Рішення № 122800012, 05.11.2024, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/6855/24

пр.№ 2-а/464/83/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.11.2024 року м.Львів

Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Борачка М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділення поліції №2 (м.Сокаль) Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Славича Андрія Івановича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №03064896 від 16.09.2024.

В обґрунтування позову покликається на те, що 16 вересня 2024 року відносно нього винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №03064896, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу. Відповідно до змісту наведеної постанови його визнано винним у тому, що він керуючи транспортним засобом «Scania R440» д.н.з. НОМЕР_1 16.09.2024 о 20:32 у місті Сокаль на вул. Шептицького, 136 порушив вимогу знаку 3.3 «рух вантажних автомобілів заборонено». З оскаржуваною постановою не погоджується, вважає її необґрунтованою, а його вину недоведеною. Зазначає, що він справді 16.09.2024 приблизно о 20:37 год керував транспортним засобом «Scania R440» д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись вул. Шептицького у м.Сокаль. Однак правил дорожнього руху не порушував, та пояснював працівникам поліції що на відрізку цього шляху не бачив дорожнього знаку 3.3. на його пропозицію до працівників поліції повернутись разом до місця, де встановлено дорожній знак 3.3 йому було відмовлено. Повертаючись назад, він заїхав на вказаний у оскаржуваній постанові відрізок дороги та сфотографував дорожні знаки, однак знаку 3.3 там не встановлено. Просить позов задоволити.

Ухвалою від 07 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачам строк п`ять днів з дня одержання копії даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Від представника відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області Мартинюка Ю.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку із безпідставністю такого. Зазначає, що доводи позивача не відповідають дійсності та об`єктивній реальності ситуації, яка мала місце 16.09.2024, адже дорожній знак 3.3 із обмеженням до 7т. встановлений перед аварійним мостом, що проходить через річку Західний Буг та з`єднує с.Жвирка із м.Сокаль, та на даний момент використовується як основний, оскільки поряд будується новий міст, і зона дії знаку поширюється на увесь міст. Саме перед аварійним мостом встановлено ряд знаків, які як і попереджають водіїв про певні обмеження так і забороняють рух ряду транспортних засобів здійснювати проїзд, в тому числі маса яких перевищує 7 тон. Також ряд інформаційно вказівних знаків встановлено заздалегідь. Таким чином водій свідомо порушив вимоги усіх дорожніх знаків та здійснив проїзд через аварійно небезпечний міст для важковагового транспорту. Отже, поліцейський мав усі законні підстави для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Відтак, вважає, що немає підстав для скасування постанови.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленнями (викликом) сторін не надходило.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 16 вересня 2024 року інспектором відділення поліції №2 (м.Сокаль) Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області Славич А.І. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3064896, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 , 16 вересня 2024 року о 20 год. 32 хв. по вул. Шептицького, 136 у м.Сокаль, керуючи транспортним засобом марки «Scania R440» д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 3.3 «рух вантажних автомобілів заборонено», чим порушив п.8.4.в Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За загальними правилами статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Так, з Правил дорожнього руху України вбачається, що дорожній знак 3.3 забороняє рух вантажних автомобілів.

Пунктом 8.4.в Правил дорожнього руху України передбачено, що дорожні знаки поділяються зокрема на заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Відповідальність за вчинення правопорушення передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП настає зокрема за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Так, позивач зазначає, що він керуючи транспортним засобом не вчиняв жодних дій, які б порушували вимоги правил дорожнього руху. Рухаючись вул. Шептицького у м.Сокаль дорожнього знаку 3.3 він не бачив.

Представником відповідача, як на підставність оскаржуваної постанови у відзиві зазначено, що дорожній знак 3.3 із обмеженням до 7т. встановлений перед аварійним мостом, що проходить через річку Західний Буг та з`єднує с.Жвирка із м.Сокаль та надано відеозапис, зокрема із відрізком дороги зазначеної у оскаржуваній постанові.

Разом з тим, з відеозаписів наданих представником відповідача, не вбачається, що на відрізку дороги, яка зафіксована на таких відеозаписах встановлено дорожній знак 3.3 «рух вантажних автомобілів заборонено». Дорожній знак, на який у відзиві вказує представник відповідача, та який зокрема зафіксований на відеозаписах є дорожнім знаком 3.15 «рух транспортних засобів, маса яких перевищує 7т, заборонено».

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Незважаючи на вказані обставини, відповідачами не надано суду доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Відеозаписи, які долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву не містять даних про те, що позивач керуючи транспортним засобом, порушив вимогу саме дорожнього знаку 3.3 «рух вантажних автомобілів заборонено». Окрім того, з вказаних відеозаписів вбачається, що на прохання позивача показати місце встановлення даного дорожнього знаку, працівником поліції таке проігноровано, та винесено оскаржувану постанову.

Відтак, у суду відсутня можливість встановити на підставі яких доказів інспектор відділення поліції №2 (м.Сокаль) Червоноградського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області зробив висновок про вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Згідно до ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачами не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, суд вважає, що прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, а тому постанова серії ЕНА №3064896 від 16.09.2024 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №СВ08760069/1 від 04.10.2024 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Беручи до уваги, що суд прийшов до переконання про задоволення адміністративного позову, а тому за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн.

На підставі ст.9, п.1 ст.247, ст.289, п.3 ч.1 ст.293 КУпАП та керуючись ст.ст.9, 73-74, 77, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3064896 від 16.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, адреса місцезнаходження: м. Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, ідентифікаційний код: 40108833.

Повне рішення суду складено та проголошено 05 листопада 2024 року.

Головуючий Борачок М.В.