Ухвала суду № 122773434, 04.11.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

04 листопада 2024 року №826/8823/15

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві матеріали адміністративної справи

за позовомПублічного акціонерного товариства «Аерофлот російські авіалінії»доДержавної авіаційної служби Українипровизнання протиправною та скасування постанови,встановив:

Публічне акціонерне товариство «Аерофлот російські авіалінії» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної авіаційної служби України, в якому просило суд:

- визнати нечинною та скасувати постанову №3216 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 09 квітня 2015 року.

Підставами позову визначено не здійснення відповідачем під час складання протоколу факту виконання рейсу AFL 1625, що виключає можливість застосування штрафних санкцій, а також відсутність в оскаржуваній постанові чітко визначеної правової підстави вчиненого позивачем порушення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2015 відкрито провадження у справі.

Відповідачем подано відзив про невизнання позову, оскільки з 28.03.2014 09:00 год. над півостровом Крим встановлена заборонена зона, яка згодом була продовжена та про що було відомо позивачу через дію NOTAM, проте позивачем 09.04.2015 без відповідного дозволу та заявки на використання повітряного простору України здійснено рейс AFL 1825, що є порушенням статті 30 Повітряного кодексу України (ПК України) та порядку перетину державного кордону через закриття пунктів пропуску та пункту контролю в аеропорту «Сімферополь» відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 №424-р. За твердженням представника, на підставі та в межах повноважень згідно зі статтями 128 та 129 ПК України 27.05.2015 розглянуто справу про правопорушення в галузі цивільної авіації відповідачем, за наслідками чого прийнято оскаржувану постанову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 20.12.2016 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/8262/15.

Крім того, судом установлено, що справа № 826/8262/15 об`єднана в одне провадження зі справою № 826/2674/15.

Із ЄДРСР судом встановлено, що відповідно до ухвали від Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2016 у справі 826/2674/15 зупинено провадження у справі №826/2674/15 до моменту надходження до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва витребуваних доказів (або письмової інформації про неможливість їх надання із приєднанням засвідчених копій відповідних підтверджуючих доказів).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2016 дану справу було прийнято до провадження судді Данилишина В.М. та запропоновано сторонам повідомити про обставини, які зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 справу №826/8823/15 було прийнято до провадження судді Донця В.А. Цією ж ухвалою судом поновлено провадження у справі.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, матеріали цієї справи скеровані за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 05.02.2024 (суддя Шевченко А.В.) відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Відповідно до наказу голови суду від 13 лютого 2024 року № 1-ктр/гс «Про надання соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку ОСОБА_1 », частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року (з наступними змінами і доповненнями), Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 26 листопада 2010 року (з наступними змінами і доповненнями), з метою додержання процесуальних строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №826/8823/15 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу №826/8823/15 прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А, та вирішено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні.

Представник відповідача подав клопотання про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

За вимогами пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, судом ухвалою від 10 квітня 2024 року прийнято справу №826/8823/15 до розгляду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 07 травня 2024 року.

В судове засідання, призначене на 07 травня 2024 року, позивач не забезпечив явку уповноваженого представника, жодного клопотання про причини неявку в підготовче судове засідання не надав.

У зв`язку з неявкою представника позивача, суд відклав розгляд справи на 14 травня 2024 року.

Вказана ухвала направлена позивачу на адресу зазначену в позовній заяві.

Проте, від позивача повернувся конверт з довідкою про неможливість вручення поштового відправлення в якій зазначено причину: «За закінчення встановленого терміну зберігання».

В судове засідання 28 травня 2024 року позивач не забезпечив явку уповноваженого представника, жодного клопотання про причини неявку в підготовче судове засідання не надав.

Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що позивач та його представник були належним чином повідомлені, щодо кожного судового засідання.

Суд зазначає, що згідно з приписами ч.2 ст.44 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Отже, добросовісність вимагає здійснення процесуальних прав лише з метою, з якою їх було надано.

Згідно з приписами ч.3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання цими правами не допускається.

Приписами ч.5, 6 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

При цьому, суд приймає до уваги, що повторна неявка уповноваженого представника позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки неявки уповноваженого представника у судові засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Повторна неявка позивача у судове засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Виходячи з правових норм, які містить частина 5 статті 205 та пункт 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, повторна неявка уповноваженого представника позивача у судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності слугують підставою для залишення даного позову без розгляду.

При цьому суд також звертає увагу, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 у справі № 675/1561/19, від 28 липня 2021 у справі № 756/6049/19.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16 лютого 2017 року (набуло статусу остаточного 16 травня 2017 року) Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).

Отже, суд звертає увагу на тривалу відсутність інтересу з боку позивача про рух справи, що свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, позивач не прибув у судові засідання 07.05.2024, 14.05.2024, 28.05.2024, явку своїх уповноважених представників у судові засідання не забезпечив, тобто повторно не прибув у судове засідання. Судом не встановлено наявність поважних причин для неприбуття позивача у судові засідання. Разом з тим, судом встановлено, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи. Із врахуванням повторного неприбуття позивача у судове засідання суд вважає за необхідне клопотання представника відповідача задовольнити, а позовну заяву залишити без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з частиною четвертою статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 240, статтями 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд

у х в а л и в:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Аерофлот російські авіалінії» до Державної авіаційної служби України про визнання протиправною та скасування постанови, залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду надіслати учасникам справи..

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Білоноженко М.А.