Рішення № 122841187, 04.11.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 рокуСправа №160/23486/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2024 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним та нечинним припис №003555 від 26.07.2024 року Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, винесеного до акту перевірки №003555 від 25.07.2024 року.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що в період з 19.07.2024 року по 25.07.2024 року па підставі звернення громадянки ОСОБА_1 , статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів», направлення №526 від 19.07.2024 року та погодження від 15.07.2024 року №15.1.2-6/1652, посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області був проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю), про що складений акт від 25.07.2024 року за №003555.

Згідно з висновками акту №003555 під час проведення перевірки встановлено порушення Дніпровською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» абз.6 ч.2 роз.6 гл. X та абз.6 п.4 гл.4 роз. IX Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, що виразилося у визначенні періоду донарахування необлікованого природного газу з 28.11.2023 року по 27.05.2024 року, в той час коли перерахунок (донарахування) необлікованого об`єму природного газу має обмежуватися періодом з 09.02.2024 року по 27.05.2024 року.

За результатом перевірки винесено припис від 26.07.2024 року №003555 щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), про додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, яким зобов`язано:

«Здійснити перерахунок донарахованого необлікованого об`єму природного газу абоненту ОСОБА_2 о/р №0310322550, відповідно до частини 1 розділу 3 глави XI Кодексу газорозподільних систем затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, з урахуванням графіків обов`язкового контрольного зняття показів та оглядів, передбачених абзацем 6 частини 2 розділу 6 глави X та абзацем 6 пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням термінів початку і закінчення опалювального сезону 2023-2024 років.

У рамках строку виконання припису надати графіки обов`язкового контрольного зняття показів та огляду ЗВТ, не наданих під час проведення перевірки».

В силу положень частини 1 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади. їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до вимог частини 8 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис - це обов`язкова шляхом виконання у зазначені строки письмова вимога посадової особи державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» вважає, що припис до акта перевірки №003555 є протиправним і необґрунтованим, оскільки містить незаконні вимоги до Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» та порушує її права, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/23486/24 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву в адміністративній справі №160/23486/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та нечинним припису та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

05 вересня 2024 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№35005/24, в якому представник відповідача заперечує проти адміністративного позову та вважає позовні вимоги необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №15.1.2-6/14652 від 15.07.2024 року предметом перевірки є додержання суб`єктом господарювання законодавства про захист прав споживачів, яке не обмежується одним законом.

Предметом регулювання Закону «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09.11.2017 року є відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Закон України «Про ринок природного газу» №329-VII від 09.04.2015 року визначає правові засади належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу.

Абзацем 2 статті 2 Закону № 877 передбачено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Отже, Закон №877 не регулює відносини у будь-яких сферах господарювання, а лише визначає процедуру здійснення контрольних заходів.

Законодавча норма абзацу 2 статті 2 щодо механізму здійснення перевірок законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг у суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, не поширюється на заходи, які здійснює НКРЕКП.

Таким чином, абзац 2 статті 2 Закону №877 не обмежує повноваження Головного управління в частині перевірок порушення прав споживачів суб`єктами господарювання при наданні ними комунальних послуг, а розширює повноваження Регулятора при здійсненні державного регулювання, моніторингу та контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Щодо твердження позивача, що ті порушення, які вказані в описі виявлених порушень вимог законодавства (абзацу 6 частини 2 розділу 6 глави Х та абзацу 6 пункту 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ) не відносяться до прав споживача та не можуть жодним чином їх порушувати, представник відповідача зазначив наступне.

Згідно з Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2494, цей документ визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу.

Дія цього Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Закон «Про захист» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг, тому невиконання оператором ГРМ своїх обов`язків, передбачених в розділах Х, ХІ Кодексу ГРМ є порушенням прав споживачів.

До того ж за весь період проведення перевірки - з 19.07.2024 по 25.07.2024 з боку ТОВ «Газмережі» вимог щодо припинення перевірки з підстав статті 10 Закону України «Про контроль» не надходило.

Щодо висновків викладених в акті перевірки, представник відповідача зазначив наступне.

Главою 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ передбачено види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування, зокрема, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу.

У цьому випадку розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу (додаток 19 Кодексу) населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника газу (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Тобто, першою умовою відліку строку, за який здійснюються донарахування є день останнього контрольного зняття показань лічильника газу.

Відповідно до «Робочої інструкції контролера газового господарства», затвердженої в.о.директора ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 06.06.2023, контролер газового господарства зобов`язаний:

перевіряти роботу ПЛГ (п. 2.3.5);

перевіряти правильність установлення та цілісність пломб на газових лічильниках (п. 2.3.6);

про всі виявлені порушення доповідати майстру дільниці для прийняття відповідних рішень (п. 2.3.9).

Тобто, в момент контрольного зняття показань і виявляються факти порушень, внаслідок яких здійснюються донарахування.

Що стосується визначення дати приєднання гр. ОСОБА_1 до умов договору, в матеріалах наданих в ході перевірки та в запереченнях до акту перевірки виявлено розбіжності, а саме в листі № Днф/100/1.10.1/4333-24 від 24.07.2024 зазначено: «09.08.2024 року ОСОБА_1 приєдналася до договору розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (копію надаємо)»; в листі №Днф/100/1.10.1/4501-24 від 01.08.2024 підприємство вважає датою приєднання 07.07.2023, коли споживач сплатила на рахунок Оператора грошові кошти в розмірі 46,52 грн.

У ході перевірки інформація щодо останнього контрольного зняття показань лічильника заявниці була відсутня, в запереченнях ДФ ТОВ «Газорозподільні мережі» повідомлено, що датою останнього контрольного зняття показань слід вважати 10.10.2023.

Таким чином, оскільки станом на дату зняття показань 10.10.2023 року, ознаки несанкціонованого втручання в роботу лічильника були відсутніми, представник відповідача вважає, що перерахунок (донарахування) обсягів спожитого газу можливо здійснювати за період, що настає після наступного обов`язкового контрольного зняття показань - тобто з 10.04.2024 року.

Щодо повноважень по переданню показань лічильника, представник відповідача зазначив наступне.

Згідно пункту 5 глави 4 розділу ІХ Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.

Згідно абзацу 4 пункту 5 розділу ІХ визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Таким чином, оператор ГРМ не може розподілити споживачу обсяги газу вищі, ніж виділені постачальником.

До того ж, позивач не заперечує, що сума в розмірі 62343,00 грн. не є штрафом, а є вартістю необлікованого об`єму та обсягу природного газу донарахованого споживачеві.

З урахуванням викладеного представник відповідача зазначає, що Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, здійснюючи контрольний захід, відображений в уніфікованому акті перевірки №003555 від 25.07.2024 року та надаючи розпорядчий документ - припис про усунення порушення до акту від 26.07.2024 року діяло в межах чинного законодавства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року, у задоволенні заяви представника Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про розгляд справи №160/23486/24 за правилами загального позовного провадження - відмовлено.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Дніпровська філія товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» - позивач, код ЄДРПОУ 45087207, місцезнаходження: вул. О. Кониського, буд.5, місто Дніпро, 49101.

Судом встановлено, що згідно постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року №1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України», із змінами згідно постанови НКРЕКП №971 від 31.05.2023 року, підприємство здійснює діяльність (розподіл природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу).

Дніпровська філія товариства «ГРМУ» створена як відокремлений структурний підрозділ, та наділена господарською компетенцією з розподілу природного газу в межах території міста Дніпро та Підгороднє, селища міського типу Слобожанське та Обухівка, села Олександрівка. Горянівське, Новоолександрівка, Дороге, Братське, Дніпрове, Кам`янка. Старі Кодаки. Волоське, Ракшівка, Миколаївка, Новотаромське, Пащена Балка, Сурсько-Литовське, селища Горького, Дослідне, Шевченка Дніпровського району Дніпропетровської області, де знаходиться газорозподільна система, та перебуває у власності господарському віданні, користуванні чи експлуатації ТОВ «ГРМУ».

У період з 19.07.2024 року по 25.07.2024 року па підставі звернення громадянки ОСОБА_1 , статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів», направлення №526 від 19.07.2024 року та погодження від 15.07.2024 року №15.1.2-6/1652, посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області був проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю).

За результатами перевірки складений акт від 25.07.2024 року за №003555, яким передбачено наступне.

За адресою вул. Заярська, буд.23, м.Дніпро, відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , обліковується одна особа, опалювальна площе 149,6 м2, встановлено газові прилади: газова плита, двоконтурний опалювальний прилад, побутовий газовий лічильник METRIX G-6 - власність споживача.

09 серпня 2023 року ОСОБА_1 приєдналася до договору розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу.

28 травня 2024 року споживач ОСОБА_1 засобами телефонного зв`язку була повідомлена про те, що фахівцями Дніпровської філії ТОВ "ГРМУ" за адресою споживача заплановано зняття лічильника газу для направлення його на чергову повірку, для чого споживачу у вказану дату необхідно забезпечити вільний доступ представника Оператора ГЗМ до вузла обліку природного газу, що розташований на території домоволодіння.

28 травня 2024 року фахівцями Оператора ГЗМ під час виконання денного завдання витягу з журналу видачі денного завдання за адресою вул. Заярська, буд.23, м.Дніпро було виявлено ознаки несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки, в зв`язку з чим лічильник газу MKM G-6, заводський №9093508 було демонтовано для проведення експертизи, про що було складено акт про демонтаж лічильника газу.

Під час повірки встановлено, що пломба заводу-виробника лічильника газу MKM G-6 заводський №9093508 пошкоджена та потребує додаткового огляду, про що було складено акт про виявлені порушення №137, акт про порушення №322, акт про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи №137 за підписом споживача, без зауважень.

Крім того, встановлено лічильник з обмінного фонду Оператора ГРМ.

На підставі рішення комісії здійснено перерахунок (донарахування) необлікованого об`єму природного газу у розмірі 8402,07 м3, вартість якого становить 62343,39 грн. за період з 28.11.2023 року по 27.05.2024 року, складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного заходу і його вартості та рахунок на оплату необлікованого об`єму природного газу.

Рахунок на оплату необлікованого об`єму природного заходу було за адресою вул. Заярська, буд.23, м.Дніпро отримано споживачем 10.06.2024 року.

При здійсненні перерахунку (донарахувань) необлікованого об`єму природного заходу враховано:

- особовий рахунок НОМЕР_2 ;

- газові прилади - газова плита, двоконтурний опалювальний прилад;

- опалювальна площа - 149,6 м2;

- обліковується одна особа.

Граничні об`єми споживання природного газу:

- 11 м3 на 1 м2 опалювальної площі;

- 23,6 м3 на газову плиту та газовий водонагрівач на одну особу на місяць.

149,6 м3 х 11м3 + 1 особа х 23,6 м3 = 1669,2 м3 - опалювальний період;

149,6 м2 х 11 м3 х 30% + 1 особа х 23,6 м3 = 517,28 м3 неопалювальний період.

Період нарахування з 28.11.2023 року по 27.05.2024 року, загалом 62343,39 грн.:

- 28.11.2023 року по 30.11.2023 року - 719,15 грн.;

- 01.12.2023 року по 31.12.2023 року - 11791,86 грн.;

- 01.01.2024 року по 31.01.2024 року - 10359,80 грн.;

- 01.02.2024 року по 29.02.2024 року - 11866,06 грн.;

- 01.03.2024 року по 31.03.2024 року - 12214,80 грн.;

- 01.04.2024 року по 30.04.2024 року - 12199,96 грн.;

- 01.05.2024 року по 27.05.2024 року - 3191,74 грн.

Згідно з висновками акту №003555 під час проведення перевірки встановлено порушення Дніпровською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України», абз.6 ч.2 роз.6 гл. X та абз.6 п.4 гл.4 роз. IX Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, що виразилося у визначенні періоду донарахування необлікованого природного газу з 28.11.2023 року по 27.05.2024 року, в той час коли перерахунок (донарахування) необлікованого об`єму природного газу має обмежуватися періодом з 09.02.2024 року по 27.05.2024 року.

За результатом перевірки винесено припис від 26.07.2024 року №003555 щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), про додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, яким зобов`язано: Здійснити перерахунок донарахованого необлікованого об`єму природного газу абоненту ОСОБА_2 о/р №0310322550, відповідно до частини 1 розділу 3 глави XI Кодексу газорозподільних систем затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, з урахуванням графіків обов`язкового контрольного зняття показів та оглядів, передбачених абзацем 6 частини 2 розділу 6 глави X та абзацем 6 пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням термінів початку і закінчення опалювального сезону 2023-2024 років.

02 серпня 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулося до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з запереченнями щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акту перевірки від 25.07.2024 року №000355, в яких просило:

- скасувати/анулювати акт проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акту перевірки від 25.07.2024 року №000355;

- скасувати/анулювати припис від 26.07.2024 року №00355 Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, винесеного до акту перевірки №003555 від 25.07.2024 року.

Листом Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області №9.2/1217 від 19 серпня 2024 року, позивачеві повідомлено, що невиконання суб`єктом господарювання своїх обов`язків визначених пунктом 76.5 "Переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю)" є порушенням права на здійснення перерахунку в інших випадках, визначених договором та не заперечує предмету перевірки.

Скасування актів перевірок та припису до акту від 26.07.2024 року законодавством не передбачено, а розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені відповідно до частини 9 статті 7 Закону №877.

За результатами розгляду заперечень, позивачеві повідомлено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області діє в межах повноважень та відповідно до законодавства.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» вважає, що припис до акта перевірки №003555 є протиправним і необґрунтованим, оскільки містить незаконні вимоги до Дніпровської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» та порушує її права, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до положень статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-VI від 05.04.2007 року, визначаються правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України №877-VI державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання.

Абзацем 2 статті 2 Закону № 877 передбачено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Зміни до статті 2 Закону №877 в частині її доповнення словами "державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг" були внесені Законом України №394-ХІ від 19.12.2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг» і стосуються приведення правових підстав діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до принципів Конституції України.

Зокрема в пункту 3 Пояснювальної записки, загальна характеристика і основні положення законопроекту йдеться про те, що зміни, що вносяться до інших законів України направлені на виконання рішення Конституційного суду, а також стосуються посилення виконання Регулятором своїх функцій в частині державного нагляду (контролю) у сфері за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг законодавства, недопущення забезпечення позову шляхом зупинення рішень Регулятора щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів).

Відповідно до пункту 6 Пояснювальної записки, прийняття законопроекту дасть змогу, відповідно до рішення Конституційного Суду, створити правові підстави для функціонування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як постійно діючого центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, збереже її незалежність, а також забезпечить виконання Україною своїх зобов`язань перед Енергетичним Співтовариством взятих за Протоколом про приєднання України до Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію Україна - ЄС.

Отже, Закон №877 не регулює відносини у будь-яких сферах господарювання, а лише визначає процедуру здійснення контрольних заходів.

Законодавча норма абзацу 2 статті 2 щодо механізму здійснення перевірок законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг у суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, не поширюється на заходи, які здійснює НКРЕКП.

Таким чином, положення абзацу 2 статті 2 Закону №877 не обмежує повноваження Головного управління в частині перевірок порушення прав споживачів суб`єктами господарювання при наданні ними комунальних послуг, а розширює повноваження Регулятора при здійсненні державного регулювання, моніторингу та контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494, документ визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу.

Дія Кодексу поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Закон «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Тому невиконання оператором ГРМ своїх обов`язків, передбачених, зокрема, в розділах Х, ХІ Кодексу ГРМ, є порушенням прав споживачів.

Судом з матеріалів справи вбачається, що відповідно до погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №15.1.2-6/14652 від 15.07.2024, предметом перевірки є додержання суб`єктом господарювання законодавства про захист прав споживачів, яке не обмежується одним законом.

Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-ХІІ від 12.05.1991 року охоплює усі сфери взаємовідносин між фізичними особами та суб`єктами господарювання в разі виникнення договірних обов`язків між ними. Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У той же час, відносини між споживачем ОСОБА_1 та Дніпровською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» регламентуються не тільки Законом «Про захист прав споживачів», а й іншими спеціальними законодавчими актами, які діють в сфері цих конкретних відносин.

Предметом регулювання Закону «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 року є, зокрема, відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Закон України «Про ринок природного газу» №329-VII від 09.04.2015 року визначає правові засади належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу.

Крім того, механізми правовідносин регулюються іншими підзаконними актами, в яких містяться права і обов`язки сторін, при цьому порушення своїх обов`язків однією стороною може порушувати права іншої сторони.

Виходячи з вище наведеного, невиконання суб`єктом господарювання своїх обов`язків, визначених пунктом 76.5 «Переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю)» є порушенням права споживача на здійснення перерахунку в інших випадках, визначених договором (окрім випадків ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості), не заперечує предмету перевірки.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за весь період проведення перевірки - з 19.07.2024 року по 25.07.2024 року з боку ТОВ «Газмережі» вимог щодо припинення перевірки не надходило.

Щодо висновків відповідача, суд виходить з наступного.

Главою 3 розділу ХІ Кодексу ГРМ передбачено види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування, зокрема, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу.

У цьому випадку розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу (додаток 19 Кодексу) населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника газу (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Тобто, першою умовою відліку строку, за який здійснюються донарахування, є день останнього контрольного зняття показань лічильника газу.

Відповідно до «Робочої інструкції контролера газового господарства», затвердженої в.о.директора ТОВ «Газорозподільні мережі України» від 06.06.2023, контролер газового господарства зобов`язаний:

перевіряти роботу ПЛГ (п. 2.3.5);

перевіряти правильність установлення та цілісність пломб на газових лічильниках (п. 2.3.6);

про всі виявлені порушення доповідати майстру дільниці для прийняття відповідних рішень (п. 2.3.9).

Тобто, в момент контрольного зняття показань і виявляються факти порушень, внаслідок яких здійснюються донарахування.

Що стосується використання контролюючим органом інформації про взаємовідносини споживача і постачальника газу в межах перевірки оператора ГРМ, а також ігнорування підприємством наявності планового обсягу споживання, який підлягає розподілу, суд враховує, що саме оператор ГРМ коригує обсяги постачання природного газу споживачеві.

Згідно пункту 4 глави 4 розділу ІХ - у разі неотримання Оператором ГРМ до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника газу та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об`єм розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період визначається Оператором ГРМ на рівні планового місячного об`єму споживання на відповідний період.

Відповідно до цього розділу, саме оператор ГРМ визначає планові обсяги споживання - визначені Оператором ГРМ планові місячні об`єми споживання у розрізі календарних місяців мають бути зазначені Оператором ГРМ в персоніфікованих даних заяви-приєднання до договору розподілу природного газу (абз. 5 п. 4 гл. 4 розділу ІХ).

Абзацем 6 вказаної частини Кодексу передбачено, що оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показів лічильника природного газу споживача та зобов`язаний не рідше одного разу на шість місяців здійснювати контрольне зняття показань лічильника газу (з урахуванням встановленого строку для контрольного огляду вузла обліку) та формувати об`єм розподілу і споживання природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий місяць, в якому було здійснено контрольне зняття показань лічильника газу, з урахуванням його фактичних показань.

Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача. (п.5 глави 4 розділу ІХ).

Згідно абзацу 4 пункту 5 розділу ІХ визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.

Таким чином, Оператор ГРМ не може розподілити споживачеві обсяги газу вищі, ніж виділені постачальником, крім того, позивач не заперечує, що сума у розмірі 62343,00 грн. не є штрафом, а є вартістю необлікованого об`єму та обсягу природного газу донарахованого споживачу.

Згідно пункту 3.2. Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 (зі змінами і доповненнями), за умови включення споживача до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у розрахунковому періоді та відсутності простроченої заборгованості за цим Договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить споживачеві до межі балансової належності його об`єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу.

Що стосується визначення дати приєднання гр. ОСОБА_1 до умов договору, в матеріалах наданих в ході перевірки та в запереченнях до акту перевірки виявлено розбіжності:

- в листі №Днф/100/1.10.1/4333-24 від 24.07.2024 року зазначено, що 09.08.2024 року ОСОБА_1 приєдналася до договору розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу;

- в листі №Днф/100/1.10.1/4501-24 від 01.08.2024 року підприємство вважає датою приєднання 07.07.2023 року, коли споживач сплатила на рахунок Оператора грошові кошти в розмірі 46,52 грн.

Крім того, в ході перевірки інформація щодо останнього контрольного зняття показань лічильника заявниці була відсутня, а в запереченнях ДФ ТОВ «Газорозподільні мережі» зазначило, що датою останнього контрольного зняття показань слід вважати 10.10.2023.

Суд вважає, що оскільки станом на дату зняття показань - 10.10.2023 року ознаки несанкціонованого втручання в роботу лічильника були відсутніми, відтак перерахунок (донарахування) обсягів спожитого газу можливо здійснювати лише за період, що настає після наступного обов`язкового контрольного зняття показань, тобто з 10.04.2024 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Головне управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області здійснюючи контрольний захід, відображений в уніфікованому акті перевірки №003555 від 25.07.2024 року, та надаючи розпорядчий документ - припис про усунення порушення до акту від 26.07.2024 року діяло у межах та у спосіб, передбачений законодавством України, у зв`язку з чим висновки викладені в акті та визначені приписом є правомірними та скасуванню не підлягають.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 3028,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Ощадбанк" №9086501780 від 27 серпня 2024 року.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник