Ухвала суду № 122800564, 04.11.2024, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1141/24 пров. №1-в/478/260/2024

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2024 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду смт. Казанка подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про звільнення від відбування покарання за вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з набуттям чинностіЗакону України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів»від 18.07.2024 року, який набув чинності 09.08.2024 року, щодо засудженого ОСОБА_4 ,

В с т а н о в и в:

До Казанківського районного суду Миколаївської області надійшло подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про звільнення від відбування покарання за вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з набуттям чинностіЗакону України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів»від 18.07.2024 року, який набув чинності 09.08.2024 року, щодо засудженого ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтоване тим, що у ДУ «Казанківськавиправна колонія(№93)» відбуває покарання ОСОБА_4 засуджений 09.03.2023 року вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.71 КК України, до новопризначеного покарання приєднано частково не відбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 27.04.2009 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років і 1 місяць.

Однак, 09.08.2024 року набрав чинностіЗакон №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим законом внесені зміни дост.51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністрація ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» посилаючись на те, що відповідно до ч.1ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, який скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання, але судимість не знято і не погашено, просить вирішити питання щодо приведення вироку відносно засудженого ОСОБА_4 у відповідність до вимог Закону України №3886-IX.

Представник ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)», та засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, надали суду письмові заяви про розгляд подання в їх відсутності, просили задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні подання підтримала, просила задовольнити.

Суд, вивчивши подання та перевіривши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Згідно із ч.1ст.539 КПК Українипитання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Пунктом 2 ч.2ст.539 КПК Українипередбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті57, частини першої статті58, частини першої статті62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537цього Кодексу.

Відповідно до п.13 ч.1ст.537 КПК Українипід час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.

Частинами 2 і 3статті 74 КК Українипередбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

Судом встановлено, що вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 27.04.2009 року ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, ст.70, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років 6 місяців з конфіскацією майна.

УхвалоюСелидівського міськогосуду Донецькоїобласті від19.01.2022року ОСОБА_4 , засудженого 27.04.2009 року вироком Апеляційного суду Миколаївської області, умовно-достроково звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі, невідбута частина якого складала: 1 рік 6 місяців і 28 днів.

Вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 09.03.2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років. Відповідно до ст.71КК України, до новопризначеного покарання приєднано частково не відбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду Миколаївської області від 27.04.2009 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць. Судом встановлено, що 19.11.2022 року ОСОБА_4 таємно, в умовах воєнного стану, викрав майно, вартістю 366 грн 67 коп.

Вирок набрав законної сили 11.04.2023 року.

09.08.2024 року набрав чинностіЗакон України №3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(далі - Закон №3886-ІХ).

Цим Законом ст.51Кодексу України про адміністративні правопорушеннябула викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.6ст.3 КК Українизміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цьогоКодексута/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з п.5 підрозділу 1 розділу ХХПерехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової

соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 ст.169 розділу ІV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до пп.169.1.1 пункту 169.1 ст.169 Податкового кодексу Україниподаткова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленомузакономна 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» №1928-IX від 02.12.2021 рокувстановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року у розмірі2481 грн, а отже сума соціальної пільги становить 1240 грн 50 коп., тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян в даному випадку складають 2481 грн.

Згідно вироку Корабельного районного суду м. Миколаєва від 09.03.2023 року ОСОБА_4 здійснив крадіжку 19.11.2022 року, завдавши матеріальну шкоду потерпілому на суму 366 грн 67 коп., що станом на день вчинення крадіжки складає суму менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2481 грн).

Відповідно до ч.3 ст.3, ч.2 ст.4 КК Україникримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тількиКримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння.

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання такимзакономчинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч.1ст.5 КК України)

Це положення цілком узгоджується із вимогамист.58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, з наведеного вбачається, що на цей час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату вчинення відповідного правопорушення.

Частиною 2ст.74 КК Українивизначено, що особа, засуджена за діяння, караність якогозакономусунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, враховуючи, що вартість майна, яке було предметом кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України, вчиненого ОСОБА_4 , становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2481 грн) станом на 1 січня 2022 року, у якому був скоєний злочин, вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караним на теперішній час. Тому суд дійшов висновку про звільнення на підставі ч.2 ст.74 КК Українизасудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного вирокомКорабельного районного суду м. Миколаєва від 09.03.2023 року.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.08.2024 року у справі №567/507/23 (провадження №51-7110 км 23) щодо набуття чинності змін до законодавства України в частині визначення розміру вартості викраденого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність, що, як наслідок, впливає на розмір матеріальної шкоди, у разі заподіяння якої настає кримінальна відповідальність.

Керуючись ст.ст.537,539 КПК України, ст.ст.4, 5, 74 Закону України №3886-ІХ, суд

П о с т а н о в и в:

Подання адміністрації ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про звільнення від відбування покарання за вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з набуттям чинностіЗакону України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення тадеяких іншихзаконів Українищодо посиленнявідповідальності задрібне викраденнячужого майната врегулюваннядеяких іншихпитань діяльностіправоохоронних органів»від 18.07.2024 року, який набув чинності 09.08.2024 року, щодо засудженого ОСОБА_4 , - задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 09.03.2023 року, завчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1