Вирок № 122757479, 04.11.2024, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/278/24Справа №447/3117/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2024 року Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді ОСОБА_1 , розглянувши у м. Миколаєві Львівської області у спрощеному провадженні без проведення засідання, за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження №12024142250000155, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2024, про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, Львівської області, українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працевлаштованого, одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 05.03.2024 Миколаївським районним судом Львівської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України до покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт, -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 , будучи раніше судимим за вчинення умисного кримінального правопорушення, а саме: 05.03.2024 Миколаївським районним судом Львівської області за ст. 126-1 КК України до покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисне кримінальне правопорушення.

Так, вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 05.03.2024, ОСОБА_2 визнано винним у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України та призначено покарання у виді 240 (дві сорок) годин громадських робіт.

У подальшому, 22.05.2024, ОСОБА_2 з`явився за викликом до Стрийського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, що за адресою: Львівська область, Стрийський район, м. Миколаїв, пл. Ринок, 9, де належним чином був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, зокрема вимогами ч. 3 ст. 40 КВК України, та того ж дня йому винесено письмове попередження про наслідки за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт на підставі ч. 2 ст. 389 КК України. 02.10.2024 ОСОБА_2 отримав направлення щодо необхідності прибути 04.10.2024, для відбування покарання до Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління», що за адресою: Львівська область, Стрийський район, м. Миколаїв, вул. Возз`єднання, 10.

Так, згідно ч. 3 ст. 40 КВК України, ухиленням від відбування покарання у виді громадських робіт є, зокрема: систематичне невиконання встановлених обов`язків, порушення порядку та умов відбування покарання; невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважних причин.

Водночас, ОСОБА_2 , всупереч вимог ч. 3 ст. 40 КВК України, у період часу з 04.10.2024 по теперішній час, до Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» для відбування покарання у виді громадських робіт не прибув, без поважних на те причин, не відпрацював та продовжує ухилятися від відпрацювання громадських робіт, які він зобов`язаний був відпрацювати на території міста Миколаїв, Стрийського району, Львівської області, тим самим ухилившись від відбування покарання у виді громадських робіт.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується в ухиленні від відбування покарання у виді громадських робіт, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.

31.10.2024 прокурор Миколаївського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 подав для розгляду по суті до Миколаївського районного суду Львівської області обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, згідно із ч. 1 ст. 302 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Разом із обвинувальним актом прокурор подав до суду заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену в присутності захисника ОСОБА_4 , відповідно до якої обвинувачений визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини та надає добровільну згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, а також ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Відтак, згідно частини 4 статті 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд, вивчивши обвинувальний акт, разом із доданими до нього документами, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження № 12024142250000155, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.10.2024, враховуючи, що обвинувачений свою вину визнав та не оспорює обставини встановлені органом досудового розслідування, вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухилення від виконання покарання у виді громадських робіт.

Призначаючи обвинуваченому покарання, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що такий вчинив кримінальний проступок, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, востаннє 05.03.2024 Миколаївським районним судом Львівської області за вчинення кримінального правопрушення, передбаченого ст. 126-1 КК України до покарання у виді 240 (двісті сорок) годин громадських робіт, за місцем свого проживання характеризується типово, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, наявність обставин, що пом`якшують покарання активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню ним нових проступків, можливе при призначенні покарання у виді обмеження волі, у межах санкції передбаченої ч. 2 ст. 389 КК України. На підставі ст.71 КК України ОСОБА_2 частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 05.03.2024.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт.

При цьому, суд враховує положення ч. 1 ст. 72 КК України, про те, що одному дню обмеження волі відповідають вісім годин громадських робіт. Таким чином, строк покарання у виді громадських робіт, а саме 240 (двісті сорок) годин, переводиться в більш суворий вид, що дорівнює 30 (тридцять ) днів обмеження волі.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, судових витрат не понесено.

Керуючись ст. 373, 374, 381,382, 394 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Миколаївського районного суду Львівської області від 05.03.2024 та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені статтею 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1