Рішення № 122794703, 05.11.2024, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1791/24

пров. № 2-а/544/13/2024

Номер рядка звіту 139

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючої суддіМалицької О. Л.

секретар судового засідання Ралець О. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пирятин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Пирятинського районного суду Полтавської області з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, в якій просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення ЕНА № 2884076 від 21.08.2024 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАПдо адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн, провадження у справі закрити.В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 21.08.2024 відносно нього було складено постанову про адміністративне правопорушення ЕНА № 2884076, за ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом, при цьому не маючи права керування даним видом транспортних засобів. При складенні вказаної постанови інспектор допустив грубі порушення та не дослідив всі обставини справи, а тому винесена постанова є необґрунтованою, незаконної, а отже підлягає скасуванню. По перше інспектор безпідставно зупинив його транспортний засіб, не назвавши жодної законної причини. По друге позивач має посвідчення водія з відповідними категоріями, які дозволяють керувати вантажним транспортним засобом різної вагової категорії. Окрім цього, позивачу, при розгляді справи, не було роз`яснено його права та обов`язки. Також інспектором не були розглянуті його клопотання про надання доказів вчинення ним правопорушення а також клопотання про залучення захисника. Поліцейський порушив процесуальний порядок розгляду справи, оскільки ніякого розгляду не було. Інспектор формально склав постанову без дотримання процедури. Просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 2884076 від 21.08.2024 та закрити провадження у справі.

Ухвалою судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 04.09.2024 рокувідкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін у справі за цим адміністративним позовом.

У судове засідання 17.09.2024 року представник відповідача не з`явився. Окрім цього, ухвалою судді було витребувано докази від Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Судове засідання 17.10.2024 року було відкладено у зв`язку з ненадходженням затребуваних документів.

Представник відповідача надіслав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, окрім цього, представником відповідача надано відзив в якому останній вказав, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 було з`ясовано, що останній не має права керування відповідною категорією транспортних засобів, що в розумінні п. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» вказує на правомірність зупинки транспортного засобу під керуванням позивача. Позивач зазначає,що унього наявнікатегорії «С1»,«С» та«СЕ» впосвідченні водія,що даєйому правокерувати вантажнимтранспортним засобомрізної ваговоїкатегорії. Однак,серія іномер посвідченняводія якебуло наданопрацівнику поліціїна місцівчинення адміністративногоправопорушення відрізняєтьсявід серіїі номерапосвідчення водія,яке наданодо суду,що підтверджуєтьсявідеозаписом збодікамери поліцейського,де позивачсам повідомляєсерію іномер свогопосвідчення водія,а самесерія НОМЕР_1 ,натомість посвідченняводія якенадано досуду серія НОМЕР_2 . Також коли працівник поліції запропонував позивачу пред`явити посвідчення водія в Єдиному порталі державних послуг «Дія» там також були відсутня відповідна категорія, а саме «СЕ». Тобто працівник поліції керувався наявними даними наданими самим позивачем, щодо відсутності у нього відповідної категорії, а також працівник поліції перевірив наявність відповідної категорії посвідчення водія в інформаційно-комунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України". Таким чином так як в наданому посвідченні водія серії НОМЕР_1 була відсутня відповідна категорія, яка надає право водію керувати вантажним транспортом, працівником поліції було складено адміністративну постанову. Окрім цього, позивач зазначає, що йому не було роз`яснено права відповідно до ч. 2 ст. 279 КУпАП, а також, що ним було заявлено клопотання про надання доказів вчинення ним правопорушення та про необхідність залучення захисника, що спростовується наявним відеозаписом.

В судове засідання позивач не з`явився, хоча був повідомлений про час та місце належним чином.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, хоча був повідомлений про час та місце належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що 21.08.2024 інспектором ВП №1 (м. Пирятин) Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області Смирним І. А. винесена постанова серії ЕНА № 2884076 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн (а.с. 6).

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 21.08.2024, о 20 год. 30 хв., в м. Пирятин Лубенського району Полтавської області, вул. Південна, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF, д.н.з. НОМЕР_3 , при цьому не маючи права керування даним транспортним засобом, чим порушив п. 2.3.вПДР, керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Відповідно до вимог ч. 1ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 №580-УІП, поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Статтею 222КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, і за частиною 1 статті 121 КУпАП.

Згідно зі ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (в даному випадку відповідач) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

У відповідності до ст.72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.

За змістом ст.77КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень.

Поліцейський при складенні протоколу зазначив, що 21.08.2024, о 20 год. 30 хв., в м. Пирятин Лубенського району Полтавської області, вул. Південна, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF, д.н.з. НОМЕР_3 , при цьому не маючи права керування даним транспортним засобом (категорія «С»), чим порушив п. 2.3.вПДР.

При цьому, позивач додав до позовної заяви належне йому посвідчення водія серії НОМЕР_2 , з відкритими категоріями, в тому числі «С1», «С» та «СЕ», що дають право керування вищевказаним транспортним засобом DAF, д.н.з. НОМЕР_3 (а.с. 10).

На виконання ухвали суду від 17 вересня 2024 року, судом було отримано відповідь з Територіального сервісного центру МВС №5347, з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_1 від 12 березня 2002 року, яке в подальшому було замінене на посвідчення серії НОМЕР_2 у зв`язку з відкриттям категорії (а.с. 48).

Представник відповідача у своєму відзиві зазначає, що при складенні постанови ЕНА №2884076 від 21 серпня 2024 року, водієм ОСОБА_1 було повідомлено працівнику поліції про наявність в нього посвідчення водія НОМЕР_1 , при цьому до матеріалів адміністративного позову додано посвідчення НОМЕР_2 . Тобто постанова була складена на основі відомостей, що були встановлені з посвідчення водія НОМЕР_1 , в якому закрита категорія «СЕ», а про наявність іншого посвідчення, а саме НОМЕР_2 , де категорія «СЕ» відкрита, інспектор не знав.

Суд не може прийняти такі доводи представника відповідача на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки обов`язок по збиранню доказів покладається саме на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, якою, в даному випадку, являється інспектор ВП №1 (м. Пирятин) Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області Смирний І. А., який в свою чергу не з`ясував інформацію про наявні у ОСОБА_1 інших посвідчень водія.

Як вбачається з відеозапису, наданого відповідачем, то при складанні протоколу про адміністративне правопорушення позивач повідомив інспектора, що у нього наявне посвідчення водія із вказаною категорією, однак інспектор цього до уваги не прийняв.

Суд звертає також увагу на те, що посвідчення водія НОМЕР_2 , де категорія «СЕ» відкрита позивачеві видано, ще в 2011 році та позивач не несе відповідальності за невнесення даного документу до бази даних інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».

Згідно з п. 1 ст.247КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

У відповідності до ч. 2 ст.70КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст.71КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно зі ст.62Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В даному конкретному випадку, відповідачем не доведена вина позивача у вчиненні правопорушення належними та допустимими доказами, які б підтверджували обґрунтованість винесення оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.

У пункті 54 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", заява № 4241/03 від 28.10.2010, вказано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення у справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії", заява N 30544/96, п. 26, ECHR 1999-I).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ч. 1 ст.139КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 245, 251, 258, 268, 277 КУпАП, ст.ст.2, 6, 9, 20, 77, 78, 90, 209, 242, 243, 244, 246, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 2884076 від 21.08.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу 3400 гривень, закривши провадження у даній адміністративній справі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку передбаченому ст. 286 КАС України та розділом ІІІ глави 1 КАС України протягом 10 днів до Другого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел.: НОМЕР_5 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Полтавській області, код ЄДРПОУ 40108630, адреса: 36039, м. Полтава, вул. Матвійчука Юліана, 83.

Суддя О.Л.Малицька