Ухвала суду № 122804295, 04.11.2024, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/1036/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.11.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши матеріали позовної заяви (№ 9495/24 від 30.10.2024) за позовом Фізичної особи-підприємця Липко Іванни Ігорівни, АДРЕСА_1 до Філії приватного акціоненргого товариства "Прикарпаттяобленерго "Південна" вул. Івана Франка, 29, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78405 про визнання незаконним та скасування рішення про припинення споживання електричної енергії

встановив: Фізична особа-підприємець Липко Іванна Ігорівна звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Філії Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" "Південна" про визнання незаконним та скасування рішення про припинення споживання електричної енергії.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає за необхідне вказати на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Отже, процесуальний закон гарантує кожному право на звернення до суду, проте таке право може бути реалізовано лише в порядку, визначеному цим кодексом.

Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначив відповідачем Філію Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" "Південна". У прохальній частині позову позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення про припинення споживання електричної енергії.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 44 ГПК України процесуальною дієздатністю (здатністю особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді) наділені фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Згідно з ч. 1 статті 45 ГПК України, сторонами у судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 статті 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до чинного законодавства, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Згідно зі ст. 64 ГК України функції, права та обов`язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Частиною 1 ст. 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (ч.3 ст. 95 ЦК України).

Тобто, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю, не можуть бути позивачами чи відповідачами в суді.

Таким чином, у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості відповідача може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її філії (якщо філія наділена відповідними повноваженнями і про це є належні докази).

Натомість судом за позовними матеріалами встановлено, що позивачем заявлено вимогу до філії Приватного акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" "Південна" та визначено вказану особу відповідачем за поданим позовом, як у вступній, так і в прохальній частинах позову, а не юридичну особу, в складі якої створена філія.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

За наведеного, позовна заява подана з порушенням вимог, викладених у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки визначений у позовній заяві відповідач не є юридичною особою, а є філією юридичної особи, а тому не може виступати у такому процесуальному статусі.

У відповідності до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В контексті викладеного, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Фізичної особи-підприємця Липко Іванни Ігорівни без руху та встановлення строку для усунення виявлених судом недоліків.

Керуючись статтями 4, 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - залишити без руху.

Позивачу у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати Господарському суду Івано-Франківської області заяву, в якій вказати відповідача, до якого заявлено позов, у відповідності до вимог ст. 4, ч. 2 статті 44 та п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, та уточнити, з врахуванням визначеного відповідача, позовні вимоги.

Роз`яснити позивачу положення частин 3, 4 ст. 174 ГПК України про те, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Неверовська Л. М.