Ухвала суду № 122797525, 05.11.2024, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/947/24

УХВАЛА

05 листопада 2024 року м. Погребище

Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Сич С.М., ознайомившись із позовною скаргою ОСОБА_1 до поліцейського СРПД Коростенського РУП ГУНП Житомирської області Грилюка Володимира Петровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-

встановив:

01.11.2024 року до Погребищенського районного суду Вінницької області надійшла позовна скарга ОСОБА_1 до поліцейського СРПД Коростенського РУП ГУНП Житомирської області Грилюка Володимира Петровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Ознайомившись із позовною скаргою та доданими матеріалами, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

За частинами1,2ст.159КАС Українипри розглядісправи судомза правиламизагального позовногопровадження учасникисправи викладаютьписьмово своївимоги,заперечення,аргументи,пояснення таміркування щодопредмета спорувиключно узаявах посуті справи,визначених цимКодексом. Заявамипо сутісправи є:позовна заява;відзив напозовну заяву(відзив);відповідь навідзив;заперечення;пояснення третьоїособи щодопозову абовідзиву.Відповідно дочастин 1,2ст.160КАС Україниу позовнійзаяві позивачвикладає своївимоги щодопредмета спорута їхобґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності унормовані приписами ст.286 КАС України.

Згідно із ч.1 ст.269 КАС України у справах, визначенихстаттями 273-277,280-283-2,285-289цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Із системного аналізу наведених положень адміністративного процесуального законодавства витікає, що заявою по суті справи, яка слугує підставою для відкриття провадження у справі з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, є позовна заява, а не позовна скарга.

Разом із цим, при перевірці наявності підстав щодо залишення позовної заяви без руху суддею перевіряються, серед іншого, відповідність форми, змісту та порядку подання заяви вимогам, встановленим ст.ст.160,161 КАС України.

Частиною 3 ст.161 КАС Українипередбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Однак, таке твердження позивача не відповідає вимогам чинного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовуватистатті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає3028 грн.00 коп.

З огляду на викладене з 01.01.2024 року за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення сплачується судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Таким чином, за пред`явлення до суду даного адміністративного позову необхідно сплатити судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., який позивачу слід перерахувати на рахунок: UA638999980313161206000002892, Отримувач коштів ГУК у Вінницькій області/м. Погребище/22030101, код отримувача 37979858, МФО 899998, рахунок отримувача UA638999980313161206000002892, код класифікації доходів 22030101, призначення платежу;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Погребищенський районний суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, до позовної скарги додано заяву, в якій ОСОБА_1 просить суд поновити строк для звернення до суду, посилаючись на ту обставину, що про винесення оскаржуваної постанови йому стало відомо лише 26.04.2024 року, так як він не був присутній при її винесенні, та про її наявність йому стало відомо лише з матеріалів державної виконавчої служби.

Надаючи оцінку наведеній заяві позивача, суддя виходить із того, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихКАС Українипевних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосуванняКонвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 року за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).

Отже, право на звернення до адміністративного суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Частиною 1 ст.122КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч. 3 ст.122КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом, іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст.286КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно із ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суддею встановлено, що оспорювана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 171699 винесена 18.06.2023 року, а з позовною скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду лише 01.11.2024 року.

При цьому зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що її копію ОСОБА_1 отримав у день її винесення, а тому наведені у позовній скарзі підстави поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними.

За ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене позивачу необхідно навести наявність інших поважних об`єктивних причин з наданням відповідних доказів, які унеможливлювали звернення до суду впродовж встановленого законом строку.

Зазначені недоліки позовної скарги перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Частиною першоюстатті 169 КАС Українипередбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати дес`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

З огляду на вищезазначене позовна скарга підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 25, 94, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -

ухвалив:

Позовну скаргу ОСОБА_1 до поліцейського СРПД Коростенського РУП ГУНП Житомирської області Грилюка Володимира Петровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у спрві про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без руху.

Встановити строк для усунення позивачем недоліків позовної скарги десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення її без руху.

Роз`яснити позивачеві, що в разі не усунення недоліків позовної скарги у строк, встановлений судом, вона буде вважатися неподаною та повернута.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя