Рішення № 122840733, 06.11.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 листопада 2024 р. Справа № 120/1175/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач), в якій просить визнати протиправнимb і скасувати:

- рішення від 22.11.2023 № 01844662405 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 513,38 грн за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за період з 01.06.2012 по 31.07.2020, а також нараховано пеню в розмірі 7010,40 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 22.11.2023 № 0184932405, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1020 грн за неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017, 2018, 2019 роки;

- податкове повідомлення-рішення від 10.01.2024 № 0004982405, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 510 грн за несвоєчасне подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014-2016 роки.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що у серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до ГУ ДПС у Вінницькій області із метою взяття її на облік як особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, оскільки ФОП було припинено ще 13.07.2020 на підставі заяви про припинення підприємницької діяльності. Однак, посадові особи відповідача повідомили заявника про відмову у взятті її на облік, оскільки власне ФОП ОСОБА_1 не було знято з обліку у податкових органах. В подальшому на підставі заяви ОСОБА_1 на наказу від 06.09.2023 № 2497к відповідачем проведено документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатом якої складено акт від 17.10.2023 № 17149/02-32-24-05/ НОМЕР_1 . Так, згідно з встановленими податковим органом порушеннями норм законодавства, що регулює порядок сплати єдиного внеску, відносно позивача винесено рішення від 22.11.2023 № 01844662405, № 0184882405, № 0184932405.

Крім того, 16.01.2024 на адресу позивача надійшло рішення від 10.01.2024 № 0004982405.

Позивач з таким рішеннями суб`єкта владних повноважень не погоджується, вважає їх такими, що винесенні з істотним порушенням норм чинного законодавства, тому за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів звернулась до суду із цим позовом.

При цьому основними підставами позову ОСОБА_1 визнає наступні:

- фактична перевірка проводилась у приміщенні податкового органу, акт про неможливість проведення перевірки за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , перевіряючими не складався, що в свою чергу, на переконання позивача, нівелює законність проведення такої, а акт перевірки одержаний з порушенням порядку встановленого законом, не може бути визнаний належним доказом, а податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі такої перевірки є протиправними;

- не дивлячись на те, що за позивачем з 2013 року обліковувалась недоїмка, податкова вимога про її сплату відповідачем в порушення вимог п. 3 Розділу IV не формувалась та ОСОБА_1 не надсилалась, як і всупереч статті 165-1 КУпАП не був складений протокол про адміністративне правопорушення;

- некоректне здійснення розрахунку штрафних санкцій та пені, оскільки пеня не нараховується якщо минуло більше 1095 днів від дня, коли у контролюючого органу (відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 статті 129 ПК) виникло право нараховувати пеню платнику податків за умови, що загальна сума податкового боргу перевищувала 3060 грн.

Ухвалою від 05.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

22.02.2024 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує щодо задоволення вимог ОСОБА_1 та вказує про таке.

За результатами позапланової документальної виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 13.07.2020, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.06.20125 по 31.07.2020, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 13.07.2020 складено акт від 17.10.2023 №17149/02-32-24-05/ НОМЕР_1 , відповідно до якого встановлено порушення:

- п. 4 ч. 2 ст. 6. ч. 8 ст. 9 ЗУ- 2464 та п. 3.2 розд. III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, а саме несвоєчасного подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску ( додаток 5 таблиця 1) за 2016 р. по строку подання 09.02.2017 р. фактично платником подано 21.07.2020 та неподання звіту за 2014 граничний строк подання - 09.02.2015 та 2015 р. граничний строк подання - 09.02.2016;

- порушення пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 «в» ст.176, п. 177.11 ст. 177, п. 179.1 ст. 179 ПКУ, в результаті встановлено несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан та доходи за: 2017 р. граничний строк подання -09.02.2018 фактично платником подано 21.07.2020; 2018 р. граничний строк подання -11.02.2019 фактично платником подано 21,07.2020; 2019 р. граничний строк подання -10.02.2020 фактично платником подано 21.07.2020;

- порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 ЗУ № 2464, платником податків - фізичною особою несвоєчасно сплачено єдиний внесок в сумі 5133,88 грн. за : III квартал 2012 р. в сумі 382,39 грн. (нараховано штрафна санкція в сумі 35,78 грн, нараховано пеню за несвоєчасну сплату в розмірі 181,74 грн); IV квартал 2012 р. в сумі 1169,40 грн (нараховано штрафна санкція в сумі 119,40 грн, нараховано пеню за несвоєчасну сплату в розмірі 606,57 грн); І квартал 2013 р. в сумі 1194,03грн (нараховано штрафна санкція в сумі 119,40 грн, нараховано пеню за несвоєчасну сплату в розмірі 568,36 грн); II квартал 2013 р. в сумі 1194,03 грн. (нараховано штрафна санкція в сумі 119,40 грн, нараховано пеню за несвоєчасну сплату в розмірі 2881,19 грн); III квартал 2013р. в сумі 1194,03 грн (нараховано штрафна санкція в сумі 119,40 грн, нараховано пеню за несвоєчасну сплату в розмірі 2772,54 грн).

За результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 , висновків акта перевірки з урахуванням розгляду заперечення Головним управлінням ДПС у Вінницькій області винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0184932405 від 22.11.2023, яким застосовано штраф в розмірі 1020 грн ;

- № 0004982405 від 10.01.2024, яким застосовано штраф в розмірі 510 грн;

- № 0184662405 від 22.11.2023, яким застосовано штраф в розмірі 513,38 грн та пеню 7010,40 грн за несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0184662405, відповідач вказує, що під час перевірки встановлено несвоєчасну сплату ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску в сумі 5133,88 грн. за: III квартал 2012 р. в сумі 382,39 грн (нарахована штрафна санкція в сумі 35,78 грн, пеня в розмірі 181,74 грн); IV квартал 2012 р. в сумі 1169,40 грн (нарахована штрафна санкція в сумі 119,40 грн, пеня в розмірі 606,57 грн); І квартал 2013 р. в сумі 1194,03грн (нарахована штрафна санкція в сумі 119,40 грн, пеня в розмірі 568,36 грн); II квартал 2013 р. в сумі 1194,03 грн (нарахована штрафна санкція в сумі 119,40 грн, пеня в розмірі 2881,19 грн); III квартал 2013р. в сумі 1194,03 грн (нарахована штрафна санкція в сумі 119,40 грн, пеня в розмірі 2772,54 грн).

Відповідач зауважує, що у зв`язку з порушенням вимог ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно сплачено єдиний внесок за III - IV квартали 2012 року, І - II квартали 2013 року та порушено терміни сплати єдиного внеску, тому ГУ ДПС у Вінницькій області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.11.2023 № 0184662405.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0184932405 відповідач вказує, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області (Вінницька ДПІ), як фізична особа, що отримувала доходи від підприємницької діяльності з 21.06.2012, основний вид діяльності за КВЄД (69.10 Діяльність у сфері права).

Відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності ОСОБА_1 внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені 13.07.2020, номер прийняття рішення про припинення 21740050002045425.

Так, перевіркою дотримання встановленого порядку подання до контролюючого органу податкових декларацій (у випадках коли згідно з нормами ПК України таке подання є обов`язковим) встановлено, що податкові декларації про майновий стан та доходи, а саме:

за 2017 рік (граничний строк подання 09.02.2018), фактично подано 21.07.2020;

за 2018 рік (граничний строк подання 11.02.2019), фактично подано 21.07.2020;

за 2019 рік (граничний строк подання 10.02.2020), фактично подано 21.07.2020.

Тобто, податкові декларації подані платником несвоєчасно.

Зазначені обставини свідчать про порушення пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 «в» ст.176, п. 177.11 ст. 177, п. 179.1 ст. 179 ГІК України, що передбачає застосування штрафної санкції у розмірі 1020 гривень (340,00 грн х 3), відповідно до вимог п. 120.1 ст. 120 ПК України.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0004982405 відповідач вказує, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, а саме: неподання Звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Додаток 5 таблиця 1) за 2014 рік (граничний термін подання 10.02.2015), за 2015 рік (граничний термін подання 09.02.2016) та несвоєчасне подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Додаток 5 таблиця 1) за 2016 рік (по терміну подання 09.02.2017 фактично подано 21.07.2020).

З урахуванням наведеного податковий орган вказує про порушення платником податкової дисципліни та правомірність винесених рішень.

01.03.2024 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач, наголосила на відсутності повноважень представника відповідача ОСОБА_2 на підписання відзиву та представництва інтересів ГУ ДПС у Вінницькій області. Також вказала, що відзив не містить дати підписання, а додатки до нього не засвідчені належним чином.

Крім іншого, позивач наголосила на тому, що фактична перевірка проводилась у приміщенні податкового органу, акти про неможливість проведення перевірки за адресами: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_2 , перевіряючими не складався, що в свою чергу, на переконання позивача, нівелює законність проведення такої, а акт перевірки одержаний з порушенням порядку встановленого законом, не може бути визнаний належним доказом, а податкові повідомлення-рішення прийняті на її підставі є протиправними.

Також позивач акцентує увагу суду на тому, що не дивлячись на те, що за позивачем з 2013 року обліковувалась недоїмка, податкова вимога про її сплату відповідачем в порушення вимог п. 3 Розділу IV не формувалась та ОСОБА_1 не надсилалась, як і всупереч статті 165-1 КУпАП не був складений протокол про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 у відповіді на відзив стверджує некоректне здійснення розрахунку штрафних санкцій та пені, оскільки пеня не нараховується якщо минуло більше 1095 днів від дня, коли у контролюючого органу (відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 статті 129 ПК) виникло право нараховувати пеню платнику податків за умови, що загальна сума податкового боргу перевищувала 3060 грн.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом ГУ ДПС у Вінницькій області від 06.09.2023 № 2497к вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з 04.10.2023 тривалістю 5 робочих днів.

На підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, пп. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, заяви ОСОБА_1 (від 22.08.2023), п. 2 частини 1 статті 13 ЗУ № 2464, наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 06.09.2023 № 2497к, згідно повідомлення щодо отримання відомостей з Єдиного державного реєстру щодо припинення підприємницької діяльності ФОП за № 21740060003045425 від 13.07.2020 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника податків ФОП фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 13.07.2020, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.06.20125 по 31.07.2020, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 13.07.2020.

Вказано, що перевірка проведена за адресою АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складено акт від 17.10.2023 №17149/02-32-24-05/3225506026, відповідно до якого встановлено порушення позивачем:

- п. 4 ч. 2 ст. 6. ч. 8 ст. 9 ЗУ № 2464 в результаті неподання звіту за 2014 та 2015 рік;

- п. 1 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 ЗУ № 2464, п. 3.2 розд. III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, а саме несвоєчасного подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску ( додаток 5 таблиця 1) за 2016 р. по строку подання 09.02.2017 подано 21.07.2020;

- пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 «в» ст.176, п. 177.11 ст. 177, п. 179.1 ст. 179 ПКУ, в результаті встановлено несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан та доходи за: 2017 -2019 роки.

Не погоджуючись із висновками акта платник подала відповідачу письмові заперечення на такий (вх. від 09.11.2023 № 48394/6).

Листом від 21.11.2023 № 35618/6/02-32-24-05-10 ГУ ДПС у Вінницькій області заперечення по акту перевірки від 17.10.2023 №17149/02-32-24-05/3225506026 залишено без задоволення.

В подальшому ГУ ДПС у Вінницькій області на підставі висновків згаданого вище акта перевірки винесло відносно позивача:

- податкове повідомлення рішення від 22.11.2023 № 0184932405, яким за встановлене порушення щодо неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017-2019 рік, застосовано до позивача штрафні санкції на суму 1020 грн;

- податкове повідомлення рішення від 22.11.2023 № 0184882405, яким за встановлене порушення щодо неподання та несвоєчасне подання "Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого внеску" за період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинені ці порушення за 2014-2016 рік, застосовано до позивача штрафні санкції на суму 1020 грн;

- рішення від 22.11.2023 № 0184662405 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 513,38 грн за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за період з 01.06.2012 по 31.07.2020, а також нараховано пеню в розмірі 7010,40 грн;

07.12.2023 позивач подала скаргу до ДПС України на описані вище податкові повідомлення-рішення від 22.11.2023.

Рішеннями ДПС України від 28.12.2023 № 38469/6/99-00-06-02-01-06, № 38464/6/9900-0601-03-06 рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 22.11.2023 № 0184662405, від 22.11.2023 № 0184932405 залишено без змін, натомість рішення від 22.11.2023 № 0184882405 скасовано, а ГУ ДПС у Вінницькій області зобов`язано винести та направити рішення про застосування штрафних санкцій відповідно до пп. 2 п. 2 розділу VII Інструкції № 449.

10.01.2024 ГУ ДПС у Вінницькій області винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення № 0004982405, яким за встановлене порушення щодо неподання та несвоєчасне подання "Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого внеску" за період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинені ці порушення за 2014-2016 рік, застосовано до позивача штрафні санкції на суму 510 грн.

Позивач не погоджується з рішеннями суб`єкта владних повноважень від 22.11.2023 № 01844662405, від 22.11.2023 № 0184932405, від 10.01.2024 № 0004982405, вважає їх протиправними та просить скасувати у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За нормами п. 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Статтею 78 ПК України врегульовано порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Підпунктом 78.1.7 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

За нормами п.п. 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п. 78.5 статті 78 ПК УКраїни).

Пунктом 79.1 ст.79 ПК України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (п.78.4 ст.78 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п.78.5 ст.78 ПК України).

Підпунктом 81.1 ст.81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Судом встановлено, що в наказі ГУ ДПС у Вінницькій області від 06.09.2023 № 2497к вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з 04.10.2023 тривалістю 5 робочих днів.

На підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, пп. 69.2 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, заяви ОСОБА_1 (від 22.08.2023), п. 2 частини 1 статті 13 ЗУ № 2464, наказу ГУ ДПС у Вінницькій області від 06.09.2023 № 2497к, згідно повідомлення щодо отримання відомостей з Єдиного державного реєстру щодо припинення підприємницької діяльності ФОП за № 21740060003045425 від 13.07.2020 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку платника податків ФОП фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 13.07.2020, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.06.20125 по 31.07.2020, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 13.07.2020, про що складено акт від 17.10.2023 №17149/02-32-24-05/3225506026

Згідно вступної частини акта вказано про вручення копії наказу від 06.09.2023 № 2497к ОСОБА_1 - 05.10.2023 та про вручення направлення на проведення перевірки особисто ОСОБА_1 - 05.10.2023.

Судом досліджено копію рекомендованого повідомлення № 2100700268227, з якого встановлено, що примірник наказу про проведення перевірки надсилався платнику на адресу АДРЕСА_1 та вручено платнику особисто 11.09.2023.

Крім того з матеріалами справи підтверджується, що направлення на проведення перевірки вручено платнику 04.10.2023.

Поряд з цим в акті від 17.10.2023 № 17149/02-32-24-05/3225506026 вказано, що перевірка проведена за адресою АДРЕСА_1 .

В той же час позивач стверджує, що перевірка була проведена у приміщенні податкового органу, а не за адресою визначеною у наказі ГУ ДПС у Вінницькій області від 06.09.2023 № 2497к, і не за адресою визначеною позивачем у листі від 10.10.2023, наданому на запит податкового органу.

Водночас суд відхиляє такі аргументи позивача, як на підставу для скасування спірних рішень, адже в акті від 17.10.2023 № 17149/02-32-24-05/3225506026 вказано, що перевірка проведена за адресою АДРЕСА_1 , тобто за визначеною платником податковою адресою.

В силу вимог ст. 42 ПК України 42.1. податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті (п.42.1 ст.42 ПК України).

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПК України).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (п. 42.3 ст. 42 ПК України).

Згідно з пунктом 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Податковою адресою платника податків - електронного резидента (е-резидента) визнається електронна адреса, зазначена такою особою у заяві про набуття статусу електронного резидента (е-резидента).

Відповідно до положень п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За нормами п. 70.7 статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Доказів відносно того, що позивач повідомила податковий орган про зміну її податкової адреси протягом місяця з дня такої зміни матеріали справи не містять.

З огляду на наведені норми у суду відсутні підстави для постановляння висновків про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 у приміщенні податкового органу, а не за визначеною нею податковою адресою.

Стосовно аргументів позивача відносно того, що не дивлячись на те, що за позивачем з 2013 року обліковувалась недоїмка, податкова вимога про її сплату відповідачем в порушення вимог п. 3 Розділу VІ Інструкції не формувалась та ОСОБА_1 не надсилалась, як і всупереч статті 165-1 КУпАП не був складений протокол про адміністративне правопорушення, суд вказує про таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

За нормами частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, крім інших, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Згідно з нормами п. 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону № 2464-VI у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов`язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

За положеннями п. 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції чинній до 01.01.2018) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів , бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок ( частина 3 статті 7 Закону № 2464-VI).

Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина 8 статті 9 Закону № 2464-VI (в редакції чинній до 01.01.2018)).

Згідно з пунктами 1, частини 9 статті 9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 10 статті 9 Закону № 2464-VI).

Відповідно до норм п. 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI (в редакції чинній до 01.01.2015) орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до норм п. 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI (в редакції чинній з 01.01.2015) орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0.1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону № 2464-VI ).

Згідно з частиною 13 статті 25 Закону № 2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до податкового органу або позову до суду.

За положенням ч. 14, 15 статті 25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень податкового органу щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Відповідно до пп.2 п. 2 розділу VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/26953 (далі - Інструкція), згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених пунктами 1, 4, 5, 15 та 16 частини першої статті 4 Закону, податкові органи застосовують штрафні санкції в таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних ІКС.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди (при цьому недоїмка за кожен такий період повинна бути повністю сплачена (погашена)).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області (Вінницька ДПІ), як фізична особа, що отримувала доходи від підприємницької діяльності з 21.06.2012, основний вид діяльності за КВЄД (69.10 Діяльніеть у сфері права).

Відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності ОСОБА_1 внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені 13.07.2020, номер прийняття рішення про припинення 21740050002045425.

Сторонами спору не спростовується, що за період з 01.01.2017 по 13.07.2020 оподаткування доходів, отриманих від провадження підприємницької діяльності ОСОБА_1 здійснювала на загальній системі оподаткування.

Водночас за наслідками проведеної перевірки, відповідач встановив, що ФОП ОСОБА_1 несвоєчасно сплачено єдиний внесок за III - IV квартали 2012 року, І - II квартали 2013 року та порушено терміни сплати єдиного внеску, у зв`язку із чим ГУ ДПС у Вінницькій області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 22.11.2023 № 0184662405.

При проведенні документальної перевірки використана інформація з ДРФО, щодо отримання даних про одержані доходи, за результатами якої встановлено, що ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 13.07.2020, доходів за ознакою 157 «Дохід, виплачений самозайнятій особі» не отримувала.

Так, перевіркою дотримання встановленого порядку подання до контролюючого органу податкових декларацій (у випадках коли згідно з нормами ПК України таке подання є обов`язковим) встановлено, що податкові декларації про майновий стан та доходи, а саме:

за 2017 рік (граничний строк подання 09.02.2018), фактично подано 21.07.2020;

за 2018 рік (граничний строк подання 11.02.2019), фактично подано 21.07.2020;

за 2019 рік (граничний строк подання 10.02.2020), фактично подано 21.07.2020.

Тобто, за висновками акта перевірки від 17.10.2023 податкові декларації були подані платником несвоєчасно.

Відповідно податковим органом винесено податкове повідомлення рішення від 22.11.2023 № 0184932405, яким за встановлене порушення щодо неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017-2019 рік, застосовано до позивача штрафні санкції на суму 1020 грн.

Крім того, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, а саме: неподання Звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Додаток 5 таблиця 1) за 2014 рік (граничний термін подання 10.02.2015), за 2015 рік (граничний термін подання 09.02.2016) та несвоєчасне подання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Додаток 5 таблиця 1) за 2016 рік (по терміну подання 09.02.2017 фактично подано 21.07.2020).

10.01.2024 ГУ ДПС у Вінницькій області винесено відносно позивача податкове повідомлення-рішення № 0004982405, яким за встановлене порушення щодо неподання та несвоєчасне подання "Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого внеску" за період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинені ці порушення за 2014-2016 рік, застосовано до позивача штрафні санкції на суму 510 грн.

Позивач в межах заявленого спору не спростовує вчинені ним порушення норм податкового законодавства, разом з тим вказує про порушення процедури їх винесення.

На переконання позивача не дивлячись на те, що за позивачем з 2013 року обліковувалась недоїмка, податкова вимога про її сплату відповідачем в порушення вимог п. 3 Розділу IV не формувалась та ОСОБА_1 не надсилалась, як і всупереч статті 165-1 КУпАП не був складений протокол про адміністративне правопорушення.

За нормами п. 1,2 Розділу VI Інструкції до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити їх у звітності, що подається платником до податкових органів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення податковим органом своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий податковий орган обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена податковими органами у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним податковим органом протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС (далі - ІКС) на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Зважаючи на наведені норми чинного законодавства суд погоджується з аргументами позивача щодо обов`язку податкового органу надіслати (вручити) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Разом з тим вказані доводи не можуть бути прийняті судом як самостійна підстава для скасування рішення податкового органу, як і посилання позивача на норми статті 165-1 КУаАП відносно того, що з 2013 року відповідачем не було складено протоколу про адміністративне правопорушення та не надіслано такий позивачу.

Щодо решти доводів позивача суд зауважує на нормах ч. 13 ст. 25 Закону № 2464-VІ, згідно з якими нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Згідно з ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VІ у разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно з ч. 1 розділу VII Інструкції, за порушення і норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу VII Інструкції, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

Згідно з ч. 13 Розділу VII Інструкції, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

З урахуванням наведеного вище, встановлених обставин справи, суд зауважує на правомірності винесення контролюючим органом оскаржуваних у цій справі рішень від 22.11.2023 № 01844662405, від 22.11.2023 № 0184932405, від 10.01.2024 № 0004982405 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску ОСОБА_1 .

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відносно доводів позивача, що відзив у справі подано неналежним представником суд вважає за доцільне звернути увагу останнього, на нормах частини 3 статті 55 КАС України за якими юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Відтак надана разом із відзивом виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчить про належні повноваження ОСОБА_3 (особи, яка подала відзив) представляти інтереси ГУ ДПС у Вінницькій області в порядку самопредставництва.

Згідно з частини 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих рішень, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Питання про розподіл судових витрат, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150).

Повний текст рішення складено та підписано суддею 06.11.2024.

Суддя Томчук Андрій Валерійович