Рішення № 122773351, 25.09.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 року м. Київ № 320/13963/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області;

2) Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 17.09.2021 №104550001903 про відмову у переведенні позивача з пенсії по віку, що призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію по інвалідності за нормами Закону України «Про державну службу»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області з дня звернення за призначенням пенсії, з 14.09.2021, призначити позивачу пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку, зазначеного у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 10.09.2021 №5, виданих Обухівською районною державною адміністрацією Київської області;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області з дня звернення за призначенням пенсії, з 14.09.2021, здійснювати нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку, зазначеного у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 10.09.2021 №5, виданих Обухівською районною державною адміністрацією Київської області.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з квітня 2020 року він отримує пенсію за віком, призначену згідно Закону №1058 з урахуванням статті 55 Закону №796-ХІІ.

Позивач вказує, що він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області з заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». За вказаною заявою позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області було прийняте рішення про відмову, з яким позивач не погоджується, вважаючи його необґрунтованим. З огляду на що позивач звернулася до суду.

ГУ ПФУ у Київській області, заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначило про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за Законом №3723 у зв`язку з недосягненням станом на дату звернення із відповідною заявою пенсійного віку 62 роки, необхідного для призначення пенсії за цим Законом.

Відповідач 2 правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований у приміщенні суду, про що свідчить розписка.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області з 28.04.2020 та отримує пенсію по віку відповідно до Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 55 Закону України №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача, він був звільнений із займаної посади відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу».

Довідкою Обухівської РДА в Київській області від 10.09.2021 №60/07-10/1979 підтверджується наявність у позивача стажу державної служби на 01.05.2016 21 рік 8 місяців 6 днів.

Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи згідно довідки МСЕК №1047423 від 09.09.2021.

Заявою від 14.09.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Київській області про перехід на інший вид пенсії по інвалідності зв`язок з державною службою.

Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 17.09.2021 №104550001903 позивачу відмовлено в переведенні з пенсії за віком згідно із Законом №796-ХІІ на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №889-VIII за заявою від 14.09.2021.

Підставою для відмови зазначено те, що Законом №889-VIII не передбачено призначення пенсій державним службовцям по інвалідності.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначені Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі-Закон № 889-VIII).

Згідно із пунктом 1 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, цей Закон набрав чинності з 1 травня 2016 року.

Статтею 90 Закону № 889-VIII встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 28.12.1993 № 3723-XII (далі-Закон № 3723-XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пунктів 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 28.12.1993 № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 28.12.1993 № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 28.12.1993 № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 28.12.1993 № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до пунктів 8, 11 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частинами 1 та 9 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 28.12.1993 № 3723-XII (далі Закон № 3723-XII), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно вів причини інвалідності за умови припинення державної служби.

Відповідно до частин 3, 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" правління Пенсійного фонду України постановою від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затвердило "Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі-Порядок № 22-1).

Пунктом 1.1 розділу I Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії-додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.

Пунктом 2.2 розділу II Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1.

Згідно із пунктами 4.1, 4.3, 4.7 розділу IV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Дослідження змісту наведених правових норм Закону № 889-VIII, Закону № 3723-XII, Закону № 1058-IV, Порядку № 22-1, дає підстави суду зробити такі висновки:

1) пенсійне забезпечення державних службовців, починаючи із 1 травня 2016 року здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

2) з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII;

3) для призначення особі пенсії державного службовця, переведення на пенсію держслужбовця після 1 травня 2016 року необхідні такі умови:

- на день набрання чинності цим Законом, державний службовець повинен займати посади державної служби та мати не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а саме: необхідно мати 10 років стажу та займати посаду державного службовця на день набрання чинності Законом № 889-VIII;

- на день набрання чинності цим Законом, за державним службовцем зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, у разі якщо на день набрання чинності цим Законом вони мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, а саме: на день набрання чинності цим Законом, у разі якщо особа не займає посаду державного службовця, такій особі необхідно мати не менш як 20 років стажу державного службовця;

- стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством;

- перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України;

- призначення пенсії по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII проводиться за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV, за таких умов:

а) особам, визнаним інвалідами I або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років;

б) особам з числа інвалідів I або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах, тобто для призначення пенсії державного службовця по інвалідності особі необхідно мати стаж державної служби не менше 10 років за вказаних умов;

4) для переведення з одного виду пенсії на інший, особі необхідно подати заяву та документи перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1.

Аналізуючи в сукупності встановлені у справі обставини та надаючи їм правову оцінку відповідно до вказаних правових норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

- позивач є особою з інвалідністю II групи, має не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії він працював на зазначених посадах;

- позивач має достатньо страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV, з урахуванням положень Закону №3723-ХІІ;

- станом на 1 травня 2016 року позивач перебував на державній службі та мав стаж такої служби не менше 10 років, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці;

- для одержання пенсії державного службовця по інвалідності у позивача відсутня необхідність досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 28 Закону № 1058-IV, оскільки в таких випадках необхідний стаж для призначення пенсії по інвалідності;

- позивач звільнений з державної служби з 04.02.2021 року та 14.09.2021 року подав заяву про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV на пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 889-VIII та статті 37 Закону № 3723-XII.

Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 13 лютого 2019 року по зразковій справі №822/524/18 зазначила, що Закон не пов`язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку.

Аналогічна правова позиція також зазначена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року по справі №687/545/17.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що у позивача виникло право на переведення на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до поданої ним заяви від 14.09.2021 року в зв`язку із наявністю правових підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 березня 2019 року по справі №507/926/17, від 03 квітня 2019 року по справі №398/3484/16-а та від 14 листопада 2019 року по справі №348/2369/16-а.

Відповідно до вимог частини 3 статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Оскільки позивач має право на переведення її з пенсії по інвалідності, призначену відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 889-VIII з врахуванням статті 37 Закону № 3723-XII, суд вважає, що необхідно визнати протиправним та скасувати спірне рішення про відмову у переведенні позивача на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу" та зобов`язати відповідача 2 призначити та здійснити нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця з дати звернення до органів ПФУ з відповідною заявою.

Переведення позивача на пенсію по інвалідності державного службовця відповідає змісту частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, так як переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання відповідної заяви.

Оскільки позивач із заявою про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 889-VIII звернулася до пенсійного органу 14.09.2021 року, нарахування та виплата такої пенсії повинна проводитись саме з дня звернення із відповідною заявою.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VI. Судові витрати.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 17.09.2021 №104550001903 про відмову у переведенні позивача з пенсії по віку, що призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію по інвалідності за нормами Закону України «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159) призначити, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку, зазначеного у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 10.09.2021 №5, виданих Обухівською районною державною адміністрацією Київської області з 14.09.2021, з урахуванням виплачених сум.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Жук Р.В.