Ухвала суду № 122796396, 05.11.2024, Барський районний суд Вінницької області

125/1137/24

1-кп/125/65/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бар Вінницької області клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020140000122 від 14.04.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Бар, Барського району Вінницької області, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 186, статтею 126-1 КК України,

УСТАНОВИВ:

30.05.2024 судді Барського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 передано обвинувальний акт, затверджений прокурором Барського відділу Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 186, статтею 126-1 КК України.

Ухвалою Барського районного суду Вінницької області від 21.06.2024 було призначено судовий розгляд кримінального провадження.

05.11.2024 прокурор через канцелярію суду подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приблизно о 11 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час дії воєнного стану в Україні, що запроваджений Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на підставі Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-1Х та востаннє продовжений на підставі указу Президента України №49/2024 від 05.02.2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затверджений Законом України № 3564-Х від 06.02.2024, перебуваючи по АДРЕСА_2 , біля кіоску з назвою «Преса», побачив неповнолітнього ОСОБА_7 , який спілкувався по мобільному телефоні «Redmi A2 Black 2GB RAM 32GB ROM» чорного кольору з сім-картою з номером НОМЕР_1 та стояв поруч з ним, внаслідок чого у нього виник умисел на відкрите викрадення майна неповнолітнього ОСОБА_7 . Реалізуючи раптово виниклий умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, 23.04.2024 приблизно о 11 год. 30 хв., ОСОБА_4 з метою заволодіння чужим майном, не бажаючи наміру його повертати, попросив у неповнолітнього ОСОБА_7 його мобільний телефон, щоб зателефонувати, на що останній погодився. В свою чергу, ОСОБА_4 , діючи умисно, відкрито, повторно, у присутності інших осіб, не використовуючи телефон за призначенням, одразу сховав вказаний мобільний телефон до кишені своїх штанів, а на прохання неповнолітнього ОСОБА_8 повернути йому мобільний телефон, погрожував останньому застосуванням до нього фізичної сили у виді ударів по обличчю. Відповідно до висновку експерта №1616/24-21 від 09.05.2024, вартість наданого на дослідження бувшого у використанні мобільного телефону «Xiaomi Redmi А2» становить 1147,00 грн (одна тисяча сто сорок сім гривень). В подальшому, ОСОБА_4 , заволодівши мобільним телефоном, з місця вчинення злочину пішов, таким чином довівши свій злочинний умисел до кінця та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому неповнолітньому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 1147,00 грн (одна тисяча сто сорок сім гривень).

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, вчинений повторно, вчинений в умовах воєнного стану.

Як вказано у клопотанні, вина ОСОБА_4 підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування.

В обґрунтування ризиків для кримінального провадження прокурор у клопотанні зазначив, що існують ризики: переховування обвинуваченого, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує, а також з огляду на те, що він немає сталих соціальних зв`язків, ніде не працює, не одружений, не має постійного джерела прибутку, тому останній при нагоді може залишити межі району та переховуватись від суду, оскільки останнього нічого не стримує; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, даний ризик доводиться тими обставинами, що потерпілий та свідок є неповнолітніми особами, а злочин вчинений з застосуванням погрози фізичного насильства; вчинити інше кримінальне правопорушення, даний ризик доводиться тими обставинами, що ОСОБА_4 , маючи не зняту та непогашену судимість: 04.09.2007 засуджений Барським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі, 23.02.2015 засуджений Барським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 296, ст. 395, ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, 15.05.2015 засуджений Барським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 07.05.2020 засуджений Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, вчинив новий умисний злочин з застосування погрози насильства відносно потерпілого, а це свідчить про схильність підозрюваного до вчинення нових злочинів. Крім того, за час перебування на волі, ОСОБА_4 неодноразово вчиняв адміністративні правопорушення, зокрема, домашнє насильство відносного свого батька ОСОБА_9 .

Застосування до обвинуваченого іншого більш м`якого запобіжного заходу, згідно із позицією сторони обвинувачення, не може запобігти вищевказаним ризикам, не гарантуватиме виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, не забезпечить дотримання розумних строків судового розгляду.

Покликаючись на вказане прокурор просив продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави у зв`язку із вчиненням злочину із погрозою застосування насильства.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Сторона захисту заперечувала проти застосування тримання під вартою, захисник зазначив, що ризики для кримінального провадження є недоведеними, запобіжний захід не є покаранням, обвинувачений тримається під вартою з квітня 2024 року, судовий розгляд затягується у зв`язку із незабезпеченням прокурором явки свідків обвинувачення, вважав, що до обвинуваченого може бути застосований більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши учасників розгляду, дослідивши доводи клопотання, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною 1-2 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За змістом частин 1, 3 статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Встановлено, що відповідно до ухвали Барського районного суду Вінницької області від 01.08.2024, до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 29 вересня 2024 року, у подальшому був продовжений до 17.11.2024.

Прокурором у судовому засіданні доведено, що ризики переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду, впливу на потерпілого та свідків, а також ризик вчинення іншого кримінального правопорушення не перестали існувати, і такі ризики виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Таких висновків суд дійшов з огляду на те, що ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим, обвинувачується у вчиненні злочину, поєднаного з погрозою застосування насильства, вчиненого за обтяжуючих обставин, і за який, у разі доведення його вини, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. До затримання обвинувачений не був працевлаштованим і не мав сталого джерела доходу, сім`ї та суспільно корисних занять не мав, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків за місцем проживання, відтак продовжує існування ризик переховування від суду з метою уникнення покарання.

Враховуючи те, що маючи низку судимостей за вчинення злочинів, у тому числі насильницьких, обвинувачений не працевлаштувався, і знову потрапив на лаву підсудних за обвинуваченням у вчинення злочину, пов`язаного з погрозою застосування насильства, суд вважає, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення не перестав існувати і є високим.

Внаслідок руху провадження судом не встановлено жодних інших обставин, які б свідчили про припинення існування ризиків для кримінального провадження, оскільки обвинувачений заперечує свою вину щодо епізоду грабежу, а допит неповнолітнього потерпілого не вдалося провести з об`єктивних причин, оскільки він виїхав за кордон у зв`язку з воєнним станом і не бажає виходити на відеконференцзв`язок із судом, крім того, не проведено також допиту неповнолітніх свідків.

Обставин, які свідчать про позитивну репутацію особи у суспільстві, під час розгляду клопотання не встановлено.

Особливостей стану здоров`я, які б перешкоджали утриманню під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

У судовому засіданні прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезгаданим ризикам, у тому числі домашній арешт, про застування якого просила сторона захисту, тому клопотання прокурора слід задовольнити.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду клопотання обставини виправдовують подальше тримання ОСОБА_4 під вартою.

Отже, клопотання прокурора, необхідно задовольнити і продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, а саме до 03.12.2024.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням вимог, встановлених ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину (ч. 4 ст. 186 КК України), визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи характер пред`явленого обвинувачення, майновий стан обвинуваченого, а саме те, що до затримання він ніде не працював, враховуючи тривалість судового розгляду, суд дійшов висновку, що слід зменшити розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 60560 гривень, що буде достатньо для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Керуючись статтями 176-178, 182-184, 186-187,193,194, 196, 197, 199, 205, 395 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання до затримання: АДРЕСА_1 на 60 (шістдесят) днів, а саме до 03.01.2025.

Закінчення строку дії ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - 03.01.2025.

Визначити заставу у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про застування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися з населеного пункту, де проживає, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Барського відділу Жмеринської окружної прокуратури.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 05.11.2024.

Головуюча суддя ОСОБА_10