Рішення № 122824981, 24.10.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/12728/24

провадження № 2/753/7586/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Цимбал І.К., при секретарі Козін В.Є., з участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у загальному позовному провадженні у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах яких діють законні представники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас», про визнанная права на приватизацію та зобов`язання здійснити приватизацію-

ВСТАНОВИВ:

Суть справи.

Позивачі в інтересах неповнолітніх дітей звернулися до суду з даним позовом до відповідача, де є треті особи, посилаючись на те, що за місцем роботи позивача ОСОБА_5 йому для проживання з родиною надано квартиру для безстрокового користування, про що зазначено у договорі найму, яким також передбачено право на приватизацію квартири. Враховуючи, що позивач у свій час використали право на приватизацію, останні звернулися до відповідача від імені своїх неповнолітніх дітей, для приватизації за ними квартири наданої родині ОСОБА_5 . Проте, відповідачем було відмовлено у приватизації, оскільки ОСОБА_5 не було надано ордер до пакету документів, що передбачено відповідним нормативно- правовим актом. Позивачі вважають таку відмову незаконною, оскільки право на вселення, проживання та приватизацію квартири підтверджується низкою інших документів, зокрема договором найму, тощо, а тому підстави для відмови у реалізації право на приватизацію були відсутні.

Рух справи.

02.07.2024 визначено головуючого суддю.

09.07.2024 відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 26.09.2024.

26.09.2024 справа призначено до судового розгляду на 24.10.2024.

24.10.2024 ухвалено рішення.

Доводи учасників справи.

Представник позивачів позов підтримав з підстав зазначених в останньому.

Представник відповідача позов не визнала з підстав зазначених у відзиві /а.с. 50-57/, посилаючись зокрема на те, що чинним законодавством для реалізації права на приватизацію, передбачено надання відповідного переліку документів, зокрема ордеру, який у ОСОБА_5 був відсутній, у зв`язку з чим дії відповідача щодо відмову у реалізації зазначеного права було відмовлено.

Представник третіх осіб, які також є позивачами в інтересах неповнолітніх дітей, підтримав доводи визначені у позові.

Представник Служби у справах дійте та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, в суд не з`явився від служби надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника та ухвалення рішення відповідно до чинного законодавства.

Представник ТОВ «Компас» в засідання не з`явився, про розгляд справи судом повідомлявся, причини неявки суду не повідомляв. Клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Обставини справи.

ОСОБА_5 , перебував і перебуває в трудових відносинах з ТОВ «Компас» та працює на посаді головного інженера відповідно до Наказу №130/2-ВК від 01.12.2013.

29.10.2005 зареєстрований шлюб з ОСОБА_8 , яка після його реєстрації обрала прізвище ОСОБА_9 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб від 15.04.2006, під час якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дві доньки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

За місцем роботи у порядку поліпшення житлових умов згідно наказу ТОВ «Компас» від 01.01.2016 №1/1 ОСОБА_5 з 01.01.2016 надано в користування двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 78,4 кв. м., житловою площею 38,59 кв. м. (далі - квартира), для використання житла за призначенням та на умовах відповідно до укладання договору.

За умовами укладеного між ОСОБА_5 і ТОВ «Компас» договору найму житла в будинках відомчого, державного і комунального житлового фонду від 01.01.2016 на підставі ордера (преамбула договору), ТОВ «Компас» надає ОСОБА_5 (чоловік), ОСОБА_6 (дружина), ОСОБА_7 (син), ОСОБА_3 (дочка), ОСОБА_4 (дочка) у безстрокове користування квартиру (далі - договір найму).

Відповідно до пп. 2.2.6. пп. 2.2. п. 2 договору найму наймач має право приватизувати займане житло відповідно до вимог законодавства України.

09.02.2018 ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 02.02.2024.

16.11.2021 ОСОБА_6 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 02.02.2024.

09.02.2018 ОСОБА_7 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 09.02.2018.

16.11.2021 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання особи від 16.11.2021.

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 раніше використали своє право на приватизацію при приватизації кімнати в гуртожитку.

В свою чергу, ОСОБА_3 та ОСОБА_10 , право на приватизацію житла не використали.

13.02.2024 ОСОБА_5 діючи від імені та в інтересах своїх дітей подав заяву із пакетом документів щодо надання адміністративної послуги - оформлення та видача свідоцтва про право власності на квартиру до управління (Центру) надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.

Однак листом від 04.03.2024 №М-110 відділ з питань майна комунальної власності та приватизації державного житлового фонду апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації повідомив ОСОБА_5 , про неможливість задоволення прохання про приватизацію лише з підстави відсутності копії ордера на жилу площу у квартирі.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні рішення і положення закону, яким він керувався.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Порушення права пов?язане з позбавленням його суб?єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (постанова ВС у складі ОПКСЦ від 18.09.2023 у справі №582/18/21 (провадження №61-20968сво21).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова ВС ОПКЦС від 05.09.2019 в справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанову ВС у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС від 08.11.2023 у справі №761/42030/21 (провадження №61-12101св23).

Велика Палата ВС неодноразово вказувала на те, що застосування способу захисту має бути об?єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, має з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права) дозволити досягнути мети судочинства, зокрема, реально відновити суб?єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач, а у разі неможливості такого відновлення - гарантувати отримання компенсації. Судове рішення, ухвалене на користь позивача, не має спонукати його знову звертатися за захистом до суду (постанова Великої Палати ВС від 18.01.2023 у справі №488/2807/17 (п. 86).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов?язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 16ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно зіст. 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.

Устатті 106 ЖК України, передбачено, що повнолітній член сім?ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім?ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім?ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім?ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.

У разі вибуття наймача та членів його сім?ї, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо із жилого приміщення вибуває не вся сім?я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім?ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття (ч. 2 ст. 107 ЖК України).

Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом (ч. 3 ст. 9 ЖК України).

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», до об?єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Органи приватизації, органи місцевого самоврядуванняне мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом (ч.ч. 10, 11 ст. 8 цього Закону).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах ВС.

Частиною 10 ст. 8 Закону №2482-XII закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (ч. 2 ст. 1 Закону України від 04.09.2008 № 500-VI «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»; далі - Закон № 500-VI), заборона приватизувати конкретне приміщення (ч. 4 ст. 1 Закону № 500-VI, ч. 2 ст. 2 Закону № 2482-XII). Згідно з п. 17 Положення громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім?ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається до орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Пунктом 18 Положення затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації. Серед них має бути і копія ордера про надання жилої площі, а також документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду. У постанові Великої Палати ВС від 20.06.2018 у справі №200/18858/16-ц (провадження №14-165цс18)

Не може бути підставою для відмови у реалізації права на приватизацію ненадання ордера про надання житлової площі, якщо наймач вселився у житлове приміщення на законній підставі і правомірно ним користується, зокрема зареєстрований і постійно проживає протягом тривалого часу, несе витрати з її утримання, законність його проживання не оспорена, вимоги про усунення перешкод у користуванні спірним житлом протягом часу проживання наймача не заявлено, інше житловідсутнє (Поставнови ВС від 31.08.2022 у справі №758/9406/19 (провадження №61-1832св22), від 24.02.2021 року у справі №296/4642/19 (провадження №61-2708св20).

У осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов?язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім?ї наймача (ч.ч. 1, 2ст. 64 ЖК України). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім?ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім?ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім?ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ст. 65 ЖК України). Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з?ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім?ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім?ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання (постанова ВС від 30.05.2022 у справі №366/1285/20 (провадження №61-6232св21).

У частинах 1, 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин порушене право ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інтересах яких діяли батьки, як законні представники, щодо реалізації житла, в яке вони вселилися на законних підставах і правомірно ним користуються протягом тривалого часу, потребує захисту.

Враховуючи підстави відмови позивачкам у наданні адміністративної послуги (приватизації квартири) з посиланням на необхідність надання копії ордеру на квартиру, що по суті, з урахуванням наведеного, є неправомірним, а також те, що інших підстав відмови, передбачених законом відсутні, у зв`язку з чим суд вважає, що обраний спосіб захисту є ефективним та належним (постанова ВПВС від 20.06.2018 у справі №200/18858/16-ц (провадження №14-165цс18; постанови ВС від 18.12.2018 у справі №183/2859/16 (провадження №61-10997св18), від 19.06.2019 у справі №338/347/16-ц (провадження №61-24054св18), від 30.09.2020 у справі №754/6918/18 (провадження №61-13774св19), від 08.06.2022 у справі №202/3820/19 (провадження №61-836св21)».

Судові витрати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 1-13, 17, 18, 76-82, 89, 133, 141, 242, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах яких діють законні представники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас», про визнання права на приватизацію та зобов`язання здійснити приватизацію задовольнити.

Визнати незаконною ві дмову Дарницької районної у м.Києві державної адміністрації від 04.03.2024 №М-110 у наданні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах яких діяв законний представник ОСОБА_5 , адміністративної послуги - приватизації квартири АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Дарницьку районну в м. Києві державну адміністрацію /м. Київ, вул. О.Кошиця, 11, ЄДРПОУ 37388222/ провести приватизацію квартири АДРЕСА_1 за заявою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду.

Головуючий: