Ухвала суду № 122763141, 04.11.2024, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/39/22 Провадження № 1-кп/358/131/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022116090000004 від 07.01.2022 року у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Саварка, Обухівського району Київської області, українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, вдова, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює, є особою з інвалідністю 2 групи, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-

обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

21.12.2021 приблизно о 15 год. 20 хв., ОСОБА_4 прийшла до магазину «Єва № 395», що розташований по вул. Франка, 2, м. Богуслав, Обухівського району Київської області, з метою придбання побутової хімії та засобів гігієни.

Перебуваючи всередині магазину «Єва № 395», що розташований за вище вказаною адресою, у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення косметичних засобів.

Так, 21.12.2021 приблизно о 15 год. 35 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні магазину «Єва № 395», що розташований за адресою: вул. Франка, 2, м. Богуслав, Обухівського району Київської області, реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись відсутністю очевидців своєї злочинної діяльності, шляхом вільного доступу таємно викрала з торгових стелажів магазину туш для вій, марки «LOREAL PARIS» Volume Million Lashes So Couture, об`ємом 9.5 мл., в кількості 2 шт., які сховала в лодонь лівої руки під гаманець.

В подальшому, ОСОБА_4 доводячи свій злочинний умисел до кінця, пройшла через каси магазину не розрахувавшись за товар, таким чином залишила місце вчинення кримінального проступку, а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_4 завдала юридичній особі - ТОВ «РУШ» майнову шкоду на загальну суму 484 гривні.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Під час судового засідання обвинуваченій судом роз`яснено, що на час судового розгляду набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким визначено інший розмір задля розмежування дрібної крадіжки та крадіжки. А отже, наразі дії обвинуваченої кваліфікуються як дрібна крадіжка, що є підставою для закриття кримінального провадження, ураховуючи положення статті 5 КК України, положень статей 284, 479-2 КПК України.

Під час судового засідання обвинувачена ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Представник потерпілого в судове засідання за викликом не прибув, про дату, час та місце розгляду судового провадження був повідомлений належним чином. Сторони кримінального провадження щодо розгляду клопотання обвинуваченої за відсутності потерпілого не заперечували.

Прокурор не заперечував проти закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України та просив вирішити питання щодо процесуальних витрат в даному провадженні.

Заслухав думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні Богуславського районного суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022116090000004 від 07.01.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.

Згідно з обвинувальним актом від 18.01.2022 ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні 21.12.2021 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України щодо потерпілого юридичної особи ТОВ «РУШ», якому спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 484 грн.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частиною 6 ст. 3 КК України зазначено, що зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

09.08.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ.

Вказаним законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та визначено, що дрібним вважається викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно з ч.2 ст.51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дію, передбачену частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

В 2021 році розмір податкової соціальної пільги складав 2 270 грн. х 50 % = 1 135 грн.

Таким чином, після набрання чинності Законом України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року викрадення чужого майна є кримінально караним діянням, якщо його вартість становить понад два неоподатковуваних мінімумів доходів: в 2021 році 1 135 грн. х 2 = 2 270 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).

Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 278/1566/21 від 07 жовтня 2024 року, відповідно до яких Закон № 3886-IX, яким внесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.

В ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, яке було вчинено 21 грудня 2021 року, розмір матеріальної шкоди склав 484 грн., тобто не перевищував 2 270 грн., тому після набрання чинності Законом України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року вказане діяння вже не є кримінально караним діянням.

Вказані обставини підтверджуються наданим висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи від 13.01.2022 № 95/22.

Пункт 4-1 частини 1 статті 284 КПК України визначає, що кримінальне провадження закривається у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України, ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1частини першої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 479-2 КПК України встановлено, що суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 3 ст. 479-2 КПК України регламентовано, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Враховуючи вартість таємно викраденого майна, яка становить: за епізодом від 21.12.2021 - 484 грн, що є нижче суми, з якої відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового Кодексу України настає кримінальна відповідальність, а саме 2 270 грн, з огляду на передбачений ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК України принцип зворотної дії в часі, беручи до уваги, що обвинувачена не заперечує проти закриття кримінального провадження щодо неї на підставі пункту 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 підлягає закриттю.

Згідно з ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч.1 ст.118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.

Судові витрати суд покладає на ОСОБА_4 в порядку ст.124 КПК України, оскільки кримінальне провадження закрито з нереабілітуючих підстав.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Зазначена підстава дозволяє суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме вона.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29 вересня 2021 року (справа № 342/1560/20, провадження № 51-2331км21).

Суд також вважає, що з метою вирішення в подальшому долі речових доказів в порядку, та на умовах, які передбачені статтею 100 КПК України, слід застосувати частину четверту статті 174 КПК України - та скасувати арешт майна, який був накладений згідно ухвали слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 12.01.2022.

Долю речових доказів у справі необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 284, 369-372, 376, 392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Кримінальне провадження № 1202211609000000004 від 07.01.2022 у відношенні ОСОБА_4 за ч.1 ст.185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Скасувати арешт майна, який був накладений згідно ухвали слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 12 січня 2022 року, на підставі частини четвертої статті 174 КПК України, для вирішення питання речових доказів на умовах, та в порядку, який передбачено статтею 100 КПК України.

Речові докази: дві туші для вій марки «ROLEAL PARIS», об`ємом 9.5 мл. після набрання ухвалою законної сили вважати повернутими за належністю представнику потерпілого ТОВ «РУШ» ОСОБА_5 .

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід не застосовувався.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення судово-товарознавчої експертизи № 95/22 від 13.01.2022 на суму 140 грн., стягнути з ОСОБА_4 на користь судового експерта ОСОБА_6 .

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій та направити представнику потерпілого.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий: суддя ОСОБА_1