 184 дні = 57,40 грн.; за зобов`язаннями грудня 2023 року за період з 16.01.2024 року по 16.07.2024 року на суму боргу 3420,88 грн. за 183 дні = 62,60 грн.; за зобов`язаннями січня 2024 року з 16.02.2024 року по 01.08.2024 року на суму боргу 3898,23 грн. за 168 днів = 65,49 грн.; за зобов`язаннями лютого 2024 року за період з 16.03.2024 року по 01.08.2024 року на суму боргу 3352,61 грн. за 139 днів = 46,60 грн.; за зобов`язаннями березня 2024 року за період з 16.04.2024 року по 01.08.2024 року на суму боргу 2699,07 грн. за 108 днів = 29,15 грн.; за зобов`язаннями квітня 2024 року по 01.08.2024 року на суму боргу 69,51 грн. за 78 днів = 0,54 грн.

На загальну суму 261,78 грн. У стягненні 27,7 грн. пені суд відмовляє.

З всього вищезазначеного, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути 22 569,17 грн. заборгованості за теплопостачання за період з 01.11.2022 року по 01.05.2024 року, 422,25 грн. заборгованості за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 року по 01.07.2024 року, 261,78 грн. пені, 1 104,26 грн. 3% річних, 2 070,07 грн. втрат від інфляції. У стягненні 27,7 грн. пені, 17,03 грн. 3% річних та 393,93 грн. втрат від інфляції суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог. При цьому 907,62 грн. може бути повернуто позивачу з Державного бюджету за його заявою у зв`язку з закриттям провадження у справі в частині стягнення 11 500,00 грн. боргу.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

провадження в справі в частині стягнення 11 500,00 грн. боргу закрити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Шевчука Олега Васильовича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) на користь міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» (29009, м. Хмельницький, вул. Чорнобрового, 5, код 03356571) 22 569,17 грн. (двадцять дві тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять грн. 17 коп.) заборгованості за теплопостачання за період з 01.11.2022 року по 01.05.2024 року, 422,25 грн. (чотириста двадцять дві грн. 25 коп.) заборгованості за абонентське обслуговування за період з 01.06.2022 року по 01.07.2024 року, 261,78 грн. (двісті шістдесят одна грн. 78 коп.) пені, 1 104,26 грн. (одна тисяча сто чотири грн. 26 коп.) 3% річних, 2 070,07 грн. (дві тисячі сімдесят грн. 07 коп.) втрат від інфляції, 2085,76 грн. (дві тисячі вісімдесят п`ять грн. 76 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 27,7 грн. пені, 17,03 грн. 3% річних та 393,93 грн. втрат від інфляції відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07.11.2024 року

Суддя М.В. Музика

Віддрук. у 2 прим.: 1 - до справи; позивачу в електронний кабінет; 2 - відповідачу ( АДРЕСА_2 ) - рек. з пов. про вручення