Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2024 року Справа№200/6840/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У вересні 2024 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення №056650006056 від 23.09.2024 про відмову у перерахунку пенсії; - зобов`язати провести перерахунок пенсії застосувавши розрахунок середньомісячної заробітної плати для пенсії на підставі довідок про заробітну плату №858 від 27.12.2021, №859 від 27.12.2021, №860 від 27.12.2021, № 544 від 22.12.2021.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що відмова відповідача - органом державної влади, позивачу - фізичній особі, у реалізації його права на отримання пенсії з підстави видачі підтверджуючих первинних документів установами, розташованими на непідконтрольній українській владі території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що не має правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу, на підставі довідок, виданих в 2021 році, органами, діяльність яких, вважається не законною. Вважає, що для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати зазначеної у довідках законні підстави відсутні. Також вважає, що Головне управління прийнято обґрунтоване та правомірне рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу. Зазначає, що пенсія призначена і виплачується позивачу у відповідності до чинного законодавства України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2024 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувані докази.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2024 року витребувано докази.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданого 14.09.1995.
Відповідно до розпорядження щодо призначення пенсії (дата розрахунку 06.09.2024) щодо позивача установлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія за віком на підставі Закону України №1058-IV, Прик. полож., п.2, ч.1; ЗУ №1788,ст.13,а) (Робота за списком №1). Також зазначено, що середньомісячний заробіток складає 4028.97000.
За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.09.2024 про перерахунок пенсії, а саме зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ГУ ПФУ прийняло оскаржуване рішення № 056650006056 від 23.09.2024 про відмову в перерахунку пенсії.
Указаним рішенням позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю підстав для перерахунку. Зазначено, що 16.09.2024 ОСОБА_1 звернувся з заявою до територіальних органів Пенсійного фонду України про проведення перерахунку пенсії, щодо зміна періоду 60 місяців до 01.07.2000 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до постанови КМУ №595 від 07.11.2014 та розпорядження КМУ № 1085-р від 07.11.2014 на непідконтрольній українській владі території органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють в неповному обсязі свої повноваження. Крім того Законом України № 1207-VII від 05.04.2014 року Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України визначено особливість діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємством, установ і організацій на тимчасово окупованій території. Відповідно до зазначеного Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначенні у порядку, не передбаченому Законом. Будь-які документи, видані органами та/або особами, передбаченні частиною 3 статті 9 зазначеного Закону, є недійсними і не створюють правові наслідки.
До суду надана копія трудової книжки НОМЕР_2 , в якій наявні записи №№ 6-11 щодо роботи позивача у період з 06.02.1987 по 02.09.1993 на посадах: - учень гірника підземного з ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті, - гірник з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем в шахті, - учень гірника підземного з повним робочим днем в шахті в Шахті № 13-біс Виробничого об`єднання «Радянськвугілля»; №№ 12-13 щодо роботи позивача у період з 23.09.1993 по 03.05.2001 на посаді гірника підземного з повним робочим днем в шахті в Шахтоуправлінні ім. С.М.Кірока в/о «Макиїввугілля»; №№ НОМЕР_3 щодо роботи позивача у період з 03.09.2001 по 23.07.2002 на посаді гірника підземного з повним робочим днем в шахті в ДВАТ шахта ім. С.М.Кірова.
Позивач надав до суду копії довідок №№ 858, 859, 860 від 27.12.2021 і № 544 від 22.12.2021, які видані організаціями з непідконтрольної українській владі території Донецької області, про заробітну плату позивача, яка враховується для обчислення пенсії за періоди з лютого 1987 року по вересень 1993 року, з вересня 1993 року по грудень 1997 року, з січня 1998 року по квітень 2001 року, з вересня 2001 року по липень 2002 року.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови в перерахунку пенсії.
Приписами ч. 1 ст. 40 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з п. 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1) установлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми
Згідно з ч. 2 і ч. 3 ст. 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон1207-VII) передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Водночас Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа № 569/14531/16-а) проаналізував положення статті 19 Конституції України, статей 3, 4, 9, 17, 18 Закону № 1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів закладених у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об`єднаних Націй (далі - ООН) зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів», у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) згідно з якими: «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Ураховуючи наведене, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами (організаціями), що знаходяться на тимчасово не контрольованій владою території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до квитанції № 4980-4989-2954-1182 від 30.09.2024 позивачем сплачений судовий збір за подання позову в загальному розмірі 968,96 грн.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 968,96 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (ідентифікаційний код: 13322403; 21005, м. Вінниця, «Поділля» район, вул. Зодчих(пн), буд. 22) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №056650006056 від 23.09.2024 про відмову в перерахунку пенсії.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії, застосувавши розрахунок середньомісячної заробітної плати для пенсії на підставі довідок про заробітну плату №858 від 27.12.2021, №859 від 27.12.2021, №860 від 27.12.2021, № 544 від 22.12.2021.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок.
Повне рішення суду складено 6 листопада 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.О. Куденков
Судове рішення № 122841681, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 06.11.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/6840/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: