Постанова № 122756541, 30.10.2024, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/1615/24

Номер провадження 3/298/1085/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця м.Херсон Херсонської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , водія-механіка військової частини НОМЕР_1 з місцем дислокації населений пункт Оріховиця, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №144565 від 4 серпня 2024 року, ОСОБА_1 4 серпня 2024 року о 13 год. 00 хв. на околиці населеного пункту Кострино Ужгородського району Закарпатської області на відстані 5300 метрів до лінії державного кордону в районі 65 прикордонного знаку був виявлений та затриманий під час спроби незаконного перетинання державного кордону в пішому порядку з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану. Своїми діями порушив вимоги ст.ст.9, 12 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, клопотань про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не подав.

Про час, місце та дату розгляду справи ОСОБА_1 повідомлений шляхом направлення судової повістки на електронну адресу ДУ «Закарпатська УВП №9», де останній утримується, судова повістка ОСОБА_1 вручена.

Суд зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №144565 від 4 серпня 2024 року, складеному стосовно ОСОБА_1 , міститься підпис останнього про ознайомлення з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді.

Крім цього, у матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій він зазначає, що повідомлений про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.204-1 КУпАП відбудеться у Великоберезнянському районному суді Закарпатської області за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с-ще Великий Березний, вул. Шевченка, 22. Також в матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 , в якій він просить справу відносно нього розглянути без його участі у зв`язку з далекою відстанню до місця проживання.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.1 ст.268КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

За змістом ст.268КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 204-1 КУпАП України, не є обов`язковою.

7 жовтня 2024 року на електронну адресу суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Захарчук І.І., в якому він просить провадження у справі №298/1615/24 стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що будь-яких доказів, якими б підтверджувався намір ОСОБА_1 матеріали справи не містять, відсутні покази свідків, схема місця затримання, матеріали фото-відеофіксації, невідомо хто з військовослужбовців ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_2 прикордонного загону ДПСУ, де саме, при яких обставинах затримав ОСОБА_1 , яким способом було виміряно відстань від місця затримання до лінії державного кордону. При затриманні ОСОБА_1 в нього було виявлено та вилучено: паспорт, військовий квиток, банківські картки, мобільний телефон, валюта, кусачки, однак будь-яких матеріалів, якими б доводився умисел ОСОБА_1 на перетин державного кордону (схема маршруту руху до кордону, фото чи відеоматеріали тощо) виявлено не було.

Зазначає, що під часконфіденційної зустрічіз ОСОБА_1 в умовахДУ «Закарпатськаустанова покарань(№9)»він уснопояснив,що затриманийбув в АДРЕСА_2 ,коли слідувавпоїздом черезстанцію «Кострино»,останьому пояснили,що тутприкордонна смугаі віннезаконно тутперебуває,потім йогодоставили доВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_2 прикордонного загонуДПСУ,де стосовнонього булоскладено протоколпро адміністративнезатримання тапротокол проадміністративне правопорушенняза нібитонамагання порушитидержавний кордонз виходому Словаччину.Він цезаперечував,але йомупояснили,що у такому разі він, як військовослужбовець, буде затриманий і доставлений до військової служби правопорядку, а у випадку визнання факту наміру перетину державного кордону, він обійдеться штрафом, тому він підписав усі надані йому папери.

Посилається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №144565 від 04.08.2024 не містить всіх даних об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, у такому не описано якими конкретно діями ОСОБА_1 вчинив спробу незаконного перетину державного кордону, ким був виявлений і затриманий.

Вказує, що є недоречними посилання в протоколі на порушення норм ст.ст.9,12 Закону «Про державний кордон України», оскільки такі є загальними і лише визначають, що перетин державного кордону здійснюється в пунктах пропуску. Вказані норми права не передбачають відповідальності за незаконний перетин державного кордону. ОСОБА_1 не перебував у пункті пропуску через державний кордон України і ніяких правил його перетинання не порушив. Не підтвердженим документально є місце затримання ОСОБА_1 прикордонниками ВПС ІНФОРМАЦІЯ_1 чи іншого підрозділу НОМЕР_2 прикордонного загону, яке у протоколі описується як точка у 5300 м від лінії державного кордону в районі 65 прикордонного знаку. Так, з фотокопій зображення місцевості в районі АДРЕСА_2 та копії топографічної карти убачається, що цей населений пункт розташований у гірсько-лісовій місцевості з перепадом висот (найвища точка - гора Красивал висотою 1036,2м). За даними інформаційного ресурсу Google відстань до державного кордону України з Словаччиною складає 10 км 61 м. Найближчим пунктом пропуску через державний кордон у цьому районі є пункт пропуску Малий Березний-Убля. Відстань до райцентру Великий Березний від цього пункту пропуску становить понад 3 км і проходить автошляхом «Н13». На думку захисника, протокол є неналежним та недопустимим доказом, а наявні в матеріалах справи докази є недостатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 .

До клопотання захисник долучив карту-схему території Закарпатської області; картографічне зображення території місцевості в районі н.п. Кострина Ужгородського району Закарпатської області до державного кордону з Словаччиною; витяг з топографічної карти місця розташування АДРЕСА_2 ; схематичне зображення відстані від н.п. Кострина Ужгородського району Закарпатської області до державного кордону України з Словаччиною; інформацію про розклад руху поїздів через станцію Кострино.

Зазначене клопотання також надійшло на адресу суду поштовим відправленням 29 жовтня 2024 року.

24 жовтня 2024 року на електронну адресу суду від захисника ОСОБА_2 адвоката Захарчук І.І. надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.

Постановою Великоберезнянського районного суду від 25 жовтня 2024 року клопотання захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Захарчук Івана Івановича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Відповідно до Акту, складеного в.о. керівника апарату ОСОБА_3 , секретарем судового засідання ОСОБА_4 , старшим секретарем суду Ходанич Х.О. розгляд справи №298/1615/24, призначений на 09.30 год. 30 жовтня 2024 року в режимі відеоконференції неможливо провести через технічні причини, пов`язані з комунікаційною платформою EASYCON.

30 жовтня 2024 року через канцелярію суду надійшла заява ПНВ НВАЮД ВПС «Великий Березний» ОСОБА_5 , в якій вона просить долучити до матеріалів справи №298/1615/24 відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.204-1 КУпАП наступні матеріали: пояснення майора ОСОБА_6 ; довідку про проведення фільтраційно-перевірочних заходів з додатками, та схему затримання правопорушника.

Захисник ОСОБА_7 також повідомлена про час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явилася, жодних клопотань не подала.

Суд у відповідності до вимог ст.268КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Положеннями ч.1 ст.204-1КУпАП встановлено відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Згідно ст. 9 Закону України "Про Державний кордон України" перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Згідно п.6 ч.1 ст.8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» основними функціями Державної прикордонної служби України є: охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму; здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, а також виявлення і припинення випадків незаконного їх переміщення; ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «;Про оперативно-розшукову діяльність».

Статтею 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено права Державної прикордонної служби України. За якою, органам, підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов`язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право втому числі, вимагати від фізичних осіб припинення правопорушень і дій, що перешкоджають здійсненню повноважень Державної прикордонної служби України (п. 12).

Пунктом 2 Розділу ІІ Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, визначено, що військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби під час безпосереднього виконання ними визначених законодавством України завдань мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про адміністративні затримання за вчинення правопорушень, протидію яким відповідно до статті 222-1, пункту 1 частини першої та пункту 16 частини другої статті 255 КУпАП віднесено до компетенції Держприкордонслужби.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, дії останнього за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, як спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, кваліфіковані вірно.

Факт скоєння адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №144565 від 4 серпня 2024 року, складеним старшим офіцером (старшим оперуповноваженим) прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації населений пункт Великий Березний) ОСОБА_8 . Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми, містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, отримання примірнику протоколу. Поряд з тим, жодного доказу, який би ставив під сумніви правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , стороною захисту не надано;

- протоколом про адміністративне затримання від 4 серпня 2024 року, складеним старшим офіцером (старшим оперуповноваженим) прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації населений пункт Великий Березний) ОСОБА_8 , згідно з яким ОСОБА_1 був затриманий о 13 год. 00 хв. 4 серпня 2024 року на строк до трьох діб у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1КУпАП, з метою з`ясування обставин правопорушення. Затриманий ОСОБА_1 5 серпня 2024 року об 11 год. 50 хв. був звільнений на підставі з`ясування обставин правопорушення;

- протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 4 серпня 2024 року, за відомостями якого інспектор прикордонної служби 1 категорії старший оператор (засобів протидії безпілотним повітряним суднам) відділення повітряної розвідки та протидії безпілотним повітряним суднам відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_9 , у присутності двох понятих провів особистий, огляд речей ОСОБА_1 , у якого, крім іншого, було виявлено грошові кошти в іноземній валюті, банківські картки, паспорт, посвідчення водія, військовий квиток, кусачки;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 09.08.2024, в яких він зазначив, що перебуваючи у населеному пункті В.Березний, намагався здійснити незаконний перетин кордону України на територію Словацької Республіки, за що був затриманий працівником ДПСУ. Свою провину визнає, претензій до працівників ДПСУ не має. Вказані пояснення відібрав у ОСОБА_1 начальник ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_1 " С.Івашко;

- письмовими поясненнями старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації населений пункт Великий Березний) головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_2 прикордонного загону ОСОБА_8 , в яких він зазначив, що в період з 11.00 по 14.00 04.08.2024 виконував свої службові обов`язки на околицях населеного пункту Кострино Ужгородського району Закарпатської області. Близько 13.00 04.08.2024 на околиці населеного пункту Кострино Ужгородського району Закарпатської області на напрямку 65 прикордонного знаку на відстані близько 5300 метрів до лінії Державного кордону було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час спроби незаконного перетину державного кордону з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через Державний кордон. Під час затримання затриманий не зміг пояснити свою мету прибуття в прикордоння, плутався у відповідях на питання стосовно законності перебування в прикордонному контрольованому районі. В ході спілкування затриманий гр.України ОСОБА_1 пояснив, що мав намір перетнути державний кордон, у зв`язку з тим, що немає законних підстав виїхати за межі території України, вирішив здійснити незаконний перетин державного кордону. Вказану особу було затримано в порядку статті 263 КУпАП до 3-х діб з метою з`ясування обставин правопорушення. Громадянина України ОСОБА_1 було доставлено до відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з метою оформлення адміністративно-процесуальних документів. Під час складання адміністративно-процесуальних документів заходи психологічного та фізичного впливу не застосовувались, претензій до представників ДПСУ не висловлював;

- копією паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; копією військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_1 ;

- довідкою про результати проведення фільтраційно-перевірочних заходів з додатками;

- схемою затримання правопорушника 04.08.2024.

Отже, матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 4 серпня 2024 року о 13 год. 00 хв. здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України в Словацьку Республіку в пішому порядку поза пунктом пропуску, в результаті чого був виявлений та затриманий на околиці населеного пункту Кострино Ужгородського району Закарпатської області на відстані 5300 метрів до лінії державного кордону в районі 65 прикордонного знаку.

Суд вважає неспроможними доводи захисника, викладені ним в клопотанні про закриття провадження у справі про те, що протокол про адміністративне правопорушення є недостатнім і недопустимим доказом на підтвердження вини ОСОБА_1 .

У протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відображені необхідні й передбачені нормоюст.256 КУпАПвідомості. Протокол оформлений компетентною уповноваженою особою в межах повноважень, наданих особі, яка його склала, в протоколі викладено суть правопорушення. Зазначений протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням вимог, передбачених ст.256 КУпАП. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення підписаний ОСОБА_1 .

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №144565 від 4 серпня 2024 року, складений відносно ОСОБА_1 , суд не вбачає жодних підстав для визнання процесуального документу неналежним або недопустимим доказом у справі, оскільки його зміст відповідає вимогамст. 256 КУпАП.

Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи судом не встановлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог ст.ст. 9, 12 Закону України "Про державний кордон України" від 04.11.1991, та його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Поряд з тим, жодного доказу, який би ставив під сумніви правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , стороною захисту не надано.

Також не заслуговують на увагу доводи захисника про те, що в усній розмові ОСОБА_1 повідомив йому інші обставини події ніж ті, які зазначені в протоколі, а визнавальні пояснення він написав під примусом. Суд сприймає зазначені мотиви, як намагання сторони захисту уникнути відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Зазначені відомостіповністю спростовуютьсяписьмовими поясненнями ОСОБА_1 ,що наявнів матеріалахсправи,та написаніостаннім власноруч,в якихвін вказує,що намагався здійснити незаконний перетин кордону України на територію Словацької Республіки, за що був затриманий працівником ДПСУ, свою провину визнає, претензій до працівників ДПСУ не має.

Під час розгляду справи не встановлено будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусового визнання ним вини у вчиненні адміністративного правопорушення, а також підписання протоколу та інших наявних у матеріалах справи документів.

Крім того, не надано доказів того, що відносно ОСОБА_1 був вчинений моральний тиск чи незаконні дії з боку працівників прикордонної служби, що призвело до підписання процесуальних документів. Між тим, суд бере до уваги відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оскаржував незаконні дії працівників прикордонної служби, які склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення у передбачений законом спосіб.

Суд критично оцінює доводи захисника про те, що з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається жодної дії, вчиненої ОСОБА_1 , що підпадає під ознаки об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а також не доведено умисел ОСОБА_1 на незаконний перетин державного кордону, в той час, він був виявлений на відстані 5300 метрів до лінії державного кордону України.

Відхиляючи доводи захисника в цій частині, суд бере до уваги те, що зміст складеного щодо ОСОБА_1 протоколу свідчить про те, що такий відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, у ньому відображені всі необхідні й передбачені цими нормами відомості та обставини, у тому числі чітко викладена суть адміністративного правопорушення, зокрема і те, що ОСОБА_1 намагався перетнути державний кордон України поза межами пунктів пропуску.

З цих підстав, не заслуговують на увагу і доводи захисника про те, що складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не підтверджений фактичними даними, на підставі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановила наявність адміністративного правопорушення, а суть викладеного у протоколі правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП є сумнівною, що є неприйнятним.

При цьому, суд враховує таке.

Відповідно до диспозиції частини першої статті 204-1 КУпАП, передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , суть вчиненого ним правопорушення полягає у спробі незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Отже, ознакою об`єктивної сторони правопорушення, за яке передбачена відповідальність частиною першою статті 204-1 КупАП є, зокрема, перетинання або спроба перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України.

Наведені доводи сторони захисту суд оцінює як обрану лінію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, оскільки вони спростовуються сукупністю належних та допустимих доказів, які в своїй сукупності підтверджують намір ОСОБА_1 на перетин державного кордону України поза межами пункту пропуску.

Суд вважає, що факт перебування ОСОБА_1 на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на околиці населеного пункту Кострино Ужгородського району Закарпатської області на відстані 5300 метрів до лінії державного кордону в районі 65 прикордонного знаку, його поведінка під час затримання та виявлені в нього речі (сума грошових коштів, документи, кусачки), дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 мав намір перетнути державний кордон України поза межами пункту пропуску.

Таким чином, докази покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, визнаються належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, та є такими, що не викликають сумніву.

Інші доводи, що наведені захисником в клопотанні, не спростовують висновків суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 .

Суд констатує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного станув Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022року, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який відповідно до Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022 неодноразово продовжувався, зокрема, востаннє Указом Президента України №469/2024 від 23.07.2024 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 12.08.2024 року строком на 90 діб.

Відтак правопорушення ОСОБА_1 вчинив у період дії воєнного стану.

Проаналізувавши зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності з точки зору допустимості, об`єктивності та достатності, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та його наслідків, обставин справи, характеризуючих особу порушника даних, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню ним протиправних дій в подальшому.

Даних про притягнення протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ст.35 КУпАП суд визнає обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 - вчинення правопорушення в умовах надзвичайних обставин, а саме воєнного стану.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, визначених ст.17 КУпАП, у даній справі не встановлено, передбачені ст.38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення на момент розгляду справи не закінчились.

У порядку вимог ст.ст. 33-35 КУпАП суд враховує встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, характер скоєного проступку, умови та ситуацію, в яких правопорушення вчинено, особу порушника, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, наявність обставини, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, враховуючи ступінь провини винної особи та її майновий стан, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення за ч.1 ст.204-1КУпАП в межах санкції вказаної частини статті у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На переконання суду, таке стягнення буде достатнім для виправлення ОСОБА_1 і відповідатиме визначеній ст. 23КУпАП меті адміністративного стягнення.

Згідно положень ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути в даній справі судовий збір в сумі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 204-1, 252, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284, 285, 287 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, на рахунок №UА208999980313040106000007393, отримувач коштів ГУК у Закарпатській області/ВеликоберезнянськаТГ/21081100, код за ЄДРПОУ 37975895, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодомкласифікації доходів бюджету21081100.

Згідно з ч. 1ст. 307 КУпАПштраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно дост. 308 КУпАПу разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу - 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на рахунок №UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 22030106.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області.

Суддя Зизич В.В.