Рішення № 122841382, 05.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокуСправа №160/21871/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сластьон А.О., розглянув позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Україні в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 13.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Україні в Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та нарахування та виплати пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70 % сум грошового забезпечення, без урахування індексації, встановленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185, та щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77 % сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації, встановленої згідно постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №160/32750/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно здійснено обмеження максимального розміру пенсії позивача, з огляду на визнання неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою обмежено максимальний розмір пенсії особам, що отримують пенсію відповідно до зазначеного закону, та з огляду на неможливість звуження чи скасування заходів, спрямованих на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами. Також вказує, що йому протиправно зменшено відсоткове значення розміру пенсії з 77% до 70% на підставі частини другої статті 13 Закону № 2262 в редакції, чинній на час перерахунку пенсії. На думку позивача, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, внесені зміни до частини другої статті 13 Закону №2262 не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а тому має застосовуватись розмір грошового забезпечення у відсотках, який встановлено на момент призначення пенсії. Окрім цього, відповідачем протиправно не нараховано доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн., встановлену рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 року №160/32750/23. Внаслідок обмеження пенсії максимальним розміром нарахована індексація базового ОСНП 2024 у розмірі 1500,00 грн. не призвела до збільшення пенсії позивача.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що відповідно до статті 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та статті 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримає пенсію за вислугу років відповідно до спеціального Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (надалі Закон №2262-ХІІ).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі №160/8330/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 77 % до 70% сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі №160/32750/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» від 24.10.2023 за №33/24/С-10858 для перерахунку пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум. Також, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити позивачу нарахування та провести виплату доплати до пенсії, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713 у розмірі 2000 грн.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 у справі № 160/32750/23 позивачу нараховано щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб.

Судом встановлено, що з 01.08.2024 року виплата пенсії позивачу проводиться у розмірі 23 610, 00 грн з обмеженням максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів.

З метою відновлення порушеного права та наміром досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати раніше призначеної пенсії без обмеження її (пенсії) максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів.

Однак, відповідач листом від 18.07.2024 №41116-28386/Д-01/8-0400/24 повідомив позивача про те, виплата пенсії буде здійснюватися у розмірі 23610,00 грн. з обмеженням максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо виплати пенсії з обмеженням максимальним розміром позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Як зазначив позивач, відповідачем протиправно обмежено максимальний розмір пенсії, наслідком чого є отримання пенсії в меншому розмірі, ніж гарантовано Законом №2262-ХІІ.

Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначено Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 р. №2262-ХІІ (далі по тексту Закон №2262-ХІІ).

Згідно преамбули, Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Як вбачається з матеріалів справи, Пенсійним фондом обмежено максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами.

Обмежуючи виплату пенсії позивачу максимальним розміром, відповідачем застосовано положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою визначено, зокрема, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 №107-VI статтю 43 Закону №2262-ХІІ доповнено частиною наступного змісту: максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 р. №10-рп/2008 вказану зміну визнано неконституційною.

В подальшому Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 р. №3668-VI частину п`яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено в такій редакції: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Внесення змін до положень Закону №2262-XII шляхом викладення в іншій редакції частини п`ятої статті 43 не могло бути здійсненим, оскільки положення до яких вносились зміни втратили чинність, тобто такі зміни є нереалізованими (постанова Верховного Суду від 21 листопада 2019 р. у справі №295/2039/17 (85804342)).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 №911-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2016 р., частину п`яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, зокрема, частина сьома статті 43, згідно з якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Зазначені положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII зі змінами втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України свого Рішення, тобто 20 грудня 2016.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 №1774-VIII, який набув чинності з 1 січня 2017 р., у частині сьомій статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року. Перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 №1774-VIII визначено коло осіб, щодо яких обмеження з виплати пенсій протягом визначеного періоду не застосовуються.

Втім, як уже зазначалось, згідно рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 р. №7-рп/2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-XII зі змінами втратила чинність 20 грудня 2016.

Відтак, внесення змін до положень Закону №2262-XII у спосіб заміни слів і цифр у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року словами і цифрами по 31 грудня 2017 року також не могло бути здійсненим, оскільки положення до яких вносились зміни втратили чинність.

Отже, враховуючи те, що виплата пенсії позивачу обмежена, в тому числі, на підставі частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII (втратила чинність з 20 грудня 2016 р. на підставі рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 №7-рп/2016), до якої внесено зміни Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, від 6 грудня 2016 р. №1774-VIII, які, за висновком суду є нереалізованими, така підстава для обмеження максимального розміру пенсії є протиправною.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з виплати йому пенсії в обмеженому розмірі на підставі частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

На думку суду, невиплачена позивачу пенсія є майном у розумінні статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, втручання в право мирно володіти майном повинно бути законним, що, в свою чергу, вимагає дотримання відповідних положень законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (наприклад, рішення в справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04, пункт 167). Цей принцип також означає, що застосовні положення національного законодавства мають бути достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (наприклад, рішення в справі Будченко проти України, заява №38677/06, пункт 40).

У даному випадку, суд дійшов висновку, що втручання в право позивача, гарантоване статтею 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснено на підставі закону, який не відповідає наведеним критеріям, оскільки зміни внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 №1774-VIII до статті 43 Закону №2262-XII, яка втратила чинність, тобто внесені зміни не були реалізованими.

Суд також вважає, що положення проаналізованих законів стосовно обмеження максимального розміру пенсії, у тому числі частина сьома статті 43 Закону №2262-XII, не відповідають критеріям чіткості та передбачуваності.

Так, визначивши максимальний розмір пенсії Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 р. №3668-VI та встановивши, що наведене обмеження не поширюється на осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом, вносяться зміни до статті 43 Закону №2262-XII, яким визначено інший максимальний розмір пенсії. При цьому після рішення Конституційного Суду України, який визнав відповідні зміни щодо максимального розміру пенсії, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 р. №911-VIII неконституційними, ухвалюється Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 р. №1774-VIII, метою якого є продовження визнаного неконституційним обмеження на 2017 рік.

За таких обставин застосуванню підлягають положення Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 №3668-VI щодо непоширення на позивача обмежень максимального розміру пенсії, які є більш сприятливими для позивача, оскільки, як уже зазначалось, втручання у право на мирне володіння майном, гарантоване Конвенцією, має здійснюватися на підставі закону, який повинен відповідати критеріям, зокрема, чіткості та передбачуваності.

З огляду на зроблені судом висновки, зважаючи на судову практику, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, які полягають в обмеженні пенсії позивачу максимальним розміром у 10 прожиткових мінімумів та про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити позивачу пенсію без обмеження максимальним розміром.

Щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 77 % до 70% грошового забезпечення, суд зазначає таке.

Відповідно до положень статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому частиною другою цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

8 липня 2011 року прийнято Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".

27 березня 2014 року прийнято Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" № 1166-VII (далі - Закон № 1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.

Саме така, змінена редакція ст.13 Закону №2262-XII була застосована відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку.

Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.

Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права. У зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 01 січня 2018 року.

Суд звертає увагу на те, що стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

У той же час зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ ані Законом № 3668-VI, ані Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносились.

Постанови Кабінету Міністрів України №45 і №103 також не містять положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про те, що внесені Законами №3668-VІ та №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються лише порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення.

У той же час ці норми не стосуються і не поширюються на випадки перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям вищезгаданих Законів не зазнала.

Відтак при здійсненні перерахунку пенсії позивачу у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру його пенсії 70 відсотками грошового забезпечення згідно з ч.2 ст.13 Закону №2262-XII, оскільки дане обмеження не стосується позивача, якому пенсія не призначалась вперше, а вже була призначена раніше і виплачувалась.

Як зазначалось вище, позивачу пенсія була призначена з розрахунку 77 % від грошового забезпечення.

Однак, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених. А також з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін не зазнавала, саме тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18.

Суд наголошує, що на момент призначення пенсії позивачу розмір грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія, становив 77 %.

Попри те, що відсоткове значення розміру пенсії вже було предметом розгляду у справі №160/8330/21, суд вважає за необхідне надати оцінку діям відповідача в частині зміни розміру відсоткового значення розміру пенсії в цій справі, оскільки така зміна відсоткового значення відбулася за наслідками здійсненого перерахунку пенсії на виконання рішення у справі №160/32750/23, що вже є, на думку суду, новими спірними правовідносинами, які не були предметом розгляду у справі №160/8330/21.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років 70 відсотками грошового забезпечення згідно з частиною другою статті 13 Закону №2262-ХІІ та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії позивачу виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 77 % сум грошового забезпечення, - підлягають також задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про здійснення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, встановленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, та щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. та рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року у справі №160/32750/23.

Судом встановлено, що нарахування доплати до пенсії позивача у розмірі 2000, 00 грн. вже було предметом розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі №160/32750/23.

Натомість, нарахована доплата у розмірі 2000,00 грн., а також індексація базового ОСНП 2024 у розмірі 1500,00 грн. не призвели до збільшення пенсії позивача виключно з тих підстав, що розмір пенсії позивача протиправно обмежувався відповідачем 10-ма прожитковими мінімумами.

З копій протоколу з перерахунку пенсії позивача, наявних в матеріалах справи, суд вбачає, що ГУ ПФУ у Дніпропетровській області було проіндексовано розмір пенсії позивача з згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185.

При цьому розмір пенсії під час даного перерахунку пенсії було обмежено максимальним розміром з 01.08.2024.

Стосовно наявності у пункті 2 Постанови №185 про підвищення пенсій з 01.03.2024 у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а виклала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

У спірних правовідносинах наведені положення Постанови №185 суперечить приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.

До того ж, закон не передбачає випадків обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення, як це зробив відповідач у спірних відносинах.

При цьому, матеріали справи свідчать, що відповідач з 01.03.2024 здійснив нарахування пенсії позивачу з урахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ №185, однак обмежив розмір пенсії до виплати з урахуванням визначеного максимального розміру пенсії під час попереднього перерахунку пенсії.

Тобто, в результаті проведеного з 01.03.2024 перерахунку пенсії у зв`язку з нарахуванням індексації, передбаченої постановою КМУ від 23.02.2024 № 185 розмір пенсії обмежений відповідачем до виплати з урахуванням визначеного максимального розміру пенсії під час перерахунку пенсії.

Так, закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії ГУ ПФУ є протиправними, оскільки вчинені всупереч приписам частини другої статті 19 Конституції України.

Відповідно до приписів частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Проте, вказаною нормою встановлено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо застосування обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 №713 та індексації, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з 01.08.2024 (дата обмеження пенсії 10-ма прожитковими мінімумами).

Крім того, захист порушених прав позивача потребує зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2024, з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 №713 та індексації, нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження пенсії максимальним розміром.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70 % сум грошового забезпечення, без урахування індексації, встановленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185, та щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.08.2024 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром в десять прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77 % сум грошового забезпечення, з урахуванням індексації, встановленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185 та щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінет Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».

4.Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ідентифікаційний код: 21910427) судові витрати у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ; адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, ідентифікаційний код: 21910427.

Суддя А.О. Сластьон