Ухвала суду № 122773623, 31.10.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

31 жовтня 2024 року м. Київ№ 320/16011/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука В.В., розглянувши заяву відповідача про розгляд за загальними правилами позовного провадження адміністративної справи

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики

та комунальних послуг

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»

про визнання протиправним та скасування постанов від 29.11.2023, від 26.12.2022 та

від 10.01.2024, -

УСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування постанов від 29.11.2023, від 26.12.2022 та від 10.01.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за загальними правилами позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2024 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову на стороні відповідача

В матеріалах справи наявне клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що дана справи становить значний суспільний інтерес.

Із положеннями наведеної правової норми процесуального закону перекликаються й приписи частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частина ж друга статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Предметом позову у даній справі є оскарження бездіяльності відповідача, що полягає у невидачі розпоряджень з питань відряджень позивача та ненадані відповідей на подання позивача.

Оскільки дана справа не віднесена до імперативно визначеного переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, процесуальні перешкоди для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.

Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 та багатьох інших.

Також суд зазначає, що оцінити значення справи для сторін і значний суспільний інтерес має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне конкретизоване пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 тощо.

Суд наголошує, що «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, котра має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані зі збереженням, примноженням, захистом чинних цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства.

Аналогічний правовий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 05.04.2021 справа № 420/8512/20.

Враховуючи вищевикладене на переконання суду відповідачем не доведено та не обґрунтовано, що розгляд даної справи становить публічний інтерес та має характер суспільно необхідної інформації.

Поряд з цим суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 243, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

2. Копію ухвалу направити учасникам справи по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Жук Р.В.