Рішення № 12283836, 15.11.2010, Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа №2-143/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2010 року м. Бахчисарай

Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі - судді Яніна І.А.,

при секретарі Саттаровій Е.Е.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 7 квітня 2009 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки – квартиру, яка розташована за адресою: Автономна АДРЕСА_1, мотивуючи вимоги тим, що між позивачем і відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №SICWGA00001705 від 30 липня 2007 року, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 8800 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 2 липня 2012 року. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідач ОСОБА_4 уклали договір іпотеки реестр №2297 від 3 серпня 2007 року, згідно умов якого ОСОБА_4 надала в іпотеку вищезазначену квартиру. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 15 грудня 2001 року. Відповідач ОСОБА_2 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв’язку із чим, станом на 25 серпня 2009 року він має заборгованість у розмірі 54791 грн. 40 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 на задоволенні позовних вимог наполягала, посилаючись на обґрунтування вимог у позові, просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3, яка також представляла інтереси ОСОБА_4, у судовому засіданні позовні вимоги визнали у повному обсязі та пояснили, що заборгованість за кредитним договором виникла внаслідок збільшення курсу долара, зменшення заробітної плати ОСОБА_2, просили суд врахувати наявність трьох неповнолітніх дітей, при цьому у судових дебатах ОСОБА_2 просив суд перенести розгляд справи.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.ст.10,60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, вислухавши представника позивача, відповідача ОСОБА_2 та представника відповідачів ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги визнання позову відповідачами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступними підставами.

Судом встановлено, що між позивачем і відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №SICWGА00001705 від 30 липня 2007 року, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 8800 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 2 липня 2012 року. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідач ОСОБА_4 уклали договір іпотеки реестр №2297 від 3 серпня 2007 року, згідно умов якого ОСОБА_4 надала в іпотеку вищезазначену квартиру, яка належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 15 грудня 2001 року (а.с.10).

Встановлені обставини підтверджуються розрахунком заборгованості (а.с.4), кредитним договором №SICWGА00001705 від 30 липня 2007 року (а.с.5-7), договором іпотеки від 3 серпня 2007 року (а.с.8-10), копії яких є в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, тобто надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в розмірі 8800 доларів США.

Згідно ч.1 ст.526 та 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509,525,526,629,1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання виконав частково, у зв’язку із чим, станом на 25 серпня 2009 року він мав заборгованість у розмірі 54791 грн. 40 коп.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту у позивача є право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.33, ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.

Рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем є обґрунтованими і відповідають матеріальному закону. При цьому вказаними нормами закону не передбачено згоди боржника для звернення стягнення на предмет іпотеки вказаним способом.

Враховуючи те, що відповідачі з квітня 2009 року не вживали належних заходів щодо погашення кредиту, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, зазначивши спосіб реалізації предмета іпотеки у відповідності до умов договору про іпотечний кредит від 3 серпня 2007 року, а саме: шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору про іпотечний кредит реєстр №2297 від 3 серпня 2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Ствердження відповідачів про позбавлення права проживання в квартирі неповнолітніх дітей, суд вважає необґрунтованими, оскільки доказів проживання неповнолітніх дітей у спірній квартирі суду не надано. Крім того, із наданих суду відомостей відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Бахчисарайського РВ ГУ МВС в АРК від 21 липня 2009 року вбачається, що відповідачі зареєстровані за іншою адресою, а саме: АРК, АДРЕСА_2 (а.с.46). Крім того, відповідачі не позбавлені можливості розрахуватися за кредитом, а також мають переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя.

Суд також враховує, що ч.1 статті 202 ЦК України передбачається, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Із положень ч.3 статті 203 ЦК України випливає, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (відповідач ОСОБА_4 у справі) зобов'язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку.

З вищевказаного випливає, що відповідач ОСОБА_2 виявив бажання укласти вказаній кредитний договір на передбачених в договорі умовах, забезпечивши його виконання укладанням ОСОБА_4 договору іпотеки, тобто відповідачі діяли на свій ризик та усвідомлювали наслідки невиконання умов кредитного договору.

Відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів в рівних частках на користь позивача сплачені позивачем судові витрати.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу змагальності, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, керуючись ст.ст.10,11,60,88,213,215,218 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №SICWGA00001705 від 30 липня 2007 року, в розмірі 6900,68 доларів США, що за курсом НБУ складає 54791 грн. 40 коп., звернути стягнення на квартиру, яка розташована за адресою: Автономна АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № 2297 від 3 серпня 2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частках судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 556 грн. 41 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Р ішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд АРК протягом десяті днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: