Рішення № 122844810, 06.11.2024, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року Чернігів Справа № 620/12578/24

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі третя особа), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 30.05.2024 за № 253350004280 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до страхового стажу період навчання з 01.09.1979 по 15.07.1982 року в Гомельському державному аграрно-технічному коледжі, період роботи з 16.08.1986 по січень 1988 в радоспі Сновський, період перебування на обліку як фізичної особи- підприємця з 19.06.2007 по 18.05.2010 року та призначити пенсію за віком.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у довідці. Також зазначає, що відсутність відомостей в даних індивідуальної відомості про застраховану особу, не може бути підставою для обмеження прав позивача на оформлення пенсії за віком.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та зазначає, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.05.2024 про призначення пенсії, 30.05.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення за №253350004280 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. При опрацюванні наявних документів ОСОБА_1 його страховий стаж становить 27 років 0 місяців 25 днів. Вік заявника при зверненні 60 років. Необхідний страховий стаж становить 31 рік. До страхового стажу не зараховано: період роботи з 16.08.1986 по січень 1988, згідно довідки від 03.04.2024 № 69, оскільки в довідці при звільненні з роботи не зазначено номер та дату наказу. Заявником надано за вище зазначений період роботи довідку про заробітну плату від 03.04.2024 № 70, яку можливо буде врахувати до розрахунку страхового стажу та заробітної плати тільки після надходження акту зустрічної перевірки; не зараховано період перебування на обліку як фізичної особи підприємця з 19.06.2007 по 18.05.2010, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про сплату внесків. Враховуючи вищенаведені факти та норми чинного законодавства відповідач вважає, що в діях органу Пенсійного фонду України не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, відповідачем проведено розрахунок стажу позивачу згідно вимог чинного законодавства, таким чином в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки у позивача відсутній необхідний страховий стаж 31 рік.

Третя особа правом подачі пояснень не скористалась.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 23.05.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою та відповідними документами про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, яку за принципом екстериторіальності було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 253350004280 від 30.05.2024 (а.с.22).

Підставою для відмови в призначенні пенсії слугувало те, що необхідний страховий стаж становить 31 рік, страховий стаж заявника становить 27 років 0 місяців 25 днів. Згідно наданих документів до страхового стажу не зараховано: період роботи з 16.08.1986 по січень 1988 згідно довідки від 03.04.2024 № 69, оскільки в довідці при звільненні з роботи не зазначено номер та дату наказу. Заявником надано за вище зазначений період роботи довідку про заробітну плату від 03.04.2024 № 70, яку можливо буде врахувати до розрахунку страхового стажу та заробітної плати тільки після надходження акту зустрічної перевірки; не зараховано період перебування на обліку як фізичної особи підприємця з 19.06.2007 по 18.05.2010, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про сплату внесків. Прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком, в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003№1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону № 1058-ІV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло до 01.01.2004, зокрема, у статті 56 Закону №1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-ХІІ, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи період роботи позивача з 16.08.1986 по січень 1988 року підтверджується довідкою № 69 від 03.04.2024, виданою Приватним сільськогосподарським підприємством «Сновський», в якій зазначено, що позивач працював у радгоспі «Сновський» у наступні періоди: з 16.08.1986, наказ №105л від 16.08.1986 (на підставі книги приказів за 1986 рік) по січень 1988 року (на підставі особових рахунків по заробітній платі за 1988 рік) (а.с.24).

Також в матеріалах справи наявна довідка Приватного сільськогосподарського підприємства «Сновський» № 70 від 03.04.2024 про заробітну плату для обчислення пенсії, в якій зазначені суми заробітної плати позивача з розшифруванням за період з серпня 1986 року по січень 1988 року (а.с.25).

Таким чином, період роботи позивача з 16.08.1986 по січень 1988 року має бути зарахований до його страхового стажу.

Щодо посилань відповідача, як на підставу правомірності прийняття спірного рішення, що у період з 16.08.1986 по січень 1988 року в довідці № 69 від 03.04.2024 при звільненні з роботи не зазначено номер та дату наказу, суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а тому на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в довідці, яка видана на підставі таких документів.

Суд зазначає, що певні недоліки щодо оформлення довідки не може бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи позивача.

Верховний Суд у постанові № 687/975/17 від 21.02.2018 вказав, що на особу не може перекладались тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також суд вважає за необхідне зазначити, що орган Пенсійного фонду наділений повноваженнями проводити перевірки обґрунтованості видачі підприємствами документів необхідних для призначення пенсії, проте неможливість проведення такої перевірки не може бути підставою для неврахування відповідного документу.

Щодо не зарахування відповідачем періоду перебування позивача на обліку як фізичної особи підприємця з 19.06.2007 по 18.05.2010, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні дані про сплату внесків, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ст. 18 Закону від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; платників єдиного внеску; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад; органів доходів і зборів та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики; державної служби зайнятості; інших підприємств, установ, організацій та військових частин; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; територіальних органів Пенсійного фонду за результатами перевірок платників єдиного внеску; інших джерел, передбачених законодавством.

Тобто, саме органи Пенсійного фонду України (у період здійснення ними цих повноважень) повинні забезпечити належне формування та ведення Реєстру застрахованих осіб, є володільцями цих даних, зокрема і про сплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Роботодавці повинні сприяти у цьому шляхом подання відомостей про застраховану особу до Пенсійного фонду.

Відсутність відомостей позивача в даних індивідуальної відомості про застраховану особу, не може бути підставою для обмеження прав останнього на оформлення пенсії за віком.

Таким чином відсутність інших документів на підтвердження трудового стажу не може позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу, а відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в зарахуванні спірного стажу порушує принцип рівності особи перед законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову частково шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №253350004280 від 30.05.2024 про відмову позивачу у призначенні пенсії; зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період роботи з 16.08.1986 по січень 1988 року в радоспі «Сновський», період перебування на обліку як фізичної особи підприємця з 19.06.2007 по 18.05.2010 та повторно розглянути заяву від 23.05.2024.

Щодо періоду навчання позивача з 01.09.1979 по 15.07.1982 в Гомельському державному аграрно-технічному коледжі, то останні задоволенню не підлягають, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході розгляду даної справи, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №253350004280 від 30.05.2024 не містить відмови в зарахуванні вказаного періоду до стажу позивача, як наслідок права позивача у вказаній частині позовних вимог Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не порушені.

Разом з тим, позовні вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсії за віком, задоволенню не підлягають, оскільки Пенсійний фонд України та його органи мають виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії, тому є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень та зобов`язувати відповідача призначити позивачу пенсію.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №253350004280 від 30.05.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 16.08.1986 по січень 1988 року в радоспі «Сновський», період перебування на обліку як фізичної особи підприємця з 19.06.2007 по 18.05.2010 та повторно розглянути заяву від 23.05.2024.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, 3,м. Чернівці,Чернівецька область,58002, код ЄДРПОУ 40329345).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П`ятницька, 83-а, м. Чернігів, 14005).

Повне судове рішення складено 06.11.2024.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО