Рішення № 122763252, 24.10.2024, Вишгородський районний суд Київської області

24.10.24 363/4856/24

РІШЕННЯ

Іменем України

24 жовтня 2024 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі головуючого судді Шубочкіної Т.В., за участю секретаря судових засідань Воронюк А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена позовна заява.

Свій позов мотивує тим, що 13.09.2024 року, інспектором Вишгородського РУП ГУНП в Київській області було складено щодо неї постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГВА №134055 за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою оскільки вона винесена з грубим порушенням матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 26.09.2024 року відкрито провадження у справі без виклику сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій останній вказує, що позивачем не надані дані, які б свідчили про вчинення будь-якого злочину, правопорушення або інших непередбачених законом дій, які б порушували її права, інтереси або створювали загрозу її здоров`ю, життю або майну, які б були обґрунтованою правдивою підставою для виклику екстрених служб, а саме поліції. Поліцейським було здійснено виїзд на місце події, було з`ясовано наявності умислу позивача на повідомлення поліції неправдивих відомостей, тобто було встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, була проведена належна оцінка наявних доказів та повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та встановлено що повідомлена ОСОБА_1 інформація є неправдивою. У зв`язку з наведеним просить відмовити у задоволені вимог позивача у повному обсязі.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому вказує, що відзив є не обгрунтованим та таким, що поданий поза межами строку на його подання. Зазначає, що одним з членів екіпажу поліції, які прибули на неправдивий виклик, було складено незаконний протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №581769, відносно позивача, за ознаками ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Позивач був позбавлений можливості ознайомитися з доказами під час незаконного розгляду справи. Крім того, поліцейським не вжито жодних дій щодо надання позивачу можливості реалізувати право на отримання правової допомоги.

На підставі п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 9 ст. 205 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.09.2024 року, інспектором Вишгородського РУП ГУНП в Київській області відносно позивача ОСОБА_1 було складено постанову про адміністративне правопорушення серії ГВА №134055 за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн., з якої вбачається, що 13.09.2024 року о 19:45 год. громадянка ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонувала на спецлінію 102.

Статтею 183 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об`єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань. Дії правопорушника спрямовані на зрив роботи таких служб, як пожежна охорона, поліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Зі змісту позовної заяви слідує, що приблизно о 20:00 годині 13.09.2024 позивач знаходилася вдома у свого знайомо ОСОБА_2 , у котеджному містечку Гавань що розташоване між населеними пунктами Хотянівка та Новосілка, Вишгородського району, Київської області. Точна адреса позивачу невідома. Перебуваючи на подвір`ї приватного будинку, між позивачем та її знайомим - ОСОБА_2 виник конфлікт. Під час сварки ОСОБА_2 почав чинити, відносно позивача, агресивні дії, які полягали в лайці, погрозах, застосуванні фізичної сили у вигляді штовхання та хватання за руки. Перебуваючи на одинці з агресивно налаштованою особою позивач злякалася та була змушена звернутися за допомогою поліції, шляхом здійснення виклику на лінію 102. Дізнавшись що позивач викликала поліцію, ОСОБА_2 припинив чинити агресивні дії і на момент прибуття екіпажу повністю заспокоївся. Позивач пояснила, прибувшим поліцейським, причину їх виклику та попросила допомоги. Оскільки свідків агресивних дій ОСОБА_2 не було, а сам ОСОБА_2 , в присутності поліцейських ознак агресії не виказував, то поліцейські почали звинувачувати позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП. На підставі того, що поліцейські не реагували на прохання та скарги позивача, крім того погрожували притягнути позивача до адміністративної відповідальності, між позивачем та поліцейськими виник конфлікт. Поліцейськими відносно позивача було винесено оскаржувану постанову. Крім того, поліцейськими відносно позивача було складено незаконний протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №581769 від 13.09.24 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У той же час, відповідачем у ході розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, за викладених в оскаржуваній постанові про притягнення до відповідальності обставин.

Судом встановлено, що інспектором не було відібрано пояснень у заявниці та у свідків події, тобто не вжито заходів для перевірки причин здійснення виклику поліції.

Діючи в порушення ч.2 ст. 279 КУпАП, поліцейський не роз`яснив позивачу, її права і обов`язки, що є грубим порушенням прав позивача.

Крім того, скаржувана постанова не містить зазначення яке конкретно повідомлення позивача було неправдивим, при цьому, відповідачем не надано та матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було викликано поліцію наперед знаючи про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Обов`язок доказування відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності своїх дій, рішень чи бездіяльності в адміністративних справах не може бути перекладено на позивача.

Статтею 55 Конституції України гарантовано, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про Національну поліцію України», Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 6 Закону).

Отже, в разі наявності факту чи з метою недопущення факту порушення прав та свобод особи від порушень і протиправних посягань, кожен має право звернутися до органу Національної поліції з метою захисту, а відповідний орган Національної поліції має обов`язок відреагувати на таке звернення і вжити визначених законодавством заходів для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відтак, на думку суду, при складанні протоколу та винесені постанови про адміністративне правопорушення за ст. 183 КУпАП, працівники поліції не в повній мірі з`ясували обставини, що мали місце 13.09.2024 року.

Крім того, в супереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не надано жодних доказів, щоб підтверджували обставини, вказані в оскаржуваній постанові та посилань на обставини, що ним були вжиті всі можливі заходи для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Винність діяння є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку), викладеного у ст. 9 КУпАП.

В позовній заяві ОСОБА_1 категорично заперечила свою вину у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для справи.

Постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні ст. 73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 183 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б її обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи вищевикладене, суд дослідивши представлені докази, вважає, що при складанні постанови інспектором поліції не були з`ясовані всі обставини справи, не надано будь-яких належних доказів винуватості позивача, а тому на підставі ч. 3 ст. 286 КАС України, позов ОСОБА_1 слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 79, 132, 134, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову інспектора Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Масляна Андрія Сергійовича серії ГВА №134055 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідальності за ст. 183 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за фактом вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15; код ЄДРПОУ: 40108616)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Національної Поліції в Київській області, адреса: 01601, вул. Володимирська, 15, м. Київ, ЄДРПОУ 40108616.

Суддя Т.В. Шубочкіна