Рішення № 122803961, 04.11.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024м. ДніпроСправа № 904/3789/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926)

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 101 321,31 гривень

Суддя Дичко В.О.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 101 321,31 гривень.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Щодо обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.

01 вересня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №011/3148/367464 про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування.

30 листопада 2021 року укладено договір № 114/2-47 відступлення права вимоги, відповідно до якого Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 011/3148/367464 від 01.09.2017 року.

10 січня 2023 року укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 011/3148/367464 від 01.09.2017 року.

Таким чином, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» виникло право вимоги до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за договором №011/3148/367464 від 01.09.2017 про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви, а саме: уточнити повне найменування відповідача, надати докази направлення копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 .

02 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Дніпропетровської області від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано позовну заяву (в новій редакції) про стягнення заборгованості за договором, у якій вказано повне найменування відповідача - Фізична особа підприємець ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2024 у справі №904/3789/24, яка направлена на адресу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , 18.09.2024 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з відміткою Укрпошти від 15.09.2024 «за закінченням терміну зберігання».

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 , тобто поштову кореспонденцію судом направлено за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 указав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи вчинялись дії щодо його повідомлення засобами телефонного зв`язку (телефонограмами) за номером телефону, який значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак указаний номер не обслуговується, а також за номером телефону, який значиться в заяві Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на відкриття поточного рахунку в Публічному акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль», проте за зазначеним номером абонент не відповідає.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, установлений ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позовну заяву, справа може бути розглянута за наявними у ній документами згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України

Станом на дату ухвалення рішення у справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку для підготовки своєї правової позиції у справі від відповідача до Господарського суду Дніпропетровської області не надходили.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, беручи до уваги принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, у межах наданих йому повноважень, створив належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

З огляду на те, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі банк), Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА Життя» (далі страховик) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (далі клієнт/страхувальник) укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування № 011/3148/367464 (далі Договір від 01.09.2017, а.с. 4-7).

На підставі пункту 1.1 Договору від 01.09.2017 відповідно до умов договору протягом строку дії кредиту банк надає клієнту можливість використання кредитної лінії (далі кредит) з поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, № 2605819776 (1287392500), МФО 305653 (далі рахунок), шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів.

Максимальний ліміт кредиту за договором складає 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень (далі максимальний ліміт).

На дату укладення договору поточний ліміт кредиту складає 30 000 (тридцять тисяч гривень) гривень.

Згідно з пунктом 1.2 Договору від 01.09.2017 строк дії кредиту (далі строк дії кредиту) з наступного дня, що слідує за датою укладання договору (далі дата початку кредитування) по 01.09.2019 р. включно, далі дата закінчення кредитування (може змінюватися в порядку, передбаченому договором).

Відповідно до пункту 1.4 Договору від 01.09.2017 кредит надається виключно з метою фінансування господарської (підприємницької) діяльності клієнта, у зв`язку із чим до відносин сторін не застосовується Закон України «Про споживче кредитування».

Згідно з пунктом 2.1 Договору від 01.09.2017 протягом всього строку фактичного користування кредитом клієнт зобов`язаний сплачувати щомісяця банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9% річних.

На підставі пункту 2.3 Договору від 01.09.2017 нарахування процентів здійснюється на щоденний залишок заборгованості по кредиту, зменшений на суму операцій, для яких діє пільговий період, за строк фактичного користування кредитом. Таке нарахування здійснюється щомісяця в будь-який день в період, що починається за 4 (чотири) робочих дні до кінця календарного місяця та закінчується в останній день місяця, але не раніше 25 (двадцять п`ятого) числа кожного календарного місяця (дата розрахунку процентних платежів), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується перший день фактичного використання клієнтом кредитних коштів, останній день строку користування кредитом не враховується. Нарахування процентів здійснюється за період з дати фактичного використання кредитних коштів по дату розрахунку процентних платежів включно, а в наступні періоди з дня, наступного за попередньою датою розрахунку процентних платежів по дату розрахунку процентних платежів в поточному періоді включно.

При простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 5.1 Договору від 01.09.2017 клієнт зобов`язаний протягом дії договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов`язкового платежу, розрахованого відповідно до умов пункту 5.2 договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування.

Під поняттям «погашення заборгованості» сторони розуміють повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків банку, пов`язаних з неналежним виконанням клієнтом умов договору.

Згідно з пунктом 5.2 Договору від 01.09.2017 клієнт зобов`язаний до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати щомісячного обов`язкового платежу в сумі не менше 15 (п`ятнадцяти) відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами банку. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов`язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму не внесеного клієнтом щомісячного обов`язкового платежу попередніх місяців.

В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати клієнтом банку за договором в термін виконання зобов`язань клієнта за договором, клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за договором.

На підставі пункту 5.9 Договору від 01.09.2017 вимоги банку щодо погашення заборгованості клієнта за договором підлягають задоволенню у такій черговості: погашення комісії та інших платежів згідно тарифів, погашення процентів за недозволеним овердрафтом, погашення процентів за кредитом, погашення недозволеного овердрафту, погашення кредиту.

Клієнт надає банку право самостійно приймати рішення щодо встановлення іншої черговості погашення заборгованості (кредиту, процентів за користування кредитом, штрафів, неустойки та пені) за договором.

Відповідно до пункту 11.1 Договору від 01.09.2017 банк у встановленому законодавством України порядку має право без згоди клієнта відступити свої права вимоги за договором будь-якій особі або обтяжити ці права іншим чином на умовах договору.

Згідно з пунктом 11.2 Договору від 01.09.2017 у разі відступлення прав вимоги за договором, новий кредитор набуває усі права та обов`язки банку за договором, що стосуються умов кредитування, в повному обсязі, у тому числі право щодо повернення кредиту, процентів за користування ним, неустойок.

Відповідно до пункту 12.1 Договору від 01.09.2017 у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень договору.

Відповідно до пункту 12.4 Договору від 01.09.2017 до всіх правовідносин, пов`язаних з укладанням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п`ять років.

Згідно з пунктом 13.2 Договору від 01.09.2017 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань за договором.

Договір від 01.09.2017 підписаний сторонами та скріплений печатками банку і страховика без зауважень та заперечень.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У матеріалах справи відсутні докази того, що Договір від 01.09.2017 оспорюється або визнаний недійсним у судовому порядку.

Станом на 30.11.2021 загальна сума заборгованості Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за Договором від 01.09.2017 становила 66 558,33 грн (а.с. 18-19).

30 листопада 2021 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» (далі первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-47 (далі Договір від 30.11.2021, а.с. 22-24).

Згідно з пунктом 2.1 Договору від 30.11.2021 на умовах, встановлених цим договором та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (портфель заборгованості).

Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 2.3 Договору від 30.11.2021 внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами.

Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідзивно та без можливості зворотнього відступлення.

Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимог без згоди первісного кредитора.

Згідно з пунктом 2.5 Договору від 30.11.2021 на дату укладення договору права вимоги, кредитні договори та договори забезпечення є дійсними.

Відповідно до пункту 2.6 Договору від 30.11.2021 відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення.

Згідно з пунктом 2.8 Договору від 30.11.2021 у зв`язку з відступленням прав вимоги, в дату відступлення прав вимоги первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав первісного кредитора за договорами забезпечення.

Відповідно до підпунктів 4.1.1, 4.1.10 пункту 4.1 Договору від 30.11.2021 новий кредитор засвідчує та гарантує, що:

- Новий кредитор є небанківською фінансовою установою, що внесена до Державного реєстру фінансових установ, має свідоцтво, видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, має ліцензію на надання фінансових послуг з факторингу та надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

- Новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів за кредитними договорами з дати відступлення прав вимоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України.

Згідно з підпунктами 4.3.3, 4.3.8 пункту 4.3 Договору від 30.11.2021 на дату укладання договору первісний кредитор гарантує та засвідчує, що:

- Відповідно до законодавства він має право відступлення кожного права вимоги третім особам, в тому числі новому кредитору.

- Інформація, вказана у Реєстрі боржників, відповідає відомостям, вказаним у кредитних договорах, є повною та правдивою в частині, що стосується ПІБ/найменування боржника, ІПН/коду ЄДРПОУ, паспортних даних боржника, номера та дати кредитного договору, загальної суми заборгованості та її складових.

Згідно з пунктом 7.1 Договору від 30.11.2021 договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Договір від 30.11.2021 підписаний сторонами і скріплений печатками без зауважень та заперечень.

У матеріалах справи відсутні докази того, що Договір від 30.11.2021 оспорюється або визнаний недійсним у судовому порядку.

Станом на 10.01.2023 загальна сума заборгованості Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за Договором від 01.09.2017 становила 88 611,10 грн (а.с. 20).

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі новий кредитор) укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (далі Договір від 10.01.2023, а.с. 28-30).

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 10.01.2023 сторони цим погоджуються, що за своєю правовою природою даний договір є правочином з передання первісним кредитором шляхом продажу прав вимоги, визначених у даному договорі, новому кредитору (відступлення права вимоги).

Згідно з пунктом 2.1 Договору від 10.01.2023 за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників (далі боржники), зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору (далі Реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них (далі основні договори, права вимоги).

Права вимоги, що є предметом цього договору, належать первісному кредитору на підставі, зокрема, договору відступлення № 114/2-47 від 2021-11-30 між первісним кредитором та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк».

На підставі пункту 3.1 Договору від 10.01.2023 укладанням цього договору первісний кредитор гарантує, що йому належить право вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників, а також гарантує, що:

- відповідно до законодавства він має право відступлення кожного права вимоги новому кредитору на момент його відступлення;

- вся документація та інформація стосовно боржника, яка у відповідності до умов цього договору передається новому кредитору у зазначеній в цьому договорі формі та обсязі, відповідає тій інформації, яка була отримана первісним кредитором від боржника (відповідно) та не містить будь-яких недостовірних відомостей;

- заборгованість не погашена, не відмінена, не анульована, при цьому права вимоги заборгованості не відступлені третім особам, не узгоджувалася жодна заміна зобов`язань боржників іншими зобов`язаннями.

Згідно з пунктом 5.1.1 Договору від 10.01.2023 Реєстр боржників в електронному вигляді (додаток № 1) передається новому кредитору за актом прийому-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді (додаток № 2) не пізніше наступного робочого дня після підписання новим кредитором цього договору. Реєстр боржників в електронному вигляді передається відповідальній особі нового кредитора шляхом запису на матеріальний носій, наданий новим кредитором.

Відповідно до пункту 5.1.2 Договору від 10.01.2023 Реєстр боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 3) передається новому кредитору за актом прийому-передачі (додаток № 4) не пізніше наступного робочого дня після підписання новим кредитором цього договору.

Згідно з пунктом 5.1.3 Договору від 10.01.2023 документація передається новому кредитору за актом прийому-передачі (додаток № 5) не пізніше 365 календарних днів з моменту підписання договору.

Відповідно до пункту 5.2 Договору від 10.01.2023 права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акта приймання-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).

Згідно з пунктом 5.4 Договору від 10.01.2023 з моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, зокрема новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України) за договорами позики (кредитними договорами) (в тому числі за періоди, що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені первісним кредитором) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов договорів позики (кредитних договорів).

Згідно з пунктом 8.3.3 Договору від 10.01.2023 новий кредитор має право після підписання сторонами акта приймання-передачі прав вимоги розпоряджатися правами вимоги на свій власний розсуд без згоди первісного кредитора.

Відповідно до пункту 11.6 Договору від 10.01.2023 цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін (у випадку використання юридичними особами у своїй діяльності печатки).

Договір від 10.01.2023 підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень і заперечень.

У матеріалах справи відсутні докази того, що Договір від 10.01.2023 оспорюється або визнаний недійсним у судовому порядку.

У Реєстрі боржників до Договору від 10.01.2023 за № 7115 міститься інформація про боржника ОСОБА_1 , договір № 011/3148/367464, загальна сума заборгованості 88 611,10 гривень.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 101 321,31 грн, з яких заборгованість станом на 30.11.2021 66 558,33 грн, відсотки, нараховані за період з 30.11.2021 до 09.01.2023 22 052,77 грн, відсотки, нараховані за період з 10.01.2023 до 31.08.2023 12710,21грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

На підставі ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з пунктом 13.1 Договору від 01.09.2017 у відповідності до статті 628 Цивільного кодексу України договір є змішаним та містить умови кредитного договору, договору банківського рахунку та договору страхування життя, здоров`я та працездатності.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, з наданих позивачем доказів вбачається, що Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» відступило право вимоги до відповідача за кредитним договором № 011/3148/367464 від 01.09.2017 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» за договором № 114/2-47 від 30.11.2021, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», у свою чергу, відступило це право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» за договором № 10-01/2023 від 10.01.2023 року.

Оскільки Фізична особа підприємець ОСОБА_1 порушив умови Договору від 01.09.2017 та вищевказані норми матеріального права, є правомірним звернення позивача з даним позовом до відповідача.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77, ст. 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 101 321,31 гривень.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві позивач попередньо визначив судовий збір у сумі 3 028 грн та витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 25 000 гривень.

На підставі ч.ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на послуги адвоката позивачем подані до суду такі документи: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», заявка на надання юридичної допомоги № 254 від 30.07.2024 (додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024), акт № 1 про надання юридичної допомоги від 06.08.2024 (додаток № 2 до договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024), платіжна інструкція № 0453960000 від 13.08.2024 на 175 000 грн (а.с. 38-43).

Відповідно до пункту 1.1 договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 (далі Договір від 01.07.2024) Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі клієнт) доручає, а Адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» (далі адвокатське об`єднання) приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з підпунктами 2.1.1 та 2.1.3 пункту 2.1 Договору від 01.07.2024 адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги:

- Надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

- Представляє у встановленому порядку інтереси клієнта в господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.

Відповідно до пункту 4.1 Договору від 01.07.2024 вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору (форма заявки визначена у додатку № 1 до договору)

Згідно з пунктом 4.2 Договору від 01.07.2024 клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги після надання адвокатським об`єднанням клієнту відповідного рахунку для оплати.

Згідно з пунктом 4.3 Договору від 01.07.2024 факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги (форма акта про надання юридичної допомоги визначена додатком № 2 до договору), який готується адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога.

Відповідно до пункту 4.5 Договору від 01.07.2024 сума, визначена в акті про надання юридичної допомоги, є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає.

Згідно з пунктом 7.1 Договору від 01.07.2024 цей договір набирає чинності з моменту його підписання та є безстроковим у своїй дії.

З наданої позивачем заявки на надання юридичної допомоги № 254 від 30.07.2024 (додаток № 1 до договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, а.с. 42) вбачається погодження сторонами надання наступних правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

- надання усної консультації з вивченням документів тривалістю 2 год., загальною вартістю 4 000 грн;

- підготовка пропозицій тривалістю 3 год., загальною вартістю 6 000 грн;

- складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області тривалістю 5 год., загальною вартістю 15 000 гривень.

Відповідно до цієї заявки сторонами підписано акт № 1 про надання юридичної допомоги від 06.08.2024 (додаток № 2 до договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024) на загальну суму 25 000 грн (а.с. 43).

Отже, поданими до суду документами не підтверджується надання Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» професійної правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» під час розгляду Господарським судом Дніпропетровської області справи № 904/3789/24.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7 та 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, додатковій постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, постановах Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 20.12.2022 у cправі № 910/6310/21, від 12.01.2023 у cправі № 911/272/21, додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №910/6310/21.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 25 000 гривень.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача в сумі 3 028 гривень.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 101 321,31 грн задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул.Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість у сумі 101 321,31 грн (сто одна тисяча триста двадцять одна гривня 31 копійка) та судовий збір у сумі 3 028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

3. У задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 25 000 гривень відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 04.11.2024.

Суддя В.О. Дичко