Ухвала суду № 122750522, 04.11.2024, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/34721/24

Провадження № 2-а/947/263/24

УХВАЛА

про залишення позову без руху

04.11.2024 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Гниличенко М.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

29.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Одеси з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою просить визнати протиправною та скасувати постанову складену по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не встановленими особами 23.09.2024 року був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ не відомий, винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладення штрафу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024 року вказану справу передано судді Гниличенко М.В.

Згідно п.1 ч.1ст.20 КАС Українимісцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною 1статті 25 КАС Українипередбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, зазначеним у ст.ст.160,161 КАС України, тому підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

У відповідності до вимог статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зокрема:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Абз.2 ч.5 ст.18 КАС України визначено, щоЕлектронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Однак, у позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність зареєстрованих електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, відносно учасників справи.

За наслідком чого позивачеві необхідно вказати у позові чи окремому документі про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, відносно учасників справи: позивача та відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є оскарження шляхом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення , передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, проте до позовної заяви не додана копія оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення.

Крім того, частиною 4 статті 161 КАС Українипередбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.ч. 2, 4, 5ст. 94 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений п.п.5.26, Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163:2020), який прийнято та набрано чинності на підставі наказу Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 р. № 144 з 2021-09-01.

Відповідно до вказаного пункту 5.26, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

Оглянувши заяву, суддею встановлено, що позивачем до позову надані документи в якості додатків, які в порушення вищевказаного порядку не засвідчені належним чином.

За наслідком чого, позивачеві необхідно належним чином засвідчити копії поданих до суду документів, в якості додатків.

Крім того адміністративний позов поданий з порушенням ч. 3 ст. 161 КАС України відповідно до якої,до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до частини 3ст.161 КАС Українидо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 4ст. 228 КУпАПвизначено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

З 11.11.2011 року набрав чинностіЗаконУкраїни № 3674-VI «Про судовийзбір» .

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо сплати судового збору.

Відповідно до статей3,5 Закону № 3674-VIсеред осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Також,Законом України від 19 вересня 2013 року № 590-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»внесені зміни до положеньКУпАПщодо сплати судового збору.

Так,статтею 40-1 КУпАПвизначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, а розмір та порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з приписами частини сьомоїстатті 283 КУпАПпостанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п`ятастатті 4 Закону № 3674-VI).

Таким чином, особи, стосовно яких ухвалено судове рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору.

Станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Тому, позивачу необхідно здійснити оплату судового збору за подання до суду позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у розмірі, визначеномуЗаконом України «Про судовий збір», тобто 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн. (0,2 х 3028,00 грн.= 605,60 грн.) та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: отримувач коштів: ГУК в Од. обл../ Київський район/22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) -37607526; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA758999980313171206000015756, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови) (ч.2ст.286 КАС України).

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, позивачем пропущено встановлений ч. 2 ст.286 КАС України десятиденний строк на звернення до суду з адміністративним позовом, так як постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності складено 24 вересня 2024 року, а позов подано позивачем до суду 25 жовтня 2024 року (дата відправки поштового відправлення).

Позивачем не подано окремої заяви про поновлення строку звернення до суду, не долучено доказів на підтвердження тверджень про те коли саме він дізнався про оскаржувану постанову, та не додано самої оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Отже, позивачу необхідно надати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, позивачу необхідно вказати наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку, відносно учасників справи: позивача та відповідача, засвідчити належним чином надані до суду копії письмових доказів, надати копію постанови про накладення адміністративного стягнення, надати заяву та відповідні докази про поновлення пропущеного строку оскарження постанови, надати оригінал квитанції про сплату судового збору до суду у розмірі 605,60 грн. та надати відомості щодо наявності відкритого виконавчого провадження.

Відповідно ч. 1, 2 ст.169 КАС Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазнає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, згідно до чинного законодавства України позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 94, 122,123,160, 161,169 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного штрафу - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків поданої заяви п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гниличенко М. В.