Рішення № 122821651, 24.10.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7377/24

Провадження № 2/185/3979/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», в якому просив суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 255 600, 00 грн. без урахування утримань з цієї суми податку з доходів фізичних осіб та військового збору.

В обґрунтуваннязаявленого позовупозивач зазначив,що працювавна підприємствівідповідача втому числіу шкідливихпідземних умовахпраці.За часроботи напідприємстві відповідачаотримав хронічніпрофесійні захворювання.23.03.2018року позивачабуло звільненовідповідачем (роботодавцем)із займаноїпосади зач.2ст.40КЗпП України,у зв`язкуз невідповідністювиконуваній роботіза станомздоров`я.Йомубуло призначенопенсію ворганах Пенсійногофонду України.Згідноз довідкамиМедико-соціальноїекспертної комісіїпервинно від11.10.2018року серія12ААА №074520та серія12ААБ №014449за професійнимизахворюваннями позивачувстановлено 60%втрати працездатності:45% -радикулопатія білатеральнапопереково-крижоваL4,S1та шийнаС6-С7на фоніполі сегментарноїдископатії звираженим статико-динамічнимпорушенням,часто рецедивуючийперебіг,зі стійкимбольовим іпериферичним нейросудиннимисиндромами,з вазомоторно-трофічнимипорушеннями накистях,нейродистрофією увигляді:остеоартрозу упоєднанні зперіартрозом коліннихта ліктьовихсуглобів (ПФдругого ступеня),з двобічнимплече лопатковимперіартрозом згіпотрофією м`язівплечового поясу(ПФдругого ступеня);10% - хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії, пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії, група А, ЛН першого ступеня; 5 % - нейросенсорна приглухуватість справа першого ступеня з легким зниженням слуху, зліва другого ступеня з помірним зниженням слуху. Відповідно до акту по формі П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 07.09.2018 року хронічні професійні захворювання (отруєння) виникли за таких обставин:тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм робочого, недосконалість технологічних процесів. Порушення режиму експлуатації технологічного устаткування, приладів, робочого інструменту, аварійних ситуацій, пошкодження захисних засобів та механізмів, систем вентиляції, екранування, сигналізації, освітлення, кондиціювання повітря, порушення правил охорони праці, гігієни праці, відсутність засобів індивідуального захисту, відсутність заходів та засобів рятувального характеру. Внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів.Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. На даний час самопочуття не поліпшується, негативні зміни у житті позивача є зворотними, усвідомлення чого, завдає душевного болю та страждань ще більше позивачеві. Це природньо та цілком нормально, що перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію в людини, що і сталося з позивачем.Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування.

Ухвалою суду від 23.07.2024 року провадження по даній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача ОСОБА_2 надано до суду відзив на позовну заяву відповідно до якого просить задовольнити позовні вимоги позивача частково в розмірі 60000 грн. Зазначив, що склад правопорушення у діях Відповідача відсутній. Відповідач забезпечив Позивача усіма необхідними засобами індивідуального захисту та спеціальним одягом, створив безпечні і нешкідливі умови праці, наскільки це є обґрунтовано практично можливим. В матеріалах справи відсутні докази про настання будь-яких аварій на підприємстві та/або доказів порушення норм законодавства з охорони праці, відсутні будь-які акти перевірок відповідних контролюючих органів про допущення порушень з боку Відповідача.Позивачем не надано жодних доказів про наявність постанови чи вироку суду про притягнення посадових осіб Відповідача до адміністративної чи кримінальної відповідальності. Таким чином, оскільки у встановленому законом порядку посадові особи Відповідача не визнавалися винними у порушенні законодавства про охорону праці, вина як елемент складу правопорушення відсутня.Враховуючи відсутність встановлених фактів порушення Відповідачем законодавства про охорону праці є недоведеним причинний зв`язок між виникненням хронічних захворювань та діями Відповідача. Зазначення про придатність до роботи протягом тривалого часу роботи Позивача у шкідливих умовах праці, при тому, що позивач мав постійний больовий синдром та інші захворювання, неодноразово звертався до лікарні за наданням допомоги та позивача не було направлено на до обстеження, не встановлено необхідність утворення нових умов праці, що повинні забезпечуватися для недопущення погіршення стану здоров`я та посилення захворювання знаходився на лікуванні за захворюванням, яке в подальшому стало професійним та вплинуло на стан здоров`я до встановлення стійкої втрати працездатності за цим захворюванням вже вказує на приховування позивачем реального стану здоров`я та неналежного й своєчасного виявлення лікарями під проведення експертизи стану здоров`я позивача, вказує на неякісне надання медичних послуг та неправомірне визнання позивача придатним до роботи в підземних умовах. З наданих позивачем доказів можна зробити висновок, що його обмеження полягають лише в протипоказанні до шкідливих та важких умов праці. В іншому позивач має можливість бути повноцінним членом суспільства та забезпечується соціальними пільгами на достатньому рівні.

Також представник відповідача у відзиві просив розстрочити виконання судового рішення, на дванадцять місяців рівними частинами з граничною щомісячною виплатою в останній робочий день місяця. При цьому представник відповідача посилається на те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на території нашої країни ведений воєнний стан та визнанням ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» підприємством критичної інфраструктури що забезпечує енергетичну незалежність нашої країни, що здійснює посилену фінансову підтримку, шляхом залучення коштів на ліквідацію аварій на об`єктах підприємств групи ДТЕК, які розташовані безпосередньо на територіях, де ведуться бойові дії та надається значна гуманітарна допомога жителям Донецької, Харківської, Луганської Дніпропетровської області. При цьому, ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» не знаходиться в простої та продовжує працювати, здійснювати безперебійну роботу з видобутку вугілля та виплачувати заробітну плату працівникам, сплачувати відповідні податки до бюджетів міст задля підтримання економічної стабільності регіону та нашої країни. Враховуючи скрутне становище в цей важкий час, стягнення значних сум моральної шкоди з ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» загрожує зупиненням здійснення господарської діяльності внаслідок неплатоспроможності та неможливості виконань завдань підприємством щодо безперервного забезпечення енергетичної стабільності країни.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися. Представник позивача адвокат Пономаренко В.Л. надала суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без її участі.

На підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

Суд дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів закріплено безпосередньо у Конституції України(ст. 55),Цивільному кодексіУкраїни(ст. 16),Цивільному процесуальному кодексу України(ст. 4).

Згідно зіст. 13ЦПК Українисуд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 працював на підприємстві ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

23 березня 2018 року ОСОБА_1 був звільнений у зв`язку з невідповідністю до виконуваної роботи внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню даної роботи за ст. 40КЗпП України.

Згідно з медичним висновком лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 14.08.2018 року, протокол №1133, позивачу було встановлено професійні захворювання: радикулопатія білатеральна попереково-крижова L 4, S1 та шийна С6-С7 на фоні полі сегментарної дископатії з вираженим статико-динамічним порушенням, часто рецидивуючий перебіг, зі стійким больовим і периферичним нейросудинними синдромами, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних (ПФ другого ступеня) та ліктьових (ПФ другого ступеня) суглобів, з двобічним плечолопатковим періартрозом з гіпотрофією м`язів плечового поясу (ПФ другого ступеня);хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група А, ЛН першого ступеня; нейросенсорна приглухуватість справа першого ступеня (з легким зниженням слуху), зліва другого ступеня (з помірним зниженням слуху).

Згідно з Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 07 вересня 2018 рокувстановлені обставини виникнення хронічного професійного захворювання: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм робочого, недосконалість технології, механізмів робочого інструменту.

Згідно довідкиМСЕК прорезультати визначенняступеня втратипрофесійної працездатностіу відсотках,потреби унаданні медичноїта соціальноїдопомоги додовідки 12ААА№ 065289від 21.09.2021року ОСОБА_1 повторно встановлено 60% втрати працездатності сукупно: 45% - радикулопатія з ДФА; 10 % - ХОЗЛ; 5% - туговухість, з 01.11.2021 року до безстроково.

Довідкою до акту огляду МСЕК серія 12 ААВ № 139556 від 21.09.2021рокуОСОБА_1 повторно встановлена 3 група інвалідності з 01.11.2021 року за професійним захворюванням, безстроково. Протипоказана робота в умовах дії пилу, шуму, важкої фізичної праці, несприятливого мікроклімату, підземно.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 153 КЗпП України, передбачено, щозабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Стаття 173 КЗпП Українизакріплює за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Частиною першої статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Пунктами 9, 13постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-9/2004 (1-рп/2004) визначено, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Згідно із ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Частиною першою ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Таким чином, і право на відшкодування моральної шкоди виникає в потерпілого з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Така позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 210/3177/17.

Захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права, так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров`я відбулося при виконанні ним трудових обов`язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Суд не може погодитись із запереченнями відповідача, який вважає не доведеним, факт спричинення моральної шкоди саме з вини відповідача, оскільки згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що моральна шкода може складатися зокрема з моральних переживань у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків, що має місце в цьому випадку, тому що всі зазначені обставини в позивача наступили саме у результаті втрати професійної працездатності, внаслідок професійних захворювань.

Суд приходить до висновку про наявність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню позивачу завданої моральної шкоди з підстав, визначенихстаттею 1167 ЦК України.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров`я позивача, втрату професійної працездатності, характер професійних захворювань та їх наслідки для здоров`я позивача, істотність вимушених змін в життєвих стосунках. З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення, визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 120 000 грн., в іншій частині відмовити.

Щодо заяви представника відповідача про розстрочку виконання судового рішення про стягнення моральної шкоди у разі його задоволення або часткового задоволення на дванадцять місяців рівними частинами, суд прийшов до наступного.

Відповідно до положень статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Саме такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 2-54/08.

Представником відповідача не надано доказів того, що матеріальні збитки підприємства у зв`язку з воєнними діями настільки великі, що роблять неможливим виконання рішення суду.

Складне матеріальне становище не може вважатися винятковою обставиною, що ускладнює виконання рішення суду, і не є достатньою підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного часу діючим законодавством не передбачено.

Відповідач не довів, що сума моральної шкоди, заявлена позивачем до стягнення, є для підприємства настільки значною, що загрожує зупиненням здійснення господарської діяльності.

За змістом статті 1168 Цивільного кодексу України, моральна шкода,завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Судом визначено розмір моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, яка підлягає стягненню на користь позивача. За змістом заявлених позовних вимог позивач просить відшкодувати завдану йому моральну шкоду шляхом здійснення одноразового платежу.

Безпідставне та необґрунтоване розстрочення виконання рішення суду буде порушувати законні права та інтереси позивача та нівелювати сутність рішення суду та мету його ухвалення.

Тому заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту «а» підпункту164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК Українизі змінами, внесеними згідно ізЗаконом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом.

У попередній редакції зазначена норма права передбачала, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Тобто з 23 травня 2020 року пункт «а» підпункту164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК Українидоповнено словами «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом».

Граматичне та системне тлумачення зазначеногопункту ПК Україниу чинній редакції дозволяє зробити висновок, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: 1) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; 2) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров`ю; 3) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Отже, як до 23 травня 2020 року, так після цієї дати чинним податковим законодавством передбачено, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров`ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. (Постанова Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 598/438/21)

У зв`язку із зазначеним, моральна шкода на користь позивача підлягає стягненню без утримання податку та обов`язкових платежів.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5Закону України «Про судовий збір»позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 200 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 89,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодуванняморальної шкоди,заподіяної ушкодженнямздоров`яна виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В іншій частині відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 1 200 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», ЄДРПОУ 00178353, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 76.

Суддя С. Г. Юдіна