Вирок № 12283685, 11.11.2010, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 1-600/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді: Хрипун С.В.

При секретарі: Бесчастній В.В.

За участі прокурорів: Юркової Ю.В., Черната О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, що має неповну середню освіту, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого, -

- у вчиненні злочинів, передбачених ч 3 ст. 357; ч 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 28.06.2010 року близько 00 год. 10 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні веранди будинку АДРЕСА_3, маючи злочинний умисел на заволодіння особистими важливими документами ОСОБА_2 шляхом їх таємного викрадення, скориставшись відсутністю поблизу себе господаря та сторонніх осіб, зі столу, що у вказаній веранді, таємно викрав належні ОСОБА_2 важливі особисті документи, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля НОМЕР_1 серії НОМЕР_9, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, посвідчення водія ОСОБА_2 серії РРВ № НОМЕР_6 виданого МРЕВ-2 м. Києва УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, талон проходження державного технічного огляду автомобіля НОМЕР_1 серії НОМЕР_7 та талон попередження до посвідчення водія ОСОБА_2 серії НОМЕР_8, виданого МРЕВ-2 м. Києва УДАІ ГУ МВС України в м. Києві, які привласнив та розпорядився вказаними документами на власний розсуд.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 28.06.2010 року близько 00 год. 15 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та маючи злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи за попередньою змовою разом із ОСОБА_3, справа відносно якого виділена в окреме провадження, підійшли до автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та який був припаркований біля подвір'я будинку АДРЕСА_3 і вартість якого відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 677 А від 16.09.2010 року могла становити 101910 грн., де шляхом відчинення дверки автомобіля ключем, який ОСОБА_1 заздалегідь без будь якого дозволу взяв у веранді будинку АДРЕСА_3 потрапили до салону автомобіля. Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, з метою залишитися непомітними для господаря та сторонніх осіб, зняли автомобіль із ручного гальма, після чого за допомогою власної фізичної сили разом відкотили даний автомобіль від вищевказаного подвір'я, після чого сіли до салону автомобіля, зокрема, ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_3 сів на переднє пасажирське сидіння. Знаходячись в салоні автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, закінчуючи свій спільний злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, цим самим ключем, який ОСОБА_1 без дозволу взяв у веранді вищевказаного будинку, запустили двигун автомобіля, таким чином отримавши можливість керувати ним, після чого здійснили на ньому рух, завдавши потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 101910 грн.

Після незаконного заволодіння автомобілем НОМЕР_1, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 направилися в с. Мощун Києво-Святошинського району Київської області, де експлуатували даний автомобіль напротязі декількох тижнів. В результаті необережної експлуатації даного автомобіля ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були пошкоджені його внутрішні деталі і відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 677 А від 16.09.2010 року вартість цих пошкоджень становить 47152,84 грн., що завдало значної матеріальної шкоди потерпілим.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч 3 ст. 357; ч 2 ст. 289 КК України, визнав частково та суду пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року він разом із ОСОБА_3 знаходилися за місцем його проживання. Його батьки близько 15 години пішли на святкування дня народження до сусіднього подвір'я по вул. Старожитомирській, 23, а вони з ОСОБА_3 пішли туди близько 20 години. В цей час вже майже гості роз'їхалися, а залишилися його батьки, ОСОБА_4 разом із своїм чоловіком ОСОБА_2, була мати ОСОБА_4 та ще хтось був, хто саме, він не запам'ятав. Прийшовши, вони із ОСОБА_3 сіли за стіл, що на подвір'ї біля будинку та вжили приблизно по 200 г горілки разом із ОСОБА_2 Біля подвір'я він бачив припаркований автомобіль «Opel Vectra», сірого кольору д/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 та його дружині ОСОБА_4. Вони сиділи за столом близько до 23 години. Далі ОСОБА_5 сказав, що йому необхідно покласти спати його сина ОСОБА_6 і пішов до будинку. Вони разом із ОСОБА_3 пішли за ОСОБА_5 до будинку. В кімнаті будинку трішки погралися із ОСОБА_6, порозмовляли з ОСОБА_5 на різні теми, а потім ОСОБА_5 почав класти ОСОБА_6 спати, а вони із ОСОБА_3 пішли з будинку на подвір'я. Виходячи із будинку і проходячи по веранді, двері якої постійно були відкриті навстіж, він побачив, що на столі лежали ключі від автомобіля «Opel Vectra», поряд із ключами нічого не лежало. Побачивши це, вони із ОСОБА_3 вийшли на подвір'я і ОСОБА_3 запитав його, чи не бачив він ключі від автомобіля, на що він ОСОБА_3 відповів що бачив і далі ОСОБА_3 запропонував йому взяти ключі і без дозволу взяти автомобіль, щоб поїхати покататися, на що він погодився. В цей час на літній кухні його мати, ОСОБА_4 та мати ОСОБА_15 мили посуд і на них уваги не звертали. Вони, скориставшись цим, вирішили взяти ключі без дозволу з метою поїхати на автомобілі покататися. Близько 00 год. 10 хв. він зайшов у веранду і взяв ключі від вищевказаного автомобіля, а ОСОБА_3 чекав його на повір'ї. Далі вони з ОСОБА_3 вийшли на вулицю і підійшли до автомобіля НОМЕР_3, це вже було близько 00 год. 15 хв. Ключами відчинив дверку автомобіля, зняв автомобіль із ручного гальма і вони з ОСОБА_3 відкотили автомобіль на відстань близько 200 метрів від подвір'я, щоб не чутно було, як вони будуть заводити двигун автомобіля. Відкотивши автомобіль від подвір'я, він сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_3 сів на переднє пасажирське сидіння і він ключами завів двигун автомобіля, після чого вони поїхали у м. Київ. По дорозі у м. Київ вони під'їхали до автобусної зупинки в с. Гнатівка, де знаходилися його знайомі, серед них був ОСОБА_8, який попросив підвести його до магазину, що вони й зробили і підвезли ОСОБА_8 назад до автобусної зупинки. ОСОБА_8 пояснили, що їм дали автомобіль покататися. Поїхавши у м. Київ із ОСОБА_3, вони покаталися по Кільцевій дорозі. Далі вони повернулися до с. Білогородка, де придбали цигарок, а потім направилися до с. Тарасівка, де придбали собі кави. Після цього вони направилися в м. Вишневе в піцерію, де придбали собі піци. Далі вони повернулися і їхали до с. Гнатівка з метою поставити автомобіль. Коли вони доїжджали до подвір'я, ОСОБА_3 запропонував поїхати до с. Мощун, ніби до свого товариша. З цією метою вони розвернулися та поїхали до с. Мощун, але товариша там не знайшли. Він згадав, що у даному селі проживає його знайома ОСОБА_9, з якою познайомився у лікарні у м. Боярка. Вирішив заїхати до ОСОБА_9 Приїхавши до її подвір'я, це було близько 12 год. дня, він покликав її і вона вийшла. Він їй сказав, що взяв автомобіль у дядька. Вони із ОСОБА_9 порозмовляли на різні теми, після чого він з ОСОБА_3 поїхав до озера, що в с. Мощун де вживали пиво із випадковими знайомими. Після цього вони з ОСОБА_3 вже вирішили в с. Гнатівка не їхати, так як боялися, що їх затримають працівники міліції за угон автомобіля. Вони переночували у лісосмузі в с. Мощун. Всі наступні дні вони із ОСОБА_3 їздили на даному автомобілі по с. Мощун, вживали спиртні напої з випадковими знайомими, ночували кожного разу в лісосмузі с. Мощун. Гроші на бензин та продукти харчування їм давали місцеві хлопці, яких вони іноді кудись підвозили на даному автомобілі. Він нікому із випадкових знайомих не говорив, що автомобіль викрадений. В нього та ОСОБА_3 не було мобільного телефону, а тому його батьки не знали, де він знаходиться, і він не намагався батькам про це сповістити, оскільки боявся. Через деякий час в автомобілі поламалася коробка передач та зчеплення і вони вже не могли пересуватися на автомобілі. З яких причин виникли дані поломки, не знає. В дорожньо-транспортні пригоди він на даному автомобілі не потрапляв. Вони, порадившись із ОСОБА_3, вирішили продати даний автомобіль. На початку липня 2010 року, точної дати не пам'ятає, познайомився із чоловіком на імя ОСОБА_8. ОСОБА_8 запропонував йому допомогти продати автомобіль, хоча про те, що автомобіль викрадений він ОСОБА_8 не говорив. В цей же день у вечірній час ОСОБА_8 зателефонував своєму знайомому, який відразу приїхав. Це був чоловік на імя ОСОБА_10. ОСОБА_10 оглянув автомобіль і запитав про документи на автомобіль, на що він ОСОБА_10 відповів, що документи в наявності. ОСОБА_10 запитав, чи не викрадений цей автомобіль, на що він йому відповів, що автомобіль належить його дядькові, який помер і автомобіль залишився йому і що все нормально. ОСОБА_10 погодився придбати у нього автомобіль і, зачепивши автомобіль на буксир, повезли автомобіль до м. Буча Київської області, де ОСОБА_10 затягнув автомобіль до себе у подвір'я. Далі ОСОБА_10 дав йому гроші в сумі 1800 доларів США, і вони із ОСОБА_3, який постійно був із ним, направилися в с. Мощун. Гроші були у нього. В с. Мощун вони із ОСОБА_3 зустрілися із знайомим ОСОБА_11 і поросилися у нього проживати, на що ОСОБА_11 надав згоду і вони у нього проживали. Проживали вони у ОСОБА_11 протягом тижня. Після продажу автомобіля він залишив собі посвідчення водія ОСОБА_2 та талон попередження до посвідчення водія ОСОБА_2, які він знайшов під сонцезахисним козирком у автомобілі. У той час, коли він проживав у ОСОБА_11, то дане посвідчення та талон до посвідчення заховав у господарському приміщенні на подвір'ї біля будинку, а саме під дахом господарського приміщення та дерев'яною балкою, при цьому ОСОБА_11 нічого не казав. Проживши близько тижня ОСОБА_3, не повідомивши його, поїхав до с. Білогородка, а він залишився.

22.07.2010 року на подвір'ї одного із знайомих його затримали працівники міліції за підозрою у вчиненні угону автомобіля, який він викрав разом із ОСОБА_3, яким він зізнався про вчинення даного угону. Він працівникам міліції показав місце проживання чоловіка, якому він продав автомобіль і працівники міліції вилучили даний автомобіль. Гроші, які він отримав за продаж автомобіля, він витратив на власні потреби.

У вчиненому розкаявся. Просив його суворо не карати та не позбавляти волі.

Незважаючи на часткове визнання підсудним своєї вини, його винність у вчиненні злочину підтверджується іншими доказами, дослідженими в процесі судового слідства.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що у 2007 році він разом із своєю дружиною ОСОБА_4 за спільні гроші взяли кредит у банку «Укрсиббанк» на придбання автомобіля НОМЕР_1, сірого кольору. Кредит за автомобіль вони сплачували спільно з дружиною.

В АДРЕСА_4 у них є будинок, в якому постійно проживає дядько його дружини - ОСОБА_12, а в літній період там постійно знаходиться його теща ОСОБА_13 та їхній із ОСОБА_4 син.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року у брата його дружини, а саме ОСОБА_14 був день народження і всі вирішили його святкувати в подвір'ї, що біля будинку АДРЕСА_3.

26.07.2010 року він на вищевказаному автомобілі НОМЕР_4 приїхав до будинку, що в с. Гнатівка. Автомобіль він завжди паркував біля паркану, що огороджує подвір'я біля вищевказаного будинку.

На наступний день, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 15 год. у подвір'ї вони святкували день народження. На святкуванні було багато людей, близько 25 чоловік. Під час святкування він у веранді перед входом до будинку на столі поклав ключі від автомобіля НОМЕР_1 та поряд поклав своє посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і технічний талон. Двері до даної веранди були постійно відчиненні навстіж. Близько 20 години святкування закінчувалося і переважна більшість гостей роз'їхалися по домівкам. Залишилися лише сусідка ОСОБА_15 з чоловіком ОСОБА_1 та ще, здається, якісь сусіди, але хто саме, він вже не пам'ятає. Близько в цей час на подвір'я зайшли ОСОБА_1 син ОСОБА_15 та наглядно знайомий йому хлопець на ім'я ОСОБА_13. Вони присіли за стіл і почали їсти та вживати спиртне. Вони сиділи ще за столиком приблизно до 23 години, а потім він пішов до будинку класти спати свого сина ОСОБА_6, а ОСОБА_1 та ОСОБА_13 пішли за ним в будинок. Вони трішки погралися із ОСОБА_6 і допомогли йому покласти ОСОБА_6 спати. Далі він сам ліг спати, а хлопці вийшли із будинку. Близько 01 год. 28.06.2010 року його розбудила теща ОСОБА_13 та запитала, чи нікому він не давав автомобіль, на що він відповів, що автомобіль нікому не давав. Тоді йому сказали, що автомобіль зник. Виходячи із веранди він побачив, що у веранді відсутні вищевказані документи та ключі від автомобіля. Далі він вийшов із подвір'я на вулицю і дійсно побачив, що його автомобіль відсутній. Він відразу подумав, що його автомобіль могли викрасти ОСОБА_1 та ОСОБА_13, які останніми заходили з ним у будинок і бачили його ключі та документи, які ще на той час знаходилися на столі. Вони з дружиною дочекалися до ранку, оскільки думали, що хлопці покатаються і приїдуть, але хлопці цього не зробили, тому вранці 28.06.2010 року вони звернулися до працівників міліції.

Просить не призначати підсудному покарання повязаного з позбавлення волі. Завдана шкода відшкодована йому в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що у шлюбі за час проживання зі своїм чоловіком ОСОБА_2 вони за спільні гроші у 2007 році взяли кредит у банку «Укрсиббанк» на придбання автомобіля НОМЕР_1 сірого кольору. У свідоцтві про реєстрацію даного автомобіля зазначено, що власником даного автомобіля являється її чоловік ОСОБА_2, а вона має право керувати даним автомобілем.

В АДРЕСА_4 у неї є будинок, який був переданий їй у спадок. Наразі там проживає її рідний дядько ОСОБА_12, а в літній період її мама та її малолітній син проживають там постійно.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року у її рідного брата ОСОБА_14 був день народження, крім цього, у нього родився син. Вони вирішили відсвяткувати день народження брата та родини його сина на подвір'ї по АДРЕСА_4 З цією метою 25.06.2010 року вона приїхала до вищевказаного будинку, а на наступний день на автомобілі НОМЕР_1 приїхав її чоловік ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Гнатівка приїхав її брат і вони почали святкувати приблизно о 15 годині. Вони святкували під навісом у подвір'ї, а автомобіль НОМЕР_1 постійно був припаркований із зовнішньої сторони подвір'я, біля паркану. Ключі від автомобіля її чоловік поклав у веранді на столі на видному місці, а біля ключів чоловік поклав своє посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. За час святкування двері до веранди були постійно відчиненні навстіж і всі, хто ходив до веранди міг відразу побачити ключі від автомобіля та документи, оскільки вони лежали на видному місці.

Близько 20 год. вони закінчили святкувати і гості збиралися йти додому, а саме половина вже розійшлася, залишилися лише сусіди ОСОБА_15 та її чоловік ОСОБА_1, залишився ще хтось, але хто, вона вже не пам'ятає. Інші гості, в тому числі і її брат, пороз'їжджалися по домівках. Приблизно в цей час до них на подвір'я зайшли ОСОБА_1, який являється сином ОСОБА_15 та хлопець на ім'я ОСОБА_13, який тимчасово мешкав у ОСОБА_15. Хлопці сиділи за столом із її чоловіком приблизно до 23 години і в цей час вона бачила, що її з чоловіком автомобіль НОМЕР_1 ще стояв на вулиці біля подвір'я. Далі чоловік повів їхнього сина класти спати, а за чоловіком в будинок зайшли ОСОБА_1 та ОСОБА_13, а вона в цей час прибирала зі столу разом із ОСОБА_15, а чоловік ОСОБА_15 вже пішов додому. Через деякий час вона побачила, як ОСОБА_1 та ОСОБА_13 вийшли із будинку і пішли до подвір'я ОСОБА_1, після чого тих хлопців вона не бачила. Прибравши все зі столу і перемивши посуд, вона разом із мамою та ОСОБА_15 сіли у подвір'ї та розмовляли між собою приблизно до 01 год. В цей час загавкав пес біля подвір'я і ОСОБА_15 вийшла за подвір'я і повідомила їй, що її з чоловіком автомобіль відсутній. Вона дійсно побачила, що автомобіля не було, далі вона побачила, що у веранді будинку не було ні ключів, ні документів до автомобіля. Після чого вона розбудила свого чоловіка і запитала, чи не давав він нікому автомобіль. На що чоловік відповів, що автомобіля нікому не давав. Вона відразу почала підозрювати у крадіжці автомобіля ОСОБА_1 та ОСОБА_13, оскільки вони заходили до веранди та будинку останніми. Вони з чоловіком думали що хлопці повернуть автомобіль до ранку, але хлопці цього не зробили і вже вранці 28.06.2010 року вона із заявою звернулася до міліції. З того часу і по 22.07.2010 року вона в с. Гнатівка ОСОБА_1 та ОСОБА_13 не бачила. Автомобіля також не могли знайти. Від батьків ОСОБА_1 вона дізналася, що ОСОБА_1 із ІНФОРМАЦІЯ_2 року додому не повертався і місцезнаходження ОСОБА_1 та ОСОБА_13 невідоме.

21.07.2010 року їй на мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_15 і повідомила, що вона знайшла місце перебування її сина. Працівники міліції, в свою чергу, знайшли автомобіль в с. Мощун, вилучили автомобіль у того чоловіка, який придбав у ОСОБА_1 даний автомобіль.

На призначенні підсудному покарання повязаного з реальним позбавленням волі не наполягає, завдані їй та її чоловіку збитки відшкодовані в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що 14 квітня 2010 року вона знаходилася на лікуванні у Боярській районній лікарні. В той час у лікарні вона познайомилася із ОСОБА_1, який також перебував на стаціонарному лікуванні у даній лікарні. З того часу вони з ОСОБА_1 підтримують дружні стосунки. Під час їхнього спілкування вона ОСОБА_1 залишила адресу свого місця проживання. Після того, як її виписали із лікарні, то вони періодично із ОСОБА_1 спілкувалися за допомогою мобільних телефонів. Крім цього, ОСОБА_1 декілька разів приїжджав до неї в с. Мощун, тому ОСОБА_1 добре знав її місце проживання.

28.06.2010 року вона протягом цілого дня знаходилася за своїм місцем проживання. У першій половині дня до неї до кімнати зайшов її брат і сказав, що до неї хтось приїхав. Коли вона вийшла на вулицю, то побачила ОСОБА_1, який знаходився за кермом автомобіля марки «Ореl» сірого кольору, номерні знаки не знає, оскільки не звертала уваги, а точної моделі даного автомобіля вона не знає, оскільки не розуміюся в автомобілях. На передньому пасажирському сидінні в автомобілі знаходився незнайомий їй хлопець, з яким її познайомив ОСОБА_1 та сказав, що його звати ОСОБА_13. ОСОБА_1 сказав їй, що приїхали до неї в гості. Вона запитала про автомобіль, на що ОСОБА_1 їй відповів, що автомобіль належить його дядьку, який дав йому покататися. Вона запросила даних хлопців до себе додому, погодувала їх і після цього вона разом із ними поїхала на озеро в с. Мощун. Покупавшись в озері, ОСОБА_1 та ОСОБА_13 відвезли її додому, а самі припаркували автомобіль в лісосмузі, що біля її будинку і лягли спати в даному автомобілі.

На наступний день дані хлопці ще раз підвезли її на даному автомобілі в центр с. Мощун, де хлопці познайомилися із місцевими. Після цього ОСОБА_1 та ОСОБА_13 її вже не підвозили і з нею не спілкувалися, але вона бачила, що вони ще одну ніч ночували в автомобілі неподалік біля її будинку. Далі вони вже не ночували біля її будинку, але вона майже кожного дня бачила ОСОБА_1 та ОСОБА_13 на вказаному автомобілі, які їздили по всьому селі і катали місцевих хлопців. Через деякий час вона бачила ОСОБА_1 та ОСОБА_13 вже без автомобіля і запитала у них про автомобіль, на що ОСОБА_1 їй відповів, що автомобіль поламався він відвіз його додому, а місцеві хлопці їй розповіли що ОСОБА_1 автомобіль продав.

Про те, що автомобіль ОСОБА_1 та ОСОБА_13 викрали, вона не знала, вони їй про це нічого не розповідали.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що у липні 2010 року в с. Мощун з'явилися два чоловіки, які постійно каталися на автомобілі марки «Opel Vectra» сірого кольору. Це були два молодих чоловіки на вигляд близько до 20-ти років. У липні, точної дати він не пам'ятає, до нього до двору прийшли ці чоловіки, які їздили на автомобілі «Opel Vectra». Дані хлопці звернулися до нього і один із них назвався ОСОБА_13. Дані хлопці хотіли, щоб він їм відремонтував автомобіль, оскільки автомобіль у них поламався. Для ремонту автомобіля хлопцям необхідні були гроші, але ОСОБА_1 та ОСОБА_13 сказали, що грошей у них не має. Хлопці йому сказали, що автомобіль належить Миколиному дядькові, який помер і автомобіль залишився ОСОБА_1 Коли хлопці сказали, що в них немає грошей, то він порекомендував хлопцям іти працювати. Хлопці пішли і через деякий час прийшли до нього і сказали, що вони не можуть влаштуватися на роботу, оскільки у них не має паспортів і попросилися допомагати йому по господарству, щоб заробити собі грошей. Він погодився і хлопці йому час від часу робили різну роботу, а ночували в автомобілі «Opel Vectra», який підтягнули неподалік до його будинку. Одного ранку він вийшов на подвір'я і побачив, що автомобіля марки «Opel Vectra» вже не було. В цей день близько 12 години до нього до будинку прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_13 та сказали, що автомобіль вже продали. Далі хлопці пішли і до нього вже не приходили;

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що приблизно у липні 2010 року він дізнався від жителів с. Мощун, що два чоловіки продають автомобіль марки «Opel Vectra». Хтось із хлопців запитав у нього, чи не знає він, де можна продати даний автомобіль. Він вирішив зустрітися з цими хлопцями, щоб подивитися на автомобіль. Він зустрівся із цими хлопцями біля будинку, де проживає його знайомий ОСОБА_17 і біля цього будинку стояв автомобіль марки «Opel». Хлопці, з якими він зустрівся були на вигляд до 20-ти років. Одного із них звали ОСОБА_1. Микола йому сказав, що він хоче продати автомобіль «Opel Vectra», який належить його дядькові, який помер. Микола сказав, що автомобіль має намір продати із документами за 2000 доларів США. Микола запитав у нього, чи не знає він людей, які б могли придбати даний автомобіль. Він вирішив зателефонувати знайомому на ім'я ОСОБА_10, який близько 3-х років тому придбав у нього автомобіль і в нього залишився мобільний номер ОСОБА_10. Він зателефонував ОСОБА_10, розповів ОСОБА_10 ситуацію і ОСОБА_10 погодився приїхати подивитися на автомобіль. В цей же день ОСОБА_10 приїхав у с. Мощун оглядати автомобіль. Микола так само ОСОБА_10 розповів, що автомобіль належить його дядькові, який помер. Далі ОСОБА_10 залишився із цими хлопцями оглядати автомобіль, а він поїхав додому. Через деякий йому зателефонував ОСОБА_10 та сказав, що автомобіль він придбав.

Свідок ОСОБА_8 на досудовому слідстві дав показання, які згідно його заяви були оголошені у судовому засіданні на підставі ст.ст. 306, 314 КПК України, що 28.06.2010 року близько 00 годин до нього в центрі с. Гнатівка Києво-Святошинського району Київської області на автомобілі «Опель» сірого кольору підїхав знайомий ОСОБА_1, поруч на пасажирському сидінні сидів житель с. Білогородка ОСОБА_3. Він попросив їх підвезти до кіоску, щоб купити пива. Хлопці його підвезли, на запитання, звідки автомобіль, ОСОБА_1 повідомив, що їм дали покататися. Потім хлопці відвезли його до зупинки в с. Гнатівка, а самі поїхали в напрямку с. Білогородка.

Винність підсудного у вчиненні злочинів також підтверджується іншими доказами, а саме в томі 1:

- заявою потерпілої ОСОБА_4, в якій вона просить прийняти міри до невідомиї осіб, які з 23 години ІНФОРМАЦІЯ_2 року по 01 год. 28.06.2010 року біля подвіря будинку АДРЕСА_4, незаконно заволоділи її автомобілем марки „Опель Вектра”, д/н НОМЕР_5 (а.с. 6);

- протоколом огляду місця події від 28.06.2010 року, обєктом якого являється ділянка біля подвіря будинку АДРЕСА_4 (а.с. 7);

- рапортом ст. о/у СКР Києво-Святошинського РВ від 23.07.2010 року, відповідно якого під час проведених оперативно-розшукових заходів 22.07.2010 року близько 21 години в АДРЕСА_5 було виявлено автомобіль марки Опель Вектра, д/н НОМЕР_2 сірого кольору, який згідно бази даних УДАІ Київської область рахується в розшуку як угнаний 28.06.2010 року. (а.с. 13);

- протокол огляду місця події від 22.07.2010 року, обєктом якого являється автомобіль марки „Опель Вектра” сірого кольору, д/н НОМЕР_2, який припаркований в дворі будинку АДРЕСА_5 В ході огляду на автомобілі було виявлено пошкодження (а.с. 15) та фото таблицею до протоколу огляду місця події від 22.07.2010 року (а.с. 16 23);

- протокол про зявлення із зізнанням ОСОБА_1 від 23.07.2010 року, відповідно якого ОСОБА_18 заявив слідуюче, що 28.06.2010 року близько 24 години зайшов до будинку своїх сусідів на АДРЕСА_3, де взяв ключі від автомобіля Опель Вектра, після чого разом зі своїм товаришем ОСОБА_3 поїхали на даному автомобілі, через деякий час продали автомобіль за 2000 доларів, гроші витратили на власні потреби. (а.с. 24);

- протоколом огляду речових доказів від 24.07.2010 року, відповідно якого був оглянутий автомобіль марки Опель Вектра, д/н НОМЕР_2 (а.с. 70) та фото таблицею до протоколу огляду речових доказів (а.с. 71 74 );

- протоколом огляду речових доказів від 24.07.2010 року, відповідно якого обєктом якого є ключ до автомобіля Опель Вектра, д/н НОМЕР_2 (а.с. 77) та фото таблицею до протоколу огляду речових доказів (а.с. 78 );

- протоколом огляду речових доказів від 24.07.2010 року, відповідно якого обєктом якого є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 автомобіля марки „Опель Вектра”, д/н НОМЕР_2 на імя ОСОБА_2 та талоп проходження державного технічного огляду серії АБА № НОМЕР_10 автомобіля марки „Опель Вектра”, д/н НОМЕР_2 (а.с. 81 82);

- копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки „Опель Вектра”, д/н НОМЕР_2 на імя ОСОБА_2 (а.с. 84);

- заявою потерпілої ОСОБА_4 про відмову в заявленні цивільного позову, в звязку з відсутністю в неї претензій до ОСОБА_1 (а.с. 119);

- протоколом предявлення фотознімків для впізнання, в ході якого свідок ОСОБА_9 серед наданих їй фотознімків впізнала фото ОСОБА_3, який 28.06.2010 року приїжджав до неї додому на автомобілі марки „Опель” сірого кольору разом із ОСОБА_1 (а.с. 127) та довідкою до протоколу предявлення фотознімків для впізнання (а.с. 128);

- актом огляду транспортного засобу від 15.09.2010 року (а.с. 133) та висновком експерта № 677А від 16.09.2010 року, згідно якого ринкова вартість автомобіля марки Опель Вектра”, д/н НОМЕР_2 станом на 28.06.2010 року могла становити 101910 грн. Вартість пошкоджень автомобіля марки „Опель Вектра”, д/н НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження становить 47152,84 грн. (а.с. 134-136) та ілюстративною таблицею до висновку експерта (а.с. 137);

- протоколом огляду місця події, обєктом якого являється господарське приміщення, яке належить ОСОБА_11 і знаходиться на подвірї будинку АДРЕСА_4 Під час огляду виявлено та вилучено портмане з посвідченням водія на імя ОСОБА_2 серії РРВ НОМЕР_6 та талон попередження на імя ОСОБА_2 серії НОМЕР_8. (а.с. 147);

- протоколом огляду речових доказів від 08.09.2010 року, відповідно якого були оглянуті посвідченням водія на імя ОСОБА_2 серії РРВ НОМЕР_6 та талон попередження на імя ОСОБА_2 серії НОМЕР_8 (а.с. 153).

Суд визнає, що потерпілі, свідки давали правдиві покази суду, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в ході судового слідства.

Суд визнає, що підсудний ОСОБА_1 давав в основному правдиві покази суду. Покази підсудного ОСОБА_1 в частині, що він не викрадав документи потерпілого ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і повністю спростовуються показами потерпілого ОСОБА_2, тому в цій частині покази підсудного ОСОБА_1 суд визнає неправдивими. В решті суд визнає покази підсудного ОСОБА_1, правдивими.

Таким чином, суд визнає, що вина підсудного у вчиненні злочинів доказана повністю, його дії судом кваліфікуються :

за ч 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом важливими особистими документами;

за ч 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної матеріальної школи.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу підсудного.

Призначаючи покарання підсудному, суд бере до уваги, що вчинені ним злочини відносяться до тяжкого злочину та злочину невеликої тяжкості, підсудний за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, обставиною, що помякшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття, повне відшкодування завданих збитків, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено, та призначає покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст. 289 ч. 2 КК України та у вигляді обмеження волі в межах санкції ст. 357 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 70 КК України.

Однак, приймаючи до уваги, що виправлення підсудного можливе без відбування покарання, враховуючи щире каяття, відсутність судимостей, відшкодування завданої шкоди, що свідчить про його бажання виправитись, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 відшкодував збитки потерпілим та у звязку із звільненням ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, у відповідності до ст.77 КК України судом не застосовується додаткова міра покарання у вигляді конфіскації майна.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати суд відповідно до ст. 93 КПК України стягує з підсудного ОСОБА_1

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 81 КК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 323; 324 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч 2 ст. 289 та ч 3 ст. 357 КК України та призначити йому покарання: за ч 2 ст. 289 КК України, - у вигляді 5 (пяти) років позбавлення волі без конфіскації майна; за ч 3 ст. 357 КК України, - у вигляді 2-х (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, - остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у вигляді 5-ти (пяти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з?являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили змінити з тримання під вартою в слідчому ізоляторі при Житомирській ВК № 8 Управління ДДУ з ПВП в Житомирській області на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду, негайно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (м. Київ, вул. Воздвиженська, 2, одержувач: НДЕКЦ МВС України, код ЗКПО: 25574713, реєстраційни рахунок: 31250272210700, банк одержувача: УДК у Київській області, МФО 821018, призначення платежу: за експертні роботи, в тому числі ПДВ 869 (вісімсот шістдесят девять) гривень 94 (девяносто чотири) копійки судових витрат.

Речові докази: автомобіль марки „Опель Вектра 1.6”, д/н НОМЕР_2, ключ запалення до автомобіля марки „Опель Вектра 1.6”, д/н НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки „Опель Вектра 1.6”, д/н НОМЕР_2 серії НОМЕР_9 , талон проходження державного технічного огляду автомобіля марки „Опель Вектра 1.6”, д/н НОМЕР_2 серії НОМЕР_7, посвідчення водія ОСОБА_2 серії РВВ № НОМЕР_6 та талон попередження до посвідчення водія ОСОБА_2 серії НОМЕР_8, передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2, - залишити ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

СУДДЯ: