Постанова № 122803148, 04.11.2024, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1136/24

Провадження № 3/513/1439/24

Саратський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Миргород В.С., при секретарі Аркуші І.О., за участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Мельниченко В.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали, які надійшли вівд ВП № 1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм у ФОП « ОСОБА_2 », -

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2024 року о 21 годині 39 хвилин по автодорозі Одеса-Рені 117 км + 900 м Білгород-Дністровського району Одеської області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mersedes Benz Sprinter» державний номерний знак НОМЕР_1 , при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем марки «DAF XF 460 FT» державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом LAG 0-3-36 державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався назустріч, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.13.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Зі складеним з приводу виявленого адміністративного правопорушення протоколом про адміністративне правопорушення правопорушник ознайомився, йому було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що зроблено відмітка та поставлено підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Подав суду письмові пояснення, згідно з якими показав, що 12 серпня 2024 року повертався до м. Одеси після завершення розвезення продуктів харчування на автомобілі марки «Mersedes Benz Sprinter» державний номерний знак НОМЕР_1 . Близько 21 години 22 хвилини на ділянці дороги Одеса-Рені 117 км його авто різко потягло на зустрічну смугу. Не стверджує, але вважає, що вибухнуло колесо. Задля уникнення аварії взяв узбіччя зустрічної смуги та допустив зіткнення з бензовозом. Діяв, виходячи з крайньої необхідності. Умислу порушувати правила дорожнього руху не мав. Вину свою не визнав.

У відповідності до положень ст.268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП не є обов`язковою, тому враховуючи наведені положення, той факт, що ОСОБА_1 при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, не з`явився у судове засідання, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, подав письмові пояснення, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Суд вирішив розглянути справу без участі ОСОБА_1 на підставі наявних доказів.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвокат Мельниченко В.В. у судовому засіданні підтримала позицію підзахисного, який надав пояснення, що діяв в стані крайньої необхідності, оскільки в авто, яким він керував, вибухнуло колесо. Вважає, що вини ОСОБА_1 не має. Показами свідка підтверджуються слова її підзахисного про лопнуте колесо та виїзд на зустрічну смугу. Жодного дослідження технічного стану автомобіля не проводилося. Надати акт оцінки автомобіля не представляється можливим, оскільки авто сильно пошкоджено, його продано як металобрухт. Просила провадження у справі закрити.

Суд, заслухавши представника - адвоката Мельніченко В.В., дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. .

Частиною 1 ст.254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.

Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Кодексом України про адміністративне правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

У п. 1.10 ПДР України зазначено, що дорожньо-транспортна пригода (ДТП) подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Відповідно до ст.124 КУпАП ознаками вказаного адміністративного правопорушення є порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тобто данні наслідки повинні знаходиться у причинному зв`язку з правопорушенням.

Оскільки зазначена норма матеріального закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, то у протоколі є необхідним посилання на порушення водієм вимог конкретного пункту ПДР, у даному випадку на п. 13.3 цих Правил.

Зокрема, пункт 13.3 Правил вказує, що під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Порядок збору та процесуального закріплення доказів визначений законодавством України про адміністративні правопорушення, а тому як доказ протокол про адміністративне правопорушення може бути використаний у відповідній справі тільки в тому випадку, якщо він складений в порядку і з джерел, передбачених законом. При цьому необхідно враховувати, що у даній справі протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №479395 від 14 серпня 2024 року є не тільки джерелом доказів, але й виступає ще як юридичний документ акт (процесуальна дія і процесуальне рішення компетентної особи, яка уповноважена його складати), який свідчить про порушення компетентною особою Національної поліції справи про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху на всій території України (ст.ст. 254, 255 КУпАП), тому є не тільки обов`язковим процесуальним документом, але і займає ключове положення серед інших джерел (доказів).

Крім того, у відповідності до Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд повинен визначити чи порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вимоги Правил дорожнього руху і чи стало це порушення причиною ДТП.

Таким чином, умовою настання відповідальності за ст. 124 КУпАП є «загибель або поранення людей чи пошкодження транспортних засобів», тобто порушення повинно бути настільки істотним, щоб наслідком його стало пошкодження як мінімум двох автомобілів, а не одного чи загибель або поранення людей.

Проте, оскільки об`єктивна сторона даного правопорушення передбачає обов`язкове спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, то додатковим обов`язковим об`єктом даного виду правопорушення є також суспільні відносини у сфері власності. Таким чином, особа несе відповідальність за ст. 124 КУпАП не просто за будь-яке порушення Правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності.

При ухвалені постанови, суд бере до уваги п.26 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».

Суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП може бути будь-яка особа, яка безпосередньо бере участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення «Правил дорожнього руху» України..

В своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 КУпАП, передбачено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом, зокрема щодо з`ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди, перевірки пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди, свідків події, працівника ДАЇ, який склав протокол та надання їм відповідної оцінки, надання аналізу доказам, що містяться в матеріалах справи, в тому числі протоколу та схеми дорожньо-транспортної пригоди, що вплинуло на правильність прийнятого рішення.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями порушив п.13.3 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 479395 від 14 серпня 2024 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів, заперечень щодо викладених у ньому обставин ОСОБА_1 не зазначив;

-рапортом ст. інспектора-чергового СРПП №3 ВП №1 Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Бражника А.А. від 12 серпня 2024 року про надходження повідомлення на лінію 102 про те, що 12 серпня 2024 року о 21 годині 24 хвилин на автодорозі Одеса-Рені 107 км в районі смт Сарата, 30 км до селища сталася дорожньо-транспортна пригода за участю вантажного автомобіля марки «DAF» державний номерний знак НОМЕР_2 та невідомого автомобіля, який дуже пошкоджений. Постраждав водій автомобіля, на місці карета швидкої медичної допомоги; заявник: ОСОБА_3 . При виїзді на місце було встановлено, що 12 серпня 2024 року близько 21 години 20 хвилин водій вантажного середньо-розмірного автомобіля марки «Mersedes Benz Sprinter» державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , рухаючись на 108 км автодороги Одеса-Рені у напрямку м. Одеси, виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв зіткнення з вантажним автомобілем марки «DAF» із спеціалізованим напівпричепом цистерною реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП водій ОСОБА_1 доставлений до КП «Саратська ЦРЛ»;

-схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 12 червня 2024 року за участю автомобіля марки «Mersedes Benz Sprinter» державний номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля марки «DAF XF 460 FT» державний номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом LAG 0-3-36 державний номерний знак НОМЕР_3 ;

-з письмових пояснень водія ОСОБА_1 від 13 серпня 2024 року, бачається, що останній показав, що 12 серпня 2024 року близько 17 годині 00 хвилин виїхав з м. Рені у напрямку м. Одеси. Рухався по автодорозі Одеса-Рені зі швидкістю 90-110 км/год, проїхавши смт Сарату, побачив перед собою жовтий автомобіль (будку жовтого кольору), який не рухався. Для уникнення зіткнення почав здійснювати маневр обгону. Про те, що було далі, не пам`ятає;

-з письмових пояснень водія ОСОБА_3 від 12 серпня 2024 року, вбачається, що 12 серпня 2024 року він на автомобілі «DAF» державний номерний знак кабіни тягача НОМЕР_4 з цистерною LAG 0-3-36 державний номерний знак НОМЕР_3 виїхав з м. Одеси до м. Рені. Рухаючись по дорозі Одеса-Рені приблизно 107 км від населеного пункту Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області зі швидкістю десь 70 км/год, у своїй смузі руху, побачив, що назустріч виїхав водій вантажного-спеціалізованого фургону марки «Mersedes Benz» білого кольору. Автомобіль виляв у праву, ліву сторону. Він почав гальмувати для уникнення зіткнення, але зіткнення відбулося, удар був у правий бік. З кою швидкістю їхав водій авто марки «Mersedes Benz» він сказати не може, рухався з боку смт Сарата до м. Одеси;

-з письмових пояснень ОСОБА_4 від 12 серпня 2024 року, бачається, що він 12 серпня 2024 року на своєму автомобілі «Газель» реєстраційний номер НОМЕР_5 їхав у напрямку м. Одеси. Близько 20 години 00 хвилин через поламку в автомобілі зупинився на правому узбіччі. При цьому, передня частина автомобілю була направлена у сторону м.Одеси. Приблизно о 21 годині 00 хвилин, знаходячись позаду свого авта, дивився чи їде до нього автомобіль, який був викликаний на допомогу. В цей час він побачив, як по полосі у напрямку м. Одеси рухався автомобіль марки «Mersedes Benz» світлого кольору на великій швидкості. Потім автомобіль раптово виїхав на зустрічну смугу руху, назустріч йому рухався автомобіль з цистерною. Почув сильний гуркіт від зіткнення автомобілів та одразу побіг на допомогу. Водій автомобіля «Mersedes Benz» знаходився у лісосмузі під гілками поряд із автомобілем, який викинуло у лісомугу. Додав, що перед автомобілем «Mersedes Benz» не було рухаючогося транспортного засобу та він не здійснював маневр обгону. Останній з невідомих причин виїхав на смугу зустрічного руху;

-довідкою чергового лікаря КП «Саратська центральна лікарня» ОСОБА_5 від 12 серпня 2024 року про доставлення до приймального відділення ОСОБА_1 з діагнозом: політравма, з/уламковий перелом правої та лівої стегнової кістки, перелом обох кісток 4/треті лівого передпліччя.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_6 , видане 19 травня 2012 року м. Болград 6 РЕВ ДАІ УДАІ ГУМВС України в Одеській області.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майнове становище та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Що стосується посилання ОСОБА_1 та його представника адвоката Мельниченко В.В., щодо вчинення адміністративного правопорушення у стані крайньої необхідності, то суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно зі ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

У постанові від 21 грудня 2018 року в справі № 686/5225/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зауважив, що у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Суд роз`яснив, що стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує». Однією з найважливіших умов правомірності акту крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Отже, положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності, однак лише у випадках, коли вчинені нею дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує».

Однією з найважливіших умов правомірності акту крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Підставою крайньої необхідності є небезпека інтересам, які охороняються адміністративним законодавством. Ця небезпека може бути викликана: 1) протиправними діями людини: 2) діями тварин; 3) природними явищами; 4) джерелом підвищеної небезпеки (технічними та транспортними засобами) тощо. Крім того, крайню необхідність можна визнати правомірною лише при наступних обставинах (ознаках): - небезпека не може бути усунена іншим шляхом, окрім як заподіяння шкоди, тобто крайня необхідність є єдиним засобом захисту від небезпечних дій; - при крайній необхідності шкода завдається не джерелу небезпеки, а інтересам третіх осіб; - шкода, яка заподіюється при крайній необхідності, повинна бути меншою, ніж та, яка попереджена.

Судом не встановлено обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у стані крайньої необхідності.

Суд критично оцінює доводи водія ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення у стані крайньої необхідності. Ці твердження не підтверджені належними доказами, в тому числі не вказано про цю обставину в схемі ДТП та інших матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а також під час надання ним письмових пояснень від 13 серпня 2024 року.

Дії водія ОСОБА_1 , який грубо порушив Правила дорожнього руху, мають прямий причинний зв`язок із ДТП.

Враховуючи зазначене, посилання ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_6 на вчинення дій у стані крайньої необхідності суд розцінює як ухилення від відповідальності.

Згідно з санкцією ст. 124 КУпАП, це правопорушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддя враховує характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, пошкодження транспортних засобів, особу порушника, з метою виховання правопорушника, попередження здійснення ним нових правопорушень, приходжу до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 124, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнення проводити на користь держави на розрахунковий рахунок №UA848999980313080149000015001, код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526, отримувач коштів - ГУК у Одеській області (Одеська обл.) 21081300, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), вид платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Роз`яснити правопорушнику, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк, постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. Судовий збір перераховувати на рахунку №UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, призначення платежу стягнення судового збору на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 05 листопада 2024 року.

Суддя В. С. Миргород