Рішення № 122751171, 04.11.2024, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/17838/24

Провадження № 2-др/161/122/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Рудської С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.10.2024 року в цивільній справі № 161/17838/24 за наслідками розгляду вищевкааного позову ОСОБА_1 вирішено:визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. зареєстрований в реєстрі за № 72672, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 500825052 від 12.12.2019 року; стягнути з ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 484,50 грн.; повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 484,50 грн.

Звертаючись до суду із даним позовом позивачка у тексті позовної заяви зазначила, що нею будуть надані докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в порядку, визначеному ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

30.10.2024 року від представника позивачки надійшла до суду заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить стягнути з ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс» на користь своєї довірительки витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку з розглядом цивільної справи № 161/17838/24 в сумі 10000 грн.

Частиною ч. 3 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Розгляд цивільної справи № 161/17838/24 здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та за наявними у справі матеріалами, а тому підстави для виклику сторін у судове засідання відсутні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Як уже зазначалося, позовні вимоги ОСОБА_1 до ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ВДВС у м. Луцьку ЗМУ Міністерства юстиції, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню було задоволено повністю, а тому судові витрати в цивільній справі № 161/17838/24 при їх розподілі між сторонами покладаються на сторону відповідача.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, суд вважає, що стороною позивача було дотримано строки та порядок звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України стороною позивача подано до суду Договір про надання правничої допомоги № б/н від 18.09.2024 року, укладений між АБ «Олександра Людви «Статус» та ОСОБА_1 , предметом якого є надання правової допомоги саме у рамках розгляду даного спору (п. 1.2 Договору), а розмір гонорару адвоката є фіксований та становить 10000 грн. (п. 1.8 Договору) та докази сплати позивачкою своєму представнику вказаної суми коштів (а.с. 40-42).

В ході розгляду цивільної справи № 161/17838/24 ТзОВ «ФК «Еліт Фінанс» у своєму відзиві посилався на ту обставину, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є завищений, не співмірний складності справи та виконаним адвокатом роботам, а тому просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 відповідного роду витрати, розмір яких не перевищує 1000 грн. (а.с. 27-28).

Аналогічного змісту клопотання надійшло від відповідача 30.10.2024 року (а.с. 48-50).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. є неспівмірною із складністю справи та виконаними роботами.

Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, не потребував великих зусиль для його зібрання.

Тобто, увесь обсяг наданої АБ «Олександра Людви «Статус» правової допомоги ОСОБА_1 фактично складається зі складення позовної заяви та докази зворотного стороною позивача суду не надано.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки 3000 грн. понесених витрат на правничу допомогу.

На підставі ст.ст. 10, 12, 13, 141, 247, 259, 263-265, 270, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Людви О.В. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Постановити додаткове рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн.

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», адреса місцезнаходження: м. Київ, пл. Солом`янська, 2, код ЄДРПОУ: 40340222.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса місцезнаходження: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 27-А, код ЄДРПОУ: 35041461.

Повний текст рішення складений 04 листопада 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська