Ухвала суду № 122855827, 06.11.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19788/24

Провадження № 1-кс/344/7839/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділу Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024091010002418 від 10.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 309 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И ЛА :

04.11.2024 старший слідчий ОСОБА_4 , за погодженням прокурора ОСОБА_3 , звернулася із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091010002418 від 10.09.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 309 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування на 60 днів.

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 10.09.2024 у ОСОБА_5 при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах виник умисел на знищення чужого майна, шляхом підпалу автомобіля марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_7 , та який перебуває у користуванні ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на знищення чужого майна шляхом підпалу, 10.09.2024, приблизно о 02 год, ОСОБА_5 зайшов на прилеглу територію корпусу №1 будинку АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що на вказаній території знаходиться автомобіль марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В подальшому, ОСОБА_5 підійшов до вказаного транспортного засобу та за допомогою нафтопродукту, який заздалегідь був підготовлений, шляхом облиття передньої частини автомобіля підпалив зумисно автомобіль марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим довів свій протиправний умисел, спрямований на умисне знищення чужого майна, шляхом підпалу, до кінця, після чого покинув місце вчинення злочину.

Своїми протиправними діями, що виразились в умисному знищенні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу, ОСОБА_5 завдав ОСОБА_8 майнову шкоду в сумі 392370 гривень.

Окрім цього, за невстановлених слідством обставин у невстановленому місці та у невстановлений час, ОСОБА_5 незаконно придбав полімерний зіп-пакет із кристалічною речовиною, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено.

В період часу, з 20 год 55 хв 10.09.2024 по 00 год 04 хв 11.09.2024, працівниками Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області та працівниками УКР ГУНП в Івано-Франківській області, було проведено огляд місця події у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , по місцю проживання

ОСОБА_5 , в ході якого, останній, усвідомлюючи неможливість продовження протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним придбанням та зберіганням психотропних речовин без мети збуту, з кишені штанів, у які був вдягнутий, добровільно видав поліетиленовий зіп-пакет, із вмістом кристалічної речовини, яка згідно висновку експерта, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількість якої становить 1,3284 грама.

11 вересня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України та повідомлено про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення.

В подальшому досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024091010002426, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України було об`єднано до кримінального провадження № 12024091010002418, за ч. 2 ст. 194 КК України.

12 вересня 2024 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду винесено ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 09.11.2024 року включно.

26 вересня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 309 КК України.

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, що містяться у протоколах: огляду місця події, огляду предметів, пред`явленням особи для впізнання за фотознімками, показаннями потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , висновками дактилоскопічної експертизи, транспортно-товарознавчої експертизи, дослідженням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Виконувачем обов`язків керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська винесено постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024091010002418 до 11.12.2024.

Закінчити досудове розслідування у вказаний строк не вдається, оскільки ще необхідно провести низку слідчих та процесуальних дій

Також, на теперішній час, представниками операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ України» не виконано ухвали Івано-Франківського міського суду про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме не підготовлено відповідну інформацію.

Під час здійснення досудового розслідування проведено великий об`єм слідчих дій для доведення вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, що свідчить про складність кримінального провадження.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 194 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання у вигляді десяти років позбавлення волі.

Також, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сторона обвинувачення стверджує, що можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду зумовлюється тим, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість покарання за інкриміновані кримінальні правопорушення, так як санкція ч. 2 ст. 194 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, може намагатись уникнути покарання.

Можливість підозрюваного ОСОБА_5 незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваному, з копії матеріалів кримінального провадження долучених до клопотання, відомі їхні анкетні дані та він шляхом вмовляння, залякування, може схиляти їх до зміни власних показань, що може істотно вплинути на досудове розслідування. Оцінюючи наявність цього ризику, варто врахувати, що ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на етапах досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду.

Можливість підозрюваного ОСОБА_5 вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що у підозрюваного відсутнє офіційне місце працевлаштування, а отже і джерело доходу, у зв`язку з чим підозрюваний ОСОБА_5 може продовжити свою протиправну діяльність чи вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою незаконного збагачення.

Враховуючи вищенаведені ризики, характеризуючі дані на особу підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не виключатиме ризику переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також жодним чином не зможе запобігти ризику вчинення нового кримінального правопорушення.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, не ініціюється, оскільки до органу досудового розслідування не надходило заяв від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Враховуючи вищенаведені ризики, обрання більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_5 буде недостатнім, а тому необхідно продовжити строк тримання під вартою підозрюваного у межах строку досудового розслідування.

Прокурор просив клопотання задоволити з викладених мотивів в клопотанні. Зокрема додав, що саме такий запобіжний захід відповідатиме обставинам даного кримінального провадження з огляду на те, що досудове розслідування продовжено, встановлюється можлива причетність до інкримінового кримінального правопорушення інших осіб, а також всі обставини. Не мале значення відіграє й суспільна не безпечність інкримінованих дій підозрюваного.

Слідчий підтримала клопотання прокурора. На заперечення сторони захисту вказала, що вирішення долі речових доказів на даному етапі не вирішується. Будь-яких схилянь до давання показів підозрюваним, нею не здійснювалось.

Підозрюваний та його захисник просили замінити запобіжний захід на домашній арешт, з огляду на те, що підозрюваний має постійне місце проживання з бабусею та дідусем в АДРЕСА_3 . До затримання мав постійне місце роботи працював директором супермаркету «Близенько», його середньомісячний заробіток становив близько 30 тисяч гривень. Також, підозрюваний має сім`ю, дружину та дитину, з якими проживав на орендованій квартирі по АДРЕСА_4 .

Підозрюваний раніше не судимий, готовий співпрацювати із слідством. Крім цього, він хворіє. В Івано-Франківській УВП №12, де він зараз перебуває, провели медичне обстеження за зверненням підозрюваного та встановили діагноз : хронічний посттравматичний артроз лівого колінного суглобу, який виник внаслідок перенесення травми ноги кількарічної давності. Йому необхідне належне лікування.

Разом з тим, захисник вказала, що дана справа є сфабрикованою. Докази долучені до матеріалів клопотання є неналежними, зокрема протокол впізнання, на якому зображений фоторобот, а протоколи огляду нечитабельні, написані незрозумілим почерком. Просила не брати до уваги вказані документи. При цьому, жоден доказ, а також свідки та потерпілий не вказують на ОСОБА_5 .

Речовий доказ у справі відсутній, переданий на зберігання потерпілому, що є неприпустимим. Враховуючи, що вони не погоджуються із вартістю заподіяного збитку, яка значно зросла після першої пред`явленої підозри.

Крім цього, слідча порушує її права як захисника, не надає матеріалів кримінального провадження на ознайомлення.

Сторона захисту просила врахувати, що запобіжний захід з яким звернувся прокурор є найбільш суворішим за інші, який не виправдовує себе з огляду на тяжкість можливого покарання. Домашній арешт повністю відповідатиме особі ОСОБА_5 та меті даного кримінального провадження.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла наступного висновку.

Слідчим відділом Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024091010002418, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 309 КК України.

11 вересня 2024 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

11 вересня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто умисному знищенні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.

12 вересня 2024 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ОСОБА_5 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави, у межах 80 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн., до 09 листопада 2024 року включно. У випадку внесення застави на підозрюваного покладено наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду із визначеною періодичністю; не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

26 вересня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 194, тобто умисному знищенні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу; ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконному придбанні та зберіганні психотропної речовини без мети збуту.

Виконувачем обов`язків керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська винесено постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024091010002418 до 11.12.2024.

Положеннями ч.3 ст.199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, підтвердилась встановлена при застосуванні запобіжного заходу наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 309 КК України, яка, зокрема, підтверджується долученими до клопотання доказами: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 10.09.2024, протоколами огляду місця події від 10.09.2024, протоколом допиту потерпілого від 10.09.2024, протоколом допиту свідка від 10.09.2024, протоколом пред`явлення особи до впізнання за фотознімками від 10.09.2024, протоколом допиту свідка від 10.09.2024, протоколом огляду предметів віл 11.09.2024, висновком експерта №СЕ-19/109-24/13202-Д від 11.09.2024, висновком експерта №СЕ-19/109-24/13570-НЗПРАП від 19.09.2024, висновком експерта №СЕ-19/109-24/13746-АВ від 02.10.2024.

Питання доведеності чи недоведеності вини, а також роль підозрюваного у вчиненні злочину є прерогативою суду, який розглядатиме справу по висунутому обвинуваченню та буде встановлювати вказані обставини при розгляді справи по суті.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно, ставити під сумнів як кваліфікацію дій підозрюваного, так і обґрунтованість самої підозри на даному етапі розслідування за даних умов, підстав не має.

Докази зібрані під час досудового розслідування, які вивчені слідчим суддею надають можливість пересвідчитись у достовірності припущень слідчого на вказаній стадії кримінального процесу.

Разом з тим, слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , його вік, те, що має середню-спеціальну освіту, одружений, має на утриманні дитину наявність місця реєстрації, проживав до затримання в АДРЕСА_4 , до затримання працював директором супермаркету « Близенько», хворіє, однак таке встановлено зі слід, жодних доказів на підтвердження вказаному не надано. При цьому, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі Ілійков проти Болгарії (заява №33977/96 від 26 липня 2001 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

У рішенні по справі W. проти Швейцарії (заява №14379/88 від 26.01.1993) Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.

Наведені обставини разом із суворістю можливого покарання можуть схилити підозрюваного також і до втечі.

Слідчий суддя враховує, що існує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки, ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість можливого покарання за вчинені кримінальні правопорушення, так як санкція ч. 2 ст. 194 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років, може намагатись уникнути покарання.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному, з копії матеріалів кримінального провадження долучених до клопотання, відомі їхні анкетні дані та він шляхом вмовляння, залякування, може схиляти їх до зміни власних показань, що може істотно вплинути на досудове розслідування. Оцінюючи наявність цього ризику, варто врахувати, що ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на етапах досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду..

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Однак, слідчий суддя враховує те, що для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних дій, зокрема, виконати ухвали Івано-Франківського міського суду № 344/17983/24 та № 344/17985/24, а саме : отримати інформації у операторів мобільного зв`язка по телефонних з`єднаннях підозрюваного та провести її аналіз, отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновки пожежно-технічної експертизи, експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів, які перебувають на виконанні у експертів Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України, встановити можливих свідків події, а також особу, яка запропонувала ОСОБА_5 підпалити автомобіль марки «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Також, у межах досудового розслідування кримінального провадження, необхідно скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Також, на час розгляду клопотання органом досудового розслідування отримано клопотання експерта про надання, з метою проведення пожежно-технічної експертизи та експертизи нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів, у розпорядження експертів додаткової інформації та проведення додаткового огляду транспортного засобу.

Поряд з цим, одного лише твердження та прохання сторони захисту застосувати інший більш м`який запобіжний захід домашній арешт у зв`язку з фактичною необґрунтованістю на їхню думку клопотання, не достатньо для переконання, що підозрюваний буде дотримуватися відповідних процесуальних обов`язків за наявності загрози у покаранні за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

Слідчим суддею береться до уваги ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , фактичні обставини, які викладені у підозрі, зумовлює наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, зокрема під час воєнного стану.

Так, їарактер інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, за підозрою у вчиненні ним в умовах воєнного стану, свідчить про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує ймовірність його свідомої непроцесуальної поведінки. Відтак, вимагає контролю за поведінкою підозрюваного.

У справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому, слідчий суддя оцінює суворість можливого покарання для підозрюваного та визнає за реальну небезпеку можливість здійснення ним перешкод слідству у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, дотримуючись принципів співрозмірності між тяжкістю кримінальних правопорушень (характером кримінальних правопорушень згідно оголошеної підозри) та характером цього запобіжного заходу.

Поряд з цим, не ставлячи під сумнів довіру, на яку заслуговує особа, слід зазначити, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу, не може забезпечити належну процесуальну поведінку вказаної особи, тому не може бути застосований запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Покликання сторони підозрюваного на необхідність лікування, що на його думку унеможливлює перебування під вартою, не є самостійною підставою для застосовування іншого запобіжного заходу, оскільки лікування можливе в умовах «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Що стосується твердження сторони захисту щодо бездіяльності слідчої у межах кримінального провадження, то відповідна скарга на дії чи бездіяльність слідчого може бути подана в порядку ст.ст. 220,221, 303 КПК України.

Відтак, беручи до уваги відсутність підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та те, що строк тримання останнього під вартою закінчується 09.11.2024, відсутні обставини на достатню зміну ризиків у бік їх зменшення, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задоволити, продовжити строк тримання його під вартою в межах строку досудового розслідування, який продовжено прокурором, тобто до 11.12.2024, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження з урахуванням вказаних вище умов.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою.

Частиною 5 ст.182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на вищевикладене, з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_5 , його майнового стану, обставин інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, за можливе залишити раніше визначений розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб. Разом з тим, у випадку сплати застави на підозрюваного, слід покласти, передбачені у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена, оскільки такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а визначений розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб вилучити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулюватиме його подальшу поведінку.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання задоволити.

Продовжити дію запобіжного заходу - тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 12 грудня 2024 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківській установі виконання покарань (№ 12)».

Залишити раніше визначений розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки на строк до 12 грудня 2024 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування:

1) не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого слідчого відділу Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1