Рішення № 122796785, 05.11.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6546/24

Провадження № 2/752/4254/24

РІШЕННЯ

Іменем України

05 листопада 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Коллект Центр», в особі директора О.І.Мостовенко (а.с.38,39), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2106878790715 від 10 березня 2021 року в сумі 37 157,00 грн., яка складається із 3 700,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 33 457,00 грн. заборгованості за відсотками. Також позивач просить стягнути судові витрати, які полягають у сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн. та витрати за надання правової допомоги - 13 000,00 грн.

Позивні вимоги обґрунтовано тим, що 10 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансових послуг № 2106878790715 («Стандартний») на суму 3 700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кошти разом з відсотками. Орієнтовний строк повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих процентів на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становитиме 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договору про надання кредиту на суму 3 700,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом. У порушення умов договору відповідач свої зобов`язання за укладеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість.

01 грудня 2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило ТОВ Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, у тому числі за Договором про надання фінансових послуг № 2106878790715 від 10 березня 2021 року, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 . У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «Коллект центр» відповідно до Договору відступлення прав вимоги №10-03/2023 від 10 березня 2023 року.

Повідомляє, що загальний розмір заборгованості по поверненню грошових коштів та сплаті процентів за користування кредитом, пені, комісії та інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача відповідно до розрахунку, становить 60 729,21 грн. (заборгованість за тілом кредиту в сумі 3 700,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 57 029,21 грн.). Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності та пропорційності, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту у сумі 3 700,00 грн. та заборгованість за відсотками - 33 457,00 грн., що загалом складає 37 157,00 грн. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 01 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху (а.с.52,53).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 11 квітня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання (а.с.78-79).

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 12 липня 2024 року задоволено клопотання представників сторін про витребування доказів та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» та від ТОВ «Коллект Центр» відповідну інформацію (а.с.162-164).

14 червня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Дончак Д.М. (ордер, свідоцтво а.с.111,112) через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву (а.с.100-109).

У відзиві сторона відповідача вказує, що відповідач дійсно мав намір взяти весною 2021 року певну суму в борг на умовах кредиту, для чого звертався до деяких фінансових установ, в тому числі і до ТОВ «Служба миттєвого реагування». Але кредитні кошти ОСОБА_1 так і не отримав. Позивач стверджує, що відповідач підписав кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора. Але при цьому позивач не надав жодного доказу, що відповідач за допомогою одноразового ідентифікатору підписав саме той варіант тексту договору, що наданий в додатках до позовної заяви. Фактично, позивач мав можливість в будь-який час змінити текст - як договору, так і паспорту споживчого кредиту, та надати в суд копію, лише зазначивши що ці документи «підписано електронним ідентифікатором D5». Позивач стверджує, що кредитні кошти були перераховані на картку відповідача. Отже, передумовою надання кредиту шляхом перерахування коштів на банківський рахунок клієнта є його заява із зазначенням банківського карткового рахунку, на який товариство має перерахувати необхідні позичальнику кошти. Але позивачем не надано копії такої заяви, не надано номеру рахунка позичальника, як і не надано доказів на підтвердження зарахування кредитних коштів. Доказом перерахування позичальнику кредитних коштів зазначено документ б/н від 01 лютого 2024 року під назвою «Щодо підтвердження переказу грошових коштів». В той же час, усі господарські операції, у тому числі і надання послуг, відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування (документація) та підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Заперечується у відзиві на позов і розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн., вважаючи, що у даній справі, яка є типовою, сума витрат на правничу допомогу є 5 000,00 грн., що співмірно обсягу і складності справи.

Представником позивача ОСОБА_2 (а.с.138) 28 червня 2024 року через систему «Електронний суд» подано письмові пояснення. Заперечуючи проти доводів сторони відповідача щодо недоведеності існування самого кредитного договору та його виконання кредитором, вказується, що відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заявки на сайті з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору із зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти в сумі 3 700,00 грн. Підписавши договір про надання фінансових послуг, відповідач також погодився, що він повність ознайомився з усіма його умовами. Вказується, що заперечуючи проти укладання кредитного договору, відповідач не надає докази, що кредитний договір ним у будь-який спосіб оспорюється, судом договір не визнано недійсним. Зазначається, що відповідно до п.2.2.1.4 договору про надання фінансового послуг, передбачено право позичальника відмовитися від договору без пояснення причин протягом 14 календарних днів з дня укладання договору. Хоча відповідач вказує, що коштів не отримував, однак не звертався до кредитодавця про розірвання договору (а.с.130-135).

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 10 березня 2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг «Стандартний» № 2106878790715.

Згідно з п. 1.1. договору за цим договором товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3 700,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Відповідно до пп. 1.2., 1.3. договору кредит надається на строк, зазначений у заяві - анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною (копії додаються), орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Згідно із п. 1.4. договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процента ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою зазначеною у п. 1.4 а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною в п. 1.4.в).

д) тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до пп. 1.4.1, 1.4.2. договору нараховані проценти підлягають, обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

У разі підписання електронного договору договір буде вважатись укладеним в письмовій формі з дати прийняття (акцепту) позичальником пропозиції (оферти) товариства (пункт 1.5договору).

Згідно з пунктом 1.6 договору датою прийняття (акцепту) та підписання кредитного договору (всіх без виключення його складових, а саме: цього договору; самої заяви-анкети; правил, паспорту кредиту; повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначені Закону України «Про захист персональних даних», мету збору даних, склад та зміст зібраних персональних даних, та осіб, яким передаються його персональні дані) вважається дата складання та підписання сторонами заяви-анкети. Заява-анкета підписується сторонами шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис.

Згідно з п. 1.9. договору граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 рік.

Відповідно до пункту 4.3 договору сторони дійшли згоди, що у відносинах між сторонами у разі укладення електронного договору в якості підпису сторін буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (а.с. 5-7).

Вказаний договір укладений сторонами у електронній формі, підписання договору зі сторони позичальника було здійснено шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором D5.

В заяві-анкеті, що є додатком №1 до кредитного договору, ОСОБА_1 вказує, що ознайомився з примірним (типовим) договором та усіма додатками до нього, включаючи правила надання грошових коштів у позику в тому числі фінансового кредиту, які розміщено на офіційному сайті ТОВ «Служба миттєвого кредитування»; просив надати кредит в сумі 3 700,00 грн., орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Просить надати кредит на вказаний ним у заяві-анкеті картковий рахунок НОМЕР_1 . У прикінцевих умовах вказано, що відповідач підтвердив підписання ним та отримання Паспорту споживача кредиту, Графіку платежів, Кредитного договору, Правил, Повідомлення суб`єкта персональних даних про його права, визначених Законом України «Про захист персональних даних» (а.с.7 зворот).

Додатком № 2 до кредитного договору визначено графік платежів за кредитом, відповідно до якого сума кредиту становить 3 700,00 грн. (дата видачі кредиту - 10 березня 2021 року), проценти за користування кредитом - 16 днів нараховані у розмірі 1 184,00 грн., загальна вартість кредиту становить 4 884,00 грн. (а.с. 8).

Паспорт споживчого кредиту, який є додатком № 3 до кредитного договору, також містить інформацію про те, що строк кредитування складає 16 днів.

Відповідно до довідки б/н від 01 лютого 2021 року ТОВ Фінансова компанія «Вей Фор Пей» надає інформацію про здійснення переказу грошових коштів на номер картки НОМЕР_1 (який вказано у заяві-анкеті), категорія картки - Vіsа, час запиту 10 березня 2021 року 12:15:16; номер договору № 2106878790715, сума - 3 700,00 грн. (а.с.11).

Крім того, листом АТ КБ «ПриватБанк» від 18 серпня 2024 року № 20-1.0.0.0/7-240813/70895 повідомило суд, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано картку НОМЕР_3 . Додаткова надано виписку з карткового рахунку за період з 09 березня 2021 року по 10 березня 2021 року (а.с.193-194).

Також 01 грудня 2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт

Капітал» укладено договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників за договорами; ТОВ «Вердикт Капітал» одержало право вимагати від боржників виконання всіх грошових зобов`язань за договорами, право вимоги за якими передано (а.с. 16-18).

За Актом приймання-передавання від 03 грудня 2021 року Реєстру боржників за Договором факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року, фактор прийняв від клієнта право вимоги до боржників у кількості 31 632 на загальну суму 60 183 678,63 грн. (а.с.170).

З копії Реєстру боржників, який є додатком № 3 до договору факторингу № 1-12 від 01 грудня 2021 року, вбачається, що до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансових послуг № 2106878790715 від 10 березня 2021 року на суму 32 634,00 грн., з яких: 3 700,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 28 934,00 грн - сума заборгованості за процентами (а.с. 18-21).

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1, а саме Акт-прийому-передачі Реєтру боржників (а.с.22-25).

З копії Реєстру боржників, який є додатком № 3 до договору 10-03/2023/01 про відступлення прав вимоги від 10 березня 2023 року, вбачається, що до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 (№ 11751 а.с.26).

Як вбачається з витягу з додатку № 3 до договору 10-03/2023/01 про відступлення прав вимоги від 10 березня 2023 року Реєстру боржників, за договором № 2106878790715 від 10 березня 2021 року ОСОБА_1 є боржником за основним кредитом - 3 700,00 грн., заборгованість за процентами - 57 029,21 грн., загальний борг - 60 729,21 грн. (а.с.28).

Позивач вказує, що відповідач зобов`язання за договором про надання фінансових послуг не виконав, заборгованість у строк, обумовлений договором не погасив, проценти за користування кредитними коштами не сплатив.

Зокрема, посилаючись на принцип розумності, співмірності та пропорційності, позивач ТОВ «Коллект центр» просив суд стягнути з відповідача на користь товариства суму заборгованості у розмірі 37 157,00 грн, з яких: 3 700,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 33 457,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

гідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначається, що «У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором».

Пунктом 1.4 вищезазначеного договору встановлено, що проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування, протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.6); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в); д) тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до підпунктів 1.4.1, 1.4.2 пункту 1.4 договору нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (пункт 1.3 договору).

Водночас, як вбачається з договору сторони погодили, що кредит надається строком на 16 днів з 10 березня 2021 року .

Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 16 днів, починаючи з дня укладення договору. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту матеріали справи не містять.

Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 16 днів.

Паспорт споживчого кредиту, доданий до позову, також містить інформацію про те, що строк кредитування складає 16 днів.

Крім того, відповідно до додатку № 2 до вказаного договору «Графік платежів», сума кредиту становить 3 700,00 грн., проценти за користування кредитом строком на 16 днів нараховані у розмірі 1 184,00 грн., загальна вартість кредиту становить 4 884,00 грн. (а.с.8).

Аналіз наданих позивачем графіків платежів, розрахунку заборгованості за договором, свідчить про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася поза межами строку дії договору.

Водночас, як право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.

З огляду на зазначене, суд не бере до уваги нарахування процентів у розмірі 33 457,00 грн. з посиланням на вищезазначені пункти кредитного договору, як на підставу нарахування процентів після настання терміну (дати) повернення позики.

У той же час, позивач позовні вимоги щодо стягнення з відповідача процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України не заявляє.

Як зазначалося вище, погоджена сторонами загальна вартість кредиту для позичальника, складалася з суми загального розміру кредиту, яка складає 4 884,00 грн., з яких: 3 700,00 грн - сума кредиту; 1 1840,00 грн - проценти за користуванням кредитом.

Доказів повної або часткової сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано. Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

За вищенаведених обставин, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість на загальну суму 4 884,00 грн. У решті заявлених позовних вимог, слід відмовити.

У частині вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із положень ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано: договір № 02-01/2023 про надання правової допомоги від 02 січня 2023 року, укладений між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявка ТОВ «Коллект Центр» про надання юридичної допомоги № 720 від 07 лютого 2024 року щодо божника ОСОБА_1 ; витяг з Акта № 2 від 08 січня 2024 року до договору про надання юридичної допомоги від 02 січня 2024 року, копію платіжної інструкції № 413000008 від 09 лютого 2024 року про сплату за надання правової допомоги згідно договору № 02-01/2023 у розмірі 51 000,00 грн. (а.с.39-44).

За змістом ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також ураховуючи критерій складності справи, ціну позову, часткове задоволення позовних вимог, принципи співмірності та розумності судових витрат, заперечення відповідача, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог (13,14%), що становить 397,87 грн.

Керуючись статтями 12-13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 2106878790715 від 10 березня 2021 року в сумі 4 884 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 397 (триста дев`яносто сім) грн. 87 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, оф.306,

Відповідач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Текст судового рішення складено 05 листопада 2024 року.

Суддя А.В.Слободянюк