Рішення № 122841401, 06.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 рокуСправа №160/21891/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного Горбалінський В.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії щодо визначення ОСОБА_1 як працюючого пенсіонера, протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , не виплати компенсації втрати частини доходу та не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 17.02.2020 року як не працюючому пенсіонеру, виплатити компенсацію втрати частини доходу з 17.02.2020 року та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.

21.10.2024 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 17.02.2020 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

31.10.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся представник ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо наступних позовних вимог:

- визнати протиправними дії щодо визначення ОСОБА_1 як працюючого пенсіонера, протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 17.02.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визначити ОСОБА_1 як не працюючого пенсіонера.

В обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначив, що рішенням суду від 21.10.2024 року не вирішено питання щодо вказаних позовних вимог.

Повно та всебічно дослідивши вказану заяву представника позивача та матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд зазначає, що судом не ухвалено рішення стосовно позовних вимог:

- визнати протиправними дії щодо визначення ОСОБА_1 як працюючого пенсіонера, протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 17.02.2020 року.

Як зазначає позивач по тексту позовної заяви керівникам ПФУ надано вказівку не здійснювати перерахунок розміру пенсії після її поновлення на підставі рішення суду. ПФУ в довідках в графі "особливості" зазначають "Пенсія в твердому розмірі", не підлягають перерахунку пенсії призначені за рішенням суду. В листі від 10.04.2023 року зазначено, що у разі, якщо рішенням суду зобов`язано поновити виплату раніше призначеної пенсії, пенсія поновлюється в розмірі, що склався станом на дату припинення виплати пенсії, якщо інше не передбачено рішенням суду. В листі від 30.01.2023 року в аналогічній справі Департамент пенсійного забезпечення надає вказівку територіальному органу не здійснювати перерахунок розміру пенсії.

Суд зазначає, що з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №37662-25642/А-01/8-0400/24 від 28.06.2024 року вбачається, що пенсія позивача починаючи з лютого 2020 року по квітень 2022 року неодноразово перераховувалась.

Крім цього з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №10824-3918/А-01/8-0400/24 від 21.02.2024 року вбачається, що пенсія позивача починаючи з лютого 2020 року по січень 2024 року неодноразово перераховувалась.

Отже доводи позивача, що її пенсія не перераховувалась пенсійним органом є безпідставними.

В свою чергу суд зазначає, що позивач в позовній заяві не зазначає, які, на її думку, перерахунки не провів пенсійний орган. Позивач виключно акцентує на тому, що вона має право на проведення перерахунку пенсії, без нормативно-правового обґрунтування такого перерахунку.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми встановлено, що суд при розгляді справи обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення" роз`яснив, що вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Враховуючи позицію Верховного суду України та керуючись частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що в даному випадку позивачем обрано спосіб захисту, який не відповідає правам позивача, які він вважає, що порушені відповідачем.

Таким чином суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправною протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 17.02.2020 року.

Стосовно вимоги позивача щодо визнання протиправними дії щодо визначення ОСОБА_1 як працюючого пенсіонера, суд зазначає наступне.

Позивач не погоджуючись із відомостями щодо неї, зазначених у вказаному протоколі, а саме: «працює», жодним чином не обґрунтовує протиправність зазначення відповідачем таких відомостей та не наводить нормативно-правового обґрунтування неможливості зазначення таких відомостей. В свою чергу, на думку позивача, означені відомості фактично впливають на розмір її пенсії.

Суд зауважує, що будь-яких доказів щодо впливу означених відомостей на розмір пенсії позивача позивачем до суду не надано, а отже суд доходить висновку про відсутність підстав визнання протиправними дії щодо визначення ОСОБА_1 як працюючого пенсіонера.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визначити ОСОБА_1 як не працюючого пенсіонера, суд зазначає, що дана позовна вимога не була заявлена позивачем.

А отже суд не здійснював розгляд такої позовної вимоги та не відмовляв в задоволенні вказаної позовної вимоги.

Таким чином заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визначити ОСОБА_1 як не працюючого пенсіонера є безпідставною та не підлягає задоволенню в цій частині, а отже суд доходить висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення в частині вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визначити ОСОБА_1 як не працюючого пенсіонера.

Керуючись ст.248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Відмовити в ухваленні додаткового рішення в частині вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визначити ОСОБА_1 як не працюючого пенсіонера.

Відмовити в задоволенні наступних позовних вимог ОСОБА_1 :

- визнати протиправними дії щодо визначення ОСОБА_1 як працюючого пенсіонера, протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 17.02.2020 року;

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський