Рішення № 122855717, 28.10.2024, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №938/405/24

Провадження № 2/938/185/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Чекан Н.М.

з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом виконавчого комітету Білоберізької сільської ради (орган опіки та піклування) в інтересах дитини: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою в інтересах дитини: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася та зареєстрована в присілку АДРЕСА_1 , є матір?ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запис про народження дитини проведений відповідно до ст. 135 Сімейного Кодексу України. 11.01.2022 року в зв`язку із складними життєвими обставинами ОСОБА_3 взята під соціальний супровід, як особа з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. Протягом соціального супроводу фахівцем із соціальної роботи спільно з ОСОБА_3 було складено план та визначено основні цілі соціального супроводу для подолання складних життєвих обставин. На початку травня 2023 року фахівцеві із соціальної роботи стало відомо, що ОСОБА_3 вагітна, а тому надалі робота з нею була націлена на вирішення проблем для покращення санітарно-гігієнічних норм проживання, а саме: ремонт пічки, придбання дров на зимовий період, запасів продуктів харчування та раціональне використання бюджету, формування навичок відповідальності батьківства та усвідомлення потреби забезпечення всіма засобами потреб майбутньої дитини. ОСОБА_3 усвідомлювала наявність проблем, але була пасивна у виконанні та продовжувала вести аморальний спосіб життя, зловживати алкоголем та тютюнопалінням, нехтуючи здоров`ям ще ненародженої дитини. Надалі через неналежні житлово-побутові умови проживання ОСОБА_3 18.10.2023 року на сьомому місяці вагітності було влаштовано на тимчасове проживання до Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної допомоги у селищі Верховина (далі - ОЦСПД) терміном на три місяці. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 народила дівчинку Анну та в зв`язку з неналежними умовами проживання за місцем реєстрації продовжила проживати ОЦСПД. З перших днів народження дитини ОСОБА_3 проявляла недбале ставлення до неї, першочергово задовольняючи власні бажання. Не виконувала лікарських рекомендацій під час грудного вигодовування. Мати не приділяла належної уваги харчуванню та елементарним гігієнічним потребам дочки. Часто залишала новонароджену без нагляду. Працівникам Центру доводилося постійно контролювати її дії та безпосередньо допомагати виконувати відповідні обов`язки матері, оскільки самостійно доглядати новонароджену дитину, ОСОБА_3 не могла. Вона не робила жодних спроб для виходу зі складної життєвої ситуації, не вживала ніяких заходів для створення належних умов для проживання новонародженої дитини. Тому, надалі в зв`язку з тим, що ситуація не покращилась з матеріально-побутовими умовами проживання в с. Яблуниця (немає дров, піч в аварійному стані) за клопотанням Білоберізької сільської ради продовжено термін перебування ОСОБА_3 з дочкою ОСОБА_2 в ОЦСПД. У подальшому 01.02.2024 року відповідно до наказу служби у справах дітей Білоберізької сільської ради «Про взяття на облік дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах» №1 ОСОБА_2 взята на облік Службою у справах дітей Білоберізької сільської ради як дитина, що опинилась в складних життєвих обставинах у зв`язку з ухиленням матір`ю від виконання батьківських обов`язків. На підставі заяви від 01.02.2024 року ОСОБА_3 - матері тимчасово влаштовано у сім`ю знайомих малолітню дитину - ОСОБА_2 . У подальшому мати продовжувала вести аморальний спосіб життя та жодних спроб для покращення житлово-побутових умов не вчинила. Надалі від ОЦСПД надійшло повідомлення, що 05.02.2024 року ОСОБА_3 поїхала до міста Коломия та на телефонні дзвінки не відповідає. Під час планових візитів за місцем реєстрації в присілку АДРЕСА_1 , з метою обстеження умов проживання у складі комісії: фахівця з соціальної роботи, служби у справах дітей, старости Яблуницького старостинського округу встановлено, що ОСОБА_3 власного житла немає, проживала в будинку, який належить її матері ОСОБА_4 за вищевказаною адресою загальною площею 20 м.кв., житловою площа: 16 м.кв., умови проживання незадовільні: відсутні комунікації, відсутня білизна, дитячий одяг, ліжко для дитини, засоби гігієни, продукти харчування, пічне опалення та електропроводка в аварійному стані. Кошти, отримані ОСОБА_3 у грудні 2023 року, як допомога в зв`язку з вагітністю та пологами, в сумі 3313,04 гривень та в лютому 2024 року, як допомога при народженні дитини в сумі 14448 гривень, використані нею на власні потреби, а не на потреби дитини. Комісією з питань захисту прав дитини Білоберізької сільської ради двічі розглядалося питання неналежного виконання матір`ю ОСОБА_3 батьківських обов`язків та попереджено її про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків стосовно малолітньої дитини, зобов`язано забезпечити умови для виховання та проживання дитини. За весь період мати малолітньої дитини не зверталася до служби у справах дітей, не виявила бажання повернути дитину у сім`ю, турбуватися про фізичний, духовний, моральний розвиток, матеріально забезпечувати та утримувати її, але продовжує вести аморальний спосіб життя.

Ухвалою суду від 08.05.2024 року відкрито провадження у справі та призначено в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.07.2024 року продовжено строк підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 11.09.2024 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання з`явилася, суду пояснила, що дитину відповідача влаштовано в сім`ю за заявою матері. Після влаштування дитини мати не вчиняла жодних спроб для покращення умов проживання, яка з 05.02.2024 року зникла в невідомому напрямку, за місцем реєстрації відсутня, до служби у справах дітей не зверталася. Місце знаходження матері, яка самоусунулася від виховання дитини, не відоме з квітня 2024 року, тобто з часу, коли вона прибула до комісії в квітні 2024 року. Тоді вона вказала, що має намір поїхати до Вінниці. Дитина влаштована тимчасово в сім`ю та забезпечена всім необхідним.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена двічі належним чином шляхом опублікування оголошення на офіційному сайті судової влади (а.с. 116, 122).

Копія позовної заяви з додатками, копія ухвали від 08.05.2024 року, судова повістка на

05.07.2024 року повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.93-96), судові повістки на 12.08.2024 року, на 11.09.2024 року повернулися до суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 97-100, 110-113), судова повістка на 09.10.2024 року повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.118-120), судова повістка на 28.10.2024 року повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній» (а.с 127-129).

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У ч. 1 ст. 280 ЦПК України закріплено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи той факт, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дачу, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився та не повідомив причин неявки, відзив на позов не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд постановив провести заочний розгляд цієї справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Свідок ОСОБА_5 вказала, що з 2015 року до 2021 року працювала начальником служби у справах дітей Верховинської районної державної адміністрації, а з 2021 року по даний час - начальником служби у справах дітей Верховинської селищної ради. ОСОБА_3 перебувала на обліку як дитина позбавлена батьківського піклування з 2020 року. У жовтні 2023 року ОСОБА_6 влаштовано у центр соціально - психологічної допомоги, бо вона була на сьомому місяці вагітності. ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідач народила дитину, батько якої записаний у порядку ст. 135 СК України. Після пологів ОСОБА_6 з дитиною проживали в центрі. Працівники центру повідомляли, що остання не доглядає за дитиною, оскільки вона мала співжителя. Центр допомоги та пологовий знаходяться на території селища Верховина, тому працівники цих закладів про недогляд дитини повідомляли саме службу у справах дітей Верховинської селищної ради.

Свідок ОСОБА_4 суду повідомила, що вона є сестрою відповідача, але проживає із своєю сім`єю окремо від мами. Її сестра ОСОБА_6 , яка зареєстрована в мами, зловживає алкоголем, ніде не працює, її місцезнаходження не відомо вже три місяці. ОСОБА_3 ніколи в неї не цікавилася дочкою, а коли була вагітною, то шукала алкоголь. У той час відповідач проживала з ОСОБА_7 , який теж зловживав алкоголем, його місце знаходження теж не відомо. Коли відповідач перебувала з дитиною ОСОБА_8 в лікарні, то від неї, тобто ОСОБА_6 , було відчутно запах алкоголю. Лікар сказав купити лікарство дитині, але ОСОБА_6 відмовилася, ліки купувала вона, тобто свідок. Дитину в лікарні ОСОБА_6 залишала без догляду. Коляску, ванну для дитини все куплене свілком для дитини, відповідач залишила в кризовому центрі.

Свідок ОСОБА_9 - староста Яблуницького старостинського округу суду пояснив, що ОСОБА_3 , жителька присілка Рівне с. Яблуниця, проживала з ОСОБА_7, з яким зловживали алкоголем. ОСОБА_7 було призвано до ЗСУ, а потім звільнено. Під час вагітності ОСОБА_6 зловживала алкоголем та курила. В селі її немає з початку 2024 року до цього часу, де вона знаходиться невідомо, зі слів сестри - можливо у Вінницькій області.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім`я , дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У ст. 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладно у ч. 8 ст. 7 СК України та у ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ст.ст.150-152,154,155 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства, звертатися до суду за захистом прав та інтересів дитини. Право дитини на належне батьківське виховання гарантоване законом. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного. життя та праці (ч.1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" ).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою проживання: АДРЕСА_1 , з 11.01.2022 року перебувала під соціальним супроводом фахівця із соціальної роботи Білоберізької сільської ради відповідно до розпорядження Білоберізької сільської ради від 11.01.2022 року №9-р (а.с. 8, 10, 34).

У зв`язку зі складними життєвими обставинами (житловий будинок в аварійному стані, підлягає капітальному ремонту) Білоберізькою сільською радою направлено ОСОБА_3 до Івано-Франківського обласного центру соціально-психологічної допомоги для влаштування на тимчасове проживання, що стверджується листом виконавчого комітету Білоберізької сільської ради від 18.10.2023 року №474/02-23/03 на ім`я директора ЦСПД (а.с. 51).

ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідач стала матір`ю ОСОБА_2 , відомості про батька дитини внесені відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України (а.с.8, 12, 13).

Із листа управління соціального захисту населення Верховинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 12.02.2024 року №223/04-01/33 (а.с.41) вбачається, що ОСОБА_3 у грудні 2023 року виплачено допомогу в зв`язку із вагітністю та пологами в сумі 3313,04 гривень, а в лютому 2024 року - допомогу при народженні в сумі 14 448 гривень.

У подальшому Білоберізька сільська рада листом від 15.01.2024 року №28/02-23/01 на ім`я директора ОЦСПД (а.с.52) звернулася з проханням продовжити термін проживання ОСОБА_3 та її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки за час перебування особи в закладі не вдалося здійснити всі заплановані заходи по виходу сім`ї зі складних життєвих обставин.

Листом від 01.02.2024 року №60-24/06 Білоберізька сільська рада (а.с.50) проінформувала начальника служби у справах дітей Білоберізької сільської ради про те, що ОСОБА_3 з 11.01.2022 року перебувала під соціальним супроводом, як особа з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, в зв`язку зі складними життєвими обставинами. Через неналежні житлово-побутові умови проживання 18.10.2023 року ОСОБА_3 на сьомому місці вагітності влаштовано до ОЦСПД терміном на три місяці. В зв`язку з тим, що ситуація не покращилася з матеріально-побутовими умовами проживання за клопотанням Білоберізької сільської ради від 15.01.2024 року продовжено термін перебування ОСОБА_3 з дочкою ОСОБА_2 в ОЦСПД.

Із характеристики ОЦСПД, направленої начальнику служби у справах дітей Білоберізької сільської ради від 01.02.2024 року №1-01/16 (а.с.25-26) вбачається, що з перших днів народження дитини ОСОБА_3 проявила недбале ставлення до неї, першочергово задовільняючи власні бажання. ОСОБА_3 не приділяла належної уваги харчуванню та елементарним гігієнічним потребам дочки. Часто залишала новонароджену без нагляду. Працівникам Центру доводилося постійно контролювати її дії та безпосередньо допомагати виконувати відповідні обов`язки матері, оскільки самостійно доглядати новонароджену дитину ОСОБА_3 вкрай важко. Незважаючи на всі зусилля спеціалістів закладу, поведінка ОСОБА_3 не піддавалася корекції, що в свою чергу створювало несприятливі умови для всебічного та повноцінного розвитку дитини, а також несло реальну загрозу її життю і здоров`ю. В мешканки прослідковується нестійкість емоційно-вольової сфери, поверхневість, примітивність та не послідовність суджень. В жінки проявляється низький рівень психологічного та особистісного розвитку, несформованість системи цінностей (світогляд, життєва позиція) і як наслідок - відсутність усвідомлення відповідальності за дитину.

Надалі 01.02.2024 року ОСОБА_3 подала заяву на ім`я начальника служби у справах дітей Білоберізької сільської ради (а.с. 23), в якій вказала, що надає згоду на тимчасове влаштування малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки вона перебуває у складних життєвих обставинах, не має постійного місця проживання, фінансові труднощі.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 01.02.2024 року взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв`язку з ухиленням матері ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків відповідно до наказу служби у справах дітей Білоберізької сільської ради від 01.02.2024 року №1 (а.с. 22).

Наказом служби у справах дітей Білоберізької сільської ради від 01.02.2024 року №4 «Про тимчасове влаштування малолітньої» (а.с. 24) малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово влаштовано до гр. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .

Службою у справах дітей Білоберізької сільської ради повідомлено ОСОБА_3 про те, що 13.02.2024 року о 10.00 годин відбудеться засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Білоберізької сільської ради, де буде розглядатися питання про стан виконання нею батьківських обов`язків щодо малолітньої дитини ОСОБА_2 (а.с.60).

Рішеннями виконавчого комітету Білоберізької сільської ради від 13.02.2024 року №19/2024 та 19.03.20204 року №32/2024 (а.с.20, 21) попереджено двічі ОСОБА_3 про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків відносно малолітньої дитини ОСОБА_2 та зобов`язано до 13.03.2024 року та до 18.04.2024 року відповідно створити належні умови для виховання та проживання дитини та належним чином виконувати батьківські обов`язки.

Відповідно до актів обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 від 07.02.2024 року, 11.03.2024 року, 17.04.2024 року (а.с. 30, 31, 32), умови проживання незадовільні, в кімнатах антисанітарні умови, відсутні комунікації, не прибрано, багато брудного одягу, пічне опалення в аварійному стані, відсутнє окреме спальне місце для дитини, відсутній дитячий одяг, відсутній мінімальний запас продуктів харчування.

16.02.2024 року ОСОБА_3 відраховано з ОЦСПД із числа проживаючих, після відрахування ОСОБА_6 згідно поданої неї заяви планувала проживати у винайманому помешканні в м. Коломия (а.с.28).

Із довідки Довгопільського старостинського округу Білоберізької сільської ради від 24.04.2024 року № 288 (а.с.53) вбачається, що ОСОБА_3 із своїм співмешканцем ОСОБА_13 протягом 1,5 місяців до 26.04.2024 року проживала в домогосподарстві дружини брата ОСОБА_14 - ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_3 . Під час проживання вони поводили себе не тактовно, вульгарно, приводили до їх господарства посторонніх осіб.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 24.04.2024 року (а.с. 29), ОСОБА_3 проживала в сім`ї брата ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_3 , де брат виділив їй тимчасово для проживання одну кімнату на другому поверсі будинку, в кімнаті є шафа для одягу, диван. За період тимчасового проживання (1,5 місяців) ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_7 проявили себе з негативної сторони, зловживали спиртним, приводили до будинку чужу жінку в стані алкогольного сп`яніння. Їх повідомлено про звільнення кімнати в будинку до 27.04.2024 року.

Із інформації про результати медичного обстеження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , КНП «Верховинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Верховинської селищної ради від 07.02.2024 року № 17/01-02 (а.с. 37-39) вбачається, що мати ОСОБА_3 неналежним чином виконує материнські обов`язки: залишала дитину без нагляду, не виконувала лікарських рекомендації, курила під час грудного вигодовування.

Відповідно до висновку «Про доцільність позбавлення батьківських прав», затвердженого рішенням виконавчого комітету Білоберізької сільської ради від 29.04.2024 року №69/2024 (а.с. 14-19), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з вимогами ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Як передбачено ч.1 ст. 164 СК України , мати, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, щомістяться в п. 16 постанови N 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення; не надають дитині доступу до нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовни хцінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначеніфактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейногожиття, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

За правилами ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України.

Таке втручання здійснюється для захисту емоційного здоров`я та моралі малолітньої дочки, тобто відповідає цілям, зазначеним у п. 2 ст. 8 Конвенції.

Як зазначалося вище, позбавлення батьківських прав є втручанням у сімейне життя. Однак таке втручання в даному випадку є виправданим і пропорційним, оскільки цього потребують інтереси дитини, батько якої не виявляє про неї піклування. Поведінка батька відносно своєї дитини дає підстави для обґрунтованих сумнівів у його спроможності та волевиявленні виконувати свої природні батьківські обов`язки і свідчить про ризик неналежного виховання дитини.

Враховуючи конкретні обставини справи, залишення своєї 2-х місячної дитини іншій сім`ї та не виявлення до дочки-немовляти батьківського піклування протягом майже дев`яти місяців, свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, не бажання забезпечувати дочку доглядом, не виправлення своєї поведінки при реальній можливості цього, самоусунення та ухиляння від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, суд приходить до переконання про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітньої дочки - ОСОБА_2 .

З врахуванням усіх встановлених обставин справи суд констатує, що рішення про позбавлення відповідача батьківських прав щодо дочки відповідатиме найкращим її інтересам, якими є забезпечення розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

При цьому враховується, що позбавлення особи батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, права на спілкування з дитиною і побачення з нею, як це передбачено законом, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

У ст. 265 ЦПК України закріплено, що в рішенні суду зазначаються розподіл судових витрат.

Позивач звільнений від сплати судового збору, а тому відповідач відповідно до вимоги ч. 6 ст. 141 ЦПК України має сплатити судовий збір у сумі 1211,20 гривень у дохід держави.

Керуючись ст. ст. 10, 19, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити відповідачу, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 1211,20 (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 копійок) гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

виконавчий комітет Білоберізької сільської ради (орган опіки та піклування) - ЄДРПОУ 40468386, адреса місцезнаходження: вул. Центральна, 25 А, с. Устеріки Верховинського району Івано-Франківської області;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення виготовлено 07 листопада 2024 року.

Суддя Наталія ЧЕКАН