Рішення № 1228146, 10.12.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2007 Справа № 4/333-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 м.Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю „Піраміда” м.Херсон

третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна організація „Херсонобленерго” м.Херсон

про стягнення 229.960грн.96коп.

за участю представників сторін :

від позивача - уповноважена особа ОСОБА_2

від відповідача - не з'явився

від третьої особи - юрист Руденко О.В.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 209960грн.96коп. збитків, спричинених йому неналежним виконання обов'язків за договором оренди від 01.10.2004року, посилаючись на те, що відповідач не забезпечив йому постачання електричної енергії в період з 25 по 27 червня 2006року, що призвело до псування продукції, яка зберігалася в морозильних камерах та була задіяна в процесі господарської діяльності позивача. Крім того, він просить стягнути 20000грн.00коп. моральної шкоди, посилаючись на тривалість та ступінь моральних страждань, що підірвало його здоров'я.

Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що морозильні камери, в яких була зіпсована продукція, не знаходяться в приміщеннях, які передавалися в користування позивача на умовах оренди, розмір збитків позивачем не обґрунтовано належними доказами, оскільки невідомо, яка саме продукція зіпсована через припинення енергопостачання, її кількість, в чому полягало псування. Він також зазначає, що позивачем не приймалося ніяких дій по зменшенню розміру збитків. Крім того, відповідач ставить під сумнів акти, складені за участю лікарів ветеринарної медицини та опломбування морозильних камер з метою недопущення реалізації зіпсованої продукції. Він вважає, що позивач не надав доказів того, що продукція на суму 209960грн.96коп. зберігалася у 2 морозильних камерах, оскільки за його посиланням така кількість продукції там не могла вміститися.

Не визнаються відповідачем і вимоги позивача щодо стягнення моральних збитків, так як позивач не надав доказів неможливості виконання договірних зобов'язань перед своїми контрагентами та того, що постраждала його ділова репутація, як приватного підприємця.

Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення кримінальної справи по звинуваченню начальника кінологічного центру при УМВС України в Херсонській області ОСОБА_3. Він вважає, що до розгляду цієї справи неможливо вирішити спір, оскільки саме при розгляді кримінальної справи будуть встановлені факти на підтвердження того, чи передавалася позивачем за відповідними товарно-транспортними накладними зіпсована продукція кінологічному центру.

Розглядаючи клопотання відповідача, суд виходить із наступного. Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи  до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами. Неможливість розгляду справи повинна бути пов'язана з предметом або підставою позовних вимог.

Підставою позовних вимог позивач при зверненні з позовною заявою зазначає невиконання відповідачем обов'язків за договором оренди, у зв'язку з чим йому спричиненні збитки.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що справа по звинуваченню ОСОБА_3 пов'язана із справою, яка розглядається, предметом або підставами і до її вирішення неможливо вирішити спір між сторонами по суті. Крім того, із обвинувального висновку по звинуваченню ОСОБА_3 вбачається, що йому була запропонована продукція, яка зіпсувалася, яка дійсно була завантажена на замовлену ним автомашину і він підписав товарно-транспортні накладні позивачу. В висновку зазначено, що точні відомості щодо кількості продукції та того, було її менше, ніж зазначено в накладних, чи ні, ОСОБА_3 надати не зміг.

З урахуванням зазначеного, відповідачем не доведено, що розгляд кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_3 пов'язаний зі справою, яка є предметом розгляду і до її розгляду та винесення вироку неможливо вирішити спір по суті, тому суд відхиляє його клопотання про зупинення провадження у справі і спір розглядається по суті.

Третя особа надала пояснення щодо того, що договірні відносини між нею та відповідачем на постачання електричної енергії відсутні. Дійсно мало місце відключення бази по вул. Некрасова №2 від енергопостачання, чи ні, представник третьої особи пояснити не зміг.

Справа розглядалася з перервами, які оголошувалися в засіданнях суду 14.11.2007 року, 26.11.2006року та 04.12.2007року за клопотанням сторін та через неявку в засідання представника державної ветеринарної медицини.

За клопотанням сторін спір вирішено за межами строку, встановленого ч.1 ст.69 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

01 жовтня 2004 року між приватним підприємцем ОСОБА_1 (позивач по справі) та ТОВ „Піраміда” (відповідач) укладено договір оренди . Згідно з цим договором в користування позивача на умовах оренди відповідач передав нежилі приміщення площею 140 кв.м., які знаходяться в м. Херсоні по вул. Некрасова №2. Строк дії договору сторони узгодили до 01.09.2005року та зазначили пунктом 5.4 договору, що у разі відсутності заяви про розірвання договору, він вважається продовженим на новий період. Рішенням господарського суду Херсонської області від 31.01.2006року по справі №7/26-ПД-06 строк дії договору продовжено до 01.09.2006року.

Пунктом 1.2 зазначеного договору відповідач зобов'язався надавати позивачу платні послуги по утриманню і обслуговуванню орендованих приміщень, а саме: спожита електроенергія, втрати по електроенергії, дератизація, послуги УТЕЛ, Укртелеком, вивозу сміття, водоканалізаційні послуги, ремонт обладнання електричних, водопровідних, каналізаційних, під'їзних, автотранспортних мереж та інші.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 01.10.2004року є обов'язковим до виконання і сторони згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язані належним чином виконувати прийняті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується, що під час дії договору оренди від 01.10.2004року, а саме, з 25 по 27 червня 2006 року в орендовані приміщення було припинено  постачання електричної енергії, яка за умовами договору оренди постачається відповідачем. Температура повітря відповідно до довідки Херсонського обласного центру з гідрометеорології від 15.02.2007року в період з 25 червня по 27 червня 2007року була від 32,2 до 32,6 градуса Цельсія, що стало причиною псування продукції, яка зберігалася в морозильних камерах позивача. Зазначене відповідно до статті 16 ЦК України стало підставою для звернення позивача до суду з заявою про відшкодування збитків.

Зазначений факт підтверджується актом від 27.06.2006року, складеним комісією в складі офіційних лікарів державної ветеринарної медицини Дмиш Л.В., Єрохіна А.В., інспектора відділу ветеринарної міліції Крижанівського Л.В. та в присутності суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ОСОБА_1. Цим актом встановлено, що через припинення подачі електричної енергії в холодильні камери та холодильні установки з 25.06.2006року, станом на 27.06.2006року має місце псування продукції, у зв'язку з чим представниками ветеринарної медицини заборонено зберігання, реалізація та ввезення продукції тваринного походження до усунення недоліків. Продукція передана на відповідальне зберігання власникам до вирішення питання її подальшого використання.

Відповідно до статті 5 Закону України „Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції”, неякісна та небезпечна продукція підлягає обов'язковому вилученню з обігу, який здійснюється власником продукції, або за рішенням спеціально уповноважених органів виконавчої влади відповідно до їх повноважень. Такими органами відповідно до статті 7 зазначеного закону є державна ветеринарна служба, яка в межах своїх повноважень 27.06.2006року видала обов'язкові для позивача рекомендації щодо вилучення з обігу зіпсованої продукції.

Продукція зберігалася в морозильних камерах під контрольними замками, листки-вкладиші яких підписані комісією за участю представників державної ветеринарної медицини. Копії зазначених листків вкладишів надані до матеріалів справи, а їх оригінали були предметом огляду в засіданні суду.

До матеріалів справи також надано акт опломбування від 27.06.2007року, підписаний членами комісії, та акт зняття пломб від 10.07.2006року, яким зафіксовано факт неушкодженості листків - вкладишів 2 висячих замків, які були встановлені на двох морозильних камерах у зв'язку з досягненням в них температури - 10 градусів Цельсія. 11.07.2007року комісією було прийнято рішення про утилізацію продукції шляхом її переробки та передачі кінологічному центру.

Інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей, складеним членами комісії за участю офіційного лікаря ветеринарної медицини встановлено факт псування продукції, яка зберігалася у позивача на суму 209960грн.96коп., яка за висновками комісії за накладними №32, 33, 34 від 11.07.2007року була передана кінологічному центру  УМВС України в Херсонській області для споживання тваринами та Новотроїцькому ветсанзаводу на переробку.

Дії позивача відповідають Закону України „Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції”, відповідно до якої неякісна та небезпечна продукція підлягає вилученню з обігу та утилізації. Зазначене вилучення та утилізація здійснювалися під постійним контролем державної ветеринарної служби.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, згідно зі статтею 224 ГК України повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна.

Аналогічна норма міститься в статті 22 ЦК України, відповідно до якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед  іншого, вважаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначені статті визначають загальні норми щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право на відшкодування завданих збитків.

При цьому, відповідно до п.3 статті 216 ГК України господарсько-правова відповідальність базується на принципах згідно з якими потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

З урахуванням зазначених норм права, оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань про забезпечення позивача електричною енергією в період з 25 по 27 червня 2006року, позивачу спричиненні збитки у зв'язку із псуванням продукції на суму 209960грн.96коп.

Факт відсутності електроенергії в зазначений період не заперечується представником відповідача.

Посилання відповідача на те, що його не попередили про відсутність електричної енергії у позивача, тому йому не було про це відомо, спростовуються його листом від 28.06.2006року №33, який надіслано позивачу. Цим листом відповідач зазначає про припинення енергопостачання у зв'язку з пошкодженням розподільчого силового трансформатора та відсутності електричної енергії станом на 28.06.2007року на території всієї бази по вул.Некрасова №2.

Відповідно до п.3 статті 2 закону України „Про бухгалтерський облік на фінансову звітність в Україні” суб'єкти підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат, ведуть бухгалтерський облік і подають фінансову звітність у порядку, встановленому законодавством про спрощену систему обліку і звітності і відповідно до Указу Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” мають право здійснювати облік господарських операцій в книзі обліку доходів і витрат.

Позивачу відповідно до свідоцтв про сплату єдиного податку від 01.01.2005року та від 01.01.2006року надано право на ведення спрощеної системи обліку і оподаткування. На підтвердження факту придбання ним продукції, яка була зіпсована через відключення електроенергії суду надано копію книги обліку доходів та витрат ПП ОСОБА_1, яка відповідно до зазначеного вище, є документом первісного бухгалтерського обліку, тому заперечення відповідача  та його сумніви щодо кількості продукції, яка зберігалася в морозильних камерах та її наявність у позивача безпідставне.

Безпідставні і посилання відповідача на недостовірність актів від 27.06.2006року та від 10.07.2006 року, оскільки складання зазначених актів за участю представників державної ветеринарної служби та відділу ветеринарної міліції передбачено законами України „Про ветеринарну медицину” та „Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції”. Крім того, між позивачем та Херсонською міською державною лікарнею ветеринарної медицини укладені договори від 21.04.2005 року та від 06.02 2006року, предметом яких є надання ветеринарних послуг офіційними лікарями державної ветеринарної медицини Дмиш Л.В та Єрохіним А.В. Серед обов'язків лікарні зазначено також здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за умовами зберігання продукції, оформлення висновків та актів на забраковану продукцію тваринного походження, підготовка висновків щодо її подальшого використання.

Крім того, в засіданні суду офіційний лікар державної ветеринарної медицини Дмиш Л.В. надала пояснення щодо подій, які мали місце в результаті відключення електричної енергії з 25 по 27 червня 2006 року. З моменту складання актів 27.06.2007року ситуація, яка склалася із зберіганням зіпсованої продукції, постійно знаходилася під контролем офіційних лікарів ветеринарної медицини та інспектора відділу ветеринарної міліції Крижанівського А.В. Лікар підтвердила факт складання актів, опломбування морозильних камер шляхом установки на них навісних замків з контролерками, висновків щодо неможливості використання зіпсованої продукції та її вилучення з обігу, яка була знову доведена до стадії замороження та під контролем зазначених осіб і власника відправлена кінологічному центру і на утилізацію до Новотроїцького ветсанзаводу.

Наданою до справи схемою розміщення орендованих приміщень (аркуш справи 26 том 2) підтверджується, що позивачу передавалися в оренду приміщення площею 140кв.м. по вул. Некрасова, 2 із них: магазин площею 72 кв. м., а решта - територія рампи, на якій поряд з магазином встановлені морозильні камери КХН-18 №1 та №2 розміром 6,40м. х 2.6 м. Зазначені морозильні камери придбані у власність позивачем за договором купівлі-продажу заставленого майна від 18.10.2004року, відповідно до якого ПП ОСОБА_4 передав у власність позивача холодильні камери 2 штуки, які були предметом застави АКБ „Укрсоцбанк” та розміщенні відповідно до договору оренди, укладеного ПП ОСОБА_4 з ТОВ „Одісей” ( який на той час був власником приміщень по вул. Некрасова, 2), на території оптової бази в м. Херсоні по вул. Некрасова №2. Предметом цього договору оренди були ті ж приміщення площею 140кв.м., що і за договором оренди? укладеним позивачем з відповідачем, до якого перейшло право власності на ці приміщення відповідно до договору купівлі-продажу укладеного з ТОВ „Одісей” 12.12.2003року. Договір оренди від 01.10.2004року позивач уклав з відповідачем саме у зв'язку з тим, що до нього перейшло право власності на морозильні камери, які він купив у ПП ОСОБА_4. Договір оренди від 01.05.2004року, укладений ПП ОСОБА_4 з відповідачем та договір оренди від 01.10.2004року, укладений відповідачем з позивачем, за своїм змістом аналогічні.

Зазначене свідчить про те, що камери розміщені в приміщеннях, які є предметом оренди за договором оренди від 01.10.2004року, і спростовує посилання відповідача про те, що морозильні камери розміщені за межами орендованої території, оскільки в засіданні суду він не зміг надати належних доказів того, що ж саме передавалося в оренду позивачеві в складі 140 кв.м., крім магазину площею 72 кв. м.

Посилання відповідача на рішення господарського суду Херсонського області від 18 липня 2006 року по справі № 10/115-06 за позовом відповідача до позивача щодо стягнення заборгованості, в тому числі і вартості самовільно зайнятої площі під двома холодильниками в сумі 1.578грн.45коп., не приймаються судом, як доказ того, що морозильні камери розміщені за межами орендованої позивачем території, з огляду належності і допустимості доказів, встановлених ст. 34 ГПК України. Так, цим рішенням зазначено, що сам позивач в позовній заяві посилається на факт розміщення без дозволу двох холодильників не на орендованій ПП ОСОБА_1 території, а в місці загального користування. Однак, як вбачається із рішення від 18.07.2006 року, цей факт судом не досліджувався. В рішенні є лише посилання на те, що, якщо вартість площі, яка використовується під розміщення холодильників не входить до вартості орендної плати, ТОВ "Піраміда" має право вимагати стягнення не вартості орендної плати, а відшкодування збитків за незаконно зайняту територію на загальних підставах.

 Посилання відповідача на відсутність договору на постачання електричної енергії з третьою особою та неможливості розповсюдження на нього дії закону України „Про енергетику” та Правил постачання електричної енергії не є доказом відсутності його вини в спричиненні збитків, оскільки уклавши договір оренди з позивачем, та прийнявши на себе обов'язки надання позивачу послуг енергопостачання, відповідач повинен був мати договір з третьою особою, якого він не уклав. При наявності такого договору в ньому б були обумовлені істотні умови, щодо обсягів постачання електроенергії, режимів та якості її постачання, порядок введення обмежень та відключень та інші умови, в тому числі і час та тривалість ремонтних робіт та можливість використання декількох ліній живлення і заходів підключення до інших мереж на час їх проведення.

Таким чином, вина та протиправність поведінки відповідача полягають у недобросовісному ставленні до виконання своїх обов'язків за договором оренди щодо забезпечення електроенергією переданого в оренду позивачу об'єкту.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення збитків в сумі 209.960грн.96коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, підлягає відшкодуванню особою, яка її завдала, при наявності її вини.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є фізичною особою, яка здійснює підприємницьку діяльність. У зв'язку з псуванням продукції, він був позбавлений можливості здійснювати свої обов'язки щодо постачання продукції через мережі роздрібної та оптової торгівлі через її вилучення з обігу. Втрата продукції та значні матеріальні збитки спричинили моральні страждання позивачу та погіршення стану його здоров'я. Зазначене підтверджується етапним епікризом лікарні ім.О.С.Лучанського від 18.12.2006року № 247, відповідно до якого стан здоров'я позивача значно погіршився після 26.06.2006року і він знаходився на амбулаторному лікуванні в інфарктному відділенні лікарні з діагнозом ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба П-Ш ступеня, стенокардія з 01.07.2006 року по 23.11.2006 року. З 23.11.2006 року позивача було госпіталізовано в інфарктне відділення лікарні, в якому він проходив лікування станом на 18.12.2006 року.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково в сумі 10.000грн. 00коп.

Всього з відповідача на користь позивача стягується 219.960грн.96коп.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно від суми задоволених позовних вимог.

На підставі п. 1, 7 ст. 193, ст. 216, 224, 225 Господарського Кодексу України, ст.ст. 22, 525, 526, 611, 1167 Цивільного Кодексу України та керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Піраміда" м. Херсон вул.Некрасова, 2 чи Пугачова, 64-Б р/р 260095271 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль” МФО 352093 код 32725715 на користь приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 р/р НОМЕР_1 в КБ “Західінкомбанк” м.Херсон МФО 352327 код НОМЕР_2 - 219.960грн.96коп. основного боргу, 2.199грн.61коп. витрат по сплаті державного мита та 112грн.87коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті суми позову відмовити.

Суддя З.І. Ємленінова

Рішення виготовлено відповідно до

вимог ст. 84 ГПК України 10.12.2007р.